Розрахунок ціни товару за методом формування ціни на основі аналізу ефективності використання інвестицій

№ пор.	Найменування показника	Од. виміру	Значення показника
Вихідні дані
	Інвестиційні ресурси у вигляді кредиту банку, на 3 роки на умовах простих відсотків від первинної суми кредиту без права довгострокового погашення, із щорічною виплатою основного кредиту у розмірі 1/3 суми	тис. грн	2 000,0
	Премія банку за користування кредитом	% річних	20,0
	Річний обсяг продажів за планом	тис. од.	30,0
	Змінні витрати у розрахунку на одиницю	грн	60,0
	Постійні витрати	тис. грн	900,0
	Річна премія за депозитними вкладами в банк за умов нарахування простих відсотків, нарахування наприкінці року	% річних	10,00
Розрахункові дані
	Премія банку за користування кредитом (р. 1 · р.2/100)	тис. грн	400,0
	Премія банку за користування кредитом в розрахунку на одиницю товару (р. 7/ р. 3)	грн	13,33
	Сума щорічних виплат повернення основного кредиту у розмірі 1/3 (р.1 · 1/3)	тис. грн	666,66
	Постійні витрати на одиницю (р. 5/р. 3)	грн
	Сума щорічних виплат повернення основного кредиту у розмірі 1/3 у розрахунку на одиницю товару (р. 9/р. 3)	грн	22,22
	Річна премія за депозитними вкладами у банку, умови: прості відсотки, нарахування наприкінці року (р. 1 · р. 6/100)	тис. грн
	Річна премія за депозитними вкладами у банку в розрахунку на одиницю товару (р. 12/ р. 3)	грн	6,66
	Ціна товару (р.4 + р. 11 + р. 8 + р. 10 + р. 13)	грн	132,21

Сформована ціна товару в розмірі 132,21 грн показує нижню граничну межу ціни, за якої використання інвестиційних ресурсів і впровадження проекту вважається мінімально ефективним. Якщо ж за інших рівних умов дана мінімальна ціна не влаштує покупця, і не буде попиту на товар, то недоцільно впроваджувати проект на таких первісних умовах і за необхідності розробляти нові шляхи зниження витрат або здійснювати пошук інвестиційних ресурсів на вигідніших кредитних умовах, або підвищувати економічну цінність товару.

Переваги методу калькуляції з повним розподілом витрат:

· установлення продажної ціни одиниці витрат на основі сумарних витрат на дану одиницю має забезпечити підприємству одержання прибутку у звичайних умовах виробництва (тобто за тривалого виробничого циклу), якщо оцінки, на яких засновані розрахунки сумарних витрат, є точними;

· калькуляція з повним розподілом витрат служить гарним методом для обґрунтування продажної ціни товару або послуги, наприклад, у конкурсі на одержання великого контракту на будівництво або для обґрунтування витрат обігу за державною допомогою;

· після визначення оцінок нескладно буде зрозуміти й розрахувати сумарні витрати, отже, і продажну ціну.

Недоліки методу калькуляції з повним розподілом витрат:

· призначення продажних цін за допомогою методу калькуляції з повним розподілом витрат може не оптимізувати результати підприємства, якщо цінова еластичність попиту та інші економічні фактори не будуть враховані;

· сумарні витрати на продукт або послугу найбільше залежать від оцінок обсягу виробництва й використовуваних підстав для розподілу. Якщо ці оцінки або підстави обрані неточно, тоді отримана в результаті цього продажна ціна буде також помилковою;

· оскільки метод калькуляції з повним розподілом витрат ігнорує принцип релевантних витрат (ураховуючи альтернативні витрати), він не підходить для ситуацій, де необхідно ухвалювати рішення про встановлення цін на короткий період часу.

Переваги методу калькуляції за граничними витратами:

· метод калькуляції собівартості за граничними витратами зосереджений на релевантних непереборних витратах на продукцію або послуги, отже, застосовується для ситуацій з ухваленням рішення про встановлення цін на короткий період часу;

· використання калькуляції за граничними витратами дає змогу розглядати економічні фактори (наприклад, попит) без урахування постійних витрат, наявних в індивідуальній собівартості одиниці продукції;

· результатом застосування калькуляції за граничними витратами може стати встановлення продажної ціни, що збільшує прибуток, якщо використовувати аналіз беззбитковості.

