Об’єкти та головні суб’єкти міжнародних економічних відносин

Звісно, що для існування відносин потрібні учасники, тобто відносини можуть здійснюватися між індивідуальними чи груповими суб’єктами. Відносини мають суспільний характер. Міжнародні економічні відносини також є суспільними відносинами й мають суб’єктів, які їх створюють.

Отже, суб’єкти МЕВ — це учасники міжнародних економічних явищ і процесів, котрі здатні самостійно й активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів.

Класифікувати суб’єктів МЕВ можна по-різному. Наприклад, їх можна поділяти за критерієм рівнів. Суб’єктами мікрорівня виступають підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи. На метарівні діють регіони, галузі економіки, котрі займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Для макрорівня характерні зв’язки між державами, між групами держав, між державами та міжнародними організаціями.

Загалом суб’єктів міжнародних економічних відносин, як і суб’єктів національних економічних відносин, ділять на дві групи: фізичні та юридичні особи.

За звичним визначенням фізичні особи є право- і дієздатними особами, які у міжнародних відносинах виступають, як окремі індивідуали, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм. Найчастіше це комерсанти-індивідуали, наймані працівники (трудові мігранти), туристи, споживачі іноземних товарів. Що ж до останніх, то тут якраз потрібно дещо уточнити. Якщо наведене визначення стверджує, що суб’єктами міжнародних економічних відносин, з одного боку є “право- і дієздатні особи”, а, з іншого боку, “споживачі іноземних товарів”, то як бути з такими споживачами дитячого віку, котрі ще не у всьому право- і дієздатні? Виходить, що діти є споживачами, а відносини споживання, за визначенням економічних відносин (і, зокрема, за визначенням МЕВ), відносяться саме до економічних відносин і проявляють такий атрибут економіки, як попит, але суб’єктами чомусь не можуть бути… На нашу думку, суб’єктами економічних відносин слід називати усіх людей, які беруть участь у виробництві, обміні й споживанні товарів, послуг та ідей. А суб’єктами МЕВ, відповідно, є усі ті, хто виробляє, обмінює і споживає товари, послуги та ідеї на міжнародному рівні.

Юридичні особи – це організації, фірми, корпорації, котрі займаються зовнішньоекономічною діяльністю й відповідають певним ознакам, які встановлюються законодавством відповідної країни:

¨ постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть мінятися;

¨ наявність власного майна, відособленого від його учасників;

¨ право купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися об’єктами власності;

¨ право від свого імені бути позивачем і відповідачем у суді й арбітражі;

¨ самостійна майнова відповідальність.

Суб’єкти МЕВ — це їх учасники, які здатні відносно незалежно і активно діяти з метою реалізації своїх переважно економічних інтересів (рис.4).

Основними суб’єктами МЕВ є фізичні та юридичні особи.

Ø Фізичні особи — це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці;

Ø Юридичні особи — це об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин (все це закріплено в установчих документах юридичної особи, підсилено власною печаткою та відображено на банківському рахунку).

Юридичними особами, які беруть участь у МЕВ, є підприємства, держава та її установи, міжнародні організації.

Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства:

· Багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності);

· Міжнародні спільні підприємства (підприємства, які об’єднують різнонаціональних партнерів в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

Ø Держава — як суб’єкт міжнародних економічних відносин це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй території та незалежністю відносно до інших держав.