Установлення цін на експортно-імпортну продукцію

Ціни, що обслуговують зовнішньоторговельний оборот, можна також поділити на експортні й імпортні.Основою визначення експортних цін насамперед є власні витрати плюс нормативний прибуток виробника. До них додаються витрати, пов’язані з доставкоютовару до пункту, обумовленого контрактом, а також збори за митне оформленнятовару. При цьому на відміну від цін на продукцію, що призначена для реалізаціїна внутрішньому ринку, в ціни експортних товарів не включаються податок надодану вартість і акцизний збір.

В окремих випадках при визначенні експортних цін суб’єкти зовнішньо-економічної діяльності України повинні спиратися на індикативні ціни.

Індикативні ціни - ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а часом імпортної ) операції. Такі ціни можуть запроваджуватися на товари, щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи, встановлено режим квотування, ліцензування чи спеціальні режими.

Свою специфіку має також формування імпортної ціни, що складається з ціни країни-постачальника й тих елементів, які в неї включає країна-покупець.

Основою встановлення ціни на продукцію, що імпортується в Україну, є митна (закупівельна) вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум мита й митних зборів.У митну вартість входить указана в рахунку-фактурі контрактна (договірна) ціна товару, а також фактичні витрати, які не ввійшли в таку ціну. До них належать витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару від пункту постачальника(продавця) до пункту перетину митного кордону України. Для визначення митної вартості іноземна валюта перераховується в гривні закурсом Національного банку, який діє на день подання митної декларації.

Ввізне мито як податок на товари, що ввозяться до країни, обчислюється за ставками, які поділяються на три види: адвалерні, специфічні та комбіновані.

Сума митної вартості та мита є базою визначення в ціні акцизного збору(з підакцизних товарів) та ПДВ.При встановленні в ціні акцизного збору застосовують такі самі ставки, що поширюються на вітчизняну продукцію.

Податок на додану вартість у ціні імпортної продукції визначається за встановленою ставкою до бази оподаткування.

Базою оподаткування для визначення ПДВ при імпортуванні товарів є митна вартість товарів з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, то й акцизного збору. Митні збори справляють за митне оформлення товарів, що ввозяться до країни. Величина цих платежів визначається на підставі «Класифікатора видів та ставок митних зборів» залежно від митної вартості товарів(без урахування мита). Митні збори не враховують при визначенні в ціні придбання товарних податків. Вони входять до складу валових витрат і враховуються при обчисленні в ціні кінцевої реалізації податку на додану вартість. Сума мита і митних зборів сплачується одночасно зі сплатою акцизного збору і ПДВ.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте ціни міжнародних контрактів та способи їх фіксації.

2. У чому особливості врахування в цінах базисних умов поставок? Правила «Інкотермс-2000».

3. Опишіть порядок визначення експортних цін та врахування в їх складі товарних податків.

4. Що таке індикативні ціни?

5. Назвіть особливості формування цін на імпортну продукцію.

ГЛОСАРІЙ

Біржові котирування– ціни спеціально організованого постійно діючого ринку масових і якісно однорідних товарів.

Витрати змінні — вартісні витрати, які прямо залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, технологічна енергія, зарплата працівників тощо), але на одиницю продукції залишаються сталими.

Витрати постійні — вартісні виграти, які не залежать від зміни обсягів виробництва (амортизація, комунальні послуги, зарплата управлінського персоналутощо), але на одиницю продукції, зокрема зі збільшенням виробництва, вони зменшуються.

Гранична корисність– приріст загальної корисності певного блага внаслідок збільшення його споживання на одну одиницю.

Декларування цін– комплекс заходів щодо отримання дозволу на зміну ціни, яка підлягає державному регулюванню.

Державна дисципліна цін– процес дотримання визначених нормативними актами вимог щодо формування, встановлення та використання цін за умов регульованої економіки.

Державна цінова політика– діяльність органів виконавчої влади, яка в умовах України спрямована на досягнення трьох основних цілей: послідовного проведення лібералізації цін, державного регулювання цін і тарифів на окремі товари та послуги й здійснення контролю за їх дотриманням.

Ефект масштабу– зміна маржинального доходу за рахунок зміни обсягу продажу, що зумовлено зміною ціни на товар.

Ефект ціни– зміна маржинального доходу від реалізації товару за рахунок зміни його ціни.

Знижка:

дилерська– міра зниження ціни, яку виробник надає своїм постійним представ-никам або посередникам за операції з реалізації товару;

за швидкість платежів– міра зниження ціни, що надається покупцям, які сплачують рахунки раніше встановленого угодою кінцевого терміну;

кумулятивна– кількісна знижка, яка надається постійним покупцям у разі придбання ними за певний період партії товару, що перевищує встановлену угодою межу.

