III. Вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1. Що таке екологія?

2. Які методи використовує екологія?

3. Які основні завдання вирішує екологія?

III. Вивчення нового матеріалу

Окремі галузі екології часто виділяють за напрямком досліджень. Загальна екологія займається дослідженням усіх типів екосистем. Екологія рослин до­сліджує зв'язки рослинних організмів із середовищем. Екологія тварин дослі­джує динаміку й організацію тваринного світу.

Важливу роль у диференціації екологічної науки мав IIIботанічний конгрес, який відбувся 1910 року в Брюсселі. На ньому було вирішено виділити в еколо­гії рослин окрему екологію особин (аутекологію) та екологію угруповань (син­екологію). Цей поділ поширився також на екологію тварин і загальну екологію. * Пізніше було окремо виділено також екологію популяцій (демекологію).

Крім того, виділяють екологію людини, тварин, рослин та екологію мікро­організмів. Із 70-х років XX століття складається соціальна екологія, що вивчає особливості взаємодії суспільства й навколишнього середовища та його охорони.

Аутекологія вивчає взаємозв'язки представників виду з навколишнім се­редовищем. Вона переважно досліджує межі стійкості виду і його ставлення до різних екологічних факторів: тепла, світла, вологи, родючості і т. п., а та­кож дію середовища на морфологію, фізіологію й поведінку організму, розкри­ває загальні закономірності впливу факторів середовища на живі організми.

Синекологія аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів певного угруповання організмів, а також взаємодії між угрупованнями й фак­торами довкілля.

Демекологія вивчає структуру виду: біологічну, статеву, вікову, етологічну, описує коливання чисельності різних видів і встановлює їх причини.

Екологія — це дисципліна, що вивчає загальні закони функціонування еко­систем різного ієрархічного рівня. Це комплексна наука, що досліджує сере­довище існування живих істот (включаючи людину). Вона розглядає деяку сукупність предметів і явищ з точки зору суб'єкта або об'єкта (живого або за участі живого), котрий є центральним у цій сукупності.

Прикладна екологія як наука базується перш за все на різних галузях біоло­гії — фізіології, генетики, біофізики, але вона також пов'язана з іншими при­родничими науками — фізикою, хімією, геологією, географією, математикою. Прикладна екологія, крім того, не може бути відділена від моралі, права, еко­номіки, оскільки лише в поєднанні з ними можна докорінно змінити ставлення людини до природи. Сучасна кризова ситуація вимагає екологізації всіх форм людської діяльності, врахування законів і вимог екології.

Останнім часом в усьому світі життя примусило започаткувати найрізнома­нітніші напрямки екологічних досліджень з метою забезпечення фахівців необ­хідною для прийняття рішень екологічною інформацією з усіх сфер людської діяльності. Нині сформувалося близько ста напрямів екологічних досліджень, які можна об'єднати за принципами галузевої належності, взаємозв'язків, пріоритетності, теоретичного та практичного значення.

У зв'язку з цим екологія розпалася на ряд наукових галузей і дисциплін, що є досить далекими від початкового визначення екології як науки про стосунки живих організмів з навколишнім середовищем. Але в основі всіх сучасних на­прямків екології лежать фундаментальні ідеї екології.

Згідно_ з предметом дослідження, екологія поділяється на екологію мікро­організмів, грибів, рослин, тварин, людини, сільськогосподарську, прикладну, інженерну та загальну екологію — теоретичну й узагальнюючу дисципліну.

За середовищами та компонентами розрізняють екологію суші, прісних во­доймищ, морську, високогірну, хімічну тощо.

За підходами до предмета вивчення виділяють аналітичну й динамічну еко­логію.

Прикладна екологія — дисципліна, що вивчає механізми руйнування біо­сфери людиною, способи запобігання цим процесам і розробляє принципи ра­ціонального використання природних ресурсів без деградації життєвого сере­довища.

З прикладної екології за науковими напрямками виникають промислова екологія, екологія енергетики, сільськогосподарська, канцерогенезу тощо.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

1. Які розділи екології існують?

2. Що вивчає демекологія?

3. Що вивчає аутекологія?

4. Яке місце займає екологія в системі наук?

V. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал теми. На конкретних прикладах порівняти живі й неживі системи.