Організація ремонту локомотивів

2.1 Види технічних обслуговувань та ремонтів, їх періодичність

Для утримання локомотивів у справному стані, забезпечення стійкої роботи та підвищення їх надійності в експлуатації наказом Укрзалізниці встановлюються види планово-запобіжного технічного обслуговування та ремонту тепловозів, електровозів, моторвагон-ного рухомого складу (у подальшому ТРС), [ 2 ]. Обсяг робіт при технічному обслуговуванні, поточному та капітальному ремонті визначається Правилами, Інструкціями та іншою нормативно-технічною документацією, що затверджується Укрзалізницею.

Наказом Укрзалізниці №093-ЦЗ від30.06.2010р «Положення про планово-попереджувальну систему ремонту і технічного обслуговування тягового рухомого складу (електровозів, тепловозів, електро- та дизель-поїздів)» встановлено таки види ремонту та технічного обслуговування ТРС:

- технічне обслуговування ТО-1, ТО-2, ТО-3, поточний ремонт ПР-1 – для попередження появи несправностей ТРС в експлуатації, підтримання його в працездатному і належному санітарно-гігієнічному стані, забезпечення безпечної експлуатації, пожежної безпеки та безаварійної роботи, а також заданого рівня комфортності пасажирських перевезень, що здійснюються дизель- та електропоїздами;

- технічне обслуговування ТО-4 – для обточування бандажів колісних пар (без викочування їх з-під локомотиву або моторвагонного рухомого складу) з метою підтримання оптимальної величини прокату та товщини гребенів. Дозволяється об”єднувати обточування бандажів, плазмове загартування гребенів колісних пар і діагностування ТРС з виконанням технічного обслуговування ТО-2, ТО-3 та поточних ремонтів ПР-1, ПР-2;

- технічне обслуговування ТО-5:

ТО-5а – підготовка (консервація) ТРС для постановки в запас Укрзалізниці та резерв залізниці (далі – РУЗ);

ТО-5б - підготовка (консервація) ТРС до відправлення в недіючому стані на капітальні ремонти на заводи або до інших депо, в поточний ремонт до інших депо своєї чи інших залізниць, передачі на баланс інших депо або передислокації;

ТО-5в - підготовка (розконсервація) до експлуатації після добудовування, ремонту на заводах або в інших депо після передислокації;

ТО-5г - підготовка (розконсервація) до експлуатації перед видачею є локомотивів із запасу Укрзалізниці або РУЗ;

- технічне обслуговування ТО-6 –виконання регламентних робіт з продовження терміну служби несучих конструкцій. Дозволяється об”єднувати ТО-6 з проведенням виконання техніч-ного обслуговування ТО-3 та поточних ремонтів ПР-1, ПР-2, ПР-3;

- поточний ремотнПР-2 та ПР-3 – для забезпечення справності ТРС, відновлення основних експлуатаційних характеристик та забезпечення їх стабільності в міжремонтний період виконанням ревізії, ремонту, заміни груп деталей, вузлів та агрегатів, регулювання та випробувань, а також часткової модернізації;

- капітальний ремонт КР-1 – для відновлення паспортних характеристик, часткового відновлення ресурсу заміною та ремонтом зношених несправних агрегатів ТРС, вузлів, деталей та їх модернізацією;

- капітальний ремонт КР-2 – для відновлення справності та повного ресурсу ТРС, його паспортних характеристик, модернізації агрегатів, вузлів та деталей, повної заміни кабельно-провідникової продукції та обладнання, що відпрацювало свій ресурс на нову;

- капітальний ремонт з продовженням ресурсу (КРП) для відновлення експлуатаційних характеристик, справності та повного ресурсу на період продовження строку служби понад встановленого після побудови, а також модернізації усіх агрегатів, вузлів і деталей, включаючи базові, повної заміни кабельно-провідникової продукції та обладнання з виробленим моторесурсом відповідно до технічних умов.

Встановлено порядок планування ремонту та технічного обслуговування ТРС:

- КР-1 та КР-2 – Головним управлінням локомотивного господарства за участю «Укрзалізпрому» за пропозиціями залізниць;

- ПР-2 та ПР-3 – службою локомотивного господарства;

- ТО-3, ТО-4, ТО-5 та ПР-1 –начальником локомотивного депо.

