Аналіз доходності облігацій
Облігації належать до класу боргових цінних паперів, які є зобов'язанням емітента, розміщеними на фондовому ринку з метою запозичення грошей на певних умовах. Облігації розрізняють за способом виплати відсотків по ним: 1) облігації з нульовим купоном; 2) облігації з фіксованою купонною ставкою; 3) облігації з плаваючою купонною ставкою.
Облігації з нульовим купоном - це цінний папір, за яким умовами емісії виплату відсотків не передбачено. Дохід інвестора формується як різниця між номінальною вартістю та емісійним курсом облігації, встановленим на дисконтній основі (тобто нижче за номінал). Отже, облігації з нульовим купоном належать до дисконтних цінних паперів. Така облігація генерує грошовий потік лише один раз, а дохід інвестор одержує в момент погашення, для розрахунку якого застосовується наступна формула:
де N - номінальна сума облігацій, яка виплачується за її погашення; п - тривалість періоду до погашення облігації, роки.
Проаналізуємо доцільність придбання облігації з нульовим купоном номінальною сумою 1000 грн., яка продається за ціною 750 грн. і яку буде погашено через 2 роки. Разом з цим підприємство має можливість альтернативного розміщення коштів з нормою прибутку 14 %. Аналіз можна провести двома способами:
1) розраховується теоретична вартість облігації на підставі норми прибутку альтернативного варіанту розміщення коштів і порівнюється з поточною ринковою ціною;
2) обчислюється доходність облігації за формулою, похідною від (15.13):
Порівняння доходності облігації з нормою прибутку альтернативного проекту, дає можливість обрати прибутковий напрям інвестування коштів.
За першим способом:
V(t) = 1000 : (1+0,14)2 = 769,5 (грн.).
За даними розрахунку теоретична вартість облігації (769,5 грн.) вища за її поточну ціну (750 грн.), що дає підстави розглядати її як вигідний об'єкт інвестування.
За другим способом:
Оскільки одержане значення доходності облігації вище, ніж у альтернативному варіанті на 1,4 % (15,4 - 14), то придбання такого цінного паперу слід визнати доцільним.
Облігації з купонною ставкою - облігації, умовами емісії яких передбачено виплату відсотків у розрахунку на номінальну суму інвестиції. Виплати здійснюються за купонами - відрізними талонами із зазначеною на них величиною купонної ставки. Розрізняють облігації з фіксованою купонною та плаваючою ставкою. Купонні облігації можуть продаватися як за номінальною вартістю, так із дисконтом або премією залежно від кон'юнктури ринку та їх привабливості для інвесторів. За облігаціями з фіксованою купонною ставкою очікуваний дохід Інвестора складається з двох частин: 1) рівномірних за періодами надходжень відсоткових виплат, які були обіцяні емітентом; 2) ймовірних прибутків (збитків) внаслідок зміни ринкової ціни облігації.
Базова модель у такому випадку має вигляд:
де, k - купонна ставка облігації.
Облігації з плаваючою купонною ставкою - цінні папери, умовами емісії яких рівень купонної ставки не зафіксовано і вона змінюється залежно від рівня інфляції або ставки відсотку за кредитами. Внутрішня вартість таких облігацій розраховується за формулою:
де СFi - грошові потоки, які генерує облігація в і-му періоді.
Процедура аналізу облігацій з плаваючою купонною ставкою не відрізняється від описаних вище, за винятком того, що грошовий потік у кожному із періодів може змінюватися.
Аналіз доходності акцій.
Акція - це цінний папір, що засвідчує право власника на участь у статутному капіталі акціонерного товариства. Акції належать до класу пайових цінних паперів, випускаються недержавними організаціями та не мають обмеженого терміну обороту. Як правило, номінал акції не відображає її реальної вартості, тому для аналізу доходності акцій використовують курсову, тобто поточну ринкову ціну.
Показником доходності може бути або рівень дивідендів, або величина чистого прибутку в розрахунку на одну акцію. Другий показник використовують тоді, коли дивіденди з певних причин не виплачують, а одержаний прибуток повністю реінвестують, наприклад, у процесах становлення, розширення чи реорганізації акціонерного підприємства.
Прийняття управлінських рішень щодо доцільності придбання акцій базується на результатах порівняльного аналізу їх поточної ринкової ціни з теоретичною (внутрішньою) вартістю. Внутрішню вартість акцій можна розрахувати різними способами, але найпоширенішою залишається модель оцінки майбутніх надходжень (15.12), яка трансформується залежно від прогнозованої динаміки виплати дивідендів на акції.
Акції з постійними (сталими) дивідендами. Якщо сума дивідендів, які виплачують власнику акції, є сталою величиною, то базова модель (15.12) є наступною:
де Е - грошовий потік у вигляді дивідендів (очікувані дивіденди); d - середньоринкова ціна акцій.
Проаналізуємо доцільність придбання підприємством акцій відкритого акціонерного товариства за ринковою ціною 200 грн. та щорічною виплатою дивідендів 35 грн., якщо середньоринкова норма прибутку становить 25 %.
Розрахуємо теоретичну вартість акції:
V(t) = 35:0,25 = 140 (грн.).
Отже, теоретична вартість даних акцій (140 грн.) є значно нижчою за їх ринкову ціну (200 грн.), а тому підприємству не рекомендується купувати ці акції, оскільки їх ціну завищено.
Акції з рівномірно зростаючими дивідендами. Якщо дивіденди, які виплачуються власникам акцій, постійно та рівномірно зростають, то на внутрішню вартість таких цінних паперів впливатимуть базова величина дивідендів (Е) та темпи їх приросту (h). Базова модель (15.12) у цьому разі матиме вигляд:
Після певних математичних перетворень одержують формулу, відому як модель М.Гордона, яка є справедливою за умови, що середньоринкова норма прибутку вища за темпи приросту дивідендів, тобто за d > h:
Повертаючись до першого прикладу, проаналізуємо привабливість акцій, якщо щорічний темп приросту дивідендів становить 10 %.
Отже, придбання акцій за ринковою ціною 200 грн. слід визнати вигідним вкладенням коштів, оскільки внутрішня вартість таких цінних паперів (256,7 грн.) є значно вищою за поточний курс.
ТЕМА 16