Оцінка впливу окремих факторів на природне середовище

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації факторів, що можуть впливати на природне середовище – за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на тощо.

За характером та природою впливу фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) проводиться з метою визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обгрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємності даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.

Матеріали ОВНС подаються в складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище (далі - навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності.

Основними завданнями під час проведення ОВНС є:

· загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;

· розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обгрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;

· визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);

· визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

· прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

· визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

· визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;

· складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

Для розроблення матеріалів ОВНС замовник та виконавець ОВНС складають, погоджують і публікують Заяву про наміри із зазначенням переліку очікуваних впливів планованої діяльності та складають завдання на розроблення матеріалів ОВНС з обгрунтуванням обсягів робіт залежно від небезпеки для навколишнього середовища планованої діяльності. Виконання ОВНС та підготовка її матеріалів, а також виконання окремих розділів на засадах субпідряду доручається організаціям, які мають відповідну ліцензію.

Виконавець ОВНС виконує роботи відповідно до завдання на розроблення матеріалів ОВНС, проводить збір і систематизацію наявних матеріалів про стан навколишнього середовища, середовища життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів, визначених у Заяві про наміри. За результатами проведених робіт виконавець готує звіт з ОВНС з відповідними обґрунтуваннями допустимості реалізації об’єкту проектованої діяльності.

На підставі звіту з ОВНС виконавець разом із замовником готують Заяву про екологічні наслідки діяльності, яка являє собою резюме матеріалів ОВНС, та є юридичним документом щодо суті наслідків проектованої діяльності для навколишнього середовища і гарантій виконання природоохоронних заходів із забезпечення безпеки навколишнього середовища на весь період здійснення планованої діяльності. Замовник (або, за його дорученням, виконавець ОВНС) забезпечують розповсюдження тексту Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності через засоби масової інформації.

При виконанні ОВНС для видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, згідно Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №554), замовник або, за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, відкритих засідань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд та врахування зауважень і пропозицій в матеріалах ОВНС.

Остаточний звіт ОВНС, з урахуванням громадських інтересів, у складі проектної документації подається замовником або генпроектувальником на узгодження і проходження державних експертиз.

5. Використання модуля Geostatistical Analyst

Геостатистичний аналіз це зручний інструмент для виявлення особливостей вихідних даних, їх аналізу та побудови інтерпольованої поверхні за допомогою окремих точкових вихідних значень безперервного явища у просторі, оцінки достовірності отриманих результатів та їх представлення у наглядній формі.

Модуль ArcGis Geostatistical Analyst дає можливість виконати цей аналіз графічно, шляхом побудови гістограми, карти Вороного, графіку нормального розподілу, просторових трендів, варіограми. Кожне з цих графічних представлень дозволяє досліджувати дані з різних точок зору.

Модуль Geostatistical Analyst, призначений для вдосконаленого моделювання поверхні з використанням геостатистичних методів. Модуль Geostatistical Analyst розширює можливості ArcMap за рахунок появи додаткових інструментів, призначених для дослідницького аналізу просторових даних.

Поверхні, створювані за допомогою модуля Geostatistical Analyst, можуть бути згодом використані в моделях ГІС для візуалізації, зокрема з використанням таких розширень ArcGIS, як ArcGIS Spatial Analyst і 3D Analyst.

Модуль Geostatistical Analyst - революційний засіб, оскільки він допомагає встановити зв’язок між геостатистикою і ГІС. Протягом довгого часу інструменти геостатистики не були інтегровані в середовище ГІС. Така інтеграція важлива, оскільки фахівці ГІС можуть кількісно описати якість своїх моделей шляхом вимірювання статистичної похибки інтерпольованих поверхонь.

Побудова поверхні з використанням модуля Geostatistical Analyst включає три ключові етапи:

1) дослідницький аналіз просторових даних;

2) структурний аналіз (обчислення й моделювання властивостей поверхні в сусідніх точках);

3) інтерполяція поверхні й оцінка результатів.

Програмне забезпечення включає серію інструментів і майстрів операцій, за допомогою яких можна виконати кожний з цих етапів. Воно також включає цілий ряд унікальних інструментів для статистичного аналізу просторових даних.

Геостатичний аналіз даних відбувається в два етапи:

1. моделювання варіограмми або коваріації для аналізу властивостей поверхні;

2.крігінг.

У модулі Geostatistical Analyst можливе використання цілого ряду методів, заснованих на крігінгу, включаючи методи ординарного, простого, універсального, індикаторного, ймовірнісного і диз'юнктивного крігінга.

Варіограмма - це функція, що зв'язує дисперсію (або відмінність) опорних точок і відстань, на якій вони знаходяться одна від одного. Її графічне представлення може бути використане для отримання картини просторової кореляції опорних точок і їх сусідів. Просторова автокореляція спирається на припущення, що об'єкти, розташовані найближче один до одного, найбільшою мірою схожі. Опція Область варіограмми/коваріації дозволяє вивчити цей взаємозв'язок.

Однією з основних переваг ГІС є можливість застосування до даних ГІС просторових операторів для отримання нової інформації. Ці інструменти представляють основу для просторового моделювання й геообробки.

З трьох основних типів даних ГІС растрових, векторних і TIN, сaме растри створюють найбагатше середовище для просторового аналізу. Програмний продукт ESRI ArcGIS Spatial Analyst додає до ArcGIS ряд різноманітних ГІС операторів для роботи з растром.