Кожному локомотивному депо відповідні норми міжремонтних періодів, тривалості технічного обслуговування та поточного ремонту ТРС, в тому числі з обточкою колісних пар, виходячи з деповського процента несправних, раціонального використання ресурсу вузлів та деталей, завантаження ремонтної бази у цілому по залізниці встановлюються наказом начальника залізниці. Середні по Україні нормативи деповського процента несправних, міжремонтних періодів ТРС в межах нормативного терміну служби або після КРП наведені в таблиці 2.1.

Згідно з даними таблиці 2.1 складається схема періодичності виконання ремонтів поїзних локомотивів та маневрових тепловозів (рисунок 2.1).

а) приклад схеми періодичності ремонтів локомотивів;

б) циклограма ремонтів та технічних обслуговувань тепловозів 2ТЕ116

Рисунок 2.1 – Схема періодичності ремонтів

Періодичність технічного обслуговування ТО-2 для ТРС установлюється начальником залізниці в межах 24-72 годин (для серій ДС3, 2ЕС5К, 2ЕЛ5К – 96 годин) незалежно від пробігу.

Тривалість технічного обслуговування ТО-2 встановлена для вантажних магістральних тепловозів – 1,5 години, для всіх інших локомотивів – 1,5 години.

Тривалість технічного обслуговування ТО-4 та збільшення тривалості ТО-2, ТО-3, ПР-1, ПР-2 у результаті поєднання обточки колісних пар з цими видами технічного обслуговування та поточного ремонту встановлюється начальником залізниці, виходячи з типу обточувального станка та його виробничої потужності. Під час обточки колісних пар з плазмовим загартуванням їх гребенів тривалість технічного обслуговування з розрахунку на одну колісну пару збільшується на 2,2 години.

Термін перебування на ТО-6 – 1 доба на секцію локомотива за умови суміщення з ПР-2, ПР-3 та 3 доби на секцію локомотива за умови суміщення з ТО-3, ПР-1.

Таблиця 2.1 - Середні норми міжремонтних періодів і тривалості технічних обслуговувань та поточних ремонтів локомотивів

	Вид та серія локомотива	Нормативні міжремонтні пробіги і періоди (тис.км) та тривалість простою на ТО, ПР
	ТО-3	ПР-1	ПР-2	ПР-3	КР-1	КР-2
	Пробіг, т.км/діб	Простій, год	Пробіг, т.км/міс	Простій, год	Пробіг, т.км/міс	Простій, діб	Пробіг, т.км/міс	Простій, діб	Пробіг, т.км/рік	Простій, діб	Пробіг, т.км/рік	Простій, діб
	Вантажні тепловози: 2ТЕЗ	8,0/20,0	8,0	40,0/3,3	36,0	120,0/10,0	4,5	240,0/20,0	4,5	600,0/4,5	12,0	1200,0/10,0	14,0
	2ТЕ10 в/і	11,0/-	16,0	55,0/-	48,0	120,0/-	8,0	250,0/-	10,0	950/7,5	14,0	1980,0/14,0	16,0
	М62, 2М62	10,0/-	16,0	50,0/-	48,0	95,0/-	8,0	195,0/-	10,0	780,0/5	12,0	1560,0/10,0	14,0
	2М62У	9,0/-	16,0	45,0/-	48,0	90,0/-	8,0	180,0/-	10,0	780,0/6,5	12,0	1560,0/13,0	14,0
	2ТЕ116	11,0/-	16,0	55,0/-	48,0	165,0/-	8,0	330,0/-	10,0	900,0/9,0	14,0	1980,0/16,6	16,0
	Маневрові тепловози: ЧМЕЗ в/і	-/45,0	12,0	-/8,5	24,0	-/-	4,0	-/30,0	5,0	-/8,5	12,0	-/17,0	14,0
	ТЕМ103 ТЕМ2, ТЕ18 ТГМ 23	-/15,0 -/30,0 -/10	12,0 12,0 -	-/15,0 -/12,0 -/2,0	24,0 24,0 24,0	-/- -/24,0 -/8,0	4,0 4,0 4,0	-/45,0 -/4,8 -/16,0	5,0 5,0 5,0	-/15,0 -/6,0 -/5,0	12,0 12,0 12,0	-/- -/12,0 -/10,0	- 14,0 14,0
Середній деповський процент несправних - 8,0 %.
	Вантажні електровози: ВЛ8,	11,0	12,0	22,0	24,0	165,0	2,0	330,0	5,0	660,0	10,0	1980,0	15,0
	ВЛ10, ВЛ11 ВЛ11 М	15,0	12,0	30,0	24,0	175,0	2,0	330,0	5,0	700,0	10,0	2100,0	15,0
	ВЛ60	-	12,0	17,0	24,0	165,0	2,0	330,0	5,0	660,0	10,0	1980,0	15,0
	ВЛ80	-	12,0	20,0	24,0	240,0	2,0	480,0	5,0	960,0	10,0	2600,0	15,0
	ВЛ82, ВЛ82М	-	12,0	18,0	24,0	200,0	2,0	400,0	5,0	800,0	10,0	2400,0	15,0
	ДЕ1	15,0	12,0	30,0	24,0	200,0	2,0	400,0	5,0	800,0	10,0	2400,0	15,0
	2ЕС5К, 2ЕЛ5	-	12,0	50,0	24,0	250,0	2,0	600,0	5,0	-	-	3000,0	-
	Середній деповський процент несправних - 6,5 %.

Примітки: 1. Для маневрових тепловозів одиниця напрацювання - доба для ТО-3, місяць для ПР, рік для КР;

2. Необхідність виконання тепловозами ПР2 проводиться за рішенням комісії депо по стану ШПГ дизеля;

3. Відміна ТО-3 електровозів проводиться наказом начальника залізниці;

4. Капітальний ремонт КР2 електровозів виконувати не раніше, чим через 12 років і не пізніше 15,5 років, в залежності від класу ізоляції кабельно-дротової продукції.

2.2 Розрахунок програми та фронту ремонту для поїзних

локомотивів і маневрових тепловозів

Вихідними даними для розрахунку програми ремонту локомотивів є річні пробіги локомотивів, циклічність ремонтів та міжремонтні періоди (таблиця 2.1 та рисунок 2.1).

Розрахунок річної програми ремонту поїзних локомотивів здійснюється за такими формулами:

кількість технічних обслуговувань ТО-3

;

поточних ремонтів ПР-1

поточних ремонтів ПР-2 ;

поточних ремонтів ПР-3 ;

капітальних ремонтів КР-1

капітальних ремонтів КР-2

де	- річний пробіг локомотивів на ділянках обертання, км; (формула 1.3);
	- пробіг між відповідними технічними обслуговуваннями, поточними та заводськими (капітальними) ремонтами, км, (таблиця 2.1);
	коефіцієнти чередування ремонтів.

Коефіцієнти чередування ремонтів визначаються за формулами

і т.п.

Так як обточка бандажів передбачається Правилами ремонту на КР-2, КР-1, ПР-3, то технічне обслуговування ТО-4 проводиться через 80-100 тис.км пробігу поїзних локомотивів та один раз між ПР-3 для маневрових тепловозів (через 12-15 місяців).

Кількість технічних обслуговувань ТО-4 можливо визначити за формулою

.

Враховуючи, що міжремонтні інтервали для маневрових локомотивів виражаються календарним часом, річну програму ремонтів можна визначити за формулами:

капітальний ремонт КР-2 ;

капітальний ремонт КР-1 ;

поточний ремонт ПР-3 ;

поточний ремонт ПР-2 ;

поточний ремонт ПР-1 ;

технічне обслуговування ТО-3

де	- парк маневрових локомотивів, що експлуатується;
	- періоди між капітальними та поточними ремонтами ПР-3 і ПР-2, роки;
	- період між поточними ремонтами ПР-1, міс.;
	- період між технічними обслуговуваннями ТО-3, доб (таблиця 2.1).

Кількість технічних обслуговувань ТО-4, лок, можливо виз-начити за формулою

,

де - період між обточками бандажів, міс.

Фронтом ремонту називається кількість локомотивів, які одночасно знаходяться в даному (і-му) виді ремонту

, (2.1)

де - річна програма даного виду ремонту;

- простій локомотива на ремонті даного виду (таблиця 2.1);

- розрахункова кількість робочих днів в році (260,4 дня – при тривалості зміни 8 год та 254 дня – при тривалості зміни 8 год 12 хв).

Фронт ремонту належить визначити також для ТО-4 та позапланових ремонтів. Фронт ремонту розраховується для поїзного і маневрового руху. При визначенні в знаменник формули (2.1) підставляти D = 365 діб. Фронт ремонту (по кожному виду) вираховувати з точністю до другого знака після коми.

2.3 Визначення інвентарного парку та розрахунок проценту несправних локомотивів (деповський, заводський і загальний)

Інвентарний парк локомотивів складається з локомотивів: - які експлуатуються; - які знаходяться у ремонті; - які знаходяться у резерві управління залізниці; - у запасі Укрзалізниці та визначається за формулою

,

де = ;

– фронти КР, ПР, ТО та позапланових ремонтів всіх типів локомотивів (формула 2.1).

Кількість локомотивів, які знаходяться у резерві управління залізниці, можна прийняти до 10%, а у запасі Укрзалізниці – 5% від парку локомотивів, які експлуатуються [2,3]. Розрахунок виконується як для вантажних так й для маневрових локомотивів.

Деповський відсоток несправних локомотивів визначається за формулою

.

Заводський відсоток несправних локомотивів визначається за формулою

100, % .

Загальний відсоток несправних локомотивів визначається з формули

або

.

В разі, коли норми деповського відсотка несправних не витримуються, (таблиця 2.1), студент повинен розробити заходи щодо зниження відсотка несправних локомотивів.

2.4 Визначення потрібної кількості стійл та позицій.

Для розробки плану основного депо необхідно знати потрібну кількість стійл, на яких виконується поточний ремонт та технічне обслуговування поїзних та маневрових локомотивів.

Число ремонтних позицій при стаціонарному методі ремонту визначають в залежності від річної програми ремонту і довготривалості заняття:

ремонтних позицій ПР-3 і ПР-2:

де - річна програма ПР-3 (в секціях) і ПР-2 (в локомотивах);

- зайнятість позиції при проведенні ПР-3 і ПР-2;

Д - кількість робочих днів у році;

ремонтних позицій ПР-1:

ремонтних позицій ТО-3:

де - річна програма ремонту відповідно ПР-1 і ТО-3;

- зайнятість позицій при проведенні ПР-1 і ТО-3;

- тривалість робочої зміни, год;

- число робочих змін;

- коефіцієнт, який ураховує нерівномірність надходження тепловозів в ПР-1 і ТО-3.

Значення часу зайнятості позиції ( визначається як відсоток від часу простою по кожному виду поточного ремонту і ТО-3 [ 3, 6 ]. Потрібна кількість стійл та позицій розраховується як для поїзних, так і для маневрових тепловозів та сумується.

Число позицій для поодинокого викочування колісно-моторних блоків приймається в залежності від річного пробігу – при річному пробігу до 20 млн лок. км досить мати 1 позицію [3, 6 ].

Число позицій для обточування колісних пар без викочування з-під локомотива (ТО-4) належить прийняти за умов обточування усіх колісних пар одного шестиосьового локомотива за зміну на верстаті КЖ-20М за формулою

,

де m_Л - число секцій локомотива;

- час простою локомотива на ТО-4, год. При обточці шести колісних пар = 8 год без плазмового загартування гребенів бандажів, та = 13 год при загартуванні [ 2].

Для скорочення часу простою локомотивів в очікуванні обточки колісних пар рекомендується застосовувати

Як показали розрахунки і практика, при річному пробігу до 25 млн лок. км достатньо мати 1 позицію ТО-4. Для проведення непланових ремонтів рекомендується приймати одну позицію при 7,5 млн км річного пробігу локомотивів, приписаних до даного депо [ 3, 6 ].

