Проблеми обліку виробничих запасів в україні

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовуються виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси .

Правильна організація надходження або ж вибуття запасів сприяє раціональному процесу виробництва на всіх стадіях обробки і випуску готової продукції виробничого підприємства. Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» - це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасі. За сучасних економічних умов, при переході діяльності економічних суб‘єктів на ринкові відносини, правильна організація бухгалтерського обліку виробничих запасів є необхідною умовою для діяльності підприємства. Для оцінки рівнів виробничих запасів та визначення, який запас доцільно поповнювати і яким може бути обсяг замовлення, важливу роль виконує система управління запасами.

Система управління запасами характеризується великою кількістю факторів, які впливають на її ефективність. Загальні вимоги, які висуваються до такої системи, залежать від таких цілей: орієнтованих на підприємство: швидкість отримання матеріалів, товарів та інформації; орієнтованих на ринок: відповідність управління ринковій стратегії; здатність до адаптації; пов’язаних із системною інтеграцією: розподіл завдань управління за видами продукції; цілісна система персональної відповідальності за виконання замовлення;орієнтованих на виробничий потік: систематичність контролю за процесами управління у виробництві; узгодження окремих процесів управління.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. При цьому, надходження запасів на підприємство можливе шляхом придбання їх за плату, виготовлення власними силами підприємства, внесення до статутного капіталу, одержання підприємством безоплатно;

Проблемі обліку виробничих запасів приділяється значна увага, оскільки від організації їх обліку залежить розвиток як підприємства так і економіки країни в цілому.

Крім самого обліку важливе значення має питання перевірки, тобто ревізії запасів на підприємстві. Відсутність єдиної методичної основи та аспектів оптимізації призвели до схоластичного підходу в розвитку облікової системи, в тому числі й запасів.

Під час обліку виробничих запасів виникає багато розбіжностей. Насамперед це пов’язане з тим, що на багатьох підприємствах облік запасів ведеться паралельно трьома підрозділами з різною метою: часто виникають ситуації, коли за даними одного підрозділу залишок запасів є, а в обліку іншого – залишків немає.

Актуальною на сьогодні є проблема переходу на комп’ютеризовану форму обліку, оскільки ще багато підприємств ведуть журнально-ордерну форму обліку. Це дуже трудомісткий процес, особливо враховуючи специфіку обліку в сільському господарстві. Облік виробничих запасів неможливий без застосування комп’ютерних технологій.

Контроль за запасами необхідно здійснювати у відповідності з наступними принципами: завозити матеріали необхідно лише ті, що використовуються у виробництві; розмір запасу кожного виду сировини та матеріалів встановлювати з урахуванням середнього виробничого запасу, який містить поточну потребу, підготовчий та гарантійний запаси; зберігання запасів організовувати за сучасними ресурсозберігаючими технологіями; запаси повинні підлягати повному обліку, маркуванню та етикетуванню;

встановити єдиний принцип відпуску сировини та матеріалів у виробництво - за методом середніх цін.

Для організації безперебійного постачання, розміщення, зберігання і видачі виробничих запасів велику роль грає правильно організоване складське господарство, тому що в діяльності підприємства не завжди можна добитися повного узгодження темпів постачання матеріальних ресурсів, темпів виробництва і збуту готової продукції. Формування достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів і правильне ведення бухгалтерського обліку їх вартості забезпечує достовірність фінансової звітності. Саме тому питання удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів є актуальними.

Бухгалтери підприємств повинні самостійно вирішувати, як організувати аналітичний облік виробничих запасів та їх оцінку залежно від конкретних умов діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку. Завдання бухгалтера – обрати такий спосіб організації обліку запасів, який найбільшою мірою відповідає умовам діяльності підприємства. Також, щоб не мати проблем з податком на прибуток та достовірно і правильно розраховувати собівартість, пропонується поряд з веденням обліку запасів на підприємстві користуватися послугами незалежної оцінки. Для полегшення роботи з обліку виробичих запасів необхідно обирати той метод вибуття запасів, який найбільше підходить для певної галузі.

УДК 657

Жердецька Т., ст. гр. ОА-11

Науковий керівник: Жураковська І.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ОБЛІКУ

В теорії бухгалтерського обліку найважливішим питанням є класифікація обліку за видами. Науковці різних країн піднімали це питання і кожен по-різному його обґрунтовував, але між ними точилися суперечки, які тривають до нашого часу.

Дослідження пов’язані із видами обліку та відображанням у них витрат та доходів опубліковували у своїх працях вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: Ф.Ф. Бутинець , Б.І. Валуєв , Н.В. Герасимчук , А.Г. Загородний , З.В. Задорожній , М.В. Кужельний , В.Г. Швець та інші. Вони висловили низку цікавих і оригінальних думок щодо класифікації видів обліку та їхнього застосування в діяльності підприємств (табл.1).

Таблиця 1

Класифікації обліку за видами

№	Науковці	Класифікації обліку
	Н.В. Герасимчук	Розглядає господарський облік як економічну інформаційну систему, до якої входить статистика і бухгалтерський облік . Сам бухгалтерський облік водночас поділяється, на фінансовий та управлінський. Управлінський облік Н.В. Герасимчук поділяє на виробничий, оперативний і стратегічний .
	А.Г. Загородній , Г.О. Партин	Основними складовими облікової системи підприємства бачать фінансовий, управлінський та податковий види обліку
	Б.І. Валуєв	Зазначає що господарський облік як цілісну інформаційну систему «…можна і потрібно класифікувати з різних точок зору :за складом об’єктів моделювання, часом створення та використання інформації, глибиною проникнення в об’єкт, способами формування, точністю і т.д. Особливе значення може мати класифікація облікової інформації за її зв’язками з функціями планування , контролю, аналізу»
	С.О. Левицька	Стверджує , що вітчизняні вчені у сфері обліку , аналізу та аудиту виокремлюють наступні види господарського обліку: фінансовий, податковий, динамічний, актуальний, соціальний, креативний, стратегічний та управлінський .
	М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, В.Г. Швець	Видами обліку вважають оперативний (оперативно-технічний), бухгалтерський (фінансовий і управлінський) та статистичний
	В.Б. Моссаковський	Концентрує увагу на управлінському, стратегічному і креативному обліку
	Г.В. Нашкерська	Дотримується думки, що залежно від потреб користувачів облік поділяється на бухгалтерський, оперативний та статистичний
	З.В Задорожний	Вважає внутрішньогосподарський облік частиною управлінського обліку
	Б.Є.Нідлз, Х.Р.Андерсон, Д.С.Колдуел	Заявляють: « якщо фінансовий облік основний наголос робить на повному і точному поясненні та розкритті результатів операцій фірми, то управлінський облік намагається допомогти керівництву досягти своїх цілей»

Ми вважаємо ,що Н.В. Герасимчук найточніше охарактеризувала господарський облік як економічну інформаційну систему, до якої входить статистика і бухгалтерський облік, та поділила його на фінансовий та управлінський. А також управлінський облік поділила на виробничий, оперативний і стратегічний. .

Б.І. Валуєв, досить точно охарактеризував облік, а також поділив його за класифікаціями з різних точок зору: за складом об’єктів моделювання, часом створення та використання інформації, глибиною проникнення в об’єкт, способами формування, точністю і т.д.

За результатами дослідження можна запропонувати декілька класифікаційних ознак обліку: потреб користувачів (бухгалтерський, оперативний і статистичний), підхід до формування показників (креативний, управлінський і бухгалтерський). Наступні дослідження в цьому напрямку слід проводити щодо уточнення мети , завдань і проблем , що виникають під час ведення різних видів обліку та напрямків їхнього поліпшення .

1. Валуєв Б.О недостаточной связи науки о бухгалтерском учоте с проблемами развития целостной системы управления /Б.Валуев // Економіст. – 2008. - № 12. –С.58-63.

2. Герасимчук Н.В. Господарський облік: проблеми, класифікація / Н.В.Герасимчук // Вісник ЖІТІ . – 1999. - № 9. – С.184-193.

3. Загородній А.Г. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики: навчальний посібник / А.Г.Загородній, Г.О.Партин.- 3-тє вид., переробл. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО 2004. – 377с.

4. Задорожний З.В. Внутрішньогосподарський облік у будівництві: моногр. / З.В.Задорожний.- Тернопіль Економічна думка, 2006. – 336с.

5. Кужельний М.В. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / М.В.Кужельний, В.Г.Лінник.- К.: КНЕУ 2001. – 334с.

6. Моссаковський В. Види обліку в сучасних умовах та їх обгрунтування / В.Моссаковський // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. -№ 6. – С.22-29.

7. Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: навчальний посібник / Г.В.Нашкерська.- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -464с.

8. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: навчальний посібник / В.Г.Швець.- К.: Знання-Прес, 2003. -444с.

УДК 657

Жидачевська І., ст. гр. ОАСз-12

Науковий керівник: Тлучкевич Н.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет