Основні види і характеристика торговельно-посередницьких фірм
Операції купівлі-продажу товарів з використанням посередників дуже широко використовується в міжнародній торгівлі, оскільки дають можливість : підвишити оперативність збуту товарів, збільшити прибутки, зменшити витрати, вийти на нові ринки, створити ефективну збутову систему та баг.інш. Торгівельно-посередницькі операції -купівля-продаж товарів здійснювана посередницькими фірмами за дорученням продавця/покупця на основі укладеної угоди.
Дані угоди регулюються нормами торгівельного та цивільного права.Посередницькі фірми класифікуються за обсягами повноваженнь та їх місцем на певному ринку. Виділяють :
посередники, що не мають права на укладання угод з покупцем (агенти-представники, брокери,маклери) Мають право: відслідковувати ситуацію на ринку та інформ.принципала., здійснювати рекламу товарів принципала, сприяти укладанню угод,організовувати ділові контакти принципала з покупцями, отримувати винагороду.
посередники, що укладають угоди з покупцем від свого ім’я за кошти принципала (комісіонери,консигнатори,фактори) Мають право: реалізовувати певні товари за певий термін часу, по обумовленим цінам за певну винагороду не будучи власником товарів, відповідати за товари, здійснювати оплату по відкритому рахунку, гарантувати оплату .
посередники, що укладають угоду з покупцем від ім’я принципала та за його кошти (агенти-повірені,торгівельні агенти) Мають право: діяти від ім’я та за кошти принципала на певній території, певний строк, вивчати ринок, рекламувати товари принципала, сприяти укладанню угод, утримувати склади та приміщення,створювати збутову мережу.
посередники, що укладають угоду з покупцем від свого ім’я та за свій кошт (купці,дистрибютори,дилери,стокисти експортні/імпортні фірми, оптові/роздрібні фірми) Мають право: придбати товари принципала у власність та реалізувати їх за б-я. цінами, рекламувати товари, перепродавати і т.д.
43.Хар-ка типів винагороди торгівельних посередників.Способи винагороди торговця за договором рпав на продаж визначаються в залежності від методу встановлення реалізаційних цін. Якщо товари продаються по цінах експортера, винагорода торговця за договором складається з так званої знижки на перепродаж, що обчислюється з прейскурантної ціни. У тих випадках, коли експортер не встановлює таку ціну, винагорода може визначатися або як різниця між експортною і реализационою цінами товару, або як знижка з експортної ціни (як правило, з ціни сіф). Розмір винагороди торговця за договором залежить від об'єму послуг, що надаються ним, вигляду товарів, їх конкурентоздатності, гостроти конкурентної боротьби, репутації і кваліфікації фірми і багатьох інших чинників. У залежності від цього розмір знижок з прейскурантної ціни, що надаються торговцеві за договором, може коливатися від 2 до 45%. Відхилення розрахункової ціни від продажної може складати від 50 до 100%.
Розмір винагороди за договором консигнації визначається домовленістю сторін. Частіше за все винагорода виплачується у вигляді певного процента від вартості товару, проданого з консигнаційного складу. У деяких договорах зверх цієї основної винагороди передбачається виплата додаткової винагороди також в певному проценті від вартості, зокрема, при продажу консигнатором товару зверх кількості, що підлягає продажу протягом терміну консигнації, або коли консигнатор реалізовує товар по ціні вище мінімальної, встановленої для нього консигнантом.
В агентських договорах - в угоді звичайно вказується, коли винагорода агента вважається заробленною і підлягає сплаті: після акцепту принципалом замовлення, отриманого через агента; після постачання товару; після отримання принципалом оплати товару, проданого при посередництві агента. Винагорода агента обчислюється в узгодженому % від покупної ціни, яку покупець зобов'язаний сплатити за умовами укладеного договору, за вирахуванням витрат на упаковку і транспортування товару, вартості страхування, сплати мита, податків і зборів, виплати комісійної винагороди, належного третім особам. Якщо за умовами угоди право на винагороду виникає після надходження платежу принципалу, розрахунок його проводиться по сумах, що поступили частіше за все за станом на останній день кожного кварталу, рідше щомісяця.
