Містовий модуль 3.12.Медичні аспекти управління природоохоронною діяльністю.
При вивченні теми необхідно по-перше познайомитися з показниками, що характеризують зв'язок стану здоров’я і якості НС, основними тенденціями в структурі захворюваності населення України.
Також необхідно ознайомитися що таке індекс людського розвитку. Як проводиться картографування медико-демографічних проблем. Як в країні здійснюється управління якістю продуктів і товарів. Які продукти можна вважати екологічно безпечними продуктами харчування. Що таке ГМО. Як в державі здійснюється профілактика радіаційного забруднення продуктів, стандартизація та сертифікація продукції.
Література:6; 11.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 3.13.Моделювання екологічних ситуацій.
При вивченні питання необхідно звернути увагу на те, що є обмеження зростання стійкого розвитку й екологічна етика Римського клубу (неформальна інформаційна група, стурбована проблемами людства) згідно світовій комп'ютерній моделі системної динаміки. Ця публікація була присвячена вивченню сценаріїв майбутнього, використанню глобальних прогнозів прискорення індустріалізації, росту населення, рівню недоїдання, виснаженню непоновлюваних ресурсів і погіршенню навколишнього середовища. Доповідь була розроблена з метою привернути увагу громадськості та її головним висновком було те, що якщо дана тенденція буде зберігатися, межі росту населення на цій планеті будуть досягнуті вже протягом наступних ста років. Медоуз і його колеги зробили висновок, що за допомогою ефективного екологічного менеджменту може бути збережена «екологічна й економічна стабільність».
Слід відзначити, що для ефективного функціонування екологічного менеджменту повинні існувати способи вирішення протиріч у відношенні правильних дій: у більшій мірі етика це дозволяє. Етику можна визначити як систему культурних цінностей, що мотивують поводження людини. Вона базується на причинах поводження, моралі, знанні природи та цілей з метою виконувати роль критерію розвитку та формування світогляду. Етика діє на рівні індивідів, закладів, суспільств, а також на міжнародному рівні. Деякі екологи обвинуватили іудейсько-християнську етику в тому, що її вплив протягом останніх двохсот років дозволив західним народам зайняти домінуючу позицію стосовно природи і йти за стратегіями експлуатації, а не керівництва.
Література:2; 6; 11.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 3.14.Екологічний маркетинг.
Слід визначитися з цим терміном. Маркетинг можна визначити як систематизовану діяльність, зв'язану формуванням або виявленням попиту. Сучасний маркетинг зв'язаний в основному з актом купівлі-продажу, стадією обміну й орієнтований, насамперед, на одержання максимального прибутку на основі всілякого обліку купівельної спроможності населення. Саме максимальний прибуток, а не вдоволений попит є в даний час основною рушійною силою маркетингу.
Екологічний маркетинг можна визначити як екологічно безпечну діяльність, зв'язану з розробкою, створенням і реалізацією продукції для задоволення потреб населення, що враховує екологічні наслідки.
Хоча прибуток є домінантою для діяльності підприємств, і екологічні проблеми найчастіше відносять у статтю витрат, багато товарів екологічного призначення в останнє десятиліття користалися великим попитом і переживали своєрідний бум, наприклад, опріснювальні установки, очисники води, фільтри, екологічно чисті продукти, нові технології вирощування сільськогосподарської продукції, медичні препарати, отримані з натуральних продуктів. Різні екологічні програми були розроблені і здійснені в несприятливих районах Земної кулі міжнародними організаціями, такими як Всесвітня організація охорони здоров'я, ООН, ЮНЕП, Всесвітній банк, ЮНЕСКО й іншими.
Розглядаючи питання про структуру екологічного маркетингу,слід звернути увагу на те, що існує 4 складових, так названих 4 Р маркетингу:
1. Продукт (Product):
- розширення лінії продукту;
- зміна виконання, якості та рис;
- консолідація лінії;
- стандартизований дизайн;
- видозміна;
- зміна складу;
- марка.
2. Ціна (Price):
- зміна ціни, умови;
- облік політики проникнення;
- політика ковзання.
3. Місце (Place):
- зміна доставки чи розподілу;
- зміна послуги;
- каналів;
- ступеня інтеграції.
