Еволюційні періоди формування мев

Мета заняття – розглянути основні еволюційні періоди розвитку МЕВ: доколоніальний період розвитку МЕВ; МЕВ епохи Середньовіччя; МЕВ в умовах становлення індустріальної цивілізації; новий (неоколоніальний) період розвитку всесвітніх економічних зв’язків.

Ключові поняття: експортно-імпортний тип торгівлі, транзитний тип торгівлі, тамкару (карум), факторії, первісне накопичення капіталу, картель, синдикат, трест, концерн, конгломерат, транснаціональні корпорації (ТНК).

Структура заняття:

1. Вибіркове опитування згідно запропонованих питань.

2. Виконання практичних завдань.

Питання, що підлягають обов’язковому розгляду:

1. Зародження та розвиток міжобщинних господарських зв’язків. Міжнародні торговельні зв’язки стародавнього світу.

2. Зовнішньоторговельні відносини при феодалізмі. Зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі та Гетьманської держави.

3. Зовнішньоекономічні зв’язки країн Сходу, Китаю, країн Південних морів, Середньої та Центральної Азії.

4. Колоніальний період формування МЕВ. Епоха Великих географічних відкриттів та їх вплив на розвиток МЕВ.

5. Зовнішня торгівля періоду первісного нагромадження капіталу. МЕВ капіталізму вільної конкуренції та монополістичного капіталізму. МЕВ у Міжвоєнний період.

6. Світогосподарські зв’язки у новітній період. Зростання єдності та взаємозалежності суб’єктів світового господарства.

Приклад практичних завдань до практичного заняття № 3

3.1 Провести аналіз розвитку міжнародних економічних відносин в епоху стародавніх держав, рабовласництва, феодалізму, капіталізму та монополістичного капіталізму за такими критеріями:

1) характер соціально-політичного базису;

2) особливості економічного базису;

3) характер обміну;

4) характер власності;

5) рівень розвитку продуктивних сил;

6) рівень розвитку виробничих відносин;

7) тип господарювання;

8) характер розвитку міжнародних економічних відносин;

9) форми міжнародних економічних відносин;

10) основні фактори розвитку міжнародних економічних відносин;

11) характер ринкових відносин;

12) регулювання міжнародних економічних відносин;

13) формування світового ринку;

14) формування світового господарства.

3.2. Розв’язати кроссворд.

1) Тип виробництва, яке слугувало системоутворюючим фактором, основою формування людських спільнот, політики, соціальної сфери і виробництва у стародавніх цивілізаціях.

2) Назва перших торговельних представництв, що, з одного боку, регулювали торговельні взаємовідносини між державами, а з іншого - забезпечували безперервність торговельних відносин у стародавні часи.

3) Службова особа або торговельний агент палацу чи храму, яка була наділена такими повноваженнями: контролювати зовнішню торгівлю, виконувати функції митаря, а також обов'язки збирача натуральних податей і контролера за грошовими надходженнями (пізніше) на користь палацу чи храму у стародавні часи.

4) Колонізація (2-1 тисячоліття до н.е.) - пов'язана з підкоренням територій басейну Середземного моря.

5) Перша велика держава, яка запровадила єдиний металевий грошовий знак як всередині країни так і за її межами.

6) Суспільний прошарок, який формується за феодалізму в Європі на основі об'єднань, що утворилися на останніх етапах рабовласництва.

7) Об'єднання купців, яке виконувало функцію захисту їх корпоративних інтересів за часів феодалізму.

8) Позичковий капітал за часів феодалізму,на основі якого за індустріальної цивілізації сформувалися кредитні відносини як складова валютно-кредитних відносин.

9) Своєрідна і найбільш поширена форма зовнішньої торгівлі Китаю.

10) Постійний предмет заборони на експорт у стародавньому Китаї.

11) Тип торгівлі, притаманний країнам Аравійського півострова.

12) Основний платіжний засіб внутрішньої та зовнішньої торгівлі Русі IX-XI ст.

13) Вид податку, на який покладалися завдання поповнення доходів скарбниці й регулювання цін та інших умов торгівлі на Запоріжжі.