Недоліки методу калькуляції за граничними витратами:

· метод калькуляції за граничними витратами не розділяє постійні витрати й прибуток й, таким чином, не застосовується в ситуаціях ухвалення рішень про встановлення цін на тривалий строк;

· прибуток не може бути збільшений до максимальної величини, у разі, якщо для встановлення цін використовується система калькуляції за граничними витратами і не враховуються економічні фактори даного рішення;

· постійні накладні витрати не враховуються методом калькуляції за граничними витратами, крім випадку, коли вони мають бути покриті або перевищені за рахунок маржинального доходу. Якщо постійні витрати утворюють істотну частину витрат підприємства, їх ігнорування може привести до встановлення таких цін, які не будуть максимально збільшувати прибуток компанії.

Підприємства роздрібної торгівлі звичайно оцінюють свою продукцію за допомогою методу калькуляції за граничними витратами (наприклад, закупівельна ціна плюс надбавка в розмірі 33,33%). Метод калькуляції за граничними витратами використовується з тієї причини, що він є простим і тому, що торговельний оборот є основним показником прибутку в роздрібній торгівлі. Метод калькуляції з повним розподілом витрат важко застосовувати через різноманітний асортимент наявних бакалійних товарів і складності точного прогнозування торговельного обороту за кожним видом бакалійної продукції.

Використання методу калькуляції за граничними витратами зазвичай застосовують при визначенні ситуації з разовим замовленням, оскільки при встановленні ціни замовлення враховують тільки релевантні витрати на його виконання. Однак якщо одержання разових замовлень увійде в повсякденну практику, підприємству необхідно використовувати калькуляцію з повним розподілом витрат для оцінки замовлень у такий спосіб забезпечуючи покриття своїх постійних витрат.

Нафтопереробна компанія для встановлення цін на свою продукцію буде використовувати метод калькуляції з повним розподілом витрат, тому що для неї характерний тривалий виробничий цикл, і елемент непрямих витрат у сумарних витратах буде занадто великим для того, щоб застосовувати метод калькуляції за граничними витратами, який може не враховувати подібні витрати під час встановлення ціни.

Державний адміністративний орган буде використовувати калькуляцію з повним розподілом витрат для виправдання своїх бюджетних асигнувань. У державному секторі встановлення цін може виявитися недоречним, оскільки послуги часто надаються населенню безкоштовно, однак метод калькуляції з повним розподілом витрат може як і раніше використовуватися з метою планування й контролю. Якщо підприємству державного сектору все-таки буде потрібно встановити ціну на свої товари або послуги, то воно буде ухвалювати рішення так само, як це роблять комерційні компанії. Ціноутворення в державному секторі, однак, є об’єктом жорстких зобов’язань у соціальній сфері, що проявляється через втручання з боку політиків і наглядових комісій із числа споживачів.

Формула калькуляції роздрібної ціни товару

Ц = С + П + АЗ + ПДВ + ТН,

(3.14)

де С – собівартість продукції, грн;

П – прибуток в ціні, який обчислюється за встановленою відсотковою ставкою рентабельності на собівартість продукції, грн;

АЗ – акцизний збір, грн;

ПДВ – податок на додану вартість, який додається до суми собівартості і прибутку, грн;

ТН – торгова націнка, грн.

Приклад 2. Підприємство виробило продукцію за собівартістю 5 грн. Заплановано, що на даний вид продукції накладається рентабельність у розмірі 40%. Товар є підакцизним і його сума становить 1,2 грн/од. Розмір торговельної націнки – 15%. Необхідно розрахувати роздрібну ціну товару.

Розв’язання.

Розрахуємо схематично за формулою (3.14) роздрібну ціну підакцизного товару.

Ц =	С +	П +	АЗ +	ПДВ +	ТН
Ц =	5 +	5·0,4 +	1,2 +	(5 + 5·0,4) ·0,2 +	((5 + 5·0,4) + (5 + 5·0,4) ·0,2) ·0,15
Ц =	5 +	0,2 +	1,2 +	1,04	0,94
Ц =	8,38 грн,

тобто роздрібна ціна підакцизного товару дорівнює 8,38 грн.

	Нотатки
Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі – грошові кошти) за звітний період. У примітках до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація: а) про склад грошових коштів; б) склад статтей «Інші надходження», «Інші платежі» та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків; в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності; г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство. У випадку придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформація: а) про загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу; б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка, відповідно, була сплачена або отримана у формі грошових коштів; в) суму грошових коштів у складі активів майнових комплексів, придбаних чи реалізованих; г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань придбаного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статтей (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»).
	Тести і задачі

1. Оптова ціна підприємства:

1) враховує ПДВ;

2) не враховує.

2. В умовах інфляції підприємству вигідно збільшувати свою заборгованість:

1) кредиторську;

2) дебіторську.

3. Рух грошових коштів відбиває:

1) форма фінансової звітності № 1;

2) № 2;

3) № 4;

4) № 3.

4. Виторг від реалізації підприємства – це:

1) різниця між виторгом від реалізації продукції та матеріаль­ними витратами;

2) різниця між виторгом від реалізації продукції та собівартістю продукції;

3) різниця між собівартістю і заробітною платою;

4) сума прибутку і податку на додану вартість;

5) валовий дохід підприємства за результатами реалізації.

5. Напрям розподілу виторгу від реалізації:

1) на відшкодування матеріальних і грошових витрат;

2) витрат авансових оборотних коштів і зно­шеної частини основних виробничих фондів, фонду споживання;

3) матеріальних витрат, зношення основних вироб­ничих фондів, заробітної плати і відрахувань податків та соціальних виплат, прибуток;

4) повної собівартості виробничої продукції;

5) створення резервного фонду.

6. Формування системи цін залежить від галузі, в якій функціонує підприємство?

1) так;

2) ні.

7. Як впливає збільшення залишків нереалізованої продукції на обсяг продукції на кінець звітного періоду?

1) збільшують її обсяг;

2) зменшують;

3) реалізація залишається незмінною;

4) по-різному.

8. Про який показник йдеться у визначенні: «Сума грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок підприємства за відвантажену продукцію та інші матеріальні цінності, надані роботи та послуги»?

1) прибуток від реалізації;

2) собівартість продукції;

3) виторг від реалізації;

4) балансовий прибуток;

5) рентабельність продукції.

9. Методи визначення моменту реалізації продукції (робіт, послуг):

1) факторний та розрахунковий;

2) плановий та позаплановий;

3) кредитний та інвестиційний;

4) касовий та нарахування.

10. За ступенем однорідності розрізняють витрати:

1) елементні й комплексні;

2) однорідні та неоднорідні;

3) самостійні та взаємопов’язані;

4) різні.

11. До витрат, не пов’язаних із вилученням прибутку, зараховують:

1) матеріальні витрати;

2) нормовані витрати;

3) споживчого характеру, на благодійні й гуманітарні цілі;

4) примусові.

12. Що впливає на приріст фінансових ресурсів?

1) приріст чистого прибутку та амортизації;

2) збільшення статей власного капіталу;

3) збільшення статей активу та пасиву балансу;

4) усі наведені відповіді вище є правильними.

13. Ліквідний грошовий потік являє собою:

1) зміну чистої кредитної позиції підприємства за рік;

2) грошові кошти підприємства на розрахунковому рахунку;

3) кредиторську заборгованість;

4) різницю між оборотними активами та поточними зобов’язаннями.

14. Чиста кредитна позиція – це:

1) різниця між сумою короткострокових і довгострокових кредитів банку й наявністю у підприємства коштів;

2) відкрита кредитна лінія;

3) відкритий кредит;

4) відсутність фінансових зобов’язань.

15. Собівартість продукції містить:

1) ПДВ та матеріальні витрати;

2) амортизацію та акцизний збір;

3) постійні та змінні витрати;

4) витрати і прибуток;

16. Оптова ціна товару враховує:

1) прибуток;

2) ПДВ;

3) акциз;

4) торговельну націнку.

17. Назвіть витрати підприємства, які не можна віднести на со­бівартість товарної продукції:

1) відсотки, сплачені за строковий банківський кредит;

2) амортизаційні відрахування, пов’язані з прискореною амор­тизацією основних фондів;

3) витрати на фінансування ремонту основних фондів і модернізації устаткування (в межах встановленого нормативу);

4) відсотки, сплачені за банківські кредити, не повернені у встановлений термін;

5) витрати на заробітну плату і премії, за встановленими тарифами.

Задача 1

Визначити суму виторгу від реалізації продукції, якщо:

1) залишки нереалізованої продукції становили:

· на початок року – 10 тис. шт.;

· на кінець року – 12 тис. шт.;

2) план виробництва 26150 шт.;

3) собівартість одиниці продукції – 750 грн;

4) рентабельність виробництва – 25%;

5) ставка акцизного збору – 20%;

6) ставка ПДВ – 20%.

Задача 2

Визначити суму виторгу від реалізації продукції, якщо:

1) залишки нереалізованої продукції:

· на початок року – 11 тис. шт.;

· на кінець року – 15 тис. шт.;

2) план виробництва – 35156 шт.;

3) собівартість одиниці продукції – 640 грн;

4) рентабельність виробництва – 20%;

5) ставка акцизного збору – 20%;

6) ставка ПДВ – 20%.

Задача 3

Розрахувати виторг від реалізації товарної продукції (ТП) на плановий рік, користуючись вихідними даними:

Виріб	Залишок ТП на початок року,	План випуску	Залишок ТП на кінець року	Ціна одиниці
шт.	грн

Задача 4

Розрахувати виторг від реалізації продукції на плановий рік, за допомогою таких даних:

Виріб	Залишок ТП на початок року	План випуску	Залишок ТП на кінець року	Ціна одиниці
шт.	грн

Задача 5

Розрахувати мінімальний обсяг продажу продукції в гривнях та в одиницях з точки зору самоокупності.

Підприємство планує виробляти нову продукцію за ціною 1000 грн/од. Річна сума умовно-постійних витрат господарського суб’єкта становить 10 млн. грн. Рівень змінних витрат на одиницю продукції – 52%.

Задача 6

Визначити ставку відсотка, якщо початкова сума вкладу 24 600 тис. грн, кінцева – 74 500 тис. грн, період вкладення грошових коштів – 5 років. Нарахування здійснювалося за простим відсотком.

Задача 7

Розрахувати виторг від реалізації продукції на плановий рік, користуючись наведеними нижче даними:

Виріб	Залишок ТП на початок року	План випуску	Залишок ТП на кінець року	Ціна одиниці
шт.	грн
		6.700		3.000
		9.070
		5.800		2.600
		6.900

Задача 8

Обчислити суму виторгу від реалізації продукції, якщо відомо:

1) залишки нереалізованої продукції:

· на початок року – 10 тис. шт.;

· на кінець року 12 тис. шт.;

2) план виробництва – 26.150 шт.;

3) собівартість одиниці продукції – 750 грн;

4) рентабельність виробництва – 25%;

5) ставка акцизного збору – 20 %;

6) ставка ПДВ – 20 %.

Задача 9

Розрахувати обсяг виторгу від реалізації продукції за оптовими цінами (з ПДВ) за такими даними:

Назва виробу	Залишки на початок року	Очікуваний Обсяг товарної продукції	Залишки на кінець року	Собівартість одиниці продукції	Рентабель­ність продукції
шт.	грн	%
А Б В

Розв’язок:

1) обсяг виторгу від реалізації продукції за оптовими цінами без ПДВ:

· за виробом А: (120 + 1700 – 100) · 250 · 1,1 = 473 000 (грн);

· за виробом Б: (170 + 2000 – 80) · 290 · 1,17 = 709 137 (грн);

· за виробом В: (250 + 3000 – 190) · 350 · 1,15 = 1 231 650 (грн);

473 000 + 709 137 + 1 231 650 = 2 413 787 (грн);

2) обсяг виручки від реалізації продукції за оптовими цінами з ПДВ:

2 413 787 · 1,2 = 2 896 544 (грн).

Задача 10

Вкажіть, який метод калькуляції витрат, на вашу думку, є доцільним за ухвалення рішення про ціноутворення:

Підприємство	Калькуляція
з повним розподілом витрат	за граничними витратами
(a) роздрібної торгівлі бакалійними товарами
(б) яке щойно одержало разове замовлення на товар
(в) нафтопереробне
(г) державне адміністративне, що знаходить кошти в річному бюджеті