Поняття та терміни товарознавчих експертиз

ЗМІСТ

Розділ 1. Концептуальні засади експертизи товарів
1.1. Поняття та терміни товарознавчих експертиз
1.2. Органи, які уповноважені проводити товарознавчі експертизи
1.3. Права та обов'язки експерта
1.4. Види експертиз
Pозділ 2. Роль і функції торгово-промислових палат у формуванні міжнародної торгівлі
2.1. Особливості функціонування торгово-промислових палат у світі
2.2. Міжнародні організації торгових палат
2.3. Торгово-промислові палати України та країн СНД
Розділ 3. Інформаційні засоби експертизи товарів
3.1. Поняття та види інформації про товар
3.2. Товаросупровідні документи
3.3. Маркування товарів
Торговельне маркування
Структура маркування
3.4. Інформаційні знаки
Товарні знаки
Поняття та види знаків
Права та захист прав на знаки
Знаки найменування місця походження товару
Знаки країни походження товару
Знаки відповідності або якості
Штрихове кодування
Еволюція штрихового кодування
Сучасні системи штрихового кодування
Міжнародний багатогалузевий стандарт транспортної нумерації 88СС
Вимоги до нанесення штрихового кодування
Компонентні знаки
Розмірні знаки
Експлуатаційні знаки
Манілуляційні знаки
Попереджувальні знаки
Екологічні знаки
Акцизне маркування товарів
Правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
Реалізація або знищення конфіскованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів
Розділ 4. Організація проведення експертизи товарів
4.1. Підготовчий етап
4.2. Основний етап
4.3. Заключний етап
Порядок складання акта експертизи
Типові помилки при проведенні експертизи
Розділ 5. Технологія проведення експертизи товарів
5.1. Експертиза кількості
Правова база проведення кількісної експертизи
Експертиза товарів із пошкодженою упаковкою
Правила проведення експертизи кількості під час приймання товарів
5.2. Експертиза якості
Правила проведення приймальної експертизи за якістю
5.3. Асортиментна експертиза
5.4. Документальна експертиза
5.5. Комплексна експертиза
Розділ 6. Гігієнічна, санітарна, ветеринарна та екологічна експертиза товарів
6.1. Гігієнічна експертиза
6.2 Санітарна експертиза
6.3.Ветеринарна експертиза
6.4. Екологічна експертиза
Розділ 7. Товарознавча судова експертиза товарів
Розділ 8. Ідентифікація та фальсифікація товарів
8.1. Ідентифікація товарів
8.2. Види та засоби фальсифікації товарів
8.3. Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини
8.3.1. Порядок ввезення імпортних харчових продуктів та продовольчої сировини в Україну
8.4. Відповідальність виробників та продавців про забезпечення належної якості товарів

Розділ 1. Концептуальні засади експертизи товарів

Ключові слова: експертиза, контроль, партія, зразок, проба, виїмка, вихідний, середній зразок, несортний товар, брак, кількість, сертифікат, споживчі властивості, права та обов'язки експерта, додаткова, комплексна, повторна, контрольна експертиза.

Поняття та терміни товарознавчих експертиз

Поняття "експертиза" (походить від латинського ехрегіш дослідний) - це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

На практиці давно відома бухгалтерська, лікарська, математична експертиза. Термін експертиза щодо товару або партії товару є більш новим поняттям, яке застосовується здебільше в діяльності торгово-промислових палат та науково-дослідних лабораторіях Міністерств охорони здоров'я, органів захисту прав споживачів. На практиці використовують декілька варіантів терміну експертиза: товарна, товарознавча. На нашу думку, останній термін є більш вдалим з точки зору наукоємкості та відображення реальної суті. Таким чином, товарознавча експертиза (ми зупиняємося саме на такому формулюванні і далі, говорячи про товарознавчу експертизу, будемо використовувати його скорочено експертиза- це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

Досить часто термін "експертиза" ототожнюють з терміном "контроль", що є невиправданим і необгрунтованим. Чим же відрізняються ці терміни?

