Сертифікація радіоелектронної апаратури, побутового електричного та аналогічного обладнання
У сучасному суспільстві підприємства та організації у великих обсягах закуповують, встановлюють та експлуатують комп'ютери, телекомунікаційну, медичну техніку, високотехнологічні промислові установки. Радіоелектронні технології широко використовуються в навігації, аерокосмічній галузі, військовій справі. Численні електротехнічні та електронні прилади (мікрохвильові печі, холодильники, електробритви, пилососи, радіоприймачі, магнітофони, телевізори, телефони та інші засоби розваг і спілкування) стали звичними і абсолютно необхідними у нашому побуті.
Побутове електрообладнання та радіоелектронна апаратура г одними з тих видів продукції, обов'язкову сертифікацію якої в Україні було запроваджено.
У країнах ЄС сертифікацію з безпеки електрообладнання введено Директивою № 73/23 від 19.02.73, а з питань електромагнітної сумісності Директивою № 89/336 з 1989 р. Це зумовлено тим, що телевізори, магнітофони, музичні центри та інша побутова техніка, яку мас практично кожна родина, характеризується підвищеними вимогами щодо безпеки використання, особливо електро- та пожежобезпеки.
Важливими є національні стандарти, гармонізовані з міжнародними, стосовно радіоелектронної апаратури, побутового електричного та аналогічного обладнання:
• ДСТУ 1ЕС 60335-2-17:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-17. Додаткові вимоги до ковдр, м'яких підстилок та аналогічних гнучких нагрівальних приладів»;
• ДСТУ 1ЕС 60335-2-21:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-21. Додаткові вимоги до акумуляційних водонагрівачів»;
• ДСТУ 1ЕС 60335-2-41:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-41. Додаткові вимоги насосів»;
• ДСТУ EN 50084:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Вимоги до підключення пральних машин, посудомийних машин та сушильних приладів барабанного типу до водопровідної мережі»;
• ДСТУ ІЕС 60335-1:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Безпека. Частина 1.Загальні вимоги»;
• ДСТУ ІЕС 60335-2-30:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-30. Додаткові вимоги до кімнатних обігрівачів»;
• ДСТУ ІЕС 60335-2-35:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Безпека. Частина 2-35. Додаткові вимоги до проточних водонагрівачів».
• ДСТУ Е№ 30-1-2:2004 «Плити газові побутові. Частина 1-2. Вимоги безпеки. Плити, що мають духовки та (чи) грилі з примусовою циркуляцією повітря;
• ДСТУ EN 30-1-3:2004 «Плити газові побутові. Частина 1-3. Вимоги безпеки. Плити, що мають скляний чи керамічний стіл;
• ДСТУ EN 30-1-4:2004 «Плити газові побутові. Частина 1-2.Вимоги безпеки. Плити з одним чи більше пальниками з системою автоматичного управління.
В Україні обов'язкову сертифікацію цієї продукції здійснює орган з сертифікації електротехнічних виробів Державний випробувальний центр побутових електричних
машин та приладів (УКРСЕРТЕЛЕК). Введення з 1 липня 1993 р. обов'язкової сертифікації спрямоване на те, щоб протягом року надати можливість підприємствам-виробникам завчасно сертифікувати свою продукцію. Починаючи з 1 липня 1994 р. вищезазначена продукція може бути реалізована тільки за наявності сертифіката відповідності Української державної системи сертифікації продукції УкрСЕПРО, виданою органом з сертифікації електротехнічних виробів УКРСЕРТЕЛЕК.
