Ринок праці в економічній системі
М. Б. Махсма
ЕКОНОМІКА ПРАЦІ
ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВЩНОСИНИ
Навчальний посібник
Київ • Атіка • 2005
ББК 65.Ч(4УКР)24я73
M36
Рекомендовано Методичною комісією ННІ бізнесу HAY (Протокол № 18 від 16 червня 2004 р.)
Рецензенти:
Лишиленко В. /.- доктор економічних наук, професор;
Парфенцева Н. О.- доктор економічних наук, професор;
Рудий М. М- кандидат економічних наук, доцент.
Махсма М. Б.
М36 Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005.- 304 с ISBN 966-326-069-6
У посібнику розкрито основні проблеми, що виникають у сфері соціально-трудових відносин. Належну увагу приділено висвітленню тем, які передбачені навчальною програмою. Ґрунтовно викладено механізм функціонування сучасного ринку праці, зайнятість і безробіття, управління продуктивністю праці на підприємстві, вартість робочої сили та рівень життя населення, організацію, нормування та оплату праці, її державне регулювання, аналіз трудових показників, соціальне партнерство.
Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів; може бути корисним для всіх, хто цікавиться проблемами економіки праці та соціально-трудових відносин.
ББК 65.9 (4УКР) 24 я 73
М.Б. Махсма, 2005
Видавництво «Атіка», 2005
ISBN 966-326-069-6
ПЕРЕДМОВА
В умовах переходу економіки України до ринкових умов господарювання найбільш суттєві зміни відбуваються у сфері соціально-трудових відносин. Питання і проблеми, які тут виникають,- надзвичайно гострі та складні, оскільки зачіпають інтереси всього населення країни. Вирішення цих питань потребує підготування спеціалістів нового типу мислення, спеціалістів з економічним світоглядом, які були б здатні розуміти й усвідомлювати економічні процеси і явища, що відбуваються у соціально-трудовій сфері, володіти економічними методами регулювання трудових відносин.
Кожний суб'єкт ринкового господарства одночасно є й суб'єктом трудових відносин, тому від знання економічних законів і закономірностей функціонування ринку праці, зайнятості, організації та оплати праці великою мірою залежить ефективність використання такого важливого виробничого ресурсу, як робоча сила, а отже, успіх підприємця і рівень життя населення країни. Все це обумовлює об'єктивну необхідність набуття ґрунтовних знань основних положень економіки праці майбутніми спеціалістами в галузі економіки, фінансів, маркетингу, менеджменту і бізнесу.
Навчальний посібник містить основні теми з економіки праці та соціально-трудових відносин, що дає можливість самостійно її вивчати широкому загалові читачів, насамперед, студентам економічних вузів.
Мета посібника полягає в тому, щоби стисло ознайомити студентів з найбільш важливими явищами, що відбуваються в соціально-трудовій сфері; показати зміни в розвитку ринку праці й зайнятості, в організації та регулюванні заробітної плати; допомогти студентам навчитися самостійно економічно мислити і застосовувати знання з економіки праці для вибору конкретних рішень щодо таких важливих питань, як: визначення коштів на оплату праці; найм працівників; організація, нормування та умови праці; визначення заходів щодо підвищення ефективності праці, врегулювання трудових конфліктів тощо. Для ефективного засвоєння поданого матеріалу посібник побудовано як конспект лекцій. Відповідно до поставлених завдань він охоплює основні розділи, передбачені навчальною програмою з економіки праці та соціально-трудових відносин. Завершується кожна тема списком рекомендованої літератури, що дасть можливість поглибити знання з викладених питань, переліком основних нових категорій та понять, запитаннями й завданнями для контролю знань.
Окрім лекцій, посібник містить короткий термінологічний словник і деякі нормативно-правові акти, що регулюють соціально-трудові відносини.
Для написання посібника було використано сучасні вітчизняні та закордонні підручники з економіки праці, ринку праці, економіки і соціології праці, нормативні та правові законодавчі акти, що регламентують соціально-трудові відносини в Україні, дані офіційної статистики Державного комітету статистики України, а також набутий досвід викладання цієї дисципліни в Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу.
Посібник призначено для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, насамперед заочної та дистанційної форм навчання, а також для всіх, хто бажає оволодіти знаннями з економіки праці.
ТЕМА 1
РИНОК ПРАЦІ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ
1.1. Соціально-економічна категорія «Ринок праці».
1.2. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці.
1.3. Елементи ринку праці.
1.4. Механізм функціонування сучасного ринку праці.
1.5. Функції та сегментація ринку праці.
1.6. Тенденції сучасного ринку праці в Україні.
1.1. Соціально-економічна категорія «Ринок праці»
Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової системи. Перед тим як визначити його соціально-економічну сутність, необхідно розглянути економічну категорію «ринок». Класична політична економія виділяє чотири напрями у визначенні ринку.
