Середні багаторічні показники ФАР для основних
агрокліматичних зон України, МДж/м2
| Зона | Місяць | За рік | За період з температурою | ||||||||
| III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | понад 10 °С | понад І 5 °С | ||
| Полісся | |||||||||||
| Лісостеп | |||||||||||
| Степ |
Показники світлових ресурсів дають змогу визначити райони можливого вирощування зазначених культур та виявити резерви підвищення врожаю. Такий резерв за період після повної стиглості озимої пшениці і до стійкого переходу середньодобової температури повітря через 10 °С восени коливається від 419-461 МДж/м2 на півночі до 1048-1257 МДж/м2 на півдні країни, що може забезпечити збирання додаткового врожаю сіна, зеленої маси і навіть зерна таких ранньостиглих культур як гречка, просо та ін.
Енергетичні ресурси визначають і умови вирощування цукрових буряків по всій території України. За високої потреби цієї культури у ФАР (1529 МДж/м2) у разі запізнення посіву її буде недостатньо для формування врожаю, особливо у північних районах.
Термічні ресурси ґрунту характеризують сумами температур, що перевищують 0, 5, 10, 15 °С на глибинах відповідно 3, 10, 20, 25 см., сумами температур, нижчих за 0, -5, -10, -15 °С, коефіцієнтом прогрівання ґрунту – відношенням суми температур ґрунту понад 10°С до суми температур повітря понад 10°С.
Теплові ресурси території і теплозабезпеченість рослин оцінюють за такими показниками, як сума активних і ефективних температур, сума біокліматичних температур, сума температурних показників (термофізіологічних індексів), сума степеневих значень температури та ін.
Для агрокліматичної характеристики території за теплозабезпеченістю доцільніше застосовувати суми активних температур з виключенням із підрахунку днів з низькою і високою температурами, які затримують розвиток рослин.
Д.І. Шашко запропонував такі поняття, як суми кліматичних, біологічних та біокліматичних температур, розробив класифікацію польових культур за їх потребами у теплі.
Суми кліматичних температур виражають загальні ресурси тепла у певній місцевості і складаються із середніх добових температур повітря за період з температурами, які не гальмують розвиток рослин (понад 10 °С).
Суми біологічних температур виражають потреби рослин у теплі і є сумами середніх добових температур за період вегетації рослин даного виду і сорту.
Суми біокліматичних температур виражають кількість тепла, яке забезпечує щорічне достигання рослин або настання господарсько цінних фаз розвитку. Чисельно суми біокліматичних температур дорівнюють сумам біологічних температур за кліматичної теп-лозабезпеченості цієї суми на 80-90%, щов умовах основних сільськогосподарських районів відповідає збільшенню суми біологічних температур на 200-300°С (длягарантії настання певної фази розвитку).
Під час розробки науково обґрунтованих систем та заходів підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва треба постійно враховувати ступінь відповідності енергетичних ресурсів території потребам сільськогосподарських культур (див. табл. 5.2). На продуктивність фотосинтезу впливають такі фактори навколишнього середовища, як концентрація вуглекислого газу в повітрі та ґрунті, інтенсивність світла, температура та вологість ґрунту і повітря, запаси доступних елементів живлення у ґрунті та ін.