Держстандарт України наказом № 567 від 12.09.97 затвердив «Правила обов'язкової сертифікації електропобутового та аналогічного обладнання 1 комплектуючих». До такої продукції належать: кабелі та шнури; конденсатори як комплектуючі;
перемикачі для приладів та автоматичні керуючі пристрої * електроприладів побутовою призначення;
електроприлади побутового та аналогічного призначення; установні комплектуючі та з'єднувальні пристрої: світлотехнічні вироби; вимірювальні електроприлади; електрообладнання медичного призначення; обчислювальне, інформаційне та конторське обладнання; низьковольтна силова апаратура керування; електроустановні захисні пристрої; захисні трансформатори та подібне обладнання; ручні електроінструменти;
електронна апаратура і пристрої розважального призначення, що живляться від мережі. Ці «Правила» побудовані на підґрунті державних стандартів України, що встановлююсь порядок і правила сертифікації в Системі УкрСЕПРО. Крім того, наказом Держстандарту України також були затверджені «Правила обов'язкової сертифікації засобів обчислювальної техніки» від 25.06.97 р. № 366.
Сертифікація електрообладнання в Україні здійснюється за показниками безпеки та електромагнітної сумісності (ЕМС) кількома сертифікаційними центрами: Державним випробувальним центром електропобутових машин та приладів (ДВЦ ЕМП), Державним випробувальним центром (ДВЦ) «МАПС», Науково-технічним центром стандартизації та сертифікації електронної техніки (НТЦССЕТ) «ЕЛСІ». м. Київ.
Під час здійснення сертифікації УКРСЕРТЕЛЕК застосовує передбачені Правилами Схеми сертифікації електрообладнання та радіоапаратури (табл. 2.6.2).
Сертифікація з безпеки радіоелектронної апаратури здійснюється, зокрема, на відповідність вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.006-87 «Безопасность аппаратуры электронной сетевой и сходных с ней устройств, предназначенных для бытовою и аналогичною общего применения. Общие требования и методы испытаний». Що є гармонізованим з відповідним стандартом Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС 65). До речі, електропобутове обладнання сертифікується за вимогами стандартів, що гармонізовані зі стандартами Міжнародної електротехнічної комісії серії ІЕС 335 (це Державний стандарт ГОСТ 27570 «Безопасность бытовых и аналогичных электрических приборов. Общие требования и методы испытаний» та стандартами цієї ж серії на конкретні види продукції ГОСТ 27570.1 -ГОСТ 27570.44).
Таблиця 2.6.2
Схеми сертифікації електрообладнання та радіоапаратури
У зв'язку з новими публікаціями стандартів ІЕС серії 335 в Україні розпочато розробку, яку фінансує Держспоживстандарт України, нових нормативних документів ДСТУ 3135/ГОСТ 30345 на заміну ГОСТ 27570.
Введено в дію понад 20 державних стандартів України, що віддзеркалюють вимоги до електропобутових машин та приладів.
Робота всіх електричних засобів більшою чи меншою мірою супроводжується різними електромагнітними випромінюваннями, які створюють перешкоди для інших технічних засобів. 1 саме електромагнітні перешкоди є одним з показників стану навколишнього середовища, бо, як відомо, ефір з точки зору передачі інформації хоч і невичерпний, але обмежений ресурс. Тому проблема забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС), тобто одночасного функціонування великої кількості радіоелектронних та електротехнічних засобів на обмеженій території без створюваних ними перешкод стає найважливішою. Вилив електромагнітного випромінювання стосується одночасно трьох важливих напрямків діяльності людини в усіх індустріально розвинених країнах: охорони праці, безпеки технічних засобів та захисту навколишнього середовища.
Враховуючи це, в країнах СС згідно з Директивою 49/33 CEC від 01.01.92 жоден технічний прилад не може бути реалізований на європейському ринку, якщо він не задовольняє нормативи європейських або міжнародних стандартів у галузі електромагнітної сумісності.
