Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю
Професійна складова
Ідентифікація та оцінювання рівня небезпеки за допомогою імовірнісних структурно-логічних моделей, застосованих у відповідній галузі господарювання. Обґрунтування категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Визначення потенційно-небезпечних об’єктів і територій. Об’єкти підвищеної небезпеки та класи їхньої небезпечності.
Тема 2.Природні небезпеки та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
Зміст теми. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки та навколишнє середовище.
Негативний вплив на життєдіяльність людей та функціонування об’єктів економіки в умовах проявів вражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі.
Небезпечні гідрологічні процеси і явища: підтоплення, затоплення повенями або паводковими водами, талими водами та в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
Пожежі у природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежа). Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.
Професійна складова
Регіональний комплекс природних загроз. Методи виявлення їхніх уражаючих факторів, номенклатура та одиниці виміру. Комплекс заходів з запобігання природних НС та організації дій щодо усунення їхніх негативних наслідків.
Тема 3.Техногенні небезпеки та їх реалізації.
Зміст теми. Техногенні небезпеки та їх реалізації, уражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо вибухонебезпекою. Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів.
Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної небезпеки.
Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
Тема 4.Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС.
Зміст теми. Глобальні проблеми людства, кризи: біосферна, екологічна, ресурсна, мирне співіснування, гонка озброєння та загроза ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою у багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробляння або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі НС.
Професійна складова
Психосоціальні наслідки впливу негативних факторів небезпек НС. Психологічна та медична реабілітація постраждалого населення. Професії підвищеного ризику. Психофізіологічний вплив оточення на людину. Основи підвищення психофізіологічної стійкості кадрів до професійних небезпек.
Тема 5.Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС.
Зміст теми. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств. установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
Професійна складова
Визначення наявних проблем з безпеки і захисту об’єкту господарювання у надзвичайній ситуації, рівні їхнього ризику. Галузеві вимоги і норми щодо забезпечення сталого функціонування об’єкту господарювання та контролю за станом його основних фондів.
Тема 6.Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіального округу у надзвичайній ситуації.
Зміст теми. Правові норми, що регламентують організацію та здійснення заходів щодо запобігання й ліквідації надзвичайної ситуації.
Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.
Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в НС об’єкту господарювання.
Професійна складова
Система управління безпекою та захистом у НС в галузі, як складова державної системи, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі. Організаційна побудова системи управління безпекою та захистом у НС на підприємстві, в установі та організації. Завдання і повноваження спеціально створених координуючих і постійних органів управління безпекою і захистом у НС.
Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від НС. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.
II. Порядок організації самостійної та індивідуально-консультативної роботи, поточного й підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності”
2.1.Загальні положення щодо організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового оцінювання їхніх знань з дисципліни
Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за:
- систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських та практичних заняттях;
- за виконання завдань для самостійного опрацювання;
- за виконання індивідуального контрольного завдання.
Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.
Перелік завдань, які зобов’язані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті.
Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті.
Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів.
У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з об’єктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем.
Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:
| № з/п | Вид роботи | Зміст роботи | Максимальна оцінка, бали |
| Обов’язкові завдання. Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок. | |||
| а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань; | Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуальних і групових завдань | ||
| б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль; | Правильність та повнота відповідей | ||
| в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.; | Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій | ||
| г) модульний контроль | Якість виконання модульних завдань | ||
| Вибіркові завдання. Виконання завдань для самостійного опрацювання. | |||
| 1) підготовка та захист рефератів; | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 2) підготовка та захист домашніх (розрахункових, аналітичних або творчих завдань); | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.) | Оцінювання якості підготовлених матеріалів | ||
| 4) підготовка доповідей на науковій студентській конференції, участь в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни. | Оцінювання якості доповідей на науковій студентській конференції, участі в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни |
Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських та практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Рівень знань студентів під час роботи на семінарських та практичних заняттях оцінюється величиною від 70 до 0 балів.
Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Безпека життєдіяльності” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 20—18—12—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі.
Самостійна робота студентів включає:
· опрацювання лекційного матеріалу;
· вивчення окремих тем, винесених на самостійну роботу;
· підготовку до семінарських та практичних занять;
· підготовку до модульних і міні тестових робіт;
· виконання індивідуальних завдань;
· підготовку презентацій та ін.
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).
Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератівза заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.
Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
· відповідність змісту реферату обраній темі;
· глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
· самостійність у написанні реферату;
· уміння коротко і, водночас, глибоко розкрити зміст теми реферату;
· уміння відповідати при захисті реферату на поставлені із теми реферату питання.
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.
Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 7 — 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 15 аркушів.
Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.
Мета підбору та огляду літературних джерел — прищепити студентам навички здійснювати аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.
Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
· обрати питання та погодити його з викладачем;
· систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
· підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 4—6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.
Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу.
Виконання творчого завдання передбачає те, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.
Науково-дослідницька робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.
Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Безпека життєдіяльності” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів.
В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) занять. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, участь у роботі в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Оцінювання результатів поточного контролю. Об’єкти поточного контролю
Об’єктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:
· активність роботи студентів, якість виконання завдань та участь усемінарських (практичних) заняттях– дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо;
· якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні або тест-контролю знань;
· виконання модульних завдань;
· підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, рефератів, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;
· участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах.
Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 100 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок.