Порядок встановлення агроекологічної оцінки

Методичні вказівки

До виконання практичних робіт

з дисципліни «Агроекологія»

для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія»

Рекомендовано до друку методичною радою

Технічного коледжу НУВГП

Протокол №__2____

від_27.03_______ 2012 р.

Рівне-2012

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу «Прикладна екологія» для молодших спеціалістів з дисципліни «Агроекологія»./ С.В. Ковальчук Технічний коледж НУВГП, 2012. - 31 с.

УДК 332.3:631.4

Приведенні методи визначення оцінки якості земель з врахуванням основних параметрів родючості ґрунтів і їх екологічний стан.

Упорядники: С.В. Ковальчук викладач.

Відповідальний за випуск: Л.І. Васьковець, заступник директора з навчально-методичної роботи

Зміст

Практична робота №1Оцінка якості ґрунтового покриву господарства за агроекологічними показниками…………………………4

Практична робота №2Оцінка основних агрокліматичних умов вирощування рослин ………………………………………………………10

Практична робота №3Оцінка рівня пестицидного навантаження на агроекосистему……………………………………………………………..16

Практична робота №4Оцінка екологічного стану ландшафтів та ґрунтів агроекосистем балансовим методом за непрямими показниками………………………………………………………………...21

Практична робота № 1

Тема: Оцінка якості ґрунтового покриву господарства за агроекологічними показниками

Мета:ознайомитись та, засвоїти методу агроекологічної оцінки ґрунтів

Теоретичні відомості

Згідно з Указом Президента України № 1018/95 від 02.12.95 р. і наказом Мінсільгосппроду № 336 від 13.12.95 р. в країні проводиться еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. Її мета — створення інформаційної бази землекористування, що дасть змогу раціональніше використовувати земельні ресурси, планувати заходи з підтримання і підвищення родючості ґрунтів, оптимізувати технології вирощування сільськогосподарських культур, проводити економічну оцінку земель.

Еколого-агрохімічний паспорт поля — це документ, в якому зо­середжена інформація про родючість ґрунтів та їх агроекологічний стан. Він розробляється для кожного поля або земельної ділянки на основі матеріалів агрохімічного, радіологічного та інших видів моніторингу ґрунтів, у тім числі на вміст важких металів і решток пестицидів. Цими паспортами обґрунтовують заходи, спрямовані на раціональне використання й підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх агроекологічного стану.

Агрохімічну оцінку якості грунту проводять агроекологічним методом з використанням показників, які характеризують його внутрішні властивості, і виражають у балах. За 100 балів взято еталонний грунт, інші ґрунти оцінюють відносно еталону.

Агроекологічний стан ґрунту визначають внесенням в агрохімічну оцінку поправки на забруднення його радіонуклідами, важкими металами та пестицидами з урахуванням кліматичних умов території. зрошення, осушення, кислотності, засоленості ґрунтів та ін.

Основними показниками, за якими визначають агрохімічний стан ґрунтів поля, є: вміст в орному шарі гумусу, азоту (легкогідролізованого), рухомого фосфору, обмінного калію, мікроелементів (мангану, молібдену, цинку, міді, бору, кобальту), а також кислотність ґрунту, ємність катіонного обміну, сума увібраних основ, щільність ґрунту, максимально можливі запаси продуктивної вологи в шарі 0 - 100 см.

Екологічний стан поля визначається рівнем антропогенного за­бруднення радіонуклідами (цезій-137, стронцій-90), важкими металами (рухомі форми кадмію, цинку, міді, свинцю, ртуті), рештками ДДТ, іншими високотоксичними пестицидами.

Основою для складання еколого-агрохімічного паспорта є дані суцільного ґрунтово-агрохімічного, радіологічного, просторово-пестицидного моніторингу сільськогосподарських угідь, а також обстеження ґрунтів щодо вмісту важких металів і погіршення їхніх агрофізичних властивостей.

Складають еколого-агрохімічні паспорти по кожному туру ґрунтово-екологічного обстеження, тобто через кожні п'ять років.

Весь комплекс робіт проводять на рівні елементарної ділянки площею ріллі в Лісостепу - до 10 га, на Поліссі - до 5 га. На осушуваних землях максимальна площа елементарної ділянки дорів­нює відповідно 5 і 3 га, на сіножатях і пасовищах - до 10 га, саду - до 4 га, хмільників - відповідає максимальній площі кварталу. Зразки відбирають з орного шару, а на хмільниках - із двох шарів 0-20 і 20-40 см. Один зразок з елементарної ділянки формують із 20 - 25 проб. Його маса дорівнює 300 - 400 г, він призначений для визначення вмісту рухомого фосфору, обмінного калію і реакції ґрунтового розчину. Для знаходження інших показників формують змішаний зразок із поля (але окремо для кожної ґрунтової відміни).

Методика встановлення зведеної агроекологічної оцінки передбачає врахування агрофізичних (максимально можливі запаси продуктивної вологи), фізико-хімічних (обмінна кислотність) та агрохімічних (вміст в орному шарі ґрунту гумусу, легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору, обмінного калію, рухомих форм мікроелементів) показників родючості ґрунту, його забрудненості важкими металами, рештками пестицидів, радіонуклідами та ін.

Порядок встановлення агроекологічної оцінки

Агроекологічна оцінка ґрунтового покриву поля визначається на основі даних еколого-агрохімічного паспорту поля, а саме таких блоків – агрономічні властивості грунту (фізичні та хімічні) та техногенне навантаження (забруднення радіонуклідами, залишками пестицидів, важкими металами).