Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій

Особливості міжнародної торгівлі послугами

Послуги — товар специфічний. їх особливість як товару полягає в:

— невидимості;

— нерозривності процесу виробництва і реалізації;

— розриві у часі між фактом купівлі-продажу та фактом її спо­
живання;

— як правило, неможливості накопичення, зберігання і транс­
портування;

— невідчутності на дотик;

— високому ступені індивідуалізації залежно від вимог спожрі
вача;

— територіальній розрізненості їх виробника та споживача;

— отриманні мультиплікаційного ефекту.

У зв'язку з цим, міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:

— торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між
виробниками послуг і їх споживачами;

— її* регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині краї­
ни відповідними положеннями внутрішнього законодавства;

— велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності
та наукомісткості товарів;

— значно більша захищеність державою виробництва і реалі­
зації послуг, ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі;

— послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта,
культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті.

Міжнародні послуги згідно з критеріями наявності чи відсутності зв’язку з товарною торгівлею та рухом капіталів і процесами виробничого кооперування, можна класифікувати таким чином:
послуги, які пов’язані з торгівлею; - транспортні послуги, технічне обслуговування, страхування та ін;
послуги, які пов’язані з інвестиціями та виробничою кооперацією, - передавання технологій, готельні , професійні послуги та ін.;
послуги, які водночас пов’язані із інвестиціями та виробничою кооперацією, і з торгівлею, - зв’язок, будівництво, обслуговування виробничого обладнання;
послуги, які мають автономний характер, - інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги та ін.

Позитивні та негативні наслідки приєднання країн

Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) –капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над обєктом розміщення капіталу і відповідний доход.

Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобовязання; інструменти грошового ринку та інші).

Інв-ї відіграють значну роль у міжн.русі капіталу. Тільки обсяг накопичених у світі прямих інвестицій складає близько 3 трлн.$. Картина сучасного міжнар. екон. життя створюється насамперед тими компаніями, що не тільки активно торгують із закорд. країнами, але й активно інвестують там. Це надійний спосіб проникнення і розширення присутності їх на зовн. ринку.

ПІІ под-ться на :

1. вкл-ня компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях);

2. реінвестування прибутку;

3. внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями.

Перевагами залучення ПФІ є: залучення фінансових ресурсів зовні; доступ до сучасних технологій; доступ до світового управлінського досвіду і “ноу-хау”. Також зниження рівня імпортозалежності, стимулювання розвитку експортного потенціалу, прискорення темпів структурної перебудови економіки та впровадження ринкових реформ, упровадження сучасних технологій, поліпшення платіжного балансу, збільшення обсягів капітальних вкладень та скорочення строків їх нагромадження, підвищення рівня зайнятості та кваліфікації робочої сили, забезпечення зарубіжного організаційного та управлінського досвіду.

Ще одною перевагою ПІІ є те, що вони не віднолсяться до зовнішнього боргу, а навпаки, сприяють отриманню коштів для його погашення. Аналіз показує, що в багатьох випадках існує залежність між обсягами ПФІ і основними макропоказниками, тобто ПФІ призводять до зростання національних економік.

Недоліками іноземного інвестування є збільшення залежності країни від іноземного капіталу, трансферт частини прибутків за кордон, витіснення з ринку внутрішніх виробників і постачальників, підвищення рівня конкуренції на ринку жорстка експлуатація місцевих сировинних ресурсів.

26. Портфельні інвестиції: допоміжні фін. Інструменти.

Похідни́й фіна́нсовий інструме́нт, похідний цінний папір, дериватив (англ. derivative) — фінансовий контракт, або фінансовий інструмент, цінність якого походить з ціни чогось іншого (основи). Основою такого фінансового інструменту можуть бути активи (наприклад, сировинні матеріали, акції, житлові застави, нерухоме майно, облігації, позики), індекси (наприклад, відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживацьких цін), або інші (такі як погодні умови). Кредитні похідні фінансові інструменти походять від позик, облігацій чи інших форм кредитування.

Основними видами похідних фінансових інструментів є форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони та свопи.

27.

28. Предмет курсу МЕ. Міжнародна економічна система, її сутність та структура.