Суспільний поділ праці – джерело соціально-економічного прогресу

1.Зміст суспільного поділу праці

2.Поділ праці та організація управління

Суспільний поділ праці — це спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продуктів або на певній вироб­ничій діяльності

Суспільний поділ праці існує у трьох основних формах. "Коли мати на увазі лише саму працю, то поділ суспільного виробниц­тва на його великі роди, як-от землеробство, промисловість та ін., можна, — писав К. Маркс, — назвати загальним поділом праці, розпад цих видів виробництва на види і підвиди — частковим поділом праці, а поділ праці всередині майстерні — одиничним поділом праці". Аналогічні три основні форми суспільного поді­лу праці існують у межах світового господарства за функціону­вання міжнародного поділу праці.

Лише у III—II тис. до н. є. відбувається відокремлення пас­туших племен від землеробських, що поклало початок першому великому суспільному поділу праці та зробило можливим регу­лярний обмін між общинами. У цьому ж суспільстві пізніше відбувся другий великий поділ праці — ремесло відокремилося від землеробства, що означало виникнення товарного виробниц­тва, спеціально розрахованого на обмін. Розвиток обміну зумо­вив виникнення металевих грошей, виділення класу купців, по­яву торгового капіталу. Це був третій великий поділ праці, що відбувся у рабовласницькому суспільстві і визначив надалі роз­виток товарного виробництва.

Після третього поділу праці, тобто приблизно через 65 століть, у XX ст. у розвинених країнах світу відбувся четвертий великий поділ праці — відокремлення нематеріального виробництва (нау­ки, освіти, охорони здоров'я тощо) від матеріального, внаслідок чого посилилась тенденція до розширення товарного виробниц­тва. Таке відокремлення відбувається нині у тих країнах, у яких частка зайнятих у сфері нематеріального виробництва переви­щує ЗО %. У 2001 р. Україна цієї межі ще не досягла. Від сере­дини 70-х років, тобто з початком інформаційної революції, по­чався п'ятий великий поділ праці — відокремлення інформа­ційної діяльності та інформаційної сфери від інших сфер.

Значно швидше відбувається суспільний поділ праці у част­ковій формі. Темпи його розвитку залежить від ступеня розвит­ку продуктивних сил, економічної могутності країни. Так, у СІЛА лише у сфері промисловості існує майже 700 галузей (у колиш­ньому СРСР існувало майже 400 галузей).

Найшвидше і з наростаючим прискоренням розвивається оди­ничний поділ праці. Так, у Парижі у XIII ст. налічувалося лише 300 ремісничих і торговельних спеціальностей, у СІЛА наприкінці XIX ст. існувало близько 12 тис. спеціальностей, наприкінці 30-х років XX ст. — понад 30 тис. видів спеціальностей, а на почат­ку 2000 р. — понад 8 млн спеціальностей, робіт, професій.

Розвиток основних форм суспільного поділу праці, особливо у частковій та одиничній формах, свідчить про дію закону су­спільного поділу праці. Він виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між рівнем розвитку продуктивних сил, еконо­мічною могутністю країни, з одного боку, та об'єктивно немину­чим процесом поглиблення поділу праці у межах окремих країн та в інтернаціональному масштабі з другого, та зростанням на цій основі продуктивності праці.

Одним із різновидів поділу праці є обмін діяльністю, що означає взаємообмін результатами виробничої діяльності у формі продуктів праці (товарів або послуг) однієї або декількох галу­зей народного господарства. Так, для підприємств машинобудів­них галузей промисловості використовують метал підприємств металургійної промисловості та водночас виготовляють устатку­вання для металургійних заводів.

Кооперація праці озна чає таку форму організації праці, виконання робіт, при якій знач­на кількість людей планомірно та спільно бере участь в одному трудовому процесі, або в різних пов'язаних між собою трудових процесах.

Комбінування виробництва — форма організації виробниц­тва, за якої на одному підприємстві поєднуються і функціону­ють різні виробництва, продукція яких є сировиною, напівфабри­катами, допоміжними матеріалами для інших виробництв. Одним із різновидів такої кооперації є поєднання послідовних стадій обробки продукції. Так, у чорній металургії із руди виплавля­ють чавун, відтак переплавляють його на сталь, зі сталі роблять різні види прокату.

