Управление неструктурированными данными
Эффективная работа с неструктурированными данными в информационных системах - одна из основных проблем для информационных технологий, так как объем этих данных стремительно нарастает. Сегодня их доля в ряде организаций составляет 80-90% всех хранимых данных, а требования к хранению и обработке ужесточаются. Например, национальные и международные регуляторы обязывают представлять отчетность в соответствии с Актом Сарбонейса-Оксли (SOX), Актом Грэма-Лича-Блилей (GLBA), Директивой ЕС о защите данных, соглашением Basel II по банковскому надзору и т. д., и при этом обеспечивать хранение отчетности и связанной с ней информации, а это в основном данные в неструктурированном формате. Поэтому в организации, имеющей дело с неструктурированными данными, проблема хранения и доступа к ним выходит на первый план.
В современных компаниях привыкли использовать структурированные данные, которые имеют такие значенияэлементов, как поля, столбцы, таблицы, строки и индексы. На их основе определяются совокупности записей - файлы, таблицы реляционных баз данных и т. д. Основным типом структурированных данных являются алфавитно-цифровые.
Данные, не попадающие под определение "структурированные", получили название "неструктурированные". Неудачный термин, поскольку чаще всего эти данные, например, всевозможные документы, имеют сложную структуру. Документ как единое целое (контракт, письмо электронной почты, медицинский отчет и т. д.), может содержать текст, чертежи, рисунки, а современные электронные документы - еще и видео-, аудиофрагменты... Текст в документе обычно представлен в свободной форме, для него нет ключей, индексов, столбцов или атрибутов, в отличие от текстовых полей в записях структурированных данных.
Управление неструктурированной информацией приобретает все большее значение по трем причинам. Во-первых, со временем такая информация становится все более структурированной. XML и прочие средства теговой разметки упрощают процесс поиска, классификации, сортировки и создания отчетов для информации, хранящейся в файлах, а не в структурированных базах данных. Во-вторых, проблемы накопления информационной информации сегодня становятся все менее острыми благодаря не прекращающейся уже более десяти лет работе по отладке операционных систем и открытых стандартов в области извлечения и хранения данных. В-третьих, системы работы с неструктурированной информацией оснащаются все новыми функциями, облегчающими использование этой информация для бизнес-целей. Параллельно с этим растет доля информации, которую организации создают и хранят в электронной форме.
Наиболее очевидную информацию организации хранят именно в неструктурированной форме. В ходе нашего исследования было определено, что согласно статистики лишь около 10-20% корпоративной информации хранится в структурированной форме, обеспечивающей возможность легкого доступа. Развитие систем, работающих с неструктурированной информацией, продвигалось медленно потому, что обычно они предоставляли доступ лишь к малой доле океана неструктурированных данных. Более того, основной задачей этих ИТ-систем была автоматизация канцелярской работы. Это может иметь стратегическое значение лишь для небольшого числа областей, таких, как страхование и правительство. Однако в связи с тем, что корпоративная информация становится все более доступной (поскольку она создается и поддерживается в электронном формате, а также благодаря теговым, файловым системам и т. д.), средства работы с неструктурированной информацией приобретают все большее значение для выполнения ключевых бизнес-операций. Компании используют такие средства для взаимодействия с клиентами, упрощения реализации транзакций, усовершенствования функций управления производительностью и т. п.
Управление неструктурированной информации состоит из нескольких шагов. Во-первых, нужно преобразовать неструктурированную информацию в структурированную. А во-вторых, новые полученные данные нужно хранить. Любые данные в электронном виде относятся к важнейшим активам современной компании, а правильное их хранение - одно из условий успешного развития предприятия.
Есть различные методы преобразования неструктурированной информации в структурированную. В ходе исследования, мы рассмотрели метод Байеса.
Теорема Байеса имеет дело с расчетом вероятности верности гипотезы в условиях, когда на основе наблюдений известна лишь некоторая частичная информация о событиях. Другими словами, по формуле Байеса мы сможем более точно пересчитывать вероятность, беря в учет как ранее известную информацию, так и данные новых наблюдений. Используется такая формула:
Где, D — это данные, то, что мы знаем, а θ — это параметры модели, которые мы хотим обучить.
Каждая из вероятностей тоже имеет свой смысл. 
— это то, что мы хотим найти, распределение вероятностей параметров модели после того, как мы приняли во внимание данные; это называется апостериорной вероятностью (posteriorprobability). Эту вероятность, как правило, напрямую не найти, и здесь как раз и нужна теорема Байеса. 
– это так называемое правдоподобие (likelihood), вероятность данных при условии зафиксированных параметров модели; это как раз найти обычно легко, собственно, конструкция модели обычно в том и состоит, чтобы задать функцию правдоподобия. А 
— априорная вероятность (priorprobability), она является математической формализацией нашей интуиции о предмете, формализацией того, что мы знали раньше, ещё до всяких экспериментов.
