Спосіб чистої приведеної вартості
Чиста приведена (дисконтована) вартість – різниця між приведеним (дисконтованим) грошовим доходом від інвестиційного проекту та інвестиційними витратами. Під грошовими доходами при цьому розуміють різницю між вартістю продукції за цінами реалізації і витратами на її виробництво. До витрат, як правило, не включаються витрати на амортизацію.
Грошові потоки - це рух засобів (доходів, витрат) за період реалізації інвестиційного проекту.
Критерій прийняття управлінських рішень щодо доцільності реалізації та інвестиційного проекту однаковий для будь-яких видів інвестицій і підприємств: якщо чиста приведена вартість позитивна (більше нуля), інвестиційний проект слід прийняти. Позитивне значення приведеної чистої вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати і, як наслідок, забезпечує отримання додаткових можливостей для збільшення добробуту інвесторів.
Щоб використовувати спосіб чистої приведеної вартості, необхідно володіти інформацією: про витрати на реалізацію інвестиційного проекту, передбачувані суми можливих доходів, очікуваний економічно доцільний строк використання інвестиційного проекту, необхідну норму прибутку (дисконтної ставки), за якою розраховується чиста приведена вартість.
Розглянемо умовний приклад визначення чистої приведеної вартості.
Підприємство планує придбати нове обладнання за 20000 грн. Експлуатаційні витрати на обладнання оцінюються в 3000 грн. на рік, порівняно з попередньою технологією. Однак економія по оплаті праці складе 8000 грн. Термін використання обладнання - 6 років. Після цього воно може бути реалізоване за 4000 грн. З метою спрощення розуміння сутності розрахунку не будемо враховувати при визначенні чистої приведеної вартості амортизацію та податки. Норма прибутку (ставка дисконтування) прийнята на рівні 12 % річних.
Розрахунок грошових потоків наведено в табл. 15.4.
Якщо оцінювати економічну ефективність за даними бухгалтерського обліку, тобто без дисконтування, то чисту вартість (загальний ефект) можна визначити як різницю між сумою доходів та інвестиційних витрат за даними рядка 5 таблиці 15.4.
Чиста вартість може бути визначена за формулою:
де NV - чиста вартість грошових коштів за весь термін використання обладнання, грн.; t - перший рік отримання доходу від інвестиційного проекту; D1 - грошовий дохід за рік t, грн.; К- інвестиційні витрати на придбання обладнання, грн.
Підставивши фактичні значення показників у наведену формулу (15.7), отримуємо: NV = 5000 + 5000 + 5000 + 5000 + 5000 + 9000 - 20000 = = 14000 (гри.).
Однак використання способу чистої приведеної вартості для оцінки і ефективності інвестиційних проектів припускає необхідність дисконтування грошових потоків, тобто вираження майбутніх грошових потоків через їх вартість у тому році, коли були здійснені інвестиційні витрати. Виконання цієї вимоги означає, що доходи, які підприємство отримало за всі роки використання обладнання, повинні бути приведені до першого року - часу, коли здійснені інвестиції. Даний розрахунок можна виконати шляхом множення річних доходів на коефіцієнт дисконтування і сумування отриманих результатів:
де Дзаг - загальний дисконтований дохід за весь термін використання обладнання, грн.;Д1, Д2,..., Дп - річні грошові доходи від використання обладнання і виручки від його продажу, грн.; Кд1, Кд2,..., Кп - коефіцієнти дисконтування за роками використання обладнання.
Коефіцієнти дисконтування грошових доходів до періоду здійснення інвестиційних витрат (0 рік) можуть бути визначені за формулою:
де Е - ставка дисконтування (необхідна норма прибутку); t - рік отримання прибутку.
Звідси, коефіцієнти дисконтування за роками використання інвестиційного проекту за ставкою дисконтування 12 % є наступними:
У відповідності з цими даними розглянемо дисконтування грошових доходів за роки використання інвестиційного проекту, грн.:
Загальна сума дисконтованого грошового доходу за всі шість років використання інвестиційного проекту складає:
Дзаг = 4465+3986+3559+3176+2837+4559=22589 (грн.)
Звідси, чиста приведена вартість буде дорівнювати:
22589 - 20000 = 2589 (грн.).
Отже, здійснення інвестиційного проекту є доцільним.
Спосіб внутрішньої норми прибутку (доходності)
Внутрішня норма прибутку є тією розрахунковою ставкою відсотку (дисконтування), при якій сума дисконтованих доходів за весь період використання інвестиційного проекту дорівнює сумі початкових витрат (інвестицій). Інакше можна сказати, що внутрішня норма прибутку - це процентна ставка (ставка дисконтування), за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю.
Для розрахунку внутрішньої норми прибутку можна використовувати наступне рівняння:
де К - початкові витрати, грн.; Т - останній рік використання інвестиційного проекту; Д - дохід, грн.; ЕВН - внутрішня норма прибутку; t - рік інвестування.
Ліва частина рівняння є дисконтованою вартістю початкових витрат, починаючи з року інвестування і закінчуючи останнім роком реалізація інвестиційного проекту. Аналогічно цьому права частина рівняння є вартістю доходів за той же період.
Ставка проценту, при якій обидві частини рівняння є рівними, називається внутрішньою нормою прибутку. Цю норму можна трактувати також, як і максимальну ставку відсотку, під яку підприємство може взяти кредит для фінансування інвестиційного проекту за допомогою позикового капіталу. При цьому грошовий дохід використовується протягом певного періоду для погашення суми кредиту та відсотків по ньому.
Розглянемо приклад розрахунку внутрішньої норми прибутку.
Підприємство інвестувало 10000 грн. і має намір у кінці четвертого року реалізації інвестиційного проект}' отримати 18106 грн. грошового доходу. Потрібно визначити, яка внутрішня норма прибутку необхідна для того, щоб дисконтований грошовий дохід четвертого року дорівнював вартості інвестиційного проекту.
Для цього складемо наступне рівняння:
Отже, внутрішня норма прибутку повинна дорівнювати 0,16 або 16 %.