Чим займається світовий банк
Скандинавська модель
Ця модель соціального захисту характерна для Данії, Швеції та Фінляндії. Соціальний захист у ній розуміється як законне право громадянина. Відмінною рисою скандинавської моделі є широке охоплення різних соціальних ризиків і життєвих ситуацій, які вимагають підтримки суспільства. Отримання соціальних послуг і виплат, як правило, гарантується всім жителям країни й не обумовлюється зайнятістю й виплатою страхових внесків.
В цілому рівень соціальної захищеності, пропонований цією моделлю, доволі високий. Не в останню чергу це досягається за рахунок активної перерозподільної політики, спрямованої на вирівнювання прибутків.
Необхідною попередньою умовою функціонування даної моделі є високо організоване суспільство, побудоване на основі відданості принципам інституційного суспільства добробуту. Фінансування систем соціального захисту в цій моделі здійснюється, переважно, за рахунок оподаткування, хоча певну роль відіграють страхові внески підприємців і найманих робітників.
Єдиною частиною соціального захисту, виділеною з загальної системи, є страхування від безробіття, яке є добровільним і управляється профспілками. Донедавна наймані працівники були практично звільнені від сплати страхових внесків і брали участь у системі соціального захисту шляхом сплати податків.
Однак, в останнє десятиліття ХХ століття намітилась тенденція поступового зростання участі найманих працівників у фінансуванні страхових програм і збільшення страхових відрахувань із заробітної платні. Ця ж тенденція простежується і щодо підприємців, тоді як соціальні видатки держави протягом останніх років помітно скоротились.
Варіант 11
1. Інтереси та сфера діяльності Організації економічного співробітництва і розвитку
2. Характеристика скандинавської моделі соц. Політики
Скандинавська модель соціальної політики вважається найбільш соціалізованою, оскільки найбільшою мірою працює на задоволення потреб суспільства. В Швеції, Норвегії, Фінляндії та інших північноєвропейських країнах соціальна політика виступає як мета економічного розвитку держави. Характерними ознаками цієї моделі є:
— висока частка ВВП, яка розподіляється через бюджет;
— значні фінансові ресурси акумульовані "в руках" держави;
— домінування ідей рівності, справедливості, солідарності при здійсненні соціальної політики;
— жорстка державна політика доходів;
— соціальний захист населення за рахунок державних фінансових ресурсів.
Скандинавська модель
Ця модель соціального захисту характерна для Данії, Швеції та Фінляндії. Соціальний захист у ній розуміється як законне право громадянина. Відмінною рисою скандинавської моделі є широке охоплення різних соціальних ризиків і життєвих ситуацій, які вимагають підтримки суспільства. Отримання соціальних послуг і виплат, як правило, гарантується всім жителям країни й не обумовлюється зайнятістю й виплатою страхових внесків.
В цілому рівень соціальної захищеності, пропонований цією моделлю, доволі високий. Не в останню чергу це досягається за рахунок активної перерозподільної політики, спрямованої на вирівнювання прибутків.
Необхідною попередньою умовою функціонування даної моделі є високо організоване суспільство, побудоване на основі відданості принципам інституційного суспільства добробуту. Фінансування систем соціального захисту в цій моделі здійснюється, переважно, за рахунок оподаткування, хоча певну роль відіграють страхові внески підприємців і найманих робітників.
Єдиною частиною соціального захисту, виділеною з загальної системи, є страхування від безробіття, яке є добровільним і управляється профспілками. Донедавна наймані працівники були практично звільнені від сплати страхових внесків і брали участь у системі соціального захисту шляхом сплати податків.
Однак, в останнє десятиліття ХХ століття намітилась тенденція поступового зростання участі найманих працівників у фінансуванні страхових програм і збільшення страхових відрахувань із заробітної платні. Ця ж тенденція простежується і щодо підприємців, тоді як соціальні видатки держави протягом останніх років помітно скоротились.
Варіант 12
1. Світовий банк
Світовий банк (The World Bank) створено у 1944 році як Міжнародний банк реконструкції та розвитку (International Bank for Reconstruction and Development). У червні 1944 р. У містечку Бреттон-Вудз(штат НьюХемшир, США) зібралися делегати від сорока чотирьох країн з метою визначити організаційну структуру післявоєнної міжнародної економіки і закласти підвалини Світового банку та Міжнародного валютного фонду.
Делегати Бреттон-Вудзької конференції прагнули створити у майбутньому глобальну організацію, мета якої - надавати допомогу у відбудові та розвитку країн-членів організації, спонукати розвиток продуктивних сил і ресурсів у менш розвинених країнах і тим самим сприяти підвищенню продуктивності, рівня життя і добробуту у цих країнах.
Група Світового банку (The World Bank Group) — це сукупність багатосторонніх організацій розвитку, які належать і підзвітні урядам країн-членів організацій. Група Банку має неполітичне спрямування. Статутами її організацій забороняється при прийнятті рішень брати до уваги політичні міркування або втручатися у політичні справи країн-членів організацій.
Коли Світовий банк розпочинав свою діяльність, спрямовану на прискорення ліквідації наслідків Другої Світової війни, до його складу входило 38 країн. З того часу їх кількість зросла до 184 — зараз це майже усі країни світу. Світовий банк не є "банком" у загальному розумінні цього слова, це міжнародне співтовариство країн або "акціонерів", які мають своїх представників у Раді виконавчих директорів. Ці представники визначають політику Банку і здійснюють нагляд за його діяльністю.
Світовий банк має представництва у 100 країнах, і кількість його штатних працівників налічує приблизно 10 600 в усьому світі. Потужним джерелом енергії Банку є багатий міжнародний досвід його працівників.
Чим займається Світовий банк
Світовий банк підтримує зусилля країн, спрямовані на інвестування у людські ресурси шляхом будівництва шкіл, оздоровчих центрів, постачання питної води та електроенергії, формування орієнтованих на розвиток урядів та захисту довкілля.
Світовий банк надає консультації, технічну допомогу і позики для впровадження конкретних проектів. Щорічно Банк надає своїм країнам-членам допомогу у сумі близький до $20 млрд. для фінансування десятків і сотень проектів.
П'ять агенцій — одна група
В міру зростання кількості країн-членів і зміни їх потреб зростав і Світовий банк. Нині до його складу входять п'ять різних організацій, які разом утворюють Групу Світового банку:
· Міжнародний банк реконструкції та розвитку - МБРР (The International Bank for Reconstruction and Development — IBRD). Створений у 1944 p. Надає допомогу країнам з середнім рівнем доходу. Більшість своїх коштів МБРР одержує шляхом продажу облігацій на міжнародних ринках капіталу.
· Міжнародна асоціація розвитку — MAP (The International Development Association — IDA). Створена у 1960 p. Підтримує 81 найбіднішу країну з доходом на душу населення не більше, ніж $865, яким вона надає безвідсоткові кредити, технічну допомогу та консультації,
· Міжнародна фінансова корпорація - МФК (The International Finance Corporation - IFC). Створена у 1956 p. Сприяє розвитку країн-клієнтів шляхом фінансування інвестицій у приватний сектор,
· Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій — БАТІ (The Multilateral Investment Guarantee Agency — MIGA). Створене у 1988 p. Заохочує іноземні інвестиції шляхом надання гарантій іноземним інвесторам на покриття збитків, спричинених некомерційними ризиками у країнах, що розвиваються,
· Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій — МЦВСПІ (The International Centre for Settlement of Investment Disputes - ICSID). Створений у 1966 p. Забезпечує інструменти для врегулювання шляхом погоджувальних або арбітражних процедур спірних питань щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами-одержувачами інвестицій,
Операційна діяльність
Чому економічно вигідно позичати кошти у Світового банку
Світовий банк надає позики, ставки відсотку по яких значно менші, ніж ставки відсотку за кредитами комерційних банків. Через Міжнародну асоціацію розвитку Банк також надає безвідсоткові позики найбіднішим країнам, які часто не можуть знайти інші джерела дешевого фінансування.
Крім того, Світовий банк встановлює для своїх країн-позичальників набагато більший термін погашення позик порівняно з комерційними банками — 15-20 років, включаючи 3-5-річний пільговий період до початку погашення основної суми. Для України такий термін складає 20 років, включаючи 5-річний пільговий період. Безвідсоткові кредити МАР мають 35-40-річний термін погашення, включаючи 10-річний пільговий період.
Світовий банк та Україна
З вересня 1992 р Міністр фінансів України Григорій П'ятаченко підписав оригінал (від 1945 року) "Статей Угоди" — Статуту Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) — на церемонії у Вашингтоні. Україна стала 167-м членом Світового банку з оформленням підписки на 908 акцій (на суму 1315,9 млн. дол. СІЛА) його акціонерного капіталу.
З того часу Світовий банк підтримував програму діяльності уряду України, надаючи позики на реформування державного сектора, здійснення реформ в аграрному, енергетичному, фінансовому та соціальному секторах, приватизацію та реструктуризацію підприємств, а також фанти на охорону довкілля.
Наслідком партнерських взаємин між Україною та Світовим банком після 1992 р. стали безліч спільних проектів, що сприяють удосконаленню державного і приватного секторів, підвищенню ефективності сільського господарства і енергетики, захисту довкілля та зміцненню соціального сектору.
Загальна сума фінансування, наданого Світовим банком Україні на середину 2005 р. перевищила 4,0 млрд. доларів США і охоплює 30 операцій.
Світовий банк також надає істотну некредитну допомогу, яка стосується, зокрема, нещодавніх досліджень торговельної політики Украни, оцінки рівня бідності, економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу, регіональної політики, реформи стосунків органів влади різних рівнів, пенсійної політики, аналізу державних видатків, обстеження фінансового сектору, а також реформ у галузях охорони здоров'я та освіти.
Нині співпраця уряду України та Світового банку охоплює приблизно сорок проектів, для виконання яких Світовий банк надає допомогу у формі позик, грантів і економічних досліджень.
На початку 2005 року Світовий банк та Уряд України здійснили перегляд Стратегії допомоги Україні з тим, щоб адаптувати допомогу Світового банку до нових потреб України.
Варіант 15
1. Внесок ООН в розвиток соціальної політики
2. Інструменти соціальної політики та їх типологія.
Варіант 18
1. Мета та роль міжнародних організацій у процесі формування моделі соціальної політики країн посткомуністичного табору.
2. Джерела та методи фінансування соціальної політики
Варіант 19
1. Інструменти соціальної політики та їх класифікація
2. СОТ
Варіант 25
1. Етапи та особливості розвитку соціальної сфери в пострадянській Україні
2. Типи соціальних держав за Е. Еспінг - Андерсеном
Варіант 28
1. Інструменти соц. політики : їх характеристика і використання
2. Особливості корпоративної моделі соц. Політики
Варіант 29
1. Правова та інституційна база соціальної політики
2. Особливості ліберальної моделі соціальної політики
.Модель ліберальної соціальної політикихарактерна для американського суспільства. Вона базується на відокремленні соціального захисту від функцій ринкового господарювання; обмеженому, але досить високому захисті лише тих верств населення, які не мають, окрім, соціальних, інших доходів.Ця модель забезпечує високий рівень і якість життя основної частини населення, стимулює членів суспільства до самовдосконалення.