Тема 1. міжнародна економічна система

ПЕРЕДМОВА

На порозі третього тисячоліття процеси глобалізації охоплюють всю земну кулю і через посередництво сітьових інформаційно-інтелектуальних технологій перетворюють світову цивілізацію у цілісну фінансово-економічну спільноту, ключові елементи якої мають інституційну, організаційну і технологічну можливість працювати як єдине ціле у реальному часі в планетарному масштабі.

Якщо Україна прагне бути рівноправним партнером, а не "попелюшкою" при розподілі вигод глобалізації, її входження у глобальний економічний простір має спиратися на внутрішні ресурсно-технологічні джерела розвитку і ґрунтуватися на загальноцивілізаційних умовах і чинниках, які формують систему координат сучасного світу. Це обумовлює зростаючу актуальність знання основних елементів, зв’язків, законів та закономірностей розвитку сучасної міжнародної економіки.

Структура запропонованого до уваги читачів навчального посібника складається з вступу та двадцяти двох розділів, в яких у логічній послідовності розкриваються етапи еволюції міжнародної економіки, її сучасний зміст та основні структурні характеристики, визначаються закономірності функціонування і розвитку окремих складових міжнародних економічних відносин й напрямки їх національного, між- та наддержавного регулювання. При викладенні матеріалу наголос робиться на основних поняттях, класифікаціях та моделях, які згідно з навчальною програмою повинні опанувати студенти економічних спеціальностей.

Авторами окремих глав є: доц., к.е.н. Білоцерківець В.В. – глави 6, 21; доц. к.е.н., доц. Завгородня О.О. – глави 8, 10, 11; к.е.н. Лебедєва В.К. – глави 12, 13, 17 (у співавторстві); доц., к.е.н. Летуча О.В. – глави 4, 7; доц., к.е.н. Леонідов І.Л. – глави 3, 5, 22; ст. викл. Литвинова О.М. – глави 19, 20; ст. викл. Магдіч А.С. – глави 16 (у співавторстві), 17 (у співавторстві); доц., к.е.н. Рябце­ва Н.В. – глави 2, 9, 18; доц., к.е.н. Фаїзова О.Л. – глави 14, 15, 16 (у співавторстві); проф., д.е.н. Тарасевич В.М. – вступ, глава 1 (у співавторстві); асп. Пєро­ва О.А. – глава 1(у співавторстві).

ВСТУП

Міжнародна економіка — це галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як ціле, його основні складові (відкриті економічні системи, регіональні об’єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні організації тощо), а також міжнародні економічні процеси та явища.

Предметом міжнародної економіки єміжнародні економічні відносини, закони, закономірності, фактори, результати функціонування світового господарства та його головних складових частин в контексті коеволюції людського суспільства та природи, теоретичні основи міжнародної політики.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) виникають у зв’язку з виходом економічної діяльності за кордони держав і утворюються в процесі взаємодії економічних суб’єктів різних країн з приводу привласнення засобів, умов, процесу і результатів виробництва, а також організації міжнародних відтворювальних процесів. Історично МЕВ вторинні щодо національних, але в сучасних умовах мають власну логіку розвитку і нерідко домінують над національними.

МЕВ є системним утворенням зі складною внутрішньою будовою. Головні рівніМЕВ представлені міжнародними соціально-економічними відносинами та міжнародними організаційно-економічними відносинами.

До головних форм МЕВ належать відносини у міжнародній торгівлі та науково-технічному обміні; міжнародному русі людського капіталу (зокрема, робочої сили); міжнародному русі капіталу та міжнародному науково-технічному співробітництві; міжнародні валютно-фінансові відносини; а також відносини у сфері міжнародної економічної інтеграції й глобалізації.

Міжнародна економіка не обходить увагою мікро-, мезо-, макро- та мегаекономічний рівні, але безпосереднім об’єктом її вивчення є саме мегарівень.

Відокремившись від економічної теорії дещо пізніше, ніж мікроекономіка і макроекономіка, міжнародна економіка запозичила і ефективно використовує їх методичний потенціал та інструментарій. З економічної теорії запозичені діалектичний та метафізичний методи, причинно-наслідковий та функціональний аналіз, принцип єдності історичного та логічного тощо. До вирішення проблем міжнародної економіки адаптовані такі мікроекономічні методи, як рівноважний аналіз, суб’єктивістський підхід, граничний аналіз та ін. Використовуються також запозичені з макроекономіки методи агрегування, факторного та кількісного аналізу.

Разом з тим, відбувається становлення власних методів міжнародної економіки, притаманних тільки їй. Такими є, наприклад, глобальний та компаративний підходи.

Глобальний підхід передбачає вивчення міжнародної економіки в контексті коеволюції людського суспільства та природи.

Компаративний підхід полягає у всебічному порівнянні національних, регіональних та міжнародної економік та відповідних соціально-економічних процесів.

Перебуваючи у системі фундаментальних економічних наук, міжнародна економіка має різноманітні зв’язки з іншими її складовими, володіючи чи не найширшим когнітивним простором, що вбирає в себе весь спектр наукових доробок економічної науки.

