Фізико-хімічне видалення компонентів

Екстрагування широко застосовується в практиці переробки відвалів гірничодобувної промисловості, деяких металургійних і паливних шлаків та інших ВМР. Метод базується на видаленні одного або кількох компонентів із комплексного твердого матеріалу шляхом його (їх) виборчого розчинення в рідині-екстрагенті.

В залежності від характеру фізико-хімічних процесів, які проходять при екстрагуванні, розрізняють:

- просте розчинення (компонент видаляється в розчин у складі присутньої у вихідному матеріалі речовини);

- екстрагування з хімічною реакцією (компонент, який знаходиться у вихідному матеріалі у складі малорозчинної сировини, переходить в добре розчинну форму).

Метод розчинення заключається в реалізації гетерогеної взаємодії між рідиною та твердою речовиною, яка супроводжується переходом останнього в розчин, і широко використовується в практиці для переробки багатьох твердих відходів.

Кристалізація – видалення твердої фази у вигляді кристалів з насичених розчинів, розплавів. Швидкість процесу кристалізації залежить від слідуючих факторів:

- ступеню пересичення розчину;

- температури;

- інтенсивності перемішування;

- вмісту домішок

Утворення необхідного для кристалізації пересичення розчину забезпечують двома шляхами – 1) охолодження гарячих насичених розчинів і 2) видалення частини розчинника шляхом випаровування. Іноді використовують кристалізацію висалюванням (введення в розчин речовин, які знижують розчинність солі), виморожування та інш.

Принципи створення маловідходних технологій.

В сучасному розумінні технологія повинна дозволяти забезпечувати виробництво необхідних продуктів не тільки з мінімальними витратами сировини, енергії, робочої сили, але й з дотриманням екологічних умов, що зводять до мінімуму викиди шкідливих речовин в біосферу.

З метою захисту навколишнього середовища робота промислових підприємств повинна бути організована таким чином, щоб відходи, що утворюються, перетворювалися у нові продукти. Процес приближення виробництва до безвідходної технології слід характеризувати відношенням кількості корисно використаної сировини і енергії до загальних витрат сировини і енергії.

В загальному вигляді ці заходи направлені на створення слідуючих схем та режимів виробництва:

- комплексних схем, які дозволяють максимально використовувати всі інгредієнти сировини і які забезпечують дотримання ГДК шкідливих речовин у потоках, що відходять;

- схем з повним кругообігом води, які дозволяють скоротити потреби підприємств у свіжій воді;

- енерго-технологічних схем з утилізацією тепла реакцій, в результаