Право єс і міжнародне право

Заг характ принципів права єс. загальні і спеціальні принципи права єс

Принцип верховенства права єс , його зміст і значення

Принцип прямоі діі права єс, умови та особливості прямолі діі норм права єс

Принцип інтегрованості права єс , його значення і наслідки

Юрисдикційна захищеність права єс. роль судових інстанцій єс та національних судових органів у захисті прав та інтересів заснованих на нормах права єс

право єс і міжнародне право.

1. принципи - основні початки всієі правовоі системи які визначають зміст правотворчоі правозастосовчоі та правоохоронноі діяльності союзу. в цілому і його держав- членів.

за поизначенням і сферою діі:

- принцип верховенства і прямоі діі права єс, що визначають його співвідношення з правовими системами держав- членів

- загальні принципи права - це вихідні початки правового регулювання які діють у всіх сферах ведення союзу і притаманні іншим демократичним правовим системпм,

- спеціальні принципи, які мають силу в рамках окремих галузей чи сфер правового регулювання

- принципи діяльності єс які визначають порядок реалізаціі союзом наявноі у нього компетенціі

--— закріплюються в установчих договорах і в рішення суду з прав людини, трибуналу 1 інст

--— носять прецедентний характер

Принципи :

- загальні

- спеціальні

Загальні принципи права єс - визначають створ і застос і захист правовоі системи союзу в цілому без відносно до конкретних предметів іі регулювання. загальні для всього людства

джерело: рішення суду єс.

-вироблені і ів правових системах держав членів

-ще з часів римського права взяли початок

-1999- прицнипи закріплені в ст. 6. договору про єс ( принцип правовові держави...)

- обовязковість дотримання основних прав особи і самі ці права( принцип дотримання права власності( біль про права єс) ;

процесуальні права і гарантіі стосовно справ що розгл наднаціональним інститутом( право на захист, право бути заслуханим в суді);

принцип прав визначеності або правовоі безпеки згідно з яким законодавство єс має бути ясним і передбачуваним для всіх субєктів. не дозволяють погіршувати становище осіб;

принцип рівності -

принцип пропорціональності- який потребує щоб будь які діі і рішення влади строгхо відповідали поставленоі перед ними цілій і найшли далі іі у тому числі й при накладенні санкцій( покаранн відповідно до тяжкого правопорушенян)

Санкціі для держав у разі порушення:

- може бути позбавлена окремих прав, наприклад права голосу

лісабон договоррм 2007 року принципи були доповненні і закрпілені

ст. 2 договору- демократія, рівність, правовв держава

Спеціальні принципи- є оригінальними спец і характерими виключно для права єс. основні початки пр рег в окремих сферах сусп життя.

джерело: установчі договори та інші н-п акти( регл, директ)

- принципи у сфері економіки: принципи, що визначають п режим внутр ринку єс: принципи свободи руху товарів, осіб, послуг і капіталів( ст14 дог про екон співтов)

принцип відкритоі економіки з вільною конкуренцію шошш

- екологічні : "забруднювач платить"

обережності і превентивно діі, знежкодження джерел шкоди навколишньому середовищу і відшкодування збитку забруднювачем

- інституційного права єс: закріплюють основи пр статусу органів і посадових лсіб союзу ( принцип незалежності судів і суддів союзу, незалежності євр комісіі, ради , міністрів)

- бюджетного права: принцип збалансованості доходноі та видатковоі частини союзного бюджету( ст.268 дог)

принцип продовольчого законодавства( принцип обережності)

Правові джерела, які були розглянуті до цього, можна описати як джерела права Співтовариства. Хоч би якими вичерпними ці джерела не були, вони не охоплюють всіх проблем права Співтовариства. Це стосується важливого питання — захисту прав фізичної особи, враховуючи той факт, що право Співтовариства наділяє додатковими правами і покладає додаткові обов'язки на приватних осіб, як і на інституції Європейського Союзу та національні владні органи. Зрозуміло, що Суд ЄС застосовує при цьому "загальні принципи права".

