ОСНОВНІ НОВІ КА ТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ. Угода, суспільний договір сторін соціально-трудових відносин, соціальний договір, трипартизм, інституціоналізація соціального партнер­ства

Угода, суспільний договір сторін соціально-трудових відносин, соціальний договір, трипартизм, інституціоналізація соціального партнер­ства, найманий працівник, роботодавець, об'єднання найманих праців­ників, об'єднання роботодавців, органи соціального партнерства, соці­альний діалог, моделі соціального діалогу, соціальне страхування.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення соціального партнерства.

2. Назвіть основних суб'єктів соціального партнерства.

3. Розкрийте історію розвитку профспілкового руху.

4. У чому полягають основні завдання профспілок?

5. Які об'єднання роботодавців України ви знаєте? Розкрийте їх ос­новні функції.

6. Які міжнародні організації забезпечують соціальне партнерство в Європейськім Союзі?

7. Розкрийте сутність основних моделей соціального партнерства.

ТЕМА 13

МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ

ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ

СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

13.1. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.

13.2. Соціологічні дослідження у трудовій сфері.

13.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

Сутність моніторингу соціально-трудових

Відносин, його основні завдання, методична

Та інформаційна база

Сучасний етап розвитку України характеризується зміною сус­пільно-політичної формації, що тягне за собою докорінні зміни в усіх галузях життя суспільства. Особливо багато проблем виникає у сфері соціально-трудових відносин. Передовсім це проблеми, пов'язані з забезпеченням ефективної зайнятості населення, запо­біганням і подоланням безробіття, врегулюванням міграційних процесів, забезпеченням гідного рівня життя населення. Розв'я­зання окреслених проблем неможливе без достовірної інформації про вказані явища, їхні взаємодію, взаємозалежність, розвиток. Висвітлити всі закономірності розвитку соціально-трудових про­цесів, виявити проблеми, що виникають у соціально-трудовій сфе­рі, спрогнозувати подальший розвиток тих чи тих соціальних про­цесів допомагає моніторинг.

Моніторинг — це система послідовного збору даних про явище, процес, які описуються за допомогою певних показників із метою оперативної діагностики стану об'єкта, його дослідження й оціню­вання в динаміці.

МОП пропонує визначати моніторинг як постійний або пері­одичний перегляд виконання адміністрацією певної програми з метою оцінювання поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій і видачу рекомендацій для їх усунення.

Моніторинг соціально-трудової сфери - комплексна державна система неперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Основні завдання моніторингу

- неперервне спостереження за станом соціально-трудової сфе­ри та отримання оперативної інформації про неї;

- об'єднання інформаційних потоків, що формуються різними органами, які здійснюють моніторинг;

- своєчасне виявлення змін у соціально-трудовій сфері;

- попередження негативних тенденцій, які ведуть до формуван­ня і розвитку соціальних конфліктів;

- здійснення короткострокового прогнозування розвитку соці­ально-трудових відносин;

- оцінювання ефективності й повноти реалізації законів та ін­ших нормативних актів із соціально-трудових питань.

Моніторинг в Україні проводиться Міністерством праці та соці­альної політики України, Державним комітетом статистики Украї­ни спільно з Міністерством економіки, Державним комітетом у справах національностей та міграції та іншими державними орга­нами виконавчої влади.

Об'єкти моніторингу

Об'єктами моніторингу виступають спеціально відібрані (базові) підприємства, організації, установи різних форм власності й галу­зей економіки, окремі соціально-демографічні та професійні групи населення, а також макроекономічні показники, що характеризу­ють розвиток галузей економіки України.

Основні напрями моніторингу

Проведення моніторингу в соціально-трудовій сфері передбачає отримання та обробку інформації за такими напрямками:

- соціально-демографічні і міграційні процеси;

- ринок робочої сили, зайнятість та безробіття населення;

- соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах та організаціях;

- умови та охорона праці;

- доходи і рівень життя населення.

Інформаційна база моніторингу

Інформаційною базою моніторингу соціально-трудових відно­син виступають:

- матеріали державної централізованої та галузевої статистич­ної звітності;

- дані базових підприємств, не охоплені державною статис­тикою;

- дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп на­селення, домогосподарств;

- дані спеціальних соціологічних опитувань населення, трудо­вих колективів та експертів;

- результати досліджень науково-дослідних організацій, задія-них у систему моніторингу.

На державному та регіональному рівнях система показників моніторингу повинна характеризувати:

- міграційні та соціально-демографічні процеси;

- структуру зайнятості, тенденції руху робочої сили, стан сис­теми підготовки і перепідготовки кадрів;

- проблеми і тенденції безробіття;

- зміни обсягів виробництва продукції;

- доходи й рівень життя населення.

На рівні підприємства аналізуються такі показники:

- загальноекономічний стан підприємства (обсяги виробництва, реалізації, витрат тощо);

- рух кадрів, їх підготовка і перепідготовка, втрати робочого часу;

- умови та охорона праці;

- оплата праці та форми участі підприємств у соціальній під­тримці своїх працівників;

- стан трудових відносин на підприємстві.

Збір і первинна обробка інформації у процесі ведення моніторин­гу здійснюється територіальними органами державної статистики, міністерствами і відомствами, які беруть участь у моніторингу, відповідними службами зацікавлених органів виконавчої влади ре­гіонів України. Інформація надходить до банку даних автоматизо­ваної інформаційної системи Державного комітету статистики і Міністерства праці та соціальної політики. Узагальнення даних моніторингу, їх аналіз і підготовка пропозицій з вирішення соціально-трудових проблем здійснюється Міністерством праці та Державним комітетом статистики України із залученням наукових організацій, підвідомчих органам виконавчої влади, які беруть участь у моніто­рингу, відповідних науково-дослідних інститутів Національної ака­демії наук України, галузевих міністерств і відомств.

За результатами моніторингу готуються щоквартальні та щоріч­ні доповіді, які подаються Президентові та Уряду України. Загаль­ні доповіді містять аналітичну інформацію, дані про заходи для запобігання конфліктних і кризових явищ у соціально-трудовій сфері, пропозиції з питань, вирішення яких перебуває в компетен­ції державних органів управління.