Морфологічні пристосування рослин до світлового режиму.
Мета: познайомитися з морфологічними пристосуваннями рослин конкретних фітоценозів, які дозволяють їх жити в умовах різного освітлення.
Завдання:
1. Всі зростаючі на досліджуваній території рослини розподіляють між трьома групами по відношенню до світла: світлолюбні (геліофіти), тіньолюбні (сциофіти) та тіньовитривалі, а також перехідні форми: геліосциофіти та сциогеліофіти). Вказати місце кожного виду в ярусній структурі фіоценозу та його фенофазу.
2. Зробити узагальнююче порівняння морфологічних ознак типових рослин освітлених та затінених місцезростань:
- для трав: розгалуженість кореневої системи, довжина міжвузлів, розмір листової пластинки, ступінь розвитку кутикули, мережа жилок,розташування листових пластинок до сонячних променів (під кутом, ребром чи перпендикулярно) тощо;
- для дерев: співвідношення висоти дерева та товщини його стовбура на висоті 130 см, структура крони (ажурна, щільна), наявність листової мозаїки).
3. Знайти різні екземпляри одного і того ж тіньовитривалого виду рослин, які виросли в умовах різного освітлення. Наприклад тонконіг лучний (Poa pratensis L.) суниці лісові (Fragaria vesca L.), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Webb ex Wigg.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), черемха звичайна (Padus avium Mill.) тощо. Порівняти світлову та тіньову форми двох видів рослин (трав’янистої та деревної) за наведеним планом. Зробити малюнки.
4. Відмітити, на якій фенофазі знаходяться одновікові рослини світлової та тіньової форми.
5. Зробити висновок про пристосування рослин, які дозволяють їм жити в умовах різного освітлення.
Екскурсія №3.
Рослини різних екологічних груп по відношенню до водного режиму.
Мета: встановити участь рослин різних екологічних груп по відношенню до водного режиму у фітоценозах, познайомитися з особливостями їх морфологічної будови.
Завдання 1.Встановити флористичний склад фітоценозів на досліджуваній ділянці.
1. Всі рослини досліджуваних фітоценозів розподілити на основні екологічні типи за вимогливістю до води: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти та ксерофіти, та проміжні групи (мезогігрофіти, гігромезофіти, мезоксерофіти, ксеромезофіти тощо).
2. Встановити, до якої екологічної групи відноситься види домінанти та кількість видів кожної екологічної групи у досліджуваних фітоценозах.
3. Вибрати типові рослини основних екологічних груп по відношенню до води до води і порівняйте їх за такими показниками:
- розмір поверхні рослини, насамперед листків;
- наявність і характер покриття на поверхні стебла та листків (слиз, восковий наліт, волоски);
- ступінь розвитку механічних тканин (слабкий, помірний, значний),
- наявність спеціальних запасаючих тканин – водоносної (гідропаренхіми) та повітроносної (аеренхіми).
4. Зробіть висновок про відповідність флористичного складу фітоценозів щодо водного режиму умовам зволоження, відзначивши, які особливості морфологічної будови дозволять рослинам зростати саме в цих умовах.
Завдання 2. Дослідження особливостей водного режиму рослин в природних умовах:
1. Знайти і записати назви рослин - представників різних екологічних груп по відношенню до зволоженості. Довести приналежність знайдених видів до тієї чи іншої групи. Результати спостережень оформити у вигляді таблиці.
| Екологічна група | Назва рослини | Обґрунтування |
| Ксерофіти | ||
| Мезофіти | ||
| Гідрофіти | ||
| Гігрофіти | ||
Для виконання цього завдання необхідно знайти по 2 представники кожної групи, включаючи проміжні групи (мезоксерофіти, ксеромезофіти, мезогігрофіти, гігромезофіти та інші.
2. Записати в щоденник визначення пойкілогідрових рослин, гомойогідрових, навести приклади і знайти в природі представників рослин, які мають названі водні режими.
3. Дати визначення гідростабільним та гідролабільним видам, записати його в щоденник, навести приклади рослин, знайти їх в природі.
4. Зробити висновок про пристосування рослин різних екологічних груп до режиму зволоження.