Нині у більшості галузей техніки України вимога щодо ЕМС як у частині випромінювання радіоперешкод, так і в частині перешкодозахишеності регламентується стандартами із нормами, розробленими Державним комітетом з радіочастої колишньої о СРСР. Ці документи були розроблені в той період, коли в країні домінували інтереси військових відомств, «залізної завіси», та. виходячи з даної ситуації. - у сфері телекомунікації! (наприклад, наявність радіомовлення в діапазоні ЧМ 65,8-74 МГ'ц тощо). Тому дані документи не є повною мірою гармонізованими з європейськими та міжнародними стандартами (ІЕС, CISPR та EN). Така ситуація зумовлює проблеми у визнанні результатів випробувань у цій частині, і вона не може бути водночас змінена, бо для цього, по-перше, необхідне удосконалення нормативної бази на основі гармонізації з відповідними стандартами Комітету CISPR, по-друге, — прийняття відповідних рішень щодо окремих ділянок частотного діапазону та його розподілу в Україні, який потребує певних ви і раї на дослідження. Крім того, головним фактором є непідготовленість промисловості України до виконання вимог нових нормативних документів, і що не потребу* значних коштів на дооснащення як випробувальних лабораторій промислових підприємств, гак і сертифікаційних центрів. Наприклад, для дооснащення однієї лабораторії випробувань побутового електрообладнання на вимоги ЕМС згідно з стандартами CISPR або EN необхідно близько 2,5 млн доларів СЕІА.
Так. щорічно відмовляють в оформленні сертифікатів з причин встановленої шляхом випробувань невідповідності зразків вимогам безпеки та електромагнітної сумісності приблизно 20% найменувань імпортованої продукції радіоелектронного профілю (Китай. Тайвань. Малайзія, Сінгапур, Корея, В'єтнам тощо), до 15 % найменувань електропобутових приладів, понад 10 % каменувань комп'ютерної техніки і таке ін. Також слід відзначити, що понад 20 % заявникам центри відмовляють у проведенні сертифікації через відсутність необхідної документації і маркування, порушення в оформленні товаросупровідних документів тощо.
Основними невідповідностями під час випробувань є:
• невідповідність температурних режимів за умов несправності;
• недостатня електрична міцність Ізоляції;
• невідповідність шляхів витоку і необхідних повітряних проміжків;
• відсутність подвійної ізоляції для апаратів другого класу захисту;
• небезпека виникнення пожежі поблизу апарата за умов несправності;
• порушення електричної міцності ізоляції за умов несправності;
• перегрів вище допустимих норм частин апарату за умов несправності;
• застосування комплектуючих, які не відповідають вимогам стандарту (шнурів живлення, штепсельних вилок, конденсаторів, трансформаторів тощо);
• можливість доступу до частин апарата, які знаходяться під небезпечною напругою;
• відсутність необхідних маркувань продукції;
• відсутність інформування споживачів щодо вимог безпеки користування в настановах з експлуатації українською (російською) мовою;
• невідповідність стандартам та нормам, чинним в Україні у галузі електромагнітної сумісності, в частині, випромінювання радіоперешкод та перешкодозахишеності від впливу електромагнітних коливань.
(сред такої продукції* вироби відомих фірм, зокрема «L(i». «Fillips». «SUC». «Sony» іа деяких інших. Тільки за 1998 р. у ДВЦ ЗМП мали місце 40 негативних результатів випробувань імпортної продукції, що була виготовлена на підприємствах, які мають сертифікати на систему якості відповідно до стандартів серії ISO 9000.
Досвід НТЦ ССЕТ «ЕЛСІ» з проведення робіт з сертифікації систем якості свідчить, що наявність сертифікатів на систему якості, виданих у національних системах сертифікації інших країн світу, не обов'язково підтверджує високий рівень цієї системи. Так, на підприємствах Німеччини, Японії, Італії та Ізраїлю наші фахівці виявляли невідповідності (які згодом виправлялися), хоч ці підприємства мали відповідні сертифікати від своїх національних органів.
Визнання результатів оцінки відповідності можливе лише на підставі двосторонніх угод з країнами-торговельними партнерами України, якщо вона повністю відповідає вимогам Угоди про технічні бар'єри в торгівлі Світової організації торгівлі і Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». А це, у свою чергу, спрямовує Україну на самостійність, суверенітет та рівноправність у міжнародних відносинах, створює рівноправні умови для вітчизняного виробника та імпортера.
Отже, існування в законодавстві СС положень щодо можливості експортування продукції до третіх країн, яка не відповідає вимогам СС, ще раз підтверджує необхідність проведення робіт з оцінки відповідності побутової радіо- і електротехніки, що надходить на ринок України.