Розмір комісійної винагороди агенту залежить від функцій, які він виконує, від вигляду товару і практики, чим склався в тій або іншій країні.
44.Комісійні торгові фірми. Комісійні фірми виконують разові доручення комітентів і діють від свого імені, але за рахунок комітента. У залежності від вигляду операцій, що здійснюються і характеру взаємовідносин з комітентом розрізнюють експортні і імпортні комісійні фірми.
• Комісійні експортні фірми можуть виступати представником продавця або покупця. Представник продавця виконує доручення вітчизняного виробника-експортера по продажу його товарів на закордонному ринку і отримує від нього комісійну винагороду. При цьому фірма звичайно бере на себе також відповідальність за своєчасність постачання товару покупцеві, транспортування, фінансування і документальне оформлення операції, виконання всієї формальності в країні покупця і в ряді випадків здійснює гарантійне технічне обслуговування. За дорученням комітента вона також може організувати зберігання товарів в своїй країні або за кордоном.
• Представник покупця виконує доручення іноземного покупця по закупівлі товарів на ринку своєї країни. У цьому випадку комісійна фірма розміщує замовлення іноземних імпортерів у виробників своєї країни. У обов'язку представника входять також транспортування і страхування вантажів, підписання контракту і здійснення розрахунків від імені покупця. Комісійна винагорода виплачується такому представнику покупцем. Закупівлю товарів представник покупця проводить, як правило, проти твердих замовлень покупця, але іноді він робить пропозиції постійному клієнту і з своїй ініціативи. Однак він ніколи не бере ризику несплати з боку покупця на свій рахунок.
• Комісійні імпортні фірми виступають представниками покупців своєї країни. Вони розміщують замовлення у іноземних виробників від свого імені за рахунок вітчизняних комітентів. Великі комісійні фірми мають за кордоном своїх представників, підтримуючих безпосередній контакт з постачальниками і що інформують головні контори про всі зміни на ринку. Іноді імпортна комісійна фірма отримує від іноземних виробників товари на консигнацію. Особливо це стосується машин і обладнання.
45.Торгові посередницькі фірми. У залежності від характеру операцій, що здійснюються розрізнюють наступні види торгово-посередницьких фірм: торгові, комісійні, агентські, брокерські, фектори.
Торгові фірми як правило, здійснюють операції за свій рахунок і від свого імені. Працюють в основному з постійними постачальниками і підтримують з ними тривалі відносини. По характеру операцій, що здійснюються торгові фірми поділяються на торгові будинки, експортні, імпортні, оптові, роздрібні фірми, дистриб'юторів, стокісти.
Комісійні фірми виконують разові доручення комітентів і діють від свого імені, але за рахунок комітента. У залежності від вигляду операцій, що здійснюються і характеру взаємовідносин з комітентом розрізнюють експортні і імпортні комісійні фірми.
Агентскі фірми виступають від імені і за рахунок принципала. У залежності від умов договору фірма або сама укладає операції від його імені і за його рахунок, або тільки є посередником при висновку операцій. Для агентських фірм характерні представництво на довгий строкта тісний контакт з принципалом. Юридично вони завжди зберігають незалежність. За місцем знаходження агентські фірми діляться на агентів в країні принципала та агентів в закордонній державі.
46.Міжнар. аукціон. торг.- центри, етапи, динаміка. Одним із способів міжнародної торгівлі є аукціон. Міжнародні товарні аукціони являють собою спеціально організовані, періодично діючі у певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовленний час та у спеціально визначенному місці відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупя, який запропонував найбільш високу ціну. На аукціонах відбувається продаж товарів, що мають індивідуальні властивості. Основними предметами торгу на міжнародному аукціоні є - товари з хутра (переважно все хутро реалізується в сировині, виключенням є пофарбованний каракуль), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба (переважно коні).
Для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукціонної торгівлі. Наприклад, головними центрами аукціонної торгівлі норкою є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург. За останні роки спостерігається тенденція збільшення обсягів продажу норки на аукціонах у Скандінавських країнах при одночасному зменшенні обсягів продажу на аукціонах Нью-Йорка та Лондона. Найважливішими центрами з продажу інших видів хутра є Санкт-Петербург та Лейпциг. Найважливішими центрами аукціонної торгівлі немитою вовною є Лондон, Ліверпуль, Кейптаун, Мельбурн, Сідней (Австралія), Веллінгтон (Нова Зеландія). Найважливішим центром аукціонної торгівлі вовною для виготовлення килимів є Ліверпуль, де реалізується в основному індійська та пакистанська вовна для виготовлення килимів. Світову популярність придбав чайний аукціон у Сингапурі, в якому беруть участь фірми з США, Японії, Австралії, КНР. Найважливішими центрами аукціонної торгівлі тютюном є Нью-Йорк, Амстердам, Бремен, квітами - Амстердам, овочами та фрукти - Антверпен та Амстердам, рибою - США і порти західноєвропейських країн (крім Ісландії і Норвегії), кіньми - Довіль (Франція), Лондон та Москва.
У проведенні аукціону розрізнюють чотири стадії: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угодиї.
На протязі підготовчого періоду відбувається підготовка товару до реалізації, складаються каталоги, здійснюється рекламна діяльність. Підготовка хутрового аукціону починається за дві-три місяці до майбутнього аукціону. У підготовку аукціону входить також сповіщення можливих покупців про місце і час проведення аукціону, про кількість і асортимент товарів, що пропонується на аукціоні.
Огляд товарів звичайно починається за тиждень або за 10 днів до відкриття торгів. Попередній огляд товарів є обов'язковим, оскільки за умовами аукціонного торгу претензії у разі виявлення дефектів в товарі (крім прихованих) після купівлі не приймаються.
Аукціонний торг відкривається в зазделегідь призначений день і годину, і проводиться в спеціальному аукціонному залі, що має вигляд амфітеатру.
Заключною стадією аукціону є оформлення аукціонної угоди та передача товару покупцеві. Під час аукціону або на наступний день адміністрація аукціону вручає покупцеві контракти на придбаний товар; ці контракти підписуються покупцем і є для нього обов'язковими. Контракт має типову форму. Терміни вивозу товару з аукціонного складу залежать від виду товару. Деякі види товарів - квіти, овочі, риба і інші нетривкі товари вивозяться негайно після оформлення контракту, деякі - через 2-3 тижні в залежності від умов аукціонної торгівлі.
47.Класифікація і умови проведення міжнар.торг. МТ - спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, який передбачає залучення до певного, зазделегідь встановленого терміну пропозицій від декількох постачальників або підрядчиків різних країн та укладання контракту з тим з них, пропозиція якого є найбільш вигідною організаторам торгів.Торги в сучасних умовах набули досить широкого розповсюдження. Вони відіграють важливу роль в пошуку і відборі контрагентів для укладання угод на постачання машин і обладнання, будівництво об'єктів «під ключ». Найчастіше торги як метод закупівлі застосовуються країнами, що розвиваються. Поширення торгів в країнах, що розвиваються пов'язане з посиленням в цих країнах державного втручання як в сферу виробництва, так і у сферу зовнішньої торгівлі. У більшості країн, що розвиваються чинне законодавство зобов'язує імпортерів закуповувати за кордоном товари, особливо обладнання, вартість якого перевищує певну суму, тільки через торги. У зв'язку із зростанням державної власності в промислово розвинених країнах торги все ширше застосовуються для здійснення закупівлі і виконання підрядних робіт державними господарськими підприємствами електростанціями, вугільними шахтами, залізницями. Найбільша кількість торгів проводиться в ПАР, Австралії і Новій Зеландії, а також в США, Канаді, Франції, Німеччині, Італії та Ісландії.
Види торгів. В залежності від способу проведення розрізняють торги відкриті і закриті. Участь у відкритих торгах беруть усі бажаючі фірми і організації, як місцеві, так і іноземні. На відкритих торгах звичайно розміщуються замовлення на стандартне і універсальне обладнання, а також на невеликі за обсягом підрядні роботи. У закритих торгах можуть брати участь лише певні фірми, яким висилаються спеціальні запрошення. На закритих торгах розміщуються замовлення на унікальне, складне і спеціальне обладнання, комплектні підприємства. До закритих торгів вдаються і у разах розміщення термінових замовлень.