Методичні засади проведення екологічного аналізу

13.1 Мета та завдання екологічного аналізу.

Екологічний аналізпроекту спрямовано на визначення його впливу на навколишнє середовище і є необхідним для проектів майже кожного виду (окрім, наприклад, освітніх).

Навколишнє середовище – це сукупність природних чинників і об’єктів, що мають природне походження або розвиток.

Метою екологічного аналізу є якісна та кількісна оцінка впливу проекту на довкілля та розробка системи заходів зниження шкоди.

За допомогою проведення екологічного аналізу можливе вирішення наступних завдань.

1. Збір і систематизація інформації про вплив проекту на навколишнє середовище - землю, воду, надра, атмосферне повітря, рослинний і тваринний
світ. Шкідливий вплив результатів проекту на навколишнє середовище може проявлятися через матеріали, речовини, продукцію, енергію,
фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання,
радіацію).

2. Оцінка вірогідності і причин виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.

3. Розробка системи заходів, які спрямовані на зменшення негативного впливу проекту на навколишнє середовище та недопущення виникнення надзвичайної екологічної ситуації.

4. Визначення стандартів та нормативів, що регламентують потенційний вплив на навколишнє середовище, та їх застосування при розробці проекту та його реалізації.

5. Розрахунок витрат на дотримання законодавства про
охорону навколишнього природного середовища та реалізацію засобів зменшення шкідливого впливу.

13.2 Типи впливу проекту на навколишнє середовище.

Вважається, що всі проекти можна розділити в залежності від ступеня їх впливу на навколишнє середовище на чотири категорії.

Перша категорія проектів, так звана «категорія А» - це проекти, які надають значної шкоди зовнішньому середовищу. До цієї категорії відносяться проекти створення промислових підприємств всіх галузей, будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, створення тваринницьких комплексів продуктивністю понад 5 000 голів і пта­хофабрик, будівництво каналізаційних систем, очисних споруд, водозаборів, систем водопостачання. Проекти, що підпадають під категорію А потребують ретельнішого екологічного аналізу

До другої категорії, категорії В відносяться проекти, вплив на зовнішнє середовище яких дещо менший, ніж у проектів категорії А. Наприклад, до проектів категорії В відносяться проекти у галузі сільського господарства або туризму.

Третя категорія, категорія С надається проектам, які не надають на навколишнє середовище негативного впливу. Це, наприклад, проекти у галузі освіти або охорони здоров’я.

І, нарешті, четверта категорія D – це проекти, які надають позитивного впливу на навколишнє середовище.

При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяються такі його компоненти: клімат і мікроклімат; повітряне середовище; геологічне середовище; водне середовище; ґрунти; рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти.

Вплив проекту на клімат та мікроклімат може надаватися через значне виділення інертних газів, теплоти, вологи, можливість виникнення мікрокліматичних умов, що сприяють розповсюдженню шкідливих видів фауни і флори [6].

Оцінка впливу проекту на повітряне середовище надається за допомогою характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, розрахунків маси викидів, рівня забруднення атмосферного повітря, рівня шуму від об'єкта проекту, впливів теплових викидів, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань.

Вплив проекту на водне середовище може проявлятися як порушення гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об'єктів і територій надходження у поверхневі і підземні води забруднюючих речовин при скидах стічних вод і фільтраційних витоках.

Впливи проектної діяльності на ґрунти можуть проявлятися у якості хімічного, біологічного та радіоактивного забруднення, вібрації, виникнення небез­печних інженерно-геологічних процесів і явищ. Найбільш поширеними прикладами шкідливого впливу можна вважати створення небезпечних відходів та забруднення земель. Небезпечні відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі господарської діяльності, не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та мають такі фізичні, хімічні, небезпечні біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створювати значну небезпеку для навколишнього природного середовища. Забруднення земель – це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін [5].

Шкідливий вплив на флору і фауну, як правило, надається опосередковано, через зміну клімату і мікроклімату, водного режиму, ґрунтового покриву, фізичних і біологічних факторів, та виражається у зміні складу рослинних угруповань і фауни, видової різнома­нітності, популяцій домінуючих, цінних видів, їх фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб [6].

13.3 Методичні засади проведення екологічного аналізу.

Екологічний аналіз проводиться на основі результатів, що отримано при проведенні маркетингового та технічного аналізу – виробничої програми, вибраної техніки, технології і таке інше.

Почати екологічний аналіз доцільно з вивчення документів, що регламентують вплив підприємств на навколишнє середовище - державних екологічних стандартів, які визначають режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, та екологічних нормативів, які встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів [4].

Надалі треба визначитися, яких саме аспектів проекту стосуються екологічні стандарти та нормативи, виділити можливі напрями шкідливого впливу на навколишнє середовище з боку проекту та визначити масштаб і рівень впливу за кожним напрямом. Складений перелік впливів слід проранжувати за значенням наслідків. Оцінка впливу на навколишнє середовище повинна обов’язково містити порівняння «ситуації з проектом та без проекту», тобто характеристику сучасного і прогнозного станів навколишнього середовища.

За бажанням можна заказати проведення екологічного аудиту, тобтодокументально оформленого системного незалежного процесу оцінювання об'єкту екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту.

Далі слідує передача Заяви про екологічні наслідки діяльності в місцеві органи влади. Заява є юридичним документом, у якому відображаються дані про проектну діяльність; суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних еко­логічних ситуацій; кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику та безпеки для життєдіяльності населення планованої діяльності, а також заходи, що гарантують здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів; перелік залишкових впливів; вжиті заходи щодо інформування громадськості про плановану діяльність, мету і шляхи її здійснення; зобов'язання замовника щодо здійснення проектних рішень відповідно до норм і правил охорони навколишнього середовища і вимог екологічної безпеки на всіх етапах будівництва та експлуатації об'єкта планованої діяльності. Заява про екологічні наслідки діяльності підписується замовником і гене­ральним проектувальником [6].

Наступним етапом може бути екологічна експертиза(державна або суспільна), тобто діяльність спеціально уповноважених державних органів або об'єднань громадян, що ґрунтується на аналізі та оцінці проектних матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність діяльності нормам і вимогам законодавства [1].

Завершується екологічний аналіз розробкою системи заходів, що запобігають створенню екологічної катастрофи, та допомагають зменшити шкоду від проекту для навколишнього середовища. Безперечно, вартість кожного з запланованих заходів повинно бути оцінено. Якщо існують альтернативні заходи, що призводять до однієї мети, доцільно було б провести порівняння ефективності кожного з них.

Система заходів, які допомагають зменшити шкідливий вплив проекту на середовище, може включати ресурсозберігаючі, захисні, відновлювальні, компенсаційні та охоронні заходи. Ресурсозберігаючі заходи спрямовано на раціональне використання земельних, водних, енергетичних, паливних ресурсів. До захисних заходів відносяться обґрунтування рівнів допустимих викидів; організація моніторингу стану атмосферного повітря; обґрунтування заходів щодо зменшення шуму; запобігання або зменшення розвитку небезпечних геологічних процесів і явищ; запобігання або зменшення надходження у водне середовище забруднюючих речовин, порушення гідродинамічного режиму, вис­наження поверхневих і підземних водних ресурсів, погіршення стану вод і деградації угруповань водних організмів; запобігання виснаженню і деградації рослинних угруповань і фауни. Серед відновлювальних заходів можна виділити технічну і біологічну рекультивацію. Компенсаційні заходи - це компенсація незворотного збитку від планованої діяль­ності, наприклад, грошове відшкодування. Охоронні заходи включають моніторинг території зон впливів планованої діяльності та сис­тему оповіщення населення.