Перший напрям представлений науковцями, які під ринком розуміють простір, місце, сферу збуту товарів. Представники другого напряму визначають ринок як сукупність продавців і покупців, третього - як сукупність товарно-грошових відносин, спосіб координації дій учасників, або як форму зв'язку товаровиробників. Вчені четвертого напряму вбачають у ринку механізм, технологію здійснення обміну і розподілу товарів.
Отже, з наведеного вище можна зробити висновок, що ринок — це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів, яким властива економічна незалежність, свобода у виборі суб'єктів ринку (продавців і покупців), вільне ціноутворення в умовах конкурентного середовища.
Переходячи від вивчення поняття ринку до сутності ринку робочої сили, слід відзначити, що сьогодні визначення ринку праці здебільшого залишається дискусійним, через недостатню його вивченість. Дослідники проблем праці розглядають головним чином окремі аспекти ринку праці та висловлюють часто діаметральні за змістом думки. Значною мірою це пояснюється різним тлумаченням самого поняття ринку праці.
Нині виділяють чотири напрями підходів до визначення ринку праці (робочої сили):
Представники першої групи ринок робочої сили розглядають як сферу обігу специфічного товару «робоча сила» і як особливий, властивий товарно-грошовим відносинам спосіб її включення до економічної системи.
Друга група вчених дає визначення ринку праці через його складові елементи - попит і пропозицію. Наприклад, визначення: «Пропозиція і попит на робочу силу означають ринок праці». Прості, короткі визначення не розкривають суті економічної категорії.
Представники третьої, найчисленнішої групи науковців розглядають ринок робочої сили крізь призму суспільних відносин. Вони вважають, що ринок праці - це сукупність економічних відносин, форм і методів узгодження й регулювання інтересів безпосередніх виробників і роботодавців, пов'язаних з організацією, використанням та оплатою найманої праці.
Проте було б невірно зводити ринок праці лише до сфери обміну. Ринок праці відіграє важливу роль у забезпеченні безперервності процесу відтворення такого важливого для суспільства товару, як робоча сила. Саме в цьому полягає економічна сутність ринкових процесів. Тому оптимальним вважається визначення ринку праці, яке дають представники четвертого напряму.
Останні під ринком праці розуміють складну систему економічних відносин з приводу обміну індивідуальної здатності до праці на фонд життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили та розміщення працівника в системі суспільного поділу праці за законами товарного виробництва та обігу.
Окремо необхідно зупинитися на термінології «ринок робочої сили» і «ринок праці», з'ясувати, чи однакові ці поняття, чи вони різні, чи правомірне їх використання як синонімів, що відображають суть одного й того самого явища? Для того щоб відповісти на це питання, необхідно розглянути такі економічні категорії, як робоча сила і праця.
Робоча сила - це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються нею під час виробництва будь-якої споживчої вартості.
Робоча сила виступає в ролі товару за таких умов:
1) людина незалежна і може вільно розпоряджатися своєю робочою силою;
2) власник робочої сили відділений від засобів виробництва і не має засобів для існування.
Праця — цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
Категорії «праця» і «робоча сила» не тотожні. Але на підставі того, що на ринку праці купується лише здатність людини до праці (робоча сила), робітник «авансує» її роботодавцеві за умови оплати її через певний період, а розрахунок відбувається за виконану
конкретну роботу певної якості (працю), поняття «ринок праці» і «ринок робочої сили» можна використовувати паралельно.
Ринок праці формується як органічна ланка ринкової системи. Ринкова система - це система ринків, з-поміж яких виділяють ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання, ринок фінансів, ринок послуг, ринок технологій, ринок інформації тощо. Вказані типи ринків не є однаковими за значимістю. Існує думка, що на чолі ринкової системи стоїть ринок капіталів, оскільки останній є грошовим еквівалентом усіх ресурсів і визначає кон'юнктуру всіх товарних ринків.
Відповідно до іншої думки, різні типи ринків, що входять до ринкової системи, слід ранжирувати в такому порядку:
1. Ринок праці;
2. Ринок засобів виробництва;
3. Ринок предметів споживання;
4. Фінансовий ринок;
5. Ринок послуг;
6. Ринок технологій та ін.
Такий порядок обумовлений тим, що ринок починається з придбання робочої сили і засобів виробництва. Без поєднання цих елементів за допомоги капіталу не може функціонувати виробництво. Ринок праці є однією з найважливіших ланок ринкової системи. Він функціонує лише у взаємозв'язку з іншими типами ринків, забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів. На відміну від інших типів ринків, він має не тільки ресурсний, товарний характер, а й породжує велику кількість економічних і соціальних проблем.
Отже, ринок праці є самостійною, комплексною системою в ринковій економіці, яка, з одного боку, залежить, від інших ринків, а з іншого - сама впливає на них.