Необхідна кількість позицій для реостатних випробувань (кожна на одну секцію) визначається за умов, що реостатні випробування проводяться після ПР-3, ПР-2 і ПР-1, а також після повернення тепловозів з заводського ремонту в неробочому стані. Після заводського ремонту реостатні випробування проводяться в обсязі, як для ПР-1 за формулою

,

де - тривалість реостатних випробувань після проведення ПР-3, год;

- те ж після ПР-2, год;

- те ж після ПР-1, КР-1 і КР-2, t^P=4год;

- коефіцієнт, який враховує нерівномірність постановки тепловозів на реостатні випробування; .

Кількість стійл для реостатних випробувань приймається не менше двох. На цих стійлах передбачити розміщення пунктів екологічного контролю (ПЕК) шкідливих викидів тепловозних дизелів.

Число позицій для обмивання та очищення тепловозів визначають з урахуванням тривалості обмивки (15-20 хв) та числа локомотивів, що обмивають за добу.

Для фарбування локомотивів після ПР-3 потрібна одна позиція, яка відповідає довжині локомотива. Якщо фарбування виконується в електростатичному полі, тоді ця позиція може бути розташована на одній з дільниць поточного ремонту. У супротивному разі передбачається спеціальна будівля.

Для підготовки до сезонної експлуатації, в запас, а також до експлуатації після запасу, відправки до капітального ремонту та підготовки до експлуатації після капітального ремонту в разі прибуття локомотива в "холодному" стані (ТО-5), рекомендується передбачати 1 стійло з підвищеними оглядовими майданчиками при річному пробігу до 10 млн. км. Треба також передбачити позицію для діагностування тепловозів до постановки на ремонти.

Фронти поточних (деповських) ремонтів були визначені виходячи з невеликих розмірів руху поїздів. В сучасних депо величини фронтів (а значить й кількість ремонтних стійл) значно більші. Тому при визначенні потрібної кількості ремонтних стійл значення фронтів різних видів ремонту можна збільшити в 3-5 разів (зробивши відповідну помітку в пояснювальній записці), а потім округлити ці значення до найближчих більших чисел таким чином, щоб план депо відповідав одному з типових проектів [ 4, 6, 7, 9 ]. Треба мати на увазі, що в депо з відносно невеликим обсягом роботи доцільно поєднувати виконання різноманітних видів ремонту на одних і тих же стійлах (наприклад, ПР-3 і ПР-2; ПР-1 і ТО-3).

2.5 Складання плану основного депо

Локомотивні депо будуються за типовими проектами, які розроблені з урахуванням уніфікації основних будівель для усіх типів локомотивів. Для виконання ПР-3 розроблено типовий проект ремонтного депо з програмою ремонту 300 і 600 локомотиво-секцій за рік [ 4, 6, 9 ].

На ремонтно-експлуатаційні та експлуатаційні тепловозні депо розроблені типові проекти чотирьох типів (рисунок 2.2) [ 4, 7]. Уніфіковані розміри будівель ремонтних дільниць наведені в таблиця 2.2. Найбільша висота будівель потрібна для тепловозів з несучим кузовом, в яких зняття та постановка дизелів здійснюється через покрівельний люк. Для електродепо враховується можливість виймання силового трансформатора електровоза.

1 – дільниця ПР-2; 2 – дільниця ТР-1, ТО-3; 3 – ремонтні майстерні; 4 – службово-побутові приміщення.

Рисунок 2.2 – Схематичні плани локомотивних депо I – IV типів

Таблиця 2.2 - Розміри будівель ремонтних дільниць локомотивних депо

Ремонтна дільниця	Кіль- кість колій	Довжина, м	Ширина, м	Висота, м	Розміри від стіни до осі крайньої колії і між коліями, м	Прийнята вантажо-підйомність крана, т
Односек-ційні локомотиви ВЛ60,ЧС2, М62, ЧМЕ3, ТЕМ2	Двосек-ційні локомо-тиви ВЛ80,ВЛ10, 2М62, 2ТЕ10В, 2ТЕ116
ПР-3		108/108	108/108		12,6	6+7,5+ +7,5+9	30/5
ПР-2		48/72	72/84		10,8	5+7+7+5
ПР-1 і ТО-3		30/48	48/84		10,8	5+7+7+5
Одиночного викочування і обточки колісних пар без викочування		48/72	72/84		10,8	5+7+7+5
ТО-2 і екіпіровки		30/48	48/84		7,2	6+6+6+6	-

Примітка 1. В чисельнику – дані при установленні одного локомотива, в знаменнику – двох 2. Ремонт дизелів і візків розміщуються на дільниці ПР-3.

При розробці плану основного локомотивного депо належить керуватися списком літератури, який рекомендується [4, 6,7,9-11]. Цей план накреслюється в масштабі 1:4000 або 1:5000 на креслярському папері форматів А1- (594х840 мм) і додається до ПЗ сумісно з специфікацією. На рисунку 2.3 наведено приклад плану

основного депо.

Рисунок 2.3 – План основного локомотивного депо.

На цьому плані показані такі цехи, відділення, дільниці:

А – цех технічного обслуговування ТО-3 і поточного ремонту ПР-1;Б – цех поточного ремонту ПР-2; В- цех поточного ремонту ПР-3; а- поточна лінія ремонту тепловозів; б - позиція тепловозів з підвищеним обсягом ремонту; г- місця збереження відремонтованих візків, колісних пар з буксами, тягових двигунів, колісно-моторних блоків; д - місце зберігання дизелів тепловозів; да - позиція ремонту дизелів; е - позиція розборки візків і моторно-колісних блоків; ж - поточна лінія ремонту рам візків; 1 - мийне відділення; 2 - відділення паливної апаратури; 3- відділення ремонту фільтрів; 4 - відділення ремонту секцій холодильників; 5 - газогенераторна; 6 - генераторна зварювального відділення; 7 – зварювальне відділення; 8 – санвузол; 9 – відділення ремонту кислотних акумуляторів з зарядкою 9а та генераторної 9б; 10 – відділення ремонту лужних акумуляторів з зарядкою 10а та електролітною 10б; 11 – контора майстрів; 12 – комора; 13 – водопідготовка; 14 – відділення ремонту контрольно-вимірювальних приладів; 15 – відділення ремонту автостопів та поїзного радіозв'язку; 16 – агрегат для вводу і виводу тепловозів; 17 – інструментальна; 18 – термічне відділення; 19 – ковальське відділення; 20 – заливне відділення; 21 – відділення гальванічних покрить; 21а – комора лаків, фарб та хімікатів; 22 – вентиляційна; 23 – полімерне відділення; 24 – столярне відділення; 25 – мийна машина; 26 – відділення ремонту роликових підшипників, букс колісних пар; 27 – просочувально-сушильне відділення; 28 – електромашинне відділення; 29 – випробувальна станція; 30 – відділення ремонту допоміжних електричних машин; 31 – електроапаратне відділення; 32 – відділення дизель-агрегатне; 33 – дільниця очистки і випробування поршнів; 34 – автогальмівне відділення; 35 – механічне відділення; 36 – ремонтно-господарське відділення; 37 - відділення електросилового обладнання та електромереж; 38 – комора депо; 39 – стійло для непланових ремонтів зі скатоопускною канавою; 40 – верстат для обточки бандажів колісних пар без викочування з-під тепловоза;

В депо для ремонту електровозів змінного струму передбачити приміщення для:

- ревізії та ремонту виймальної частини головних трансформаторів;

- регенерації трансформаторного масла;

- ремонту та настройки випрямних установок;

- ремонту струмоприймачів;

- ревізії головного вимикача;

- перевірки і настройки електронної апаратури.

Останні три відділення повинні бути і в депо, де ремонтують електровози постійного струму.

Площі виробничих приміщень депо вираховують виходячи з умов раціонального розміщення устаткування та виробничих місць, площадок для зберігання деталей, а також необхідних проходів та проїздів. Необхідні площі визначають за нормами на одиницю устаткування або ремонтні позиції, або за нормами на одиницю відповідного виду ремонту. Нормативи виробничих площ за даними Транселектропроекту наведені в джерелах [4,6,9-11]. Необхідні площі ділянок та відділів депо, яке проектується зводяться в таблицю.

