Загальна характеристика витрат та поточних витрат підприємства

Витрати – це грошове відображення затрат виробничих факторів, необхідних для здійснення підприємством своєї господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власника.
Витрати формуються в процесі використання матеріальних і фінансових (грошових) ресурсів для досягнення певної мети діяльності підприємства (організації). Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати.

Поточні (операційні) витрати – це такі витрати підприємства (організації), що пов'язані безпосередньо із виконанням підприємством (організацією) своєю основної функції – виготовлення продукції (надання послуг).

Поточні витрати визначаються як зменшення економічної вигоди у вигляді вибуття активів чи збільшенням зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником).

Поточні витрати мають циклічний або безперервний характер. Перші повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (витрати на матеріали, заробітну плату робітників, сировину, інструмент тощо), а другі здійснюються постійно і незалежно від виробництва (утримання приміщень, споруд, устаткування, управлінського

персоналу тощо).

Поточні витрати майже завжди здійснюються в натуральній та грошовій формах. Планування й облік витрат чинників виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об'єм, довжина тощо) мають важливе значення для організації діяльності підприємства. Проте для оцінювання результатів цієї діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки ліше вона виражає вартість продукції (послуг).

Розрізняють витрати загальні (сукупні) та на одиницю продукції.

Загальні (сукупні) витрати – це витрати на весь обсяг продукції за певний період. Величина таких витрат залежить від тривалості періоду та кількості виготовленої продукції.

Витрати на одиницю продукції розраховуються як середні величини за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серійно. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.

Поточні витрати поділяють:

- за ступінем однорідності: на елементні та комплексні

- за зв'язком з обсягом виробництва: на постійні та змінні.

Змінні поділяються на пропорційні, непропорційні (прогресуючі та дегресуючі).

- за способом обчислення на одиницю продукції: прямі та непрямі

Оскільки поточні витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат. Граничні витрати характеризують їхній приріст на одиницю приросту обсягу виробництва. Показник граничних витрат використовується для обгрунтування доцільності зміни обсягу виробництва продукції.

Елементні витрати є структурно однорідними і первинними, мають єдиний економічний зміст. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.

Комплексні витрати є різнорідними за складом, охоплюють кілька елементів витрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішньо-виробничого економічного управління (наприклад, загально-виробничі та адміністративні витрати, витрати на збут, втрати від браку тощо).

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна величина не залежить від кількості виготовленої продукції (зрозуміло, у певних межах). Вона стрибкоподібно змінюється лише за істотної зміни виробничої та організаційної структури підприємства (іншого суб'єкта підприємницької діяльності). До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва й суто управлінські видатки. На практиці виділяють у складі постійних так звані умовно-постійні

За вилами экономічної діяльності: оперативні, фінансові, інвестиційні витрати

За призначенням витрат: виробничі витати, у тому числі з металургійного переділу; управлінські, збутові та інші витрати

За складом: прості (витрати одного економічного змісту), комплексні (витрати декількох економічних різнорідних ресурсів)

Залежно від обсягу виробництва: постійні, змінні, постійно-змінні

За економічною сутністю: витрати минулої праці, витрати “живої” праці, майбутні витрати, інші витрати

За способом віднесення витрати на собівартість продукції: прямі (розраховуються простими прямими методами на об’єкт піднесення витрат), не прямі (пов’язані з двома і більше піднесенням витрат)

За змістом призначення: економічні елементи (характеризують склад використаних ресурсів в залежності від напрямків і місцем їхнього використання), калькуляційні статті (характеризують використані ресурси у виробництві)

Наши рекомендации