Характеристика дефектів килимів

Найбільш поширеними дефектами килимів є: білизни корін­ної, настилочної, ворсової основ; стовщена ворсова нитка; ви­ражений різнотон; нерозрізані петлі; провисання ниток; дефект кромки; перекручування малюнка або порушення колірної гами; нерівномірна обробка виворітньої сторони; грубе штопання; плями; дірки та ін. Специфічними дефектами килимів ручного виготовлення є: кривизна килима або килимового виробу; увіг­нутість або опуклість сторін; перекіс ворсових рядів, нерів­но­мірна щільність, незастилаємість основи утоковими нитками; дефект хімічної мийки та ін.

Причинами появи дефектів можуть бути порушення техно­логічного процесу, несправність або неправильне налагодження верстатів або недбале виконання операцій зі зберігання та транс­портування готових килимів.

Окрім розміру дефекту, експерт повинен вказати його місце знаходження, тобто відстань від сторін, і врахувати це при виз­наченні якості виробу.

Детально дефекти килимів та килимових виробів з указанням їх характеристики та причин виникнення наведені в Методиці експертизи імпортних килимів.

Характеристика дефектів килимів - student2.ru Характеристика дефектів килимів - student2.ru Характеристика дефектів килимів - student2.ru 3.10.4. Вимоги до упакування, маркування та зберігання килимів і килимових виробів

Тара, упакування й маркування визначаються вимогами дію­чих нормативних документів або технічними умовами конт­ракту.

Килими й килимові вироби упаковують, як правило, у стоси, що обшиті шпагатом або шнуром, кінці яких повинні бути запломбовані або мати сургучеву печатку постачальника.

На паковочну тканину кожного стосу незмивною фарбою наносять маркування, що містить:

– номери партії, стосу, контракту;

– найменування фірми-виготовлювача (постачальника) й то­вароодержувача;

– найменування товару, артикул, розмір і кількість виробів (у штуках, у квадратних або погонних метрах), маса брутто й нетто;

– попереджувальні знаки й написи («Парасолька»; «Гаками не торкати» та ін.).

Усередину кожного стосу вкладають (або зашивають у ки­ше­ню зовні упакування) пакувальний аркуш та інструкцію з догля­ду за виробом.

Приміщення для зберігання килимів і килимових виробів по­винно бути сухим, чистим, добре вентилюватися й забезпе­чу­ва­ти збережуваність якості килимових виробів.

Як зайва вологість повітря в приміщенні, так і недостатня шкідливо відбивається на якості килимів і килимових виробів.

При наявності зайвої кількості вологи тканина килимів почи­нає загнивати, тьмяніє яскравість фарб.

В умовах зниженої вологості повітря килимові тканини ста­ють сухими, твердими, деформуються.

Вологість повітря визначається психрометром.

Килими й килимові вироби варто розташовувати від опа­лю­вальної системи на відстані не менш 1 метра.

Килими повинні зберігатися на складі в розгорнутому ви­гля­ді або згорнутими в рулон на стелажах при відносній вологості повітря 65 ±5 % і при температурі 20±5 °С.

Для запобігання від псування міллю килими й килимові ви­роби повинні пересипатися нафталіном або іншими препа­ра­тами.

Питання для самоперевірки

1. Класифікація килимів та килимових виробів.

2. Основні засоби та обладнання для експертизи килимів.

3. Визначення лінійних розмірів штучних виробів.

4. Визначення лінійних розмірів виробів у рулонах.

5. Основні показники якості килимів та килимових виробів і ме­тоди їх визначення.

6. Особливості експертизи килимів, ушкоджених при переве­зен­нях.

7. Характеристика основних дефектів килимів.

8. Особливості визначення якості килимів машинного способу виготовлення (тканих, нетканих).

9. Вимоги до пакування, маркування та зберігання килимів і ки­лимових виробів.

Наши рекомендации