Довжина будівлі визначається за методикою з урахуванням розміщення на ремонтних позиціях найбільших по довжині локомотивів. Приклад визначення площ відділень та дільниць локомотивних депо наведений у таблиці 2.3

За узгодженням з викладачем можуть розроблятись плани цехів ТР-3 сумісно з ТР-2, ТР-1 сумісно з ТО-3, та окремих відділень.

Таблиця 2.3 – Площі виробничих приміщень, м²

Найменування приміщень	Депо із ПР-3 на 300 секцій у рік	Депо без ПР-3, що виконує
ПР-2 і ПР-1 на річний пробіг 40...50млн секц. км	ПР-1 і ТО-З на річний пробіг до 30 млн секц. км
Ділянка ремонту дизеля й допоміжних агрегатів
Ділянка ремонту електричних машин		-	-
Просочувально-сушильне відділення		-	-
Випробувальна станція електричних машин		-	-
Візкове відділення		-	-

Продовження таблиці 5.1

Колісно-токарське відділення			-
Ділянка ремонту букс і роликових підшипників			-
Від ділення ремонту паливної апаратури
Відділення очищення й ремонту фільтрів
Відділення ремонту електроапаратів
Від ділення ремонту КВП і швидкостемірів
Відділення ремонту кислотних акумуляторних батарей
Відділення ремонту лужних акумуляторних батарей
Відділення ремонту АЛС, автостопа й поїзного радіозв'язку
Відділення ремонту секцій холодильника
Від ділення ремонту автогальм
Механічне відділення
Ковальське відділення
Термічне відділення		-	-
Зварювальне відділення
Газогенераторне
Мідницько-жестяницьке відділення
Гальванічне відділення			-
Полімерне відділення	146-230		-
Столярне відділення
Малярське відділення
Виварне			-
Приміщення для мийної машини колісних пар, візків і деталей локомотива			-
Інструментальне відділення
Ремонтно-господарське відділення
Компресорна
Комора запчастин і матеріалів
Слюсарно-заготівельне відділення
Апаратна внутрішньодеповського диспетчерського зв'язку

2.6 Графік постановки локомотивів на технічне обслуговування та ремонти

Графік,згідно з яким локомотиви відставляються на ремонт, складається з урахуванням місячної програми ремонту та технічного обслуговування, рівномірного завантаження робітників та деповського устаткування на протязі місяця та кожної доби.

Середня тривалість простою локомотивів на КР, ПР та ТО на залізницях України наведена у таблиці 2.1. При складанні графіка пропонується використовувати досвід передових депо щодо скорочення тривалості ремонту. Графік будується на підставі пробігів тепловозів від останнього поточного ремонту або технічного обслуговування за станом на перше число наступного місяця, середньодобового пробігу та періодів між поточними ремонтами і технічними обслуговуваннями, встановлених Наказом Укрзалізниці №093-ЦЗ від30.06.2010р.

В курсовому проекті пробіги тепловозів від того або іншого виду ремонту або технічного обслуговування ТО-3, здійснених на початок місяця, приймаються, в залежності від рівномірного завантаження ремонтних стійл на протязі періоду, що планується, а норми міжремонтних пробігів – з таблиці 2.1.

Для рівномірного завантаження дільниць локомотивних депо та в залежності від фактичного стану ТРС дозволяється при складанні графіка постановки локомотивів на ТО-3, ПР-1 змінювати пробіги або періоди у розмірах, що відрізняються від нормативних на (+10% - 10%); на ПР-2, ПР-3 з відхиленням від встановлених міжремонтних пробігів у межах (+20%, -10%); відправляти у капітальний ремонт на заводи у межах (+25%, -10%) від встановлених міжремонтних періодів (Наказ Укрзалізниці №093-ЦЗ від30.06.2010р.).

Приклад графіка постановки на ремонти та технічне обслуговування ТО-3 наведено на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Графік постановки локомотивів на поточні ремонти та ТО-3 на ... місяць 20... року