Аналіз якості продукції підприємства
Необхідною умовою для виходу підприємства на внутрішній та світовий ринки, для формування сталого іміджу виробника як економічно надійного партнера є постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції, підвищення її якості.
Підвищення якості продукції в кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами. Йдеться про багато спрямований вплив підвищення якості продукції не лише на підвищення ефективності підприємства, а й на його імідж.
Розглянемо аналіз узагальнюючих показників якості продукції на підприємстві ПП «ВКФ «С-КОРТ» у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8. Аналіз узагальнюючих показників якості продукції ПП «ВКФ «С-КОРТ»
| Показник | Минулий рік | Звітний рік | |
| план | факт | ||
| Середньозважений бал якості продукції | 0,70 | 0,75 | 0,74 |
| Питома вага, %: продукції вищої якості експортованої продукції забракованої продукції | 75,0 29,0 0,55 | 76,0 35,0 0,40 | 78,0 36,5 0,50 |
ДВ = (Ц1 -Ц0) *VВП1 (2.1)
ДП = ( (Ц1 -Ц0) * VРП1) - ( (С1 -С0) * VРП1 (2.2)
де Ц0 і Ц1 - відповідно ціна виробів до і після зміни якості;
С0 і С1 - відповідно рівень собівартості виробів до і після зміни якості
VВП 1 - обсяг виробленої продукції підвищеної якості;
VРП1-реалізація продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукції по сортах і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна продажу та середньозважена собівартість одиниці виробленої продукції, та за допомогою наведеними вище алгоритмам визначити вплив сортового складу на випускаємую продукцію, виручку і прибуток за її реалізації.
Розрахунок впливу сортового складу продукції обсяг її виробництва, у вартісному вираженні можна провести способом абсолютних різниць: зміна частки в кожному сорту 
потрібно помножити на ціну відповідного сорту (Ц), результати додати і помножити спільний фактичний випуск цього виду продукції натуральному вираженні (VВПобщ1):
(2.3)
Як очевидно з таблиці 2.9, у зв'язку з поліпшенням якості продукції (збільшенням частки першого сорту і зменшенням, відповідно, частки другого сорту) середня ціна реалізації по продукції «А» вище базової ціни на 70 грн.
Таблиця 2.9. Вплив сортового складу на зміну ціни продукції «А» на «ПП «ВКФ «С-КОРТ»
| Сорт продукції | Ціна, грн. | Структура продукції | Зміна середньої ринкової ціни, грн. | ||
| T0 | T1 | +,- | |||
| Перший сорт | 0,70 | 0,75 | +0,05 | (+0,05) х 5400 = +270 | |
| Другий сорт | 0,30 | 0,25 | -0,05 | (-0,05) х 4000 = - 200 | |
| Разом | - | 1,00 | 1,00 | - | +70 |
Вартість всього фактичного випуску даного виробу збільшилась на 931 тис. грн. (70 грн. х 13300 прим.), а сума виручки - на 878,22 тис. грн. (70 грн. х 12 546 прим.).
Якість продукції, випущеної на підприємствах легкої, харчової і деяких інших галузей промисловості, оцінюється за показниками сортності . У ході аналізу обчислюють питому вагу випуску продукції кожної категорії сорту в загальному випуску, вивчають, скільки продукції здано з першого подання, скільки виробів «переведено» в нижчий сорт. Обчислені показники порівнюють з плановими, з фактичними показниками попередніх періодів і роблять висновки про зміни щодо якості продукції. Визначають і дають оцінку коефіцієнту сортності, який дозволяє виміряти втрати у вартісному обсязі випуску продукції внаслідок зниження сортності виробів або, навпаки, нарощування вартості випуску при підвищенні сортності.
Коефіцієнт сортності - це відношення вартості всієї випущеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випускається за ціною найвищого сорту. У таблиці 2.10 розглянемо аналіз виконання плану випуску продукції за рівнем сортності.
Таблиця 2.10. Аналіз виконання плану випуску продукції за рівнем сортності.
| Сортність | Ціна за шт. грн.. | За планом | Фактично | Виконання плану | |||||
| кіл-сть шт.. | частка (%) | Сума тис. грн.. | кіл-сть шт.. | частка (%) | Сума тис. грн.. | за кіл-стю | за сумою | ||
| Вищий | 57,2 | 65,3 | |||||||
| Перший | 31,4 | 27,2 | 90,9 | 90,9 | |||||
| Другий | 11,4 | 7,5 | 68,8 | 68,8 | |||||
| Усього | Х | 107.3 | |||||||
| Вартість за ціною вищого сорту |
Як свідчать дані таблиці, якість продукції порівняно з планом дещо поліпшилась: питома вага продукції вищого сорту зросла на 8,1 % (із 57,2 %
до 65,3%). Випуск продукції першого та другого сортів скоротився на 4,2 % (із 31,4 % до 27,2 %) і 3,9 % (із 11,4 % до 7,5 %) відповідно. Плановий коефіцієнт сортності становить: 1910 / 2100 = 0,9095 (90,95%). Фактичний коефіцієнт сортності :2050 / 2205 = 0,9297 (92,97%). Отже, сортність випущеної продукції вища від запланованої на 2,02% (92,97 – 90,95) при перевиконанні плану з випуску продукції на 7,3%
Розглянемо аналіз якості продукції за допомогою бального методу. Бальний метод - кожній категорії якості присвоюється відповідна кількість балів. Виходячи з цього, обчислюється середньозважений бал за вагу беруть кількість продукції, яка отримала той чи інший бал. Якщо умовно продукції вищої категорії якості присвоїти п'ять балів, першої - чотири бали, а другої - нуль, то середній бал якості за звітний рік (виходячи з даних таблиці) становить 4,35:
(5 × 4800 + 4 × 2000 + 0 × 550) / (4800 + 2000 + 550) = 4,35
Порівняння середніх балів за кілька років дає змогу визначити динаміку якості продукції на підприємстві, а порівняння його з іншими підприємствами - те місце, яке воно займає за якістю продукції в галузі.
Одним з показників, що свідчать про відхилення від норм за якістю виготовлення виробів, є брак продукції. За можливістю виправлення брак поділяється на виправний (це усунення дефектів виробів, після чого ці вироби є придатними до експлуатації або споживання) і невиправний (кінцевий брак, який виправити неможливо або економічно недоцільно). За місцем виявлення розрізняють внутрішній брак (допущений на підприємстві під час виготовлення виробів) і зовнішній (виявлений покупцями або споживачами під час користування виробами або споживання продукції ). У ході аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою, тобто порівнюють фактичні втрати від браку у звітному періоді з аналогічними показниками минулих періодів. Окрім того, визначають питому вагу браку в загальному випуску товарної продукції. Визначають втрати від браку і втрати товарної продукції.
На основі даних, наведених в таблиці 2.11, проаналізуємо втрати підприємства від браку товарної продукції.
Таблиці 2.11. Аналіз втрат підприємства від браку товарної продукції.
| Вартість товарної продукції в діючих цінах | ||
| Собівартість товарної продукції | ||
| Собівартість забракованої продукції | ||
| Витрати на виправлення браку | ||
| Вартість браку за ціною можливого використання | ||
| Утримання з винних осіб | ||
| Стягнено з постачальників за поставку неякісних матеріалів |
Розрахуємо втрати підприємства від браку:
1) Втрати = 350 + 40 – 120– 3 – 5 = 262 тис. грн.
2) Суму недоотриманої продукції у зв’язку з випуском бракованих виробів розраховуємо по формулі:
(товарна продукція × % браку в собівартості продукції ) / 100
У процесі аналізу вивчають причини допущеного браку за місцем його виникнення та за центрами відповідальності. Такими причинами можуть бути:
– використання матеріалів і напівфабрикатів з прихованими дефектами;
– недостатній рівень кваліфікації робітників;
– використання несправного устаткування, неудосконалених пристроїв та інструментів, засобів вимірювальної техніки;
– відхилення від технологічного процесу;
– порушення ритмічності виробництва;
– відсутність належного упакування, маркування;
– порушення умов зберігання, перевезення, навантажування..
Завершальним етапом аналізу є розробка заходів щодо поліпшення якості продукції.