Основні джерела наукової інформації
Під джерелом інформації розуміється документ, що містить які-небудь відомості. До документів відносять різного роду видання, що є основним джерелом наукової інформації.
Джерелами наукової інформації служать неопубліковані документи: дисертації, рукописи, що депонують, звіти про науково-дослідні роботи та дослідно-конструкторські розробки, наукові переклади, оглядово-аналітичні матеріали.
Всі документальні джерела наукової інформації діляться на первинні та вторинні. Первинні документи містять початкову інформацію, безпосередні результати наукових досліджень (монографії, збірки наукових праць, автореферати дисертацій і т. д.), а вторинні документи є результатом аналітичної і логічної переробки первинних документів (довідкові, інформаційні, бібліографічні та інші тому подібні видання).
Видання класифікують за різними ознаками: за цільовим призначенням (офіційне, наукове, учбове, довідкове й ін.); ступенем аналі-тико-синтетичної переробки інформації (інформаційне, бібліографічне, реферативне, оглядове); матеріальною конструкцією (книжне, журнальне, листове, газетне і т. д.); знаковою природою інформації (текстове, нотне, картографічне, ізовидання); об'ємом (книга, брошура, листівка); періодичністю (неперіодичне, серіальне, періодичне, таке, що продовжується); складом основного тексту (моновидання, збірка); структурою (серія, однотомне, багатотомне, зібрання творів, вибрані твори).
Необхідну для науково-дослідної роботи інформацію можна отримати з наукових, учбових, довідкових і інформаційних видань.
Види наукових видань
Науковим вважається видання,що містить результати теоретичних і (або) експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам'ятники культури й історичні документи. Наукові видання діляться на види: монографія, автореферат дисертація, препринт, збірка наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання.
Види учбових видань
Учбове видання - це видання, що містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для викладання і вивчення, і розраховане на учнів і студентів різного віку і ступеня навчання. Види учбових видань: підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник й ін.
Довідково-інформаційні видання
Довідкове видання — видання, що містить короткі відомості наукового або прикладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання. Це -словники, енциклопедії, довідники фахівця та ін.
Інформаційне видання - видання, що містить систематизовані відомості про документи , випускається організацією, що здійснює науково-інформаційну діяльність. Ці видання можуть бути бібліографічними, реферативними, оглядовими.
Видання можуть бути неперіодичними, періодичними і такими, що продовжуються.
Періодичні видання. -це газети, журнали, бюлетені, вісники.
Також існують непаперові, нетрадиційні джерела: кінофільми, відеофільми, мікрофільми, магнітні й оптичні диски та ін.
Вивчення літератури
Вивчення літератури починається з підбору та складання списку (картотеки) нормативних правових, актів, підручників, навчальних посібників, монографій, журнальних і газетних статей, опублікованої економічної практики. Необхідно проглянути в бібліотеках систематичні, алфавітні та наочні каталоги, каталоги авторефератів дисертацій, журнальних і газетних статей.
Для підбору літератури корисно скористатися бібліографічними і реферативними виданнями.
Також існують збірки наукових праць вузів і науково-дослідних установ, тези і матеріали науково-практичних конференцій. Цінну інформацію, особливо при вивченні спірних питань теми, можна отримати з рецензій на наукові роботи.
Також, деякі підручники, навчальні посібники, учбові програми, плани семінарів і практичних занять з дисципліни, містять списки нормативних актів, основної та додаткової літератури.
Вивчення спеціальної літератури (монографій, підручників, навчальних посібників, збірок наукових праць і ін.) рекомендується проводити в певній послідовності.
Існує два способи читання книги: збіглий перегляд її змісту і ретельне опрацьовування тексту.
Якщо немає необхідності в ретельному опрацьовуванні публікації, то можна скласти її план'або реферат. Планом книги є її зміст. При реферуванні в малому за об'ємом тексті стисло висловлюються основні положення і висновки, що містяться в публікації.
Одним із способів збору інформації є вирізки з газет і журналів. Для систематизації вирізок можна скласти картотеку, список або просто розкласти їх за тематичними теками.