Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови
Найчастіше всі зведення і групування оформляються у вигляді статистичних таблиць.
Статистична таблиця - це форма найбільш раціонального, наочного та систематизованого викладання результатів зведення і групування матеріалів статистичного спостереження.
Статистичну таблицю можна порівняти з реченням: вона складається з підмета і присудка.
Підмет таблиці — це об'єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали.
Присудок таблиці - це показники, що характеризують підмет як об'єкт дослідження.
Таблиці можуть бути простими, груповими і комбінаційними.
Простими називаються такі таблиці, в підметі яких міститься перелік об'єктів, адміністративних і територіальних одиниць або ряд періодів, дат, охарактеризованих числовими показниками. Прості таблиці є найпоширенішими.
Групові - це таблиці, підмет яких становлять одиниці досліджуваного об'єкта, згруповані за певною суттєвою ознакою.
Комбінаційні - це таблиці, в яких підмет складається за двома і більше ознаками.
З точки зору теорії і практики статистики при побудові таблиць необхідно дотримуватися таких правил:
1. Для того, щоб таблиці мали вигляд наочних і виразних, вони не повинні бути громіздкими та перевантаженими зайвими деталями. Інколи доцільніше замість однієї великої побудувати декілька органічно поєднаних між собою, послідовно розміщених таблиць.
2. Загальний заголовок таблиці повинен у стислій, виразній формі розкривати зміст таблиці, включаючи відомості про те, до якої те риторії і періоду відносяться наведені у ній дані, одиниці виміру (якщо вони виступають єдиними для всієї сукупності). Заголовки (назви) рядків і граф також повинні бути сформульовані стисло і виразно. Слова у таблиці пишуться повністю, без скорочень. При відсутності загальної одиниці виміру у кожній графі проставляється своя.
3. У таблиці повинні бути всі необхідні підсумки: групові і загальні.
4. Якщо таблиця складається з великої кількості граф, то їх слід нумерувати.
5. До таблиці необхідно подавати пояснення у вигляді посилання, примітки у тих випадках, якщо наведені у ній дані відрізняються між собою, наприклад, є попередніми, відносяться лише до частини якоїсь території, не охоплюють усіх одиниць сукупності тощо.
6. Відсутність значень ознаки у певних одиниць позначають знаком тире, а відсутність відомостей - трьома крапками.
7. Аналіз статистичних таблиць логічніше починати з загальних підсумків, які дозволяють окреслити загальну характеристику сукупності, після чого можна переходити до вивчення даних окремих строк та граф.