14) Історичний період початку формування світового ринку.

15) Що відіграло значну роль у процесі ґенези індустріальної цивілізації в Нідерландах (1566- 1609 pp.), Англії (1640-1660 pp.), Північній Америці (1775 -1783 pp.), Франції (1789-1794 pp.).

16) Форма міжнародного поділу праці, яка сформувалась в Європі за рахунок зовнішньої торгівлі в період індустріалізації.

17) Тип виробництва, яке вплинуло на структуру торгівлі початку індустріальної епохи.

18) Стародавня форма міграції робочої сили.

19) Компанії, які виникли на початку ХХ століття, і сьогодні домінують у системі світового господарства і міжнародних економічних відносин.

20) Головна ціль великих географічних відкриттів.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4:

СЕРЕДОВИЩЕ МЕВ

Мета заняття – розглянути поняття середовища МЕВ, його структуру й особливості, особливості дії економічних законів і закономірностей на міжнародному рівні.

Ключові слова: середовище МЕВ, внутрішнє середовище МЕВ, зовнішнє середовище МЕВ, природно-географічне середовище МЕВ, природно-ресурсний потенціал країни, економічне середовище МЕВ, політико-правове середовище МЕВ, міжнародна політика, зовнішня політика, політична стабільність країни, інституціональне забезпечення МЕВ, міжнаціональні органи регулювання МЕВ, наднаціональні органи регулювання МЕВ, соціально-культурне середовище МЕВ.

Структура заняття:

1. Вибіркове опитування згідно запропонованих питань.

2. Виконання практичних завдань.

Питання, що підлягають обов’язковому розгляду:

1. Поняття середовища МЕВ, його структура й особливості.

2. Природно-географічне середовище: основні складові його впливу на розвиток МЕВ.

3. Економічне середовище: функціонування МЕВ, стан ринкових відносин країн і особливості їх розвитку. Економічні регулятори МЕВ.

4. Особливості дії економічних законів і закономірностей на міжнародному рівні. Центробіжні тенденції в МЕВ.

5. Роль міжнародних рейтингів в оцінці стану економічного середовища.

6. Політико-правове середовище. Особливості взаємодії політики й економіки в МЕВ. Політичні інтереси країн та регіонів. Політична стабільність і політичні ризики. Правові регулятори МЕВ.

7. Соціально-культурне середовище і його значення в розвитку МЕВ.

8. Інфраструктура сучасних МЕВ. Роль транспорту інформаційно- комунікаційних систем у розвитку МЕВ.

Приклад практичних завдань до практичного заняття № 4

4.1. Розподілити наведені елементи між зовнішнім та внутрішнім середовищем функціонування міжнародних економічних відносин:

1) природно-географічне середовище;

2) зовнішньоекономічна діяльність країн та їхніх суб'єктів;

3) політико-правове середовище;

4) закони функціонування системи міжнародних економічних відносин;

5) форми міжнародних економічних відносин;

6) економічне середовище;

7) соціально-культурне середовище;

8) умови й фактори прямої дії;

9) управління міжнародними економічними процесами;

10) умови й фактори непрямої (посередньої) дії;

11) регулювання міжнародних економічних відносин.

4.2. У табл. 4.1 наведені дані щодо обсягів видобування та споживання нафти та газу країнами світу.

Таблиця 4.1

Видобування та споживання нафти та газу у світі

Країни	Нафта	Природний газ
Видобування, млн. т.	Споживання, млн. т.	Видобування, м3	Споживання, м3
Світ у цілому	3 914,1	3 889,8	2 586,4	2 574,9
США	311,8	938,8	479,3	566,9
ЄС	109,4	706,3	171,0	420,6
Японія	0,8	235,0	2,8	76,1
Республіка Корея		105,3		30,8
Китай	183,7		52,7	52,2
Індія	37,4	120,3	28,6	35,8
Мексика	183,1	86,9	39,0	48,7
Бразилія	89,2	92,1	10,4	19,0

Розрахувати частку країн у загальному обсязі світового видобутку та споживання, рівень самозабезпеченості країн та світової економіки нафтою та газом.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5: