Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду хмари після аварії на АЕС

ЗМ1СТ

ВСТУП………………………………………………………………………….

1.Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду радіаційної

хмари після аварії на АЕС.……………………………….…………………....

2. Оцінка радіаційних обставин внаслідок аварії на АЕС після її

стабілізації ……………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..…

Вступ

Зростання науково-технічного прогресу на початку ХХІ століття привело до більш широкого використання атомної енергії в народному господарстві. Досить сказати, що на території України працює 4 атомних станції (Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС, Південноукраїнська АЕС, Запорізька АЕС) та більше 8 тис. підприємств і організацій, які використовують у виробництві радіоактивні речовини. До даного часу ще не вивантажено радіоактивне паливо з 1 і 3 енергоблоків Чорнобильської АЕС. В Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях розташовано багато підприємств по видобутку та переробці уранових руд. В даний час на радіаційно-небеспечних об’єктах (РНО) зберігається та використовується велика кількість радіоактивних відходів (РАВ):

- на Чорнобильській АЕС, в зоні відчуження, близько 1,1 млрд. м³ РАВ;

- на всіх АЕС до 70000 м³;

- на видобувних і переробних підприємствах до 65,5 млн. тонн;

- у медицині, науці та інших підприємствах до 5000м³.

Статистика свідчить, що за 5 років (1981-1985) на Чорнобильській АЕС зафіксовано 104 випадки аварійної зупинки енергоблоків (з протоколу засідання Політбюро ЦК КПРС від 3 липня 1986р.). В результаті аварії на Чорнобильській АЕС загальна площа забруднення склала 57000 км². Тільки в Україні в зону забруднення потрапили Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська, Рівненська, Вінницька і Волинська області. Таким чином в разі аварії на РНО, розміщених на території України, в зони сильного радіаційного забруднення може потрапити 100% її території, що приведе до великої кількості людей, вражених іонізуючим випромінюванням. Більш за все від аварії страждають діти та підлітки до 14 років, серед яких збільшуються випадки захворювання раком щитовидної залози, викликаних радіацією.
Подолання наслідків НС потребує залучення великої кількості рятівників, матеріальних ресурсів та фінансових коштів. Так, по даним спілки ліквідаторів наслідків аварії «Чорнобиль», до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залучалося 835 тис. чоловік. В результаті перебування їх на радіоактивно-забрудненій території кожний 10-ий став інвалідом, кожний 25-тий пішов з життя в молодому віці.

Для подолання наслідків НС на РНО з мінімальними людськими втратами та матеріальними збитками виникає гостра необхідність у підготовці фахівців, здатних прогнозувати наслідки аварії на РНО та обґрунтовано приймати рішення по захисту робітників ОНГ та жителів України.

Робота над РГР включає в себе текстовий розрахунково-пояснювальний матеріал та графічну частину і передбачає цілий ряд додаткових завдань, з метою вироблення у майбутніх керівників наступних навичок:

- уміння працювати з навчальною, методичною, технічною та іншою літературою;

- уміння аналізувати обставини і приймати обґрунтоване рішення по захисту робітників, службовців і об'єктів народного господарства в НС;

- проведення дослідницької роботи по аналізу прогнозованої ситуації.

В РГР , яка виконується на аркуші формату А4, я повинна провести теоретичний аналіз наслідків аварії на АЕС в період формування сліду та стабілізації обставин та розрахувати параметри радіаційного забруднення місцевості, необхідні для прийняття висновків по ліквідації наслідків аварії і забезпеченню безпеки робітників.

Робота над РГР включає в себе: теоретичне обґрунтування та розрахунки з оцінки радіаційних обставин; креслення зон забруднення та графіки залежностей відповідних параметрів; висновки і рішення за цими розрахунками.

Робота виконується самостійно протягом двох тижнів. Після виконання РГР студент повинен здати роботу на перевірку викладачу і захистити її.

Оцінка радіаційних обставин в період формування сліду хмари після аварії на АЕС.

Задача1.

На АЕС виникла аварія. Зруйнований один з ядерних реакторів типу РВБК-1000. В атмосферу викинуто 50% радіоактивних речовин. Час аварії-ніч. Метеорологічні умови в місті аварії наступні: вітер на висоті 10 м від поверхні Землі дме в напрямку ОНГ зі швидкістю V₁₀= 3-5 м/с; хмарність - змінна (відсутня); об'єкт народного господарювання віддалений від району аварії на відстані Lx=30 км. Робітники працюють на відкритих майданчиках та в цеху впродовж 5 діб.

Визначити:
1) Розміри можливих зон радіоактивного забруднення місцевості(відобразити графічно);

2) В якій зоні радіаційного забруднення знаходиться об'єкт;
3) Час початку опромінювання;
4) Яку дозу опромінення отримають робітники за 5 діб праці;
5) Виробити пропозиції по організації;

6) Кожне рішення повинно бути обгрунтовання.