Техніко-економічні відносини в їхній взаємодії з розвитком продуктивних сил, як уже зазначалося, формують технологіч­ний спосіб виробництва. Ця категорія також відображає техніко-економічний характер поєднання речових і особистісних факторів виробництва.

Розрізняють технологічний спосіб виробництва, що ґрунту­ється на ручній праці (існував від моменту виготовлення людиною найпростіших засобів праці (отже, від кам'яного віку) до кінця XVIII — початку XIX ст.); технологічний спосіб ви­робництва на машинній праці (закономірністю є детермінація рухів людини у процесі руху машин, перетворення частково ро­бітника на додаток машини, а, отже, технологічне підкорення праці капіталу).

Третім технологічним способом виробництва є автомати­зоване виробництво, розвиток якого інтенсивно відбувається з часу розгортання НТР (з середини 50-х років). При цьому ліквіду­ється технологічне підкорення праці капіталу. Робітник пере­стає бути додатком машин, виконувати функції машини. Цен­тральною ланкою революційного перетворення у цей період є істотна зміна робочих машин і поява четвертого покоління ма­шин — автоматично керуючого пристрою, який долає обмеженість психофізичних можливостей людини як суб'єкта, що управляє, і суттєво змінює роль людини у процесі виробництва. Людина звільняється не лише від ручної праці, а й від виконавчих функцій, частково від функцій розумової праці нетворчого змісту.

Питання для контролю:

1. Назвіть основні напрями розвитку політекономії з періоду її ви­никнення до кінця XIX ст.
2. Що є предметом вивчення політекономії?

3. Назвіть та проаналізуйте основні функції політекономії.

4. Що являє собою метод наукової абстракції?

5. У чому полягає сутність методу аналізу і синтезу?

6. Яке значення в економічному аналізі мають економіко-матема­тичні і статистичні методи?

1. Які загальнонаукові методи використовує політекономія
2. Що таке економічні категорії? Чи мають вони історичний харак­тер?
3. Дайте визначення економічного закону
4. Які види економічних законів ви знаєте? Чи існують в економіч­ній науці різні класифікації економічних законів?
5. Як люди використовують економічні закони у своїй господар­ській практиці
6. Що таке виробничі відносини? Які їх види ви знаєте?
7. Чим відрізняються організаційно-економічні та соціально-еконо­мічні відносини?
8. Поняття: поділ праці, спеціалізація, кооперування, комбінування тощо потрібно використати для характеристики соціально-еко­номічних чи організаційно-економічних відносин
9. Що таке економічна система? Які її найхарактерніші властивості?
10. Назвіть основні види економічних систем, їх відмінність.
11. Дайте характеристику різних моделей змішаної економіки.
12. У чому полягає суть та особливості перехідної економіки?
13. Що таке "потреба"? Які виникають потреби? Чи є якийсь зв'язок між потребами та виробництвом?
14. Які критерії класифікації потреб ви знаєте?
15. Дайте загальну характеристику закону зростання потреб. Пояс­ніть, чому закон зростання потреб є законом суспільного прог­ресу?
16. Що означає поняття "суспільне виробництво"?
17. Назвіть основні фактори виробництва і охарактеризуйте їх.
18. Що таке "продуктивні сили суспільства"? Чому людину з її здіб­ностями до праці називають головною продуктивною силою сус­пільства?
19. Яку структуру має суспільне виробництво?
20. Як ви розумієте поняття "економічна ефективність суспільного виробництва"?
21. Дайте визначення власності як правової категорії.
22. Що являє собою власність як економічна категорія?
23. Дайте пояснення поняттям суб'єкти та об'єкти власності.
24. Які основні етапи у своєму розвитку проходять відносини влас­ності?
25. Поясніть, чому усуспільнений (колективний) тип привласнення панував на початкових етапах розвитку суспільства?
26. Які форми приватної власності ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
27. Чому сучасні ринкові системи базуються на сукупності різнома­нітних форм власності?
28. Які основні форми власності передбачає Закон України "Про власність"?
29. Дайте визначення поняттям "роздержавлення" та "приватиза­ція". Назвіть форми здійснення даних процесів