Договір про заснування Європейського Співтовариства певною мірою вказує на застосування цих загальних принципів. У ст. 164 зазначається, що від СЄС вимагається забезпечувати "дотримання права" при тлумаченні й застосуванні Договору. Відповідно до ст. 173 однією з підстав для перегляду актів Співтовариства є порушення Договору чи "будь-якої норми права, що забезпечує його виконання". "Норма права" має більш важливе значення, ніж просто формальні норми, що були описані вище. До того ж ст. 215 вимагає, щоб позадоговірна відповідальність Співтовариства визначалася згідно "з принципами права, які є загальними для всіх держав-членів". Вони можуть бути визначені таким чином: а) загальні принципи, які походять з природи права Співтовариства; б) ті, які є спільними для правового порядку однієї чи більше держав-членів; в) основні права людини; г) загальні принципи міжнародного права. Їх буде розглянуто нижче.

Відповідальним за введення цих загальних принципів у структуру права Співтовариства є СЄС. Одна з причин цього полягає в тому, що більшість із його суддів проходили навчання в системах кодифікованого права, в яких суди переважно схиляються до застосування таких принципів, на відміну від судів, що належать до юрисдикції англосаксонського права.

Принципи - це приписи основоположного характеру, які визначають сутність, зміст і порядок застосування інших норм правової системи.

У праві Європейського Союзу існує своя власна, притаманна йому сукупність принципів. Деякі з них схожі з принципами інших правових систем (внутрішньодержавного і міжнародного права), а деякі мають оригінальну природу.

Загальну сукупність принципів права Європейського Союзу можна розділити на кілька груп, які розрізняються своїм призначенням і сферою дії:

- принципи верховенства і прямої дії права Європейського Союзу, що визначають його співвідношення з правовими системами держав-членів;

- загальні принципи права - вихідні початку правового регулювання, які діють у всіх сферах ведення Союзу і притаманні також іншим демократичним правовим системам;

- спеціальні принципи права Європейського Союзу, які мають силу в рамках окремих галузей чи сфер його правового регулювання;

- принципи діяльності Європейського Союзу, які визначають порядок реалізації Союзом наявною у нього компетенції.

Загальні принципи права виражають основоположні цінності, якими Союз повинен керуватися у своїй правотворчій і правозастосовчій діяльності.

Як загальних принципів права Співтовариства (англ. general principles of Community law; франц. principes generaux du droit communautaire) вони були сформульовані в рішеннях Суду Європейських співтовариств. Останній, в свою чергу, відштовхувався від принципів, вироблених в правових системах держав-членів (починаючи з римського права), а також у міжнародному публічному праві * (41).

У різні роки в якості загальних принципів Судом, зокрема, були проголошені:

- обов'язковість дотримання основних прав особи і самі ці права (наприклад, дотримання права власності як загальний принцип права Співтовариства). Таким шляхом Суд заповнював прогалину в установчих договорах, які і в первісної, і в чинній редакції не містять повноцінного "білля про права" (див. питання N 84);

- процесуальні права і гарантії стосовно справ, що розглядаються наднаціональними інститутами (наприклад, при накладенні Комісією штрафів на підприємства, що порушують законодавство ЄС про конкуренцію): право на захист, конфіденційність спілкування з адвокатом, право бути заслуханою та ін;

- принцип правової визначеності, або правової безпеки (англ. legal certainty; франц. securite juridique), згідно з яким законодавство ЄС має бути ясним і передбачуваним для всіх суб'єктів. Даний принцип, зокрема, не дозволяє надавати зворотної сили заходам, що погіршує становище осіб порівняно з чинним правовим регулюванням .

У 1990-і рр.. ряд основоположних правових принципів були закріплені безпосередньо в Договорі про Європейський Союз (ст. 6). Це принципи свободи, демократії, поваги прав людини та основних свобод і принцип правової держави . У разі їх "істотного і стійкого" порушення (ст. 7) держава може бути притягнута до відповідальності у вигляді позбавлення окремих прав, що випливають з членства в Європейському Союзі (наприклад, права голосу його представників в деяких інститутах і органах останнього).

Лісабонським договором 2007 (див. питання N 17) вищеназвані основоположні принципи були доповнені і закріплені в якості загальних цінностей Європейського Союзу. Згідно ст. 2 Договору про Європейський Союз в редакції Лісабонського договору "Союз заснований на цінностях поваги людської гідності, свободи, демократії, рівності, правової держави і дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для держав-членів в рамках суспільства, характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок і чоловіків ".

Спеціальні принципи права - це принципи, що діють в рамках окремих сфер правового регулювання Європейського Союзу * (42).

З урахуванням того, що історично першим сферою інтеграції в рамках Співтовариств служила економіка, найбільш важливими серед спеціальних принципів є принципи, що визначають правовий режим внутрішнього ринку ЄС: принципи свободи руху товарів, осіб, послуг і капіталів ( ст. 14 Договору про ЄС). Кожен з названих принципів закріплює комплекс суб'єктивних прав фізичних та юридичних осіб (насамперед, підприємств), тому їх часто позначають терміном "свободи": свобода руху товарів і т.д. * (43)

Існують також принципи більш вузької сфери дії: принципи бюджетного права, наприклад принцип збалансованості доходної та видаткової частини союзного бюджету (ст. 268 Договору про ЄС); принципи екологічного права, наприклад принцип "забруднювач платить" (ст. 174 Договору про ЄС); принципи продовольчого законодавства Співтовариства, наприклад "принцип обережності" (ст. 7 Регламенту (ЄС) N 178/2002 Європейського парламенту і Ради від 28 січня 2002 р. "Про встановлення загальних принципів і загальних приписів продовольчого законодавства, про заснування Європейського органу з безпеки продуктів харчування і про закріплення процедур, що відносяться до безпеки продовольчих товарів "), та ін

Принципи права ЄС – це основні засади цієї правової системи, які визначають зміст правотворчої, правозастосовної і правоохоронної діяльності Союзу в цілому і його держав-членів

Принципи права ЄС розділяються на функціональні і загальні.

До функціональних принципів відносяться принцип верховенства права ЄС і принцип прямої дії права ЄС.

- Принцип верховенства права ЄС означає пріоритет норм права ЄС над нормами національного законодавства держав-членів, норми національного права держав-членів не повинні суперечити нормам права ЄС.

- Принцип прямої дії права ЄС означає безпосереднє застосування права ЄС на території держав-членів, дія норм права ЄС без якої-небудь трансформації в правопорядок держави-члена. Дані принципи були вироблені практикою Суду шляхом тлумачення установчих документів організації.

До загальних принципів права ЄС належать принцип охорони прав і свобод особистості, принцип правової визначеності, принцип пропорційності, принцип недискримінації, принцип субсидіарності, а також низка процесуальних принципів.

- принцип субсидіарності – Союз зобов’язаний діяти в межах своїх повноважень для досягнення цілей ЄС, а в сферах де він не наділений компетенцією мають діяти національні органи.

- принцип пропорційності – засоби, які використовуються органами ЄС не мають виходити за рамки дій, які необхідні для реалізації цілей договору.

Принципи міжнародного права:

- принцип невикористання сили

- принцип виконання міжнародних зобов’язань

- принцип мирного вирішення спорів

Відмінний від інших підхід до побудови системи принципів права обґрунтовує С. Погребняк. Залежно від значення принципів для системи права він розрізняє основоположні і похідні принципи права. Основоположні принципи права – це принципи, які лежать в основі права, утворюють його фундамент (справедливість, рівність, свобода, гуманізм). Усі інші принципи є похіднимивід основоположних, менш значущими і фундаментальними. Наприклад, похідним від загальних засад права визнається принцип верховенства права, гарантувати ефективну дію якого покликані принципи правової визначеності, пропорційності, добросовісності і розумності (останні за сферою дії автор відносить до загальних принципів права)

М. Аракелян, поділяючи принципи права ЄС на загальні і спеціальні, уточнює, що загальні принципи включають три групи: загальні принципи права (наприклад, принцип правової визначеності), загальні принципи європейського права (принципи субсидіарності і пропорційності), принципи міжнародного права (принцип незастосування сили, добросовісного виконання міжнародних зобов’язань).

Спеціальні принципи об’єднують два типи принципів: галузеві (принцип однакової оплати чоловіків і жінок за однакову працю – у трудовому праві) і функціональні (принцип прямої дії та верховенства права ЄС)

Принципи права виражають сутність, зміст права, тому мають значення керівних положень під час здійснення державою правотворчої, правозастосовчої діяльності.

Норми права формуються на основі принципів права, тому останні є "фундаментальними конструкціями" всієї системи права, всього масиву норм права.

Принципи не можуть мати приорітет перед чітко сформованою нормою установчого договору.