Статистичні таблиці, їх види та правила побудови

Невіддільним елементом зведення та групування є статистична таблиця. За допомогою статистичних таблиць зручно порівнювати й аналізувати зведені дані. Недаремно кажуть, що “у німих статистичних таблицях вся красномовність статистики”.

За логічним змістом статистична таблиця розглядається як “статистичне речення”.

НАЗВА ТАБЛИЦІ

Присудок Підмет Верхні заголовки
А
Бічні заголовки   статистичні таблиці, їх види та правила побудови - student2.ru      
         
         
         
Підсумковий рядок          

Рис. 1 Макет статистичної таблиці.

Підметом його є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Як правило підмет розміщують у лівій частині таблиці, подаючи його назвою рядків.

Присудок таблиці – це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділють на наступні види:

1) прості:

а) перелікові;

б) територіальні;

в) хронологічні.

2) групові;

3) комбінаційні.

Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний ряд, хронологічний ряд. У груповій таблиці підметом є групування за однією ознакою, у комбінаційній – за двома або більше ознаками.

Правила технічного оформлення статистичних таблиць:

1) таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосередньо характеризує об’єкт дослідження; слід уникати зайвої, другорядної інформації.

2) Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими, лаконічними, без скорочень. У назві таблиці вказується об’єкт, його часова і географічна ознака (Динаміка зовнішньої торгівлі України за 2007 рік). Якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їх доцільно об’єднати спільним заголовком.

3) У верхніх і бічних заголовках подають одиниці виміру, використовуючи загальноприйняті скорочення. Якщо одиниця виміруспільна для всіх даних таблиці, її зазначають над таблицею.

4) Рядки та графи доцільно пронумеровувати, при цьому графу з назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи – арабськими числами.

5) Інформація, що міститься в таблиці, узагальнюється підсумковим рядком “Разом” або “У цілому по сукупності”

6) Числа в таблиці, за можливості, необхідно округлювати, причому в межах одного й того самого рядка чи графи – з однаковим ступенем точності.

7) Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:

а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути заповнена, ставиться знак “Х”;

б) коли про явище немає відомостей, ставляться три крапки “…” або скорочені слова “н. від.”;

в) відсутність самого явища позначається тире “ – ”;

г) дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00);

8) Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення цифрових даних, до таблиці додається примітка.

ТЕМА 4

СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

План

4.1. Суть і види статистичних показників.

4.2. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання.

4.3. Характеристика відносних величин.

4.4. Середні величини, умови наукового їх застосування.

4.5. Середня арифметична, основні її властивості.

4.6. Середня гармонійна, її різновиди і сфера використання.

4.7. Характеристика середньої геометричної та середньої квадратичної величини.

4.8. Система статистичних показників.

4.1. Суть і види статистичних показників.

Інформація про суспільні явища і процеси створюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників. Вони є однією з основних економічних категорій, за допомогою яких відображають кількісну і якісну сторони стиму явищ і процесів.

З філософського погляду статистичний показник – це міра, тобто єдність якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу.

Якісний зміст показника визначається суттю явища і відбивається в його назві. Кількісна сторона подається числом та його вимірником. Оскільки статистика вивчає суспільні явища в конкретних умовах простору і часу, значення будь-якого показника визначається щодо цих атрибутів.

Сполучною ланкою між якісним змістом і числовим вираженням є правило побудови – модель показника, яка розкриває його статистичну структуру. У моделі обгрунтовуються одиниці, узяті для вимірювання, технологія збирання даних, обчислювальні операції.

Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення вірогідності статистичної інформації. Як видно з рис. 4.1, від обгрунтованості моделі залежать обидва аспекти вірогідності такої інформації: адекватність відображення явища і точність вимірювання.

Адекватність розглядається як здатність показника відбити саме ту властивість, яка передбачена програмою дослідження

Точність і повнота вимірювання залежать від можливостей обліку, організації збирання та обробки даних. Отже.ю щоб показник відповідав своєму призначенню і виконував покладені на нього функції, на стадії його проектування потрібно з усіх боків логічно та статистично обгрунтувати модель.

статистичні таблиці, їх види та правила побудови - student2.ru

Рис. 4.1 Зв’язок статистичної моделі показника та вірогідності інформації

Статистичні показники розрізняють за способом обчислення, ознакою часою та аналітичними функціями.

За способом обчислення розглядають первинні і похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин. Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин.

За ознакою часу показники поділяються на інтервальніта моментні. Інтервальні характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць.рік). До е стимуля відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу. Інтервальні та моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними.

Інтервальні показники залежать від довжини періоду, за який вони обчислюються. Особливістю первинних інтервальних показників є адитивність, тобто можливість підсумовування. Похідні показники здебільшого неадитивні.

Серед статистичних показників існують пари взаємнообернених показників, які паралельно характеризують одне й те саме явище. Прямий показник X зростає з підсиленням явища, обернений 1/X, навпаки, зменшується. Прикладом можуть бути такі показники:

1) купівельна спроможність грошової одиниці – прямий показник, ціна одиниці товару – обернений;

2) продуктивність праці за одиницю часу – прямий показник, трудомісткість одиниці продукції – обернений.

Наши рекомендации