Склад екологічних порушень

Головна ознака, яка дозволяє відме­жувати екологічне правопорушення від інших (в тому числі тих, які пов'язані з природними об'єктами) і дає підстави визнавати його самостійним видом в системі правопорушень, полягає в за­подіянні ним шкоди природі, природним об'єктам, екосистемам (а через них і людині).

Склад екологічного правопорушення:

1) суб'єкт - фізична чи юридична особа. Серед юридичних осіб — це виробничі підприємства, проектні установи, державні органи тощо. Часто суб'єктами екологічного правопорушен­ня, особливо адміністративних, є посадові особи. Відповідно до чинного законодавства адміністративна і кримінальна відпо­відальність фізичних осіб за екологічні правопорушення настає з 16-річного віку. У порядку цивільного судочинства громадя­ни несуть обмежену відповідальність з 14 до 18 років, повну — з 18 років. Багато екологічних правопорушень можуть бути вчи­нені лише спеціальним суб'єктом, тобто особою, що наділена спеціальними правами й обов'язками в галузі здійснення функ­цій, завдань, видів діяльності, пов'язаних з природокористуван­ням чи іншою діяльністю, що впливає на довкілля.

2) об'єкт - суспільні від­носини з ра­ціонального використання природних ресурсів, охо­рони навколишнього при­родного сере­довища, за­безпечення екологічного правопорядку і безпеки на­селення;

3) суб'єк­тивна сторона- вина у формі умислу чи необе­режності. Відповідальність без вини можлива у випадку, коли відшкодовується шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (що прямо передбачено ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

4) об'єктивна сторона:

а) протиправне діяння, що по­рушує вимоги екологічного законодавства;

б) шкода (загроза шкоди) навко­лишньому при­родному середо­вищу або здо­ров'ю людини;

в) причинний звязок між діянням і шкідливими на­слідками.

Види екологічної шкоди.

За характером наслідків, які настали:

-забруднення, засмічення навколишнього природ­ного середовища

-виснаження природних ресурсів

-знищення, забруднення, псування, пошкодження природних ресурсів

-руйнування екологічних зв'язків, порушення еко­логічної рівноваги в при­родному середовищі

Відповідальність за екологічні правопорушення.

Екологічне правопорушення — це винне, протиправне віяння (дія чи бездіяльність), що посягає на екологічний правопорядок, спричиняє шкоду навколишньому природному середовищу або створює реальну загрозу заподіяння такої шкоди і тягне за собою застосування заходів юридичної відповідальності.

Екологічні правопорушення поділяють на:

-екологічні злочини (кримінальні правопорушення):

загального характеру (посягають на навколишнє природне середовище, екологічну безпеку і екологічний правопорядок (порушення правил охорони навколишнього середовища, поводження з екологічно небезпечними відходами тощо);

спеціального характеру (посягають на окремі при­родні об'єкти і комплекси (псування землі, забруднен­ня атмосферного повітря, забруднення моря, незакон­на порубка лісу, незаконне;

полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добув­ним промислом тощо);

-екологічні проступки: адміністративні правопорушення, цивільні правопорушення, дисциплінарні правопорушення.

За об'єктами заподіяння:

-навколишньому природ­ному середовищу і окре­мим природним об'єктам

-здоров ю людини

-майну громадян, юридич­них осіб, держави тощо

Основні види відповідальності за порушення екологічного законодавства

-дисциплінарна;

-адміністративна;

-цивільно-правова;

-еколого-правова;

-кримінальна;

-інші (земельно-правова, фінансово-правова).

Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.