З М І С Т

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………..
ВСТУП…………………………………………………………..
ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА Конспект лекції 1.1. Еволюція міжнародної економіки як науки. 1.2. Об’єкт та предмет курсу. Загальна характеристика міжнародних економічних відносин. 1.3. Методи та функції міжнародної економіки як науки та навчального курсу. 1.4. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки. 1.5. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки. 1.6. Структура міжнародної економіки. 1.7. Рух міжнародної економіки: форми, напрями, чинники. Матеріальні основи руху міжнародної економіки. 1.8. Соціально-економічні основи руху міжнародної економіки. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія Конспект лекції 2.1. Систематизація країн світу: за регіональною та організаційною ознакою, за рівнем економічного розвитку. 2.2. Економічно розвинені країни світу. 2.3. Країни з перехідною економікою. Національна економіка України: загальне та особливе. 2.4. Країни, що розвиваються. Нові індустріальні країни. 2.5. Механізми взаємодії національних економік країн світу. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 3. Міжнародна економічна діяльність Конспект лекції 3.1. Міжнародна економічна діяльність: сутність, суб'єкти та форми. 3.2. Міжнародне виробництво і міжнародний бізнес. 3.3. Міжнародна торговельна діяльність. 3.4. Іноземна інвестиційна діяльність. Фінансова діяльність. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 4. ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ Конспект лекції 4.1. Концепції меркантилізму, протекціонізму, фритредерства. 4.2. Теорія абсолютних переваг А. Сміта. Теорія порівняльних переваг Д. Рікардо. 4.3. Теорія порівняльної наділеності факторами Хекшера–Оліна. Парадокс В.Леонтьєва. 4.4. Теорема Столпера-Самуельсона. 4.5. Теорія життєвого циклу товару. 4.6. Теорія конкурентних переваг М. Портера. 4.7. Нефакторні теорії міжнародної торгівлі. 4.8. Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Міжнародна торгівля і розподіл доходів. 4.9. Міжнародна торгівля та економічне зростання. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг Конспект лекції 5.1. Світовий ринок: його сутність та структура. 5.2. Види міжнародної торгівлі. Показники міжнародної торгівлі. 5.3. Основні види посередницьких операцій. 5.4. Географічна і товарна структура світового ринку. 5.5. Зовнішня торгівля України: географічна та товарна структура. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін Конспект лекції 6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та його форми. 6.2. Основні форми і канали передачі технологій. 6.3. Види та особливості торгівлі інжиніринговими послугами. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 7. МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА Конспект лекції 7.1. Торгова політика: сутність, напрямки, інструменти. 7.2. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Мито, його види та функції. 7.3. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 7.4. Ліцензування, види ліцензій. Квотування, види квот. 7.5. Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії. 7.6. СОТ та її роль у регулюванні міжнародних торговельних відносин. 7.7. Сучасна міжнародна торговельна політика. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 8. СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК Конспект лекції 8.1. Світовий фінансовий ринок, його структура і функції. 8.2. Сутність та причини міжнародного руху капіталу. Показники руху капіталу. 8.3. Характерні риси сучасного етапу міжнародного руху капіталу. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 9. Прямі інвестиції і міжнародне співробітництво Конспект лекції 9.1. Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу. Міжнародний ринок прямих іноземних інвестицій. 9.2. Теорії прямого іноземного інвестування. 9.3. Форми і методи прямого іноземного інвестування. 9.4. Транснаціональні корпорації: суть, критерії та еволюція. 9.5. Форми і методи регулювання інвестування на національному та міжнародному рівнях. 9.6. Міжнародна інвестиційна діяльність України. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 10. МІЖНАРОДНЕ ПОРТФЕЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ Конспект лекції 10.1. Теорії портфельного інвестування. 10.2. Структура портфельних інвестицій. Основні портфельні інвестори. 10.3. Ринок цінних паперів та його інструменти. 10.4. Міжнародні портфельні інвестиції в Україні. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 11. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ Конспект лекції 11.1. Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці. Принципи міжнародного кредитування. 11.2. Форми міжнародного кредитування. 11.3. Міжнародні кредитно-фінансові інститути та їх діяльність. 11.4. Проблема зовнішньоекономічної заборгованості та шляхи її розв’язання. 11.5. Україна в міжнародних кредитних відносинах. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Глава 12. СВІТОВИЙ РИНОК ПРАЦІ Конспект лекції 12.1. Особливості формування та розвитку світового ринку праці. 12.2. Світові центри тяжіння робочої сили. 12.3. Роль і місце міжнародних організацій у регулюванні світового ринку праці. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Глава 13. МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ Конспект лекції 13.1. Сутність і види міжнародної трудової міграції. 13.2. Економічні та соціальні причини міжнародної трудової міграції. 13.3. Наслідки міжнародної міграції для мігрантів, приймаючих країн та країн-донорів. 13.4. Регулювання міжнародних міграційних процесів. 13.5. Україна у світових міграційних процесах. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
ТЕМА 14. ТЕОРІЇ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ Конспект лекції 14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти. 14.2. Валютний курс. Валютний паритет. Фактори, що впливають на валютний курс. Теорії валютного курсу. 14.3. Конвертування валют та його види. Режим валютного курсу. 14.4. Валютно-курсові проблеми монетарної політики у сучасних умовах. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
ТЕМА 15. СВІТОВИЙ ВАЛЮТНИЙ РИНОК Конспект лекції 15.1. Сутність, структура та функції світового валютного ринку. 15.2. Валютні операції та їх основні види. 15.3. Основні центри торгівлі валютою. 15.4. Міжнародні валютно-фінансові організації та їх роль. 15.5. Валютний ринок України та особливості його функціонування. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
ТЕМА 16. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА Конспект лекції 16.1. Поняття валютної системи та її структура. Основні елементи національної та світової валютної системи. 16.2. Еволюція світової валютної системи. 16.3. Регіональні валютні системи. Європейська валютна система. 16.4. Становлення валютної системи України. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Глава 17. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ Конспект лекції 17.1. Поняття та суб’єкти міжнародних розрахунків. 17.2. Форми міжнародних розрахунків та фактори їх вибору в міжнародних комерційних відносинах. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага. Конспект лекції 18.1. Сутність та структура платіжного балансу. Економічна рівновага платіжного балансу. 18.2. Фактори впливу на стан платіжного балансу. 18.3. Регулювання платіжного балансу. 18.4. Платіжний баланс України: стан, структура, динаміка. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 19. МІЖНАРОДНА РЕГІОНАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ Конспект лекції 19.1. Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції. 19.2. Рівні, форми і типи міжнародної регіональної інтеграції. 19.3. Ефекти регіональних торговельних угод. Динамічні та статичні ефекти економічної інтеграції. 19.4. Основні інтеграційні угрупування: ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АТЕС, СНД. Проблеми формування ЄЕП. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 20. ЄВРОПЕЙСЬКА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ Конспект лекції 20.1. Процес європейської інтеграції та його витоки. 20.2. Етапи розширення ЄС. 20.3. Позиції сучасного ЄС у глобальній економіці. 20.4. Європейський внутрішній ринок. Європейська економічна політика. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 21. Глобалізація економічного розвитку Конспект лекції 21.1. Глобалізація міжнародної економіки. Суперечливість процесу глобалізації: прогресивні і негативні наслідки. 21.2. Глобальні проблеми сучасності: сутність, класифікація та процеси їх загострення. 21.3. Глобалізм і національна економіка. 21.4. Цивілізаційні виміри глобальних проблем. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій. 21.5. Міждержавне регулювання глобальних проблем. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання
Тема 22. Інтеграція України у світову економіку Конспект лекції 22.1. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій. 22.2. Вашингтонський консенсус: проблеми і наслідки. Пост-Вашингтонський консенсус. 22.3. Україна у процесах європейської інтеграції. 22.4. Участь України у регіональних інтеграційних угрупуваннях. 22.5. Проблеми формування стратегії економічного розвитку в Україні. Основні терміни і поняття Контрольні та дискусійні питання

ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

Основні питання для вивчення

1.1. Еволюція міжнародної економіки як науки.

1.2. Об’єкт та предмет курсу. Загальна характеристика міжнародних економічних відносин.

1.3. Методи та функції міжнародної економіки як науки та навчального курсу.

1.4. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

1.5. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки. Зміст міжнародної економіки.

1.6. Структура міжнародної економіки.

1.7. Рух міжнародної економіки: форми, напрями, чинники. Матеріальні основи руху міжнародної економіки.

1.8. Соціально-економічні основи руху міжнародної економіки.

Література

1. Анатомия глобальной экономики: учебное пособие / О.Т. Богомолов. ‑ М.: ИКЦ “Академкнига”, 2004. – С. 11-25.

2. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Макроэкономика/ Учебник. – К.: Знання, 2008. ‑ С. 287-294.

3. Киреев А. П. Международная экономика. В 2-х ч. Ч.І. – Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, – 1997. – С. 28-33, 40.

4. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 4-54.

5.Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – 2‑ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 28‑33.

6. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. Посібник. – К.: Кондор, 2008. – С. 9‑24, 128‑148, 151‑171, 173‑176.

7. Экономика: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. д-ра экон. наук проф. А.С. Булатова. – М.: Юристъ, 2001. – С. 691-710.

8. Економічна теорія: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 512-519.

9. International Economics: Theory and Policy (7th Edition) by Paul R. Krugman, Maurice Obstfeld. - Addison Wesley, Jul 2006. – р. 602-640.

1.1. Еволюція міжнародної економіки як науки

Міжнародна економіка – це галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як ціле, його основні складові (регіональні об’єднання країн, світові ринки, міжнародні економічні організації тощо), а також міжнародні економічні процеси та явища.

В еволюції міжнародних економічних знань доцільно виділити наступні етапи:

І. Зародки міжнародно-економічної проблематики відображено у стародавніх описах торговельних угод між державами, у міфах, творах філософів і поетів.

ІІ. Нагромадження окремих теоретичних ідей, теорій, концепцій і гіпотез у межах економії та хрематистики, політекономії, економікс. Ключові з них:

- меркантилістські концепції грошового та торговельного балансів;

- теорії абсолютних переваг А. Сміта та відносних переваг Д. Рікардо;

- теорія еквівалентного обміну К. Маркса;

- теорія імперіалізму В. Леніна;

- теорія співвідношення факторів виробництва Е. Хекшера та Б. Оліна.