По-перше, контроль (в традиційному розумінні) повинні здійснювати особи, які мають право на контрольні функції за своїм службовим положенням або одноразово уповноважені установою, яка має на це право (наприклад, співробітники відділу технічного контролю виробничих підприємств, контрольних заводських лабораторій). У той же час експертизу здійснюють нейтральні особи які не зацікавлені у наслідках справи, які не зв'язані службовими відносинами і не залежні від зацікавлених сторін.

По-друге, якщо контролю, як правило, піддають всю продукцію (що виготовляється, яка знаходиться на складі, або отриману), то експертиза стосується тільки тієї продукції, яка при прийманні, на думку отримувача, виявилась недоброякісною і (або) такою, що не відповідає умовам договору, а також продукція, із-за якості якої виникла суперечка сторін: постачальника (продавця), отримувача (покупця), третьої сторони (транспортної організації).

По-третє, особи, які здійснюють контроль, зобов'язані приймати рішення і давати розпорядження про заборону випуску, вивантаження або реалізацію окремих видів товарів, у той час, як експерт не може приймати навіть адміністративні рішення і давати будь-які вказівки щодо подальшої долі товару.

На практиці товарознавці-експерти термін "якість" вживають як відповідність показників, які характеризують певні властивості товару, вимогам (нормам) стандартів, технічних умов, еталонам. Але у більш широкому розумінні це поняття включає для харчових продуктів ще і певну енергетичну, харчову і біологічну цінність, стійкість до зберігання і високі органолептичні властивості.

Слід зазначити, що певна властивість, якою володіє товар, під час використання за конкретним призначенням може позитивно впливати на споживчі властивості, а при використанні в іншому - ця ж властивість може надавати негативного впливу.

Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар (в разі їх правильного оформлення) або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного (в разі відсутності стандартів) товару. Саме тому експерт повинен добре знати і вміти користуватися всією законодавчою базою з питань стандартизації, що є в державі, і відноситься до сфери його інтересів.

Найбільш розповсюдженою в експертизах документацією є стандарти, технічні умови, правила приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів.

Як правило, в актах експертизи спеціалісти використовують деякі терміни, що не завжди правильно трактуються. Тому нижче наводяться основні з них і наголошується на найрозповсюдженіші помилки під час їх використання.

Партія товару- певна кількість однорідної продукції. Але це визначення є загальним і неповним, тому експерт під час роботи використовує термін, сформульований для відповідного товару стандартом. Наприклад, для фруктів сушених - однорідною партією називається будь-яка кількість сушених фруктів одного виду, сорту, способу обробки.

Зразок- термін, що застосовується в експертній практиці у двох значеннях: першому - зразок, що відбирають від недоброякісного товару для демонстрації, підтвердження наявності дефекту, для досліджень;

у другому - зразок, як еталон певного розміру, кількості, якості, що відбирається від продукції для закупівлі, продажу або інших дій з партією товару.

Проба- певна кількість товару, яка взята для аналізів (частина зразка); порядок, метод відбору, величина визначається стандартом.

Виїмка - певна кількість товару, що відбирається за один прийом (звичайно, спеціальним інструментом або пристроєм) і призначається для складання вихідного зразка.

Вихідний зразок - зразок, який складається із всіх виїмок, що відібрані із різних місць однієї партії товару.

Середній зразок - частина вихідного зразка, яка взята способом, що встановлено документом, і призначена для досліджень.

Термін "нестандартний" слід застосовувати до товару, показники якості якого виходять за межі норми. Наприклад, здоровий, якісний плід, але за розміром він менший від встановленого; тара, виготовлена із доброякісного матеріалу, але більшого розміру.

Часто товар, що має дефекти, за наявності яких його не можна віднести навіть до найнижчого (за стандартом) сорту, називають нестандартним. Це - неправильно, таку продукцію слід кваліфікувати як несортну.

Несортний товар- товар, якісні показники якого нижчі за мінімальні, допустимі нормами. Під час оцінки цілої партії товару вона може бути віднесена до несортної, якщо кількість нестандартних або дефектних виробів у ній перевищує кількість, яка допустим відповідними документами. Наприклад, у партії наявні 7% дефектних виробів, за нормами допускається 2%.