4. Промоушн (Promotion):
- реклама;
- зміна продажу.
Обґрунтовуючи маркетингові функції, цінність корисної інформації дуже важлива і стає більш значною в міру того як організації зіштовхуються з новими конкурентами.
Сучасний екологічний маркетинг містить у собі 5 основних концепцій маркетингу.
1. Концепція удосконалювання виробництва заснована на твердженні, що споживачі будуть купувати товари, що широко поширені та доступні за ціною.
2. Концепція удосконалювання товару припускає, що споживачі будуть купувати товари найвищої якості з найкращими експлуатаційними властивостями та характеристиками.
3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль укладається в тому, що споживачі не будуть купувати товари організації в достатній кількості, якщо вона не починає зусиль у сфері збуту і стимулювання. Негативним фактором цієї концепції є відсутність довгострокової перспективи.
4. Концепція маркетингу припускає сучасний підхід, заснований на визначенні нестатків і потреб цільових ринків і забезпеченні бажаної задоволеності більш ефективними, у порівнянні з конкурентами, способами.
5. Концепція соціально-етичного маркетингу заснована на встановленні нестатків, потреб, інтересів цільових ринків і забезпеченні бажаної задоволеності більш продуктивними, на відміну від конкурентів, способами, при збереженні і зміцненні благополуччя споживача і суспільства в цілому.
Література:6; 11; 21.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання
Заліковий модуль 4
Інновації в управління природоохоронною діяльністю.
Змістовий модуль 4.15.Сталий розвиток територіальних систем.
При вивченні теми слід звернути увагу на визначення терміну сталого розвитку. «Сталий розвиток – це такий розвиток, який забезпечує потреби нинішнього покоління без завдання шкоди можливості майбутнього покоління забезпечити свої власні потреби» (Доповідь Комісії Брудтланд «Наше спільне майбутнє, 1987).
Важливо зрозумілим, що неминучість переходу України (та й будь-якої країни на планеті) до моделі стійкого розвитку (СР) випливає з необхідності вирішення загальних для світового співтовариства глобальних проблем. Сама ця модель виникла як спроба знайти загальну концептуальну платформу спільного виживання цивілізації, виходу з глобального (і особливо екологічного) кризового стану, недопущення світової катастрофи.
Поряд із загальними тенденціями і показниками моделі СР, наша країна буде характеризуватися і своїми специфічними рисами і тенденціями, наприклад, особливостями української духовності і менталітету, історії і національних традицій, євразійськими культурно-етнічними і територіально-природними реаліями, своєрідністю екологічної ситуації України і т.д.
Слід розглядати як концепцію стійкого розвитку більш доповненою бізнес орієнтованою концепцією, названою «Екоефективністю» (ЕЕ), що включає доставку конкурентних (за ціною) товарів і послуг, що задовольняють людські потреби та приносять якість у життя, у той час як швидко знижуються екологічні впливи і ресурсна інтенсивність по всьому життєвому циклу до рівня, принаймні, що відповідає оціненої можливості запасів Землі. При розгляді цього питання слід приділити увагу на економічні і фіскальні інструменти для стійкого розвитку. Протягом останнього десятиліття в Європі збільшилося звертання до економічних і фіскальних інструментів, як засобам рішення екологічних проблем і відповідальності компаній і організацій. Ця тенденція прийнятна і для зовнішнього навколишнього і для внутрішнього середовища. Податки на землю, споживання енергії, на викиди шкідливих речовин – це деякі з найбільш важливих доробків, що спостерігаються у напрямку до стійкого розвитку. Здійснення стійкого розвитку може вести до нових джерел капіталу для корпорацій. Виконання стратегій розвитку веде до скорочення ризику компанії, що є ключовим чинником при ухваленні рішення. У результаті такі компанії стають більш привабливими для інвесторів. Крім того, банки й інші кредитори пропонують більшу кількість можливостей екологічно свідомим і соціально відповідальним партнерам.