ІІІ. Становлення і розвиток відносно самостійного розділу міжнародних економічних знань у структурі фундаментальної економічної науки: політекономії та економікс. Провідна проблематика:

- політекономія – соціально-економічні засади соціалістичної та капіталістичної суспільних систем, їх взаємодія та суперництво у світовому господарстві;

- економікс – функціональні аспекти міжнародної торгівлі, руху факторів виробництва і валютно-фінансових відносин.

IV. Виділення (в середині 20-го сторіччя) і розвиток самостійної науки – міжнародної економіки в творах провідних вчених, серед них Я. Бгахваті, О. Богомолов, П. Кругман, В. Леонтьєв, М. Портер, Ю. Пахомов, Т. Рибчинський, П. Самуельсон, Ю. Ширяєв та інші.

1.2. Об’єкт та предмет курсу. Загальна характеристика міжнародних економічних відносин

Головний об’єкт курсу – міжнародна економіка як невід’ємна складова людського суспільства в цілому.

Об’єктами вивчення також виступають:

- крупні складові міжнародної економіки – регіональні об’єднання країн, міжнародні економічні організації, світовий ринок та ін.;

- міжнародні економічні процеси та явища – кризи, міграція, спекуляція на світових ринках та ін.

Предметом курсу є міжнародні економічні відносини, закони, закономірності, фактори, результати функціонування світового господарства та його головних складових частин в контексті еволюції людського суспільства в цілому.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) виникають у зв’язку з виходом економічної діяльності за кордони держав і утворюються у процесі взаємодії економічних суб’єктів різних країн з приводу привласнення засобів і результатів виробництва, а також організації міжнародних відтворювальних процесів.

Історично міжнародні економічні відносини вторинні по відношенню до національних, але в сучасних умовах вони мають власну логіку розвитку і нерідко домінують над національними.

Об’єкти МЕВ: умови, процеси, фактори та результати міжна­родної економіки.

Суб’єкти МЕВ: окремі держави, регіональні об’єднання дер­жав, інтеграційні угрупування, міжнародні економічні організації, юридичні та фізичні особи.

МЕВ є дворівневими:

1) міжнародні соціально-економічні відносини – відносини власності, товарно-грошові, ринкові, планомірності, розподілу, споживання та ін.;

2) міжнародні організаційно-економічні відносини – складаються у процесі міжнародної концентрації, централізації, комбінування, спеціалізації та кооперації виробництва, а також у процесі реалізації форм організації міжнародного виробництва.

До головних форм МЕВ належать: міжнародна торгівля та науково-технологічний обмін, міжнародний рух людського капіталу, міжнародний рух капіталу, міжнародні валютно-фінансові відносини (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Форми МЕВ.

1.3. Методи та функції міжнародної економіки як науки
та навчального курсу.

Міжнародна економіка як наука для дослідження використовує як запозичені з інших наук методи, так і має власні (табл. 1.1).

Міжнародна економіка як дисципліна, виконує такі функції:

1) пізнавальну – вивчення та пояснення міжнародних економічних процесів та явищ;

2) методологічну – міжнародна економіка, з одного боку, є фундаментом розвитку конкретних економічних дисциплін (прикладних – міжнародна економіка промисловості, функціональних – міжнародні фінанси та кредит, міжнародний облік та аудит тощо), а з іншого – узагальнює та розвиває їх досягнення;

3) ідеологічну – міжнародна економіка впливає на формування світогляду (ідей, думок) людей;

4) практичну – розробка та реалізація ефективної зовнішньоекономічної політики держави.

Таблиця 1.1 Методи міжнародної економіки

1.4. Сучасний світ і середовище міжнародної економіки.

Сучасний світ характеризується різноманіттям, цілісністю та суперечливістю.

Різноманіття сучасного світу має багато проявів, оскільки на Землі знаходиться багато країн, що мають особливий розвиток, власні валюти, населення яких розмовляє майже трьома тисячами мов. Зростаюча різноманітність світу визначається тенденцією до диференціації форм, видів та проявів суспільного життя. Одна з найважливіших рис різноманітності світу – це виникнення нових незалежних держав і національних економік.

Цілісність світу, що проявляється у взаємозалежності та єдності різноманітних складових, рис та ознак сучасного світу, обумовлена наступними тенденціями:

- інтеграцією суспільного життя (взаємопроникнення національних економік, розмивання меж між різними соціальними прошарками населення, зближення рівнів політичної культури, функціонування зростаючої кількості міждержавних та міжнародних економічних, політичних, соціальних та інших утворень);

- глобалізацією економічних процесів (що є продовженням розвитку процесів інтеграції та інтернаціоналізації всіх сфер суспільного життя та характеризується появою нових глобальних ринків, нових суб’єктів міжнародної економіки, нових правил регулювання міжнародних економічних відносин та ін.).

Суперечливість світу визначається не тільки існуванням і взаємодією двох “полюсних” ознак (різноманітність і цілісність) та протилежних тенденцій (диференціації, з одного боку, інтеграції та глобалізації – з іншого), але й системою протиріч, що виникають між:

- державами;

- угрупуваннями держав;

- національними економіками;

- національною та міжнародною економікою;

- сферами сучасного світу (економічною, політичною, духовною та соціальною).

Зовнішнє середовище міжнародних економічних відносин охоплює безліч різних сфер, зв’язків та відносин (рис. 1.2.).