Коефіцієнт гальмування– знижуючий показник, який стимулює придбання нового товару на основі зменшення ціни одиниці корисної властивості(якості) продукції.

Коефіцієнт цінової еластичності– коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на один відсоток.

Маржинальний дохід– фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

Надбавка торговельна– елемент ціни, який додається до ціни придбання торговельною організацією і складається з її витрат обігу, прибутку і ПДВ.

Націнка посередницько-збутова– елемент ціни, який додається до ціни придбання посередником з метою відшкодування особистих витрат, отримання прибутку та сплати ПДВ.

Параметричний індекс якості– коефіцієнт, що характеризує інтегральну оцінку споживчих властивостей товару.

Питомий маржинальних дохід– частка маржинального доходу в ціні виробу.

Попит еластичний– попит, коли незначні коливання ціни приводять до значних змін у кількості продукції, що реалізується.

Попит нееластичний– попит, коли значні зміни ціни викликають лише незначні зміни в кількості придбаної продукції.

Правила «Інкотермс»– міжнародні правила тлумачення торговельних угод, які визначають обов’язки продавця і покупця, розподіл витрат та відповідальність сторін за виконання контракту.

Структура ціни– відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

Тариф– ціна на транспортні послуги, а також на послуги, що надаються населенню підприємствами побутовими та комунальними службами.

Товарообмінний залік– особливий вид цінової знижки на новий товар, яка надається покупцям за умови здавання ними раніше придбаної і вже застарілої моделі даної фірми.

Точка беззбитковості– обсяг реалізації, при якому витрати підприємства повністю покриваються виручкою, а прибуток дорівнює нулю.

Ціна– сума грошей, яку покупець згоден заплатити, а продавець– отримати за відповідний товар.

Ціна:

відпускна– ціна, за якою продукція реалізується виробничому споживачу; вільна– ціна, яка встановлюється підприємцями самостійно з урахуванням особистих витрат та співвідношення між попитом і пропозицією; довідкова– інформаційна ціна, що слугує відправною точкою для встановлення, як правило, договірної ціни; закупівельна– ціна, за якою сільськогосподарська продукція реалізується державними, кооперативними та фермерськими господарствами для подальшої переробки; заставна– ціна товару, який, як правило, піддягає поверненню; індикативна– ціна товару, яка відповідає цінам, що склалися на аналогічної продукцію на час здійснення експортної операції; ковзна– ціна, яка визначається на момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни внаслідок істотних змін у витратах на виробництво продукції;

міжнародних товарних аукціонів– ціна продажу попередньо оглянутої покупцями партії товару(лот), як правило, за максимальною запропонованою ціною; оптова– ціна, за якою продукція великими партіями здійснює обіг між промисловими підприємствами або між ними та підприємствами й організаціями інших галузей; підприємства– ціна, за якою виробник визначає вартісні результати своєї безпосередньої роботи і яка складається з витрат і прибутку; питома– ціна в розрахунку на одиницю споживчої властивості(якості) продукції; рівноваги– ціна, за якої кількість запропонованого до ринку товару дорівнює його кількості, яку споживач у змозі купити; регульована– ціна, межі змін якої прямо чи опосередковано встановлює держава, встановлюється, як правило, на продукцію та послуги монопольних утворень; світова– ціна провідних виробників та продавців, які займають значну частку в загальному обсязі аналогічної продукції, що реалізується на зовнішньому ринку, фіксована– ціна, яка встановлюється державою на невизначений період і може бути скасована тільки спеціальним розпорядженням; франко– ціна, встановлена з урахуванням передбаченого порядку відшкодування транспортних витрат з доставки продукції до пункту, зазначеного після слова«франко».

Ціни індиферентні– «ціни байдужості», які однакові за питомою ціною, але різні за своїм абсолютним значенням.

Цінова еластичність– ступінь чутливості споживачів до зміни цін на продукцію або послуги.

Цінова політика підприємства– діяльність підприємства, спрямована на досягнення його головної мети за допомогою цін.

Цінова стратегія підприємства– основні напрямки, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ерухимович И.Л. Ценообразование: Уч.-метод. пособие– 2-е изд., – К.: МАУП, 2005.

2. Иваниенко В.В. Ценообразование: Уч. пособие. – Изд. 2-е перераб. и доп. – Х.:

Изд. Дом «ИНЖЭК», 2004.

3. Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2004.

5. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2006.

6. Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник– К.: Кондор, 2008.

7. Шуляк П.Н. Ценообразование: Уч.-практ. пособие. – М.: Изд. Дом«Дашков и К», 2008.