Соціальне середовище проекту та його оцінка

14.1 Мета та завдання соціального аналізу.

Проведення соціального аналізу інвестиційних проектів і дотепер не тільки вважається за неважливе багатьма підприємствами, але й навіть ставиться під сумнів сама доцільність його проведення. Однак, і в зарубіжних країнах, і в Україні часто трапляється ситуація, коли витрати за проектом значно перевищують заплановані саме через неврахування соціального фактора. Іноді витрати за проектом стають настільки великими, що потенційно ефективний проект стає неефективним, а іноді навіть його реалізація стає неможливою. Тому ігнорувати соціальний аналіз, який є невід’ємною частиною проектного аналізу, ні в якому разі не можна. Складність та зміст соціального аналізу, витрати на його проведення будуть розрізнятися у кожному певному випадку та залежатимуть від особливості проекту, його виду.

Метою соціального аналізує оцінка відношення населення проекту до його результатів та розробка системи заходів, які дозволять сформувати позитивне відношення до проекту.

Населення проекту– це люди, на здоров’я, соціальний статус та суцільне життя яких впливає реалізація проекту та його результати. До населення проекту відносяться зайняті на роботах проекту, члени їх сімей, споживачі продукту проекту, а також населення, що мешкає у зоні розміщення об’єкту проекту.

Основним принципом соціального аналізу є порівняння «ситуації з проектом та без проекту». Тому, перш за все, при проведенні соціального аналізу необхідно визначити навколишнє соціальне середовище у зоні реалізації проекту, а потім проаналізувати, які зміни відбудуться в ньому через реалізацію проекту.

Навколишнє соціальне середовище– це сукупність соціально-побутових умов життєдіяльності населення, соціально-економічних відносин між людьми, групами людей, а також між ними і створюваними ними матеріальними і духовними цінностями.

Проведення соціального аналізу спрямовано на вирішення наступних завдань.

1. Визначення складу населення проекту.

2. Оцінка впливу проекту на навколишнє соціальне середовище.

3. Виявлення відношення населення проекту до його реалізації та результатів.

4. Розробка системи заходів, які спрямовано на зміну або зменшення негативного ставлення до проекту, та розрахунок витрат на їх здійснення.

14.2 Соціальне середовище проекту та його оцінка.

Оцінку соціального середовища проекту доцільно почати з визначення населення проекту, його кількісного та якісного складу. Вибір чинників, що використовуються для сегментації проекту, залежить від специфіки проекту. Так, для сегментації населення проекту може використовуватися інформація про його статево-вікову структуру, зайнятість, міграцію, чисельність, захворюваність, потреби.

Надалі треба вивчити характеристики соціального середовища до початку проекту та їх зміну через реалізацію проекту - сучасну і прогнозну характеристику основних соціально-побутових умов проживання місцевого населення - середовища життєдіяльності.

Середовище життєдіяльності людини- це сукупність об'єктів, явищ і факторів навколишнього середовища (природного і штучно створеного), що безпосередньо оточують людину і визначають умови її проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо [2].

Важливим є і аналіз відповідності проекту культурним, національним та релігійним потребам та вимогам населення. Вивчення середовища життєдіяльності населення проекту та змін, які відбудуться в ньому через реалізацію проекту, дасть змогу виявити частки населення, на які реалізація проекту надасть найбільшого впливу, визначити які з них заінтересовані у реалізації проекту, а які є його противниками.

Дотримання прав такої частки населення проекту як зайняті на роботах проекту, регламентується:

§ Законами України;

§ наказами, правилами та нормами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України;

§ наказами Міністерства праці України у 1991-1997 рр.;

§ наказами Міністерства праці та соціальної політики України у 1997-2008 рр.;

§ наказами Державного комітету України з нагляду за охороною праці про правила охорони праці в різних галузях у 2003-2005 рр,;

§ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у 2006-2008 рр.

Відповідність проекту встановленим вимогам щодо впливу на життєдіяльність населення проекту перевіряє державна санітарно-епідеміологічна експертиза, яка передбачає:

§ визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов
праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно
впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;

§ встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам
санітарних норм;

§ оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і
протиепідемічних (профілактичних) заходів;

§ оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів,
пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня
створюваного ними ризику для здоров'я населення.

Реалізацію вимог нормативних актів в області безпеки праці, соціального захисту працівників та охорони здоров'я обов’язково треба оцінити у вартісному виразі та віднести до операційних витрат на проект.

Після визначення груп населення, які незадоволені впливом проекту на їх життєдіяльність, та ступеня цього впливу, необхідно розробити систему заходів, які змінять відношення цих груп населення до проекту. Так, повинні бути обґрунтовані заходи щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту, у тому числі розглянуті компенсаційні заходи.

Основним методом оцінки соціальної ефективності проекту є експертний метод. Експертиза соціальної результативності проекту може проводитися в наступних формах:

§ індивідуальний або груповий опит висококваліфікованих фахівців (експертів) відповідної сфери діяльності;

§ соціологічні опити населення і трудових колективів;

§ референдуми по доцільності проектів, що зачіпають інтереси різних верств населення.