Політико-правове середовище міжнародної економіки представлене незалежними державами з притаманними їм формами правління (монархія, республіка), політичними режимами (демократія, авторитаризм, тоталітаризм), відповідними формами устрою (унітарна держава, федерація, конфедерація); різноманітними міждержавними та наддержавними утвореннями (наприклад, ООН, ЄС, СНД); політичними партіями та партійними утвореннями – політичним процесом, який включає залучення у політичну діяльність (вибори, референдум, переговори та ін.); політичним функціонуванням (лобіювання, опозиція та ін.); міжнародною політикою та міжнародним правом (рис. 1.3-1.5).

Рис. 1.2. Зовнішнє середовище МЕВ.

Через політичні причини кожна країна по відношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегруватися з ними. З іншого боку, можливі тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, блокада. Розвиток міжнародної економіки багато в чому залежить від взаємної адаптивності політичних устроїв (табл. 1.2). Ефективна міжнародна економічна діяльність можлива лише в стабільному політичному середовищі.

У сучасному світі існує 253 країни, з яких 193 країни є суверенними (квітень 2009). 192 країни входять до складу ООН.

Група експертів зі впливового лондонського видання «Економіст» оприлюднила перший у своїй практиці індекс розвитку демократії у 167 країнах світу. Оцінку демократичності проводять за п'ятьма критеріями: електоральний процес та плюралізм, права громадян, функціонування влади, політична культура та участь у політичному процесі. Перша у списку Швеція, Україна займає 53 місце, Грузія 104, Росія – 107, остання 167-а Північна Корея.

Таблиця 1.2 Структура країн світу за типами політичного режиму

Тип режиму	Країни	% країн	% населення світу
Повні демократії		18.0	14.4
Неповні демократії		29.9	35.5
Змішані демократії		21.6	15.2
Авторитарні режими		30.5	34.9

Рис. 1.3. Диференціація країн світу за індексом демократії[2], 2008 р.

Рис. 1.4. Сучасні федерації

Рис. 1.5. Сучасні унітарні держави

Через політичні причини кожна країна по відношенню до інших може застосовувати преференції, режими найбільшого сприяння, інтегруватися з ними. З іншого боку, можливі тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, блокада. Розвиток міжнародної економіки багато в чому залежить від взаємної адаптивності політичних устроїв. Ефективна міжнародна економічна діяльність можлива лише в стабільному політичному середовищі.

Соціальне середовище міжнародної економіки характеризується багатоманітністю взаємопов’язаних людських станів, прошарків і угрупувань, інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, майновими, релігійними та іншими ознаками.

Соціальна поведінка людини залежить від таких соціальних засад, як стать, вік, сімейний стан, каста, раса, етнос, національність (задані характеристики); професія, ідеологія, релігія (набуті характеристики). Поєднання таких засад у різні комбінації породжує різноманітність соціальних статусів людей і їх інтересів. Переваги тих чи інших особливостей великих груп людей (населення регіону, нації, народності тощо) зумовлюють виникнення їх певних потреб, що відповідно впливає на їх інтереси і, в кінцевому випадку, відбивається на їх зовнішньоекономічних відносинах.

Духовне середовище міжнародної економіки є складною системою форм суспільної свідомості, а саме: наукової, естетичної, етичної, моральної, релігійної; а також типів культур, традицій, генотипів різних народів та інститутів, що їх обслуговують.

1.5. Еволюція світового ринку та міжнародної економіки.
Зміст міжнародної економіки.

Основні етапи розвитку міжнародної економіки та становлення світового ринку наведені відповідно у табл. 1.3. та 1.4.

Світова економіка та світове господарство здобули якість міжнародної економіки.

Міжнародна економіка – це складна система взаємопов’язаних національних економік, міжнаціональних та наднаціональних економічних процесів та інститутів, що їх обслуговують.

Головні ознаки міжнародної економіки:

- розвинуті сфери міжнародної торгівлі та міжнародного руху факторів виробництва;

- швидкий розвиток міжнародного виробництва, в першу чергу, в межах ТНК;

- розширення самостійної міжнародної валютно-фінансової сфери, яка не пов’язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів і факторів виробництва;

- розгалужена система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і наддержавних, а також громадянських утворень і механізмів регулювання економіки;

- домінування принципів відкритої економіки в економічній політиці держав.

1.6. Структура міжнародної економіки.

Структуризація міжнародної економіки можлива за багатьма критеріями. Головні з них – рівень розвитку економіки; форми міжнародних економічних відносин і їх регулювання; регіональні інтеграційні угрупування (рис. 1.6).

1. Рівень розвитку національної економікивизначається:

- обсягом ВВП на душу населення;

- ефективністю факторів виробництва;

- станом наукових досліджень і наукових досягнень;

Таблиця 1.4. Етапи розвитку міжнародної економіки (XV – початок XXІ ст.)

- демографічною ситуацією, наявністю кваліфікованих кадрів;

- рівнем доходів і рівнем споживання населення;

- часткою та характером взаємодії економічних укладів, механізмів ринкового саморегулювання, державного й громадянського регулювання економіки;

- рівнем інтегрованості національних економік у міжнародну економіку.

За рівнем розвитку національної економіки універсальним є поділ країн на розвинуті країни або промислово розвинуті країни, країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються (рис. 1.7).

Рис. 1.6. Критерії міжнародного поділу країн.

2. Форми міжнародних економічних відносин і їх регулювання виступають наступним критерієм структуризації міжнародної економіки.

Ускладнення міжнародного економічного життя закономірно зумовлює об’єктивну необхідність регулювання міжнародних економічних відносин. Головним суб’єктом такого регулювання є держава (див. табл. 1.4).

Рис. 1.7. Класифікація країн за рівнем розвитку.

1.7. Рух міжнародної економіки: форми, напрями, чинники. Матеріальні основи руху міжнародної економіки.

Рух міжнародної економіки – це складний багатоплановий процес, що може характеризуватися поступовим розвитком, функціонуванням, прогресом та регресом.

Важливою формою руху міжнародної економіки є функціонування, яке виражається у стаціонарній взаємодії змістовних складових і якісних параметрів міжнародної економіки.

Розвиток (прогрес), міжнародної економіки виступає як незворотна закономірна зміна змістовних складових та якісних параметрів міжнародної економіки в напрямі їх покращення та удосконалення. Протилежним цьому напрямку є регрес, який проявляється у погіршенні й занепаді змістовних складових і якісних параметрів міжнародної економіки.

Таблиця 1.5 Умовна структура міжнародної економіки

Важливою детермінантою розвитку міжнародної економіки є новітні ресурси, що модифікують організаційно-господарські способи функціонування економік різних країн. Глибинною основою даного процесу виступають зміни у власності на засоби виробництва та глобалізація економічних процесів. Відбувається поступове структурне зближення національних господарств за найважливішими загальноекономічними пропорціями, адаптуються їхні галузеві та міжгалузеві структури. Водночас залишається доволі виразним поділ країн світу на центр та периферію.

Головними засадами руху міжнародної економіки є:

- матеріальні засади, представлені інтернаціоналізацією виробництва, міжнародним поділом факторів виробництва та усуспільненням виробництва;

- соціально-економічні засади, що виступають у формі міжнародних економічних відносин та загальних економічних законів;

- неекономічні засади, детерміновані законами та закономірностями руху політичної, соціальної та духовної сфер сучасного світу;

- природно-екологічні засади, детерміновані законами та закономірностями руху навколишнього середовища.

Інтернаціоналізація виробництва – це вихід продуктивних сил за національні кордони, створення всесвітніх продуктивних сил, що використовуються всіма країнами незалежно від соціально-економічного або політичного устрою.

Міжнародний поділ праці – вищий ступінь розвитку територіального суспільного поділу праці, за яким окремі країни спеціалізуються на виробництві різних товарів з метою наступного взаємного обміну у певних якісних і кількісних співвідношеннях.

Міжнародний поділ праці є рушійною силою глобалізації світогосподарських зв’язків, що здійснює суперечливий соціально-економічний вплив на національні ринки.

Формами міжнародного поділу праці є міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Форми міжнародного поділу праці.

Міжнародні кооперація і спеціалізація сприяють:

- підвищенню динамізму інновацій та конкуренції;

- інтенсифікації спільної підприємницької діяльності;

- підвищенню якості продукції;

- зниженню капіталоінтенсивності виробництва;

- скороченню часу виробництва.

Так, наприклад, міжнародні угоди про технічне співробітництво та обмін вузлами та деталями на базі кооперування дозволяють на 14-20 місяців скоротити терміни налагодження виробництва нових видів виробів у порівнянні з організацією виробництва своїми силами, на 50-70% знизити вартість освоєння виробництва, а також здобути 90% рівня якості зарубіжного партнера, тоді як самостійне освоєння зарубіжної технології дозволяє забезпечити лише 70-80% даного показника.

Міжнародна спеціалізація має виробничий та територіальний напрями:

1. Виробничий напрям враховує спеціалізацію:

- міжгалузеву;

- внутрігалузеву;

- окремих підприємств.

2. Територіальний напрям охоплює спеціалізацію:

- окремих країн;

- груп країн;

- регіонів на виробництві певних продуктів та їх складових для світового ринку.

Основні види міжнародної спеціалізації виробництва:

- предметна (виробництво продуктів);

- подетальна (виробництво компонентів продуктів);

- технологічна або постадійна (здійснення окремих технологічних процесів і операцій).

Об’єктивною основою міжнародної кооперації виробництва є рівень розвитку продуктивних сил, що зростає, та процес стійких виробничих зв’язків між самостійними підприємствами як в країнах, так і на світовому рівні.

Міжнародна кооперація передбачає:

1) виробничо-технологічну співпрацю: передачу ліценцій та прав власності, розробку та узгодження проектно-конструкторської документації, удосконалення технологічних процесів управління виробництвом, стандартизацію тощо;

2) торгово-економічну співпрацю, зокрема, пов’язану з реалізацією кооперованої продукції, післяпродажним обслуговуванням техніки тощо.

При налагоджені коопераційних зв’язків використовуються:

1) підрядне виробниче кооперування – виконання робіт на замовлення, обумовлене термінами, обсягами, якістю тощо;

2) спільне виробництво.

Фактори, що впливають на розвиток міжнародного поділу праці зображено на рис. 1.9.

1.8. Соціально-економічні основи руху міжнародної економіки.

Розвиток міжнародної економіки підпорядкований загальнимзаконам і закономірностям.

Так, у законі відповідності міжнародних економічних відносин рівню та характеру інтернаціональних продуктивних сил виражається причинна взаємозалежність розвитку інтернаціональних продуктивних сил і міжнародних економічних відносин, у тому числі соціально-економічних та організаційно-економічних відносин.

Рис. 1.9. Фактори, що впливають на розвиток міжнародного поділу праці.

Розширення сфери економічної діяльності за межі держав, розвиток міжнародного поділу праці, зростання взаємозалежності національних економік є формами прояву дії закону інтернаціоналізації виробництва.

Основою еквівалентного обміну є інтернаціональні вартості, які формуються як середньосвітові величини в результаті конкурентної боротьби між різними державами та іншими суб’єктами світових ринкових відносин.

Згідно із законом інтернаціональної вартості, національні витрати суспільно необхідної праці країн, що експортують на світовий ринок найбільшу кількість певної продукції, формують інтернаціональні витрати і, як наслідок, інтернаціональну вартість. Проте у формуванні останньої беруть участь не всі товари, які виробляються у різних країнах, а лише ті, що експортуються на світовий ринок. Звідси ступінь впливу національної вартості на інтернаціональну залежить від частки окремих країн у загальному обсязі продажу окремих товарів на світовому ринку. Інтернаціональна вартість є основою світових цін.

Основною формою реалізації закону інтернаціональної вартості виступає закон відповідності сукупного попиту і сукупної пропозиції на світовому ринку.

Причинна залежність між минулими і майбутніми результатами економічної діяльності та умовами розширеного відтворення в міжнародній економіці виражена у законі накопичення. Наступність та збереження результатів попереднього циклу виробництва, розширене відтворення – це основа росту масштабів життєдіяльності. Розширене відтворення накопиченого багатства може здійснюватися лише при підтримці оптимальних пропорцій між використовуваною та перенесеною вартістю, упредметненою та живою працею, необхідним та додатковим продуктом, поточним споживанням та накопиченням, збільшенням продуктивності праці та демографічним зростанням.

До загальних можна віднести також закони зростання об’єктивної необхідності планомірного розвитку міжнародної економіки та зростаючого залучення національної економіки у світогосподарські зв’язки. Перший виражає причинну залежність між зростанням усуспільнення виробництва, соціалізацією власності та необхідністю свідомого та узгодженого ведення міжнародної економічної діяльності, а другий детермінує зростання відкритості національної економіки для міжнародної економіки у відповідності до розвитку продуктивних сил, поглиблення поділу праці в країні та за її межами.

Поглиблення і розширення сфери об’єктивної дії загальних економічних законів ґрунтується на цілісності світового господарства.

Основні терміни і поняття

Сучасний світ, середовище міжнародних економічних відносин, міжнародна економіка, структура міжнародної економіки, міжнародні економічні відносини, рух міжнародної економіки, інтернаціоналізація виробництва, міжнародний поділ праці, міжнародна спеціалізація, міжнародна кооперація виробництва, фактори міжнародного поділу праці, загальні економічні закони розвитку міжнародної економіки, закон відповідності міжнародних економічних відносин рівню та характеру розвитку світових продуктивних сил, закон усуспільнення, закон інтернаціоналізації економічного життя, закон нагромадження, закон інтернаціональної вартості, політико-правове середовище міжнародної економіки, соціальне середовище, духовне середовище, розвинуті країни, країни з перехідною економікою, країни, що розвиваються, форми міжнародних економічних відносин.

Контрольні та дискусійні питання

1. В чому полягає предмет міжнародної економіки?

2. Як пов’язані між собою еволюція міжнародної економіки та еволюція світового ринку?

3. Надайте характеристику сучасного світу.

4. Що вивчає міжнародна економіка?

5. Чому виникають міжнародні економічні відносини?

6. Розкрийте головні засади руху міжнародної економіки.

7. В чому полягає міжнародний поділ праці?

8. Обґрунтуйте, яким чином національні та міжнародні фактори впливають на міжнародний поділ праці.

9. Які політичні причини можуть вплинути на міжнародну економіку?

10. Назвіть різновиди міжнародних економічних відносин.

11. Проаналізуйте значимість соціального та духовного середовища для розвитку міжнародної економіки.

Вправи

Вправа 1.Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний термін або поняття.

1. Характеристика сучасного світу, що проявляється у взаємозалежності та єдності його різноманітних складових, рис та ознак.

2. Окремі держави, регіональні об’єднання дер­жав, інтеграційні угруповання, міжнародні економічні організації, юридичні та фізичні особи.

3. Галузь фундаментальної економічної науки, що вивчає світове господарство як ціле, його основні складові, а також міжнародні економічні процеси та явища.

4. Міжнародна торгівля та науково-технічний обмін, міжнародний рух людського капіталу, міжнародний рух капіталу, міжнародні валютно-фінансові відносини.

5. Вищий ступінь розвитку територіального суспільного поділу праці, за яким окремі країни спеціалізуються на виробництві різних товарів з метою наступного взаємного обміну у певних якісних і кількісних співвідношеннях.

6. Спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні кінцевих продуктів та їх складових.