Новые полученные данные в виде XML структурированной информации мы помещаем в нативное XML хранилище. Это позволяет упростить поиск и использования при принятии управленческих решений неструктурированных данных.
Бакаленко Дмитро Андрійович
Студент 4 курсу
ОНУ імені І. І. Мечникова
Спеціальність «Економічна кібернетика»
Вдосконалення роботи транспортно-експедиторської компанії на основі принципів логистики
В сучасному світі транспортно-експедиторська діяльність і транспортно-експедиторські послуги є невід’ємною частиною підприємницької діяльності, транспортних перевезень, логістики, і зокрема зовнішньоекономічної діяльності. Транспортно-експедиторські послуги використовуються для полегшення здійснення перевезень та виконують посередницькі функції.
Україна, завдяки своєму вигідному географічному розташуванню, є транзитною країною, тому має високий логістичний потенціал. Але цей потенціал по даним аналітиків не використовується і на 10%. Зауважимо, що ринок логістичних послуг є одною з головних галузей економіки України. Звідси випливає доцільність вдосконалення роботи транспортно-експедиторської компанії в Україні.
На сучасному етапі ускладнення організації функціонування транспортних систем і підвищення вимог до транспортних операцій за показниками стійкості, надійності, безпеки і конкурентоспроможності особливу актуальність має проблема формування ефективного транспортного експедиторства. Проблематика цього питання полягає у недостатньому розвитку галузі, а саме у її фінансуванні і розширенні сфер її діяльності.
Також слід зауважити, що після кризи 2008 року галузь пережила серйозний спад, пов'язаний з різким падінням транспортних потоків з одного боку та зниженням їх прибутковості з іншого - в силу різкого перевищення пропозиції транспортних послуг від численних транспортних компаній над попитом на ці послуги. Все, що сказане вище, є особливо актуальним для сектора контейнерних вантажоперевезень, частка яких у загальному вантажообігу безперервно зростає як в Україні, так і в усьому світі. І саме у сфері контейнерних перевезень конкуренція на ринку в останні кілька років посилилася за рахунок більш глибокого проникнення на них транспортно-логістичних мереж з інших країн.
Транспортно-експедиторські підприємства, регулярно транспортуючи велику кількість вантажів, мають знижку за фрахт суден та інших транспортних засобів, що зменшує фрахтові витрати їхніх клієнтів. Цим компенсується вартість послуг транспортно-експедиторських підприємств для експортерів та імпортерів.
Важливість транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному обсязі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку..
Логістичні погляди відіграють значну роль у виборі транспортного засобу для транспортно-експедиційних підприємств. Вплив різновидів транспортних перевезень на логістику показано на рис. 1.
Рисунок 1 - Схема впливу на транспортну логістику різновидів перевезень
Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих дальніх, зустрічних, порожніх перевезень, а також повторних перевезень, коли вантаж повторно перевозиться, розвантажується і завантажується на складських підприємствах посередницьких організацій).
Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів[1].
Отже, у наш час важко уявити сучасний світ без транспортно-експедиторської діяльності і без надання транспортно-експедиторських послуг, тому що найбільший прибуток в бюджет України несе експорт товарів та послуг на зовнішній ринок та забезпечує надійність, комфорт і цілісність товарів. Транспорт є основною ланкою, яка зв’язує продавця і покупця. Мета транспортування – своєчасна доставка вантажу у визначеному стані в кінцевий пункт призначення. Перевезення, незалежно від виду транспорту, може суттєво впливати на зміну кінцевої вартості товару. Тому важливо забезпечити перевезення за безпечним маршрутом, з якісним сервісним обслуговуванням і при найменших витратах.
На сьогодні експедитори організовують дві третини перевезень вантажів у світі, підчас яких вони виконують усі необхідні для здійснення перевезень операції. Зрозуміло, що проблеми міжнародної конкурентоспроможності транспортно-експедиторських послуг існують і саме від їх негайного вирішення буде залежати ефективність діяльності цієї сфери торгівлі в нашій країні.
Список використаної літератури:
1)Сханова С.Е., Попова О.В., Горев А.Е. Транспортно-экспедиционное обслуживание: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений — М.: Издательский центр «Академия», 2005. - 432 с.
2) Бакаєв О.О. Теоретичні засади логістики / О.О.Бакаєв, О.П. Кутах, Л.А. Пономаренко – К.: Київський ун-т економіки і технології транспорту, 2003.
3)Пути совершенствования и стратегия развития транспортно –экспедиторской деятельности в Российской Федерации. \\ Экономика и менеджмент на транспорте: Сб.науч.тр. Вып.1.\ Редкол.: Г. А. Кононова и др. – СПб.: СПбГИЭА, 2000.
Терехова В. В.
студентка IV-курса спец. «Экономическая кибернетика»
Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова
Научный руководитель: проф., д.э.н. Осипов В. И.