Література:1; 6; 11; 18; 19; 21.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 4.16Відповідальність за екологічні правопорушення
По-перше необхідно розглянути основні законодавчі акти екологічного управління. Метою законодавства є регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства і природи для раціонального використання і збереження природних багатств, запобігання шкідливому впливу господарської діяльності, покращення якості довкілля, зміцнення законності. Значення екологічного права полягає у встановленні науково-обґрунтованих правил поведінки людини у ставленні до природи. Завдання екологічного законодавства. Правові механізми. ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», «Про охорону атмосферного повітря», Про тваринний світ» тощо.
Потім звернути увагу на інформаційне забезпечення прийняття правових рішень. Значення інформації для процесу екологічного управління. Класифікація інформації. Вимоги до інформації. Визначення адміністративних інструментів (методів) управління, характерні особливості адміністративних методів управління, класифікація методів управління – регламентацій ні, розпорядчі, нормативні. Засоби розпорядчого впливу.
Література:4; 6; 11; 21.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 4.17Інновації управління природоохоронною діяльністю.
При вивченні питання сутності поняття «екологічна інновація»,слід визначитися з цим терміном. Під екологічними інноваціями розуміють результат творчої діяльності, спрямованої на розробку, створення та впровадження нововведень у виді нової продукції, технології, методу, форми організації виробництва й ін., які б прямо чи побічно сприяли зниженню екодеструктивного впливу виробництва і споживання на навколишнє середовище та сприяли б рішенню екологічних проблем.
Крім того, можна сформулювати на основі цього короткого визначення екологічних інновацій більш велике і чітке.
Таким чином, під екологічними інноваціями будемо розуміти результат творчої діяльності, спрямованої на: розробку, створення і впровадження нових технологічних процесів і технологічних циклів розробки і погодженого розвитку усіх функціональних ланцюжків по видобутку ресурсів, їхній переробці, використанню відходів і відтворенню цих ресурсів; розробку і застосування ресурсозберігаючої техніки і технологій; розробку і впровадження мало відхідних і безвідхідних технологій, у тому числі енергозберігаючих; розробку технологій, що забезпечують комплексне використання сировини і природних ресурсів та ін.
Весь інноваційний процес можна розділити на дві основні фази:
1) створення нововведення і його поширення;
2) дифузія інновації (її поширення в нових умовах чи місцях застосування).
Студенту необхідно розглянути всі можливі класифікації екологічних інновацій. Потім звернути увагу на механізм формування й ефективного використання інноваційних факторів, треба відзначити, що державне регулювання еколого-інноваційних процесів може (і повинне) здійснюватися з використанням двох груп інструментів: адміністративно-командних важелів; економічних механізмів (інструменти, що розроблені на стимулюючій основі).
При вивченні питання фінансування і стимулювання еколого-інноваційної діяльності, студент повинен знати, що в умовах регульованих ринкових відносин система фінансування еколого-інноваційної діяльності має свою специфіку і виступає як складний елемент інноваційної політики держави.
Ця система покликана забезпечити рішення наступних найважливіших задач:
1) створення необхідних передумов для швидкого й ефективного впровадження екологобезпечних технічних новинок і екологічно чистої продукції у всіх ланках народногосподарського комплексу країни, забезпечення її структурно-технологічної перебудови;
2) збереження та розвиток стратегічного науково-технічного потенціалу для забезпечення стійкого розвитку;
3) створення необхідних матеріальних умов для збереження кадрового потенціалу науки та техніки, запобігання його витоку за рубіж;
4) створення необхідних умов для підприємств задля накопичення фінансових ресурсів і стимулювання необхідності їх спрямування на впровадження екологічних інновацій.
Елементами цієї системи, взаємодіючими з підприємствами та їх об'єднаннями виступають:
- сукупність джерел надходження коштів;
- механізм акумуляції грошових надходжень і їх вкладення в екологоінвестиційні проекти і цільові програми;
- механізм контролю за інвестиціями, включаючи систему зворотності й оцінки ефективності використання власного та позикового капіталів.
В умовах обмеженості матеріальних і фінансових ресурсів питання фінансування еколого-інноваційних процесів здобувають загальнодержавне значення.
Література:6; 11, 21.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання.
Змістовий модуль 4.18.Геоінформаційні системи в управлінні природоохоронною діяльністю.
При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на наступні питання: сутність та задачі геоінформаційної системи. Функції геоінформаційної системи. Екологічне картування.Джерела інформації про стан довкілля. Класифікація екологічної інформації. Проектування карт екологічного стану. Напрямки використання екологічних карт. Ландшафтно-екологічне картування.
Література:11; 21.
Засоби контролювання:опитування, індивідуальне завдання.
3. Рекомендована література
1. Александров І.О. Стратегія сталого розвитку регіону / за ред. д.е.н. І.О. Александрова; НАН України; Ін-т економіки пром. – Донецьк: Ноулідж, 2010. – 203 с.
2. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины / Данилишин Б.М. – К. СОПС НАН Украины, 1996. – 260 с.
3. Добровольський В.В. Основи теорії екологічних систем; [Навчальний посібник] / В.В. Добровольський. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 272 с.
4. Донченко В.К. Экологическая экспертиза: [учеб. пособ. для студентов высших учебных заведений] / В.К. Донченко, В.М. Питулько, В.В. Растоскуев и др; под ред В.М. Питулько. – 2-е изд,,стер. – М.:Академия,2004г.-480 с.
5. Екологічний аудит територій: [Навч. посіб.]. – Івано-Франківськ: Галицька академія, 2008. – 272 с.
6. Екологічний менеджмент: [Навч. посіб.] / за ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Міхайлюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 407 с.
7. Іванюк Д.П. Управління природоохоронною діяльністю: [Навчальний посібник] / Д.П. Іванюк, І.В. Шульга. – К.: Алеута, 2007. – 368 с.
8. Іляшенко С.М. Формування ринку екологічних інновацій: екологічні основи управління: [Монографія] / С.М. Іляшенко, О.В. Прокопенко; За ред. д.е.н. проф. С.М.Ілляшенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. – 250 с.
9. Калыгин В.Г. Экологическая безопасность в техносфере. Термины и определения. – М.: Химия, КолосС, 2008. – 368 с.
10. Клименко М.О. Стандартизація та сертифікація в екології: [Підручник] / М.О. Клименко, П.М. Скрипчук; УДУВГП. – Рівне, 2003. – 202 с.
11. Кожушко Л.Ф. Екологічний менеджмент: [Підручник] / Л.Ф. Кожушко, П.М. Скрипчук. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432с.
12. Про екологічний аудит: закон України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: www.rada.gov.ua
13. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: закон України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: www.rada.gov.ua
14. Про основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року: закон України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: www.rada.gov.ua
15. Про прокуратуру: закон України закон України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: www.rada.gov.ua
16. Сафронов Т.А. Екологічні основи природокористування: [Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / Т.А. Сафронов. – Львів: «Навчальний посібник», 2003. – 248 с.
17. Скрипчук П.М. Менеджмент якості довкілля: [Монографія] / П.М. Скрипчук. – Рівне: НУВГП, 2006. – 350с.
18. Социально-экономический потенциал устойчивого развития: [Учебник] / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф Л. Хенса (Бельгия). – Сумы: Университ кн., 2007. – 1120 с.
19. Стійкий екологічно безпечний розвиток: Україна: [Навч. посібник] / Ф.В. Вольвач, М.І. Дробноход, В.Г. Дюканов та ін.; за ред. М.І. Дробнохода. – К.: МАУП, 2002. – 104 с.
20. Тетиор А.Н. Экологическая инфраструктура / А.Н. Тетиор. – М.: КолосС, 2005. – 272 с.
21. Шевчук В.Я. Екологічне управління: [Підручник] / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
22. Шевчук В.Я. Екологічний аудит: [Підручник] / Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Навроцький В.М. – К.: Вища шк, 2000. – 344 с.
23. Шмандій В.М. Управління природоохоронною діяльністю: [Навчальний посібник] / В.М. Шмандій, І.О. Солошин. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 296 с.
24. Электроэнергетика и природа (экологические проблемы развития электроэнергетики) / Под ред. Г.Н. Лялика, А.Ш. Резниковского. – М. Энергоатомиздат, 1995. – 352 с.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: екзамен.
5. Засоби діагностики успішності навчання: поточний контроль, модульний контроль, підсумковий модульний контроль за дисципліну, семестровий (академічний) контроль.