7. Вихід продуктивних сил за національні кордони, створення всесвітніх продуктивних сил, що використовуються всіма країнами незалежно від соціально-економічного або політичного устрою.

8. Передача ліценцій та прав власності, розробка та узгодження проектно-конструкторської документації, удосконалення технологічних процесів управління виробництвом, стандартизацію тощо.

9. Характеризується багатоманітністю взаємопов’язаних людських станів, прошарків і угруповань, інститутів громадянського суспільства за демографічними, расовими, національними, професійними, майновими, релігійними та іншими ознаками.

10. Умови, процеси, фактори та результати міжна­родної економіки.

Поняття:

а) цілісність сучасного світу,
б) міжнародний поділ праці,
в) соціальне середовище міжнародної економіки,
г) об’єкти МЕВ,
д) міжнародна економіка,
є) міжнародна спеціалізація,
е) суб’єкти МЕВ,
ж) форми МЕВ,
з) інтернаціоналізація виробництва,
к) виробничо-технологічна співпраця.

Вправа 2.Знайдіть єдино правильну відповідь.

1. Яке з нижченаведених визначень характеризує міжнародні економічні відносини:
а) стійкі економічні зв'язки на основі спільних намірів, закріплених в довгострокових економічних угодах;
б) найпростіші економічні зв'язки, що мають епізодичний характер, регулюються одноразовими угодами;
в) переплетіння економік країн, погодження державної політики у взаємних економічних відносинах і у відносинах з третіми країнами;
г) тісні економічні зв'язки кооперативного типу на основі спільних, раніше розроблених і погоджених намірів, закріплених у довгострокових економічних договорах і угодах;
д) вірно б і в;
е) всі відповіді є вірними.

2. З особливостей МЕВ на сучасному етапі вкажіть ту, що забезпечує їх регулювання на інтернаціональному рівні:
а) посилення взаємозв'язку між національними і інтернаціональними інтересами;
б) зміна соціально-економічної моделі світу;
в) активний вплив на МЕВ НТР;
г) глобалізація економіки.

3. Об'єктом вивчення міжнародної економіки як науки виступає:
а) мегарівень глобальної господарської системи;
б) мезорівень глобальної господарської системи;
в) мікрорівень глобальної господарської системи;

г) макрорівень глобальної господарської системи.

4. Предмет міжнародної економіки пов'язаний із:
а) вибором оптимального варіанту використання обмежених ресурсів мікрорівня міжнародної економіки;
б) вибором оптимального варіанту використання обмежених ресурсів мезорівня міжнародної економіки;
в) вибором оптимального варіанту використання обмежених ресурсів мегарівня міжнародної економіки

г) вибором оптимального варіанту використання обмежених ресурсів макрорівня міжнародної економіки.

5. Міжнародні економічні відносини – це економічні зв'язки між:
а) країнами;
б) країнами і міжнародними організаціями;
в) міжнародними організаціями;
г) між усіма суб'єктами міжнародної економіки.

6. Яка із зазначених форм не відноситься до міжнародних економічних відносин:
а) міжнародна торгівля;
б) міжнародний рух капіталу;
в) міжнародний рух робочої сили;
г) міжнародний науково-технічний обмін;
д) відноситься все зазначене.

7. До соціально-економічних засад руху міжнародної економіки відносяться:

а) інтернаціоналізація виробництва, міжнародний поділ праці, усуспільнення виробництва;
б) міжнародні економічні відносини, загальні економічні закони;
в) політичні, духовні, соціальні засади;
г) природно-екологічні засади.

8. Вихід продуктивних сил за національні кордони, створення всесвітніх продуктивних сил, що використовуються всіма країнами незалежно від соціально-економічного або політичного устрою, це:
а) інтернаціоналізація виробництва;
б) міжнародний поділ праці;
в) міжнародні економічні відносини;
г) міжнародна спеціалізація.

9. Виділіть рівні міжнародних економічних відносин:
а) соціально-економічні відносини;
б) політико-правові відносини;
в) організаційно-економічні відносини;
г) вірно а, в;
д) всі відповіді вірні.

Вправа 3.Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове.

1. Одна з найважливіших рис різноманітності світу – це виникнення нових незалежних держав і національних економік.

2. Суб’єкти міжнародних економічних відносин – це лише фізичні особи.

3. Об’єкти міжнародних економічних відносин – це окремі держави, регіональні об’єднання держав, інтеграційні угруповання, міжнародні економічні організації.

4. До головних форм МЕВ належать: міжнародна торгівля та науково-технічний обмін, міжнародний рух людського капіталу, міжнародний рух капіталу; не належать: міжнародні валютно-фінансові відносини.

5. Засадами руху міжнародної економіки є інтернаціоналізація виробництва, міжнародний поділ праці, загальні економічні закони.

6. Політичні, духовні, соціальні засади не є засадами руху міжнародної економіки.

7. Міжнародна економіка – це національна економіка.

8. Формами міжнародного поділу праці є поділ виробництва на предметний, подетальний та технологічний.

9. Міжнародна кооперація праці являє собою стійкий обмін продукцією, що склався на основі міжнародної спеціалізації.

10. До соціально-економічних факторів міжнародного поділу праці відноситься релігія, національні традиції, культура.