Брак - товар, що має такі показники якості, за яких його взагалі не можна використовувати за призначенням. Іноді термін "забраковано" застосовують до товару, який не відповідає сорту, що зазначено на маркуванні або в документах (наприклад, значиться 1-й сорт, а практично - 2-й). Це теж неправильно. У цьому випадку треба використовувати вираз "зниженої сортності".

Кількість - вираз числа отриманого товару і його величини, а також ступеня виявлення властивості товару. Для уніфікації, як відомо, усі країни застосовують Міжнародну систему одиниць. Однак, деякі країни до цього часу із різних причин (інколи - для підкреслення національної індивідуальності) на практиці не застосовують їх, віддаючи перевагу традиційним для них термінам: галон, кварта, бушель, фунт, унція, дюйм та ін.

Досліджуючи будь-яку партію товару, експерт обов'язково працює з різноманітними документами, які відносяться до неї. Окрім транспортних документів (вантажних, авіа- та інших накладних) у першу чергу експерт повинен оцінити правильність складання, відповідність фактичному стану і насиченість документів, які засвідчують якість товару. Поки в Україні відсутня єдина форма сертифіката якості товару, тому експерти досить часто зустрічаються з сертифікатами, які оформлені без врахування специфіки товару, критеріїв його нешкідливості та повноти відповідності споживчим вимогам. Нижче наведено визначення основних супровідних документів щодо якості партії товару, які можуть (і повинні) бути надані експерту для його роботи.

Сертифікат якості[від латинського $егіо - вірно, /азеге -робити] — документ, що засвідчує якість товару. Видається відповідними компетентними органами, лабораторіями як в країні-експортері, так і в країні-імпортері. За умовами контракту сертифікат якості може видаватися фірмою-виготовлювачем і в ідеалі повинен містити таку інформацію:

- найменування і адресу виготовлювача (продавця, постачальника), повну назву товару (з урахуванням усіх специфічних особливостей товару, у тому числі сорту, марки тощо);

1. характеристику всіх основних показників якості, які регламентуються відповідною нормативною документацією, з обов'язковим зазначенням параметрів нешкідливості, специфічних властивостей, у тому числі, якщо необхідно, призначеність (наприклад, для дієтичного харчування);
2. повний перелік рецептурних компонентів;
3. технологічну схему та основні режими виготовлення;
4. строк виготовлення і зберігання, спосіб використання або доведення до готовності;
5. кількість товару в партії;
6. найменування транспортного і споживчого упакування;
7. номер відповідної документації, яка регламентує властивості товару у країні-виготовлювачі;
8. найменування установи, яка оформила і завірила сертифікат якості.

Сертифікат відповідності- документ, що засвідчує відповідність товару вимогам певних стандартів та норм. Видається органами Держстандарту України як результат проведення сертифікаційних заходів.

Сертифікат походження- документ, що вказує з якої країни експортується товар. У міжнародній торгівлі вважається за необхідне наявність в пакеті документів, які супроводжують продовольчий товар, різних видів карантинних посвідчень.

Ветеринарне посвідчення пред'являється митниці при ввезенні живої худоби, продукції її переробки і свідчить про те, що товар вивозиться із місць, де відсутні гостроінфекційні хвороби і худоба пройшла необхідну обробку.

Санітарне посвідченнятакож необхідне на митниці при ввезенні плодів, овочів, фруктів, тютюну-сирцю та інших товарів і засвідчує, що товари не заражені шкідниками, хворобами і походять із епідеміологічно благополучних районів.

Якщо виникли будь-які неузгодженості під час транспортування, які можуть вплинути на якість або кількість товару, зацікавлена сторона повинна вимагати складання комерційного акта -Документа, який фіксує розміри, характер нестачі, пошкоджень, псування вантажу у процесі транспортування. Він є підставою для пред'явлення отримувачем вантажу претензій транспортній

організації про компенсацію збитків. Слід зазначити, що комерційний акт не складається, якщо нестача або надлишок товару знаходяться у межах норм природної нестачі. Акт експертизи не може замінити комерційний акт і є, якщо він складався, додатком до останнього.