Господарський комплекс України, його галузева структура

Господарство – це сукупність природних, інтелектуально-професійних і створених людиною засобів, які зайняті у виробництві товарів і наданні різного виду послуг з метою створення умов і засобів життя людей.

В межах кожної держави, в тому числі й України, формується національний господарський комплекс– сукупність усіх організацій, установ, закладів, підприємств країни, які об'єднуються в одне ціле не лише спільною територією, але й тісними та постійними господарськими зв'язками, транспортною системою, системою розселення, управління і зв'язку. Національний господарський комплекс функціонує в умовах сформованого національного внутрішнього ринку. Останній передбачає домінування на внутрішньому просторі держави товарів власного виробництва, послуг, що надаються національними компаніями.

Господарство України – це сукупність територіально взаємопов'язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Галузь господарства – сукупність підприємств і організацій, об'єднаних спільністю функцій, які вони виконують у системі територіального поділу праці.

Галузева структура господарства – це склад, співвідношення і зв'язки між окремими галузями господарства країни, які відрізняються значною часткою валового суспільного продукту, тобто сумою матеріальних благ, вироблених суспільством країни за рік.

Структура суспільного виробництва – це співвідношення між його галузями, що виражає господарські пропорції та стан суспільного поділу праці. Це поняття вживається для вираження всіх господарських пропорцій і сукупності стійких зв'язків виробництва, що забезпечують його цілісність. Структура суспільного виробництва визначається як натуральними, так і вартісними показниками (валовий внутрішній продукт, чисельність зайнятих, вартість основного капіталу). Вона характеризується такими пропорціями:

- відтворювальними – між виробництвом засобів виробництва й предметів споживання, у використанні валового внутрішнього продукту на заміщення спожитих ресурсів основного капіталу та особисте споживання й накопичення;

- галузевими – співвідношення між різними галузями економіки;

- територіальними – розміщення виробництва по окремих економічних районах;

- зовнішньоекономічними – ввезення продукції з різних регіонів і вивезення продукції різних галузей і районів у зарубіжні країни.

Галузева структура господарства безпосередньо відображає процес суспільного поділу праці, вказуючи на функціональні відмінності між окремими галузями, які відрізняються роллю в задоволенні суспільних потреб у матеріальних і духовних благах у процесі виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ або виконанні різних послуг.

Залежно від їх ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і невиробничу сфери.

До виробничої сфери належать такі види діяльності, які:

- створюють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво);

- доставляють створені матеріальні блага споживачам (транспорт і зв'язок по обслуговуванню матеріального виробництва);

- пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівлі, громадське харчування).

Невиробнича сфера – сукупність галузей господарства, які здійснюють функції щодо надання послуг нематеріального характеру суспільству і населенню. До неї належать:

- галузі послуг (житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв'язок по обслуговуванню населення);

- галузі соціального обслуговування (освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування);

- галузі органів управління і оборони;

- галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.

Відповідно до прийнятої класифікації до промисловості України належать 18 укрупнених галузей[23]:

- електроенергетика;

- паливна промисловість;

- чорна металургія;

- кольорова металургія;

- хімічна промисловість;

- нафтохімічна промисловість;

- машинобудування;

- металообробка;

- лісова промисловість;

- деревообробна промисловість;

- целюлозно-паперова промисловість;

- промисловість будівельних матеріалів;

- скляна і фарфоро-фаянсова промисловість;

- легка промисловість;

- харчова промисловість;

- мікробіологічна промисловість;

- борошномельно-круп'яна і комбікормова;

- поліграфічна промисловість.

Процеси зміни галузевої структури господарства в Україні зумовлені об'єктивними ринковими реформами. Безперечно, у зв'язку з передачею землі у приватну власність значення і питома вага сільського господарства і взагалі АПК почнуть зростати. На перспективу можна передбачити перетворення туристично-рекреаційного комплексу в одну з провідних галузей господарського комплексу країни.