Економічні закони, категорії і принципи
Економічні категорії – це поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів. Наприклад: товар, власність, капітал, прибуток, ринок, попит і т. д.
Економічні закони відображають найсуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно–наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ.
Існує система економічних законів, яка включає в себе:
- всезагальні закони – функціонують у всіх економічних системах (закон зростання продуктивності праці, закон зростання потреб і т. д.);
- загальні закони – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них відповідні економічні умови (закони ринкової економіки);
- специфічні закони – функціонують лише у межах однієї економічної системи;
- стадійні закони – функціонують на певних стадіях економічної системи (становлення, зрілості чи занепаду).
Рівні використання економічних законів:
І - науково – теоретичний (на основі результатів наукового аналізу економічних процесів і явищ відкриваються і формулюються економічні закони, дається тлумачення їх і створюються концепції розвитку економіки);
ІІ - державно – управлінський (державна влада, спираючись на закони економічної теорії і провідні концепції, розробляє відповідні нормативні акти та положення, створює програми економічного розвитку та форми і засоби їх виконання);
ІІІ - господарсько – практичний (використання економічних законів у практиці господарювання економічних суб’єктів).
Економічні принципи – теоретичні узагальнення, що містять певні допущення, усереднення, які відображають загальні тенденції розвитку економічної системи. Порівнюючи економічні принципи із законами, то перші носять менш обов’язків характер.
Питання п’яте.
Функції економічної теорії
У процесі становлення і розвитку економічної теорії як науки були сформовані і її основні функції: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна.
Пізнавальна функція. Реалізується через дослідження сутності економічних процесів і явищ. Розкриваючи і формулюючи економічні категорії і закони, економічна теорія тим самим збагачує знання людей, при інтелектуальний потенціал суспільства, розширює науковий світогляд людей.
Методологічна функція - економічна теорія виступає методологічною базою для цілої системи економічних наук, оскільки розкриває основоположні базові поняття, які реалізуються в усіх галузях і сферах людської діяльності.
Практична функція економічної теорії зводиться до обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.
Прогностична функція економічної теорії виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально – економічного розвитку в майбутньому.
Виховна функція – полягає у формуванні в громадян економічної культури, логіки сучасного економічного мислення, які забезпечують цілісне уявлення про функціонування економіки і дають їм можливість виробити грамотну господарську поведінку в умовах ринкової системи.
Література
Основна: 2,3,5,6,7,9,15,16,17,18,20.
Додаткова: 14,28.
Тема 2. Загальні проблеми економічного
Розвитку.
План
1. Потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб. Варіанти співвідношення потреб і виробництва.
2. Суть та класифікація виробничих ресурсів. Виробничі ресурси як фактори виробництва.
3. Виробництво: суть, еволюція поглядів.
4. Суспільний продукт, його структура та відтворення.
5. Ефективність використання ресурсів.
6. Крива виробничих можливостей. Альтернативна вартість.
7. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, об’єкти, класифікація.
Питання перше.
Потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб. Варіанти співвідношення потреб і виробництва.
Потреба – це необхідність в будь-чому, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.
Згідно з ієрархією потреб А.Маслоу вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.
Економічні потреби – це потреби в економічних благах. Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розвитку, обміну та споживання у рамках певної системи соціально – економічних відносин.