Збільшення статевого члена в об'ємі, ущільнення його кавернозних тіл, а головка його не напружена, акт сечвиведення не порушений
(-) ерекція супроводхуєтася почуттям жару і болючості в статевому члені
Питання №540. Тактика лікування приапізму
(-) променева терапія
(-) оперативне лікування
Консервативне лікування
(-) комбіноване лікування
Питання №541. Види новокаїнових блокад, що використовуються при лікуванні приапізму:
Епідуральна
(-) пресакральна
(-) спинномозкова
(-) ішиоректальна
(-) паравертебральна
Питання № 542. Мета хірургічного лікування приапізму:
(-) відновлення лімфовідтоку
Відновлення відтоку венозної крові
(-) зменшення притоку артеріальної крові
(-) розрив патологічних нервових зв'язків
(-) відновлення нормального сечовиділення
Питання № 543. Редукція статевого прутня після виконання сафено-кавернозного анастомозу спостерігається частіше:
На операційному столі
(-) через 24 год. після операції
(-) через 2-4 год. після операції
(-) після 8-12 год. після операції
Питання №544. Оптимальний термін операції при відсутності ефекту від консервативної терапії приапізму:
(-) тиждень з початку захворювання
Години з початку захворювання
(-) 48-72 години з початку захворювання
(-) 24-36 годин з початку захворювання
(-) 36-48 годин з початку захворювання
Питання № 545. Головна умова ефективності лікування приапізму:
(-) дотримання оптимального терміну проведення операції
(-) адекватна антикоагуляційна терапія в післяопераційному періоді
Повне відновлення венозного відтоку з кавернозних тіл статевого прутня
(-) максимально можливе розсічення білкової оболонки кавернозних тіл статевого прутня
(-) вивільнення уретри від здушення кавернозними тілами статевого прутня
Питання № 546. Характерні рентгенологічні зміни в сім'яних піхурцях при хронічному простатиті:
(-) нерівномірність заповнення
(-) ампутація сім'яних піхурців
(-) зморщування сім'яних піхурців
(-) мішкоподібне розширення сім'яних піхурців
Неповне випорожнення сім'яних міхурців та рефлюкс контрастної речовини в передміхурову залозу
Питання № 547. Принципи раціональної антибактеріальної терапії гри лікуванні хронічного простатиту:
(-) знання особливостей проявів та частоти побічних реакцій
(-) призначення короткочасних курсів антибактеріальних препаратів широкого спектру дії
Виділення та ідентифікація збудника хвороби і вивчення його антибіотикограми, вибір найбільш ефективного та найменш токсичного препарату
(-) проведення антибіотикотерапії необхідної тривалості до досягнення стерільності бак. посівів секрету простати
Питання №548 Антибактеріальні препарати, що мають високу константу дисоціації в лужному середовищі і забезпечують свою високу концентрацію в тканині простати:
(-) макроліди
(-) пеніціліни
Тетрацикліни
(-) левоміцитин
Питання №549. Основний передумовний фактор хронічного простатиту:
(-) інфекція
(-) імунний
(-) гормональний
(-) розсіяний та магістральний варіанти кровопостачання передміхурової залози
(-) напівсферичні утворення жовтого кольору або поліпозні утворення, шо піднімаються над слизовою
Нейровегетативні порушення
Питання №550. Найбільш часті збудники інфекційних простатитів:
(-) віруси, хламідії
(-) мікоплазми, стафілококи
(-) L-форми бактерій
Трихомонади, хдамідіі, стафілококи, стрептококи
(-) кишкова паличка
(-) синьогнійна паличка
Питання №551. Фізиологічна роль секрету передміхурової залози:
(-) підтримання бар'єрної функції, збільшення об'єму сім'яної рідини
Гормональна регуляція статевої функції, підтримання життєдіяльності сперматозоонів, нейтралізація слабко-кислого середовища сім'яної рідини
(-) стимуляція еректильної складової статевого циклу
Питання №552. Основний етіологічний фактор простатозу:
(-) стріктура уретри
Гормональний дисбаланс та каналікулярний спад
(-) порушення інервації
(-) застій секрета в ацинусах
Питання №553. Основна причина застою секрету у фолікулах передміхурової залози:
Атонія простати
(-) перерваний статевий акт
(-) неповноцінна еякуляція
(-) тривале статеве утримання
(-) незадоволене сексуальне збудження
Питання №554. Найбільш часті причини застою крові в органах малого тазу, які приводять до розвитку простатиту:
(-) варикоцелє
(-) гіподінамія
Хронічні запори
(-) хронічний алкоголізм
(-) застій венозної крові в органах малого тазу
(-) нікотинова інтоксикація
Питання №555. Ведучі фактори в розвитку хронічного простатиту: