Розділ3. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції рослинництва

Україна має сприятливі природно – кліматичні умови для виробництва сільськогосподарської продукції, та зокрема для успішного ведення галузі рослинництва. Вирощення рослин завжди займало провідне місце в економічному потенціалі АПК України. Рослинницька продукція є однією з головних стратегічних товарів, тому важливо визначити шляхи покращення конкурентоспроможності даної галузі.

Досягти позитивних зрушень у розвитку і раціональному функціонанні галузі рослинництва на подальшу перспективу неможливо без радикальної комплексної програми, що повинна враховувати стратегію і тактику організації галузі в сучасних умовах глобальної економіки. У зв’язку з цим слід розробити ефективну програму розвитку і функціонування галузі рослинництва на перспективу.

При обґрунтуванні перспектив розвитку рослинництва важливо враху-

вати такі чинники як природно-економічні особливості території, рівень і на-

прями спеціалізації та концентрації виробництва, розвиток і перспективи ін-

теграційних зв’язків у рослинницькому підкомплексі, заходи державної під-

тримки виробництва продукції, зовнішня, передусім експортна, політика на

його ринку. Ефективність функціонування галузі рослинництва повинна по-

стійно зростати, підвищуючи її конкурентоспроможність. Національна агра-

рна політика в цьому напрямку повинна бути виваженою, коректною і сти-

мулюючою, враховувати специфічні риси галузі, мати індивідуальний підхід

і носити рекомендаційний характер. Загальнодержавна стратегія повинна

ґрунтуватися на концептуальних засадах аграрної доктрини і законодавчих

актів України. Досягнення конкурентоспроможності можливе за рахунок організації такого виробничого процесу, який би при одному й тому самому обсязі випуску продукції або наданні послуг був найефективнішим порівняно з аналогічними суб’єктами ринку. Дана ситуація змушує підприємство постійно створювати конкурентоспроможні товари і послуги.

Значним резервом збільшення виробництва продукції рослинництва, підвищення її конкурентоспроможності є якісні параметри. Якість виробленої продукції при реалізації має першочергове значення, особливо це стосується рослинництва. Галузь рослинництва є вибагливою і потребує особливого зберігання і транспортування своєї продукції, тому для підприємства є вигідно, щоб склади були розташовані поблизу сільської місцевості,і відповідали умовам зберігання продукції.
Отже, процес виробництва рослинництва з акцентом на якість продукції є вирішальним чинником забезпечення його конкурентоспроможності. При цьому, слід враховувати те, що якість продукції може відповідати внутрішнім умовам господарства, встановленому стандарту, але якщо вона відстає від вимог споживачів, то не буде користуватись попитом.

З метою покращення конкурентоспроможності вітчизняної продукції необхідно здійснити такі заходи:

· забезпечити гарантування пріоритетного розвитку агропромислового виробництва з визначенням сільського господарства базовою галуззю економіки;

· накласти мораторій на імпорт продовольства і, насамперед, того, виробництво якого в нашій країні вже припинено, або знаходиться в стадії зупинення;

· кошти, які нині використовуються для закупівлі продовольства та матеріально – технічних ресурсів у інших країнах, спрямувати на інвестування власного товаровиробника;

· встановити суворий контроль за регулюванням економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі;

· установити систему пільг. Стимулюючі закупівельні дотації для окремих видів сільськогосподарської продукції, зменшити податковий тиск на аграріїв;

· відновити інтеграційні процеси сільського господарства з переробними, торговими і сервісними організаціями, забезпечити паритетні умови їхнього функціонування.

Як бачимо, без дієвого, грамотного і виваженого втручання держави при вирішення цих питань аж ніяк не обійтись. Успішного функціонування сільського господарства, як показує світова практика, можна досягти, якщо галузь працюватиме на ринкових засадах за державної підтримки.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Провівши дослідження у ТзОВ «Агро Фрутіка Бишків» щодо підвищення конкурентноспроможності продукції рослинництва можемо жробити наступні висновки:

1. Конкурентоспроможність – це здатність підприємства ефективно, насамперед прибутково завойовувати та утримувати в сегменті (частині) як внутрішнього так і зовнішнього ринку.

2. ТзОВ «Агро Фрутіка Бишків» слід віднести до достатньо великих підприємств. Площі сільськогосподарських угідь за останні три роки збільшились на 135,3 гектари, підприємство ефективно використовує свої землі, оскільки площа сільськогосподарських угідь у відсотковому відношенні дорівнює ріллі.

3. Валова продукція зернових в порівнянні 2011р. та 2013року зросла на 48%,що свідчить про ефективність виробництва. Загалом зросла продукція озимої пшениці – у 3 рази та вівсу на 33% .

4. У досліджуваному господарстві вартість валової продукції за 2013 р. у порівнянні з 2012 р.зросла на 47,3 %. Це зумовлено збільшенням площі сільськогосподарських угідь і високою урожайністю зернових. Чистий прибуток у порівнянні 2013 р. з 2011 роком зріс на 811900 грн., це відбулося насамперед через високий валовий збір та прийнятну для підприємства ціну реалізації продукції. Також варто зазначити , що виручка від реалізації зросла на 26%, завдяки великій кількості реалізованої продукції.

5. у ТзОВ « Агро Фрутіка Бишків» середня урожайність зернових, протягом досліджуваного періоду, характеризується тенденцією до підвищення. порівнюючи 2011 та 2013 роки, виробництво зернових та зернобобових зросла на 1086,99 ц, відповідно збільшились обсяги урожайності у 7 раз.

6. Дослідження показали, що підприємство успішно реалізовує свою продукцію, так у порівнянні 2013р. до 2011р. реалізація продукції зросла у 2,5 рази, що свідчить про хороші тенденції продажу продукції, надійні канали збуту, високий попит на окремі культури, особливо висока реалізація спостерігається у культурі пшениця озима.

7. Рівень товарності у підприємстві «Агро Фрутіка Бишків» збільшився на 36% чим він більший, тим більше підприємство може продати продукції.

8. Собівартість багатьох культур зросла, на збільшення собівартості у певні роки вливали різні фактори,одним з яких могли виступати інфляційні очікування, збільшення національної валюти. Також слід зауважити, що затрати на виробництво збільшились на 50% у порівнянні 2011року з 2013роком, водночас збільшуються затрати на 1 гектар посівних площ у 12%.

9. Дослідження показали, що обсяг виробництва озимої пшениці з кожним роком зростає в середньому на 2800ц. Вартість валової продукції відповідно зростає через збільшення обсягів виробництва. У порівнянні 2013 року з 2011 роком вартість валової продукції зросла на 582941 грн., що є дуже високим показником. На відмінно від пшениці озимої, обсяги виробництва таких культур як жито та гречка у порівнянні 2013 року з 2011 роком скоротилася майже у двічі, через те, що підприємство вирішило, що більш доцільним є збільшення обсягів виробництва пшениці озимої.

10. Провівши аналіз у ТзОВ « Агро Фрутіка Бишків», можна сказати, що підприємство є конкурентоспроможним, про що свідчать його показники.

11. Для більшої конкурентоспроможності підприємства, були запропоновані певні методи. Успішного функціонування сільського господарства, як показує світова практика, можна досягти, якщо підприємство працюватиме на ринкових засадах за державної підтримки.

Бібліографічний список

1. Бидик А.Г. Підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництв / А.Г. Бидик// Економіка АПК. – 2013. – №6. С. 115 – 121.

2. Білик В.О.; Балакун Р.Л. та ін. Основи економічної теорії: Навч. посіб. – К.: Академпрес, 2000. – 266с.

3. Борисива В.А. Підвищення конкурентоспроможності підприєм-ств АПК // Економіка АПК. – 2000. – №5 – С. 75 – 77.

4. Євчук Л.А. Теоретичні аспекти розвитку конкурентоспромож-ності підприємств в аграрному виробництві // Економіка АПК. – 2005. – №4. – С. 120 – 130.

5. Кириленко І.Г. Напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняного сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. – 2005. – №11. – С. 68 – 75.

6. Ковальчук І.В., Касарева Т.В. Управління запасами у забезпе-ченні конкурентоспроможності підприємства // Економіка АПК. – 2005. – №10. – С. 109 – 112.

7. Адамик В. Оцінка конкурентоспроможності підприємства / В. Адамик, Г. Вербицька // Всіник ТНЕУ. – 2008. – № 1. – С. 69-78

8. Бабенко А. Г. Державне регулювання та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору / А.Г. Бабенко // Економіка АПК. – 2008. – № 5. – С.85-88.

9. Борисова В. А. Підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК / В.А. Борисова // Економіка АПК. – 2000. – № 5. – С. 75-78.

10. Береговий В. Шляхи формування конкурентоспроможної продукції аграрного сектора економіки України / В. Береговий // Бухгалтерія у сільському господарстві. – 2001. – № 5. – С. 4-8.

11. Рослинництво: Підручник / В. Г. Влох, С. В. Дубковецький, Г. С. Кияк, Д. М. Онищук; За ред. В. Г. Влоха. — К.: Вища шк., 2005. — 382 с.

12. Легеза Д. Г. Теоретичні основи підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції / Д. Г. Легеза // Серія «Економічні науки» : зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. – 2009. – №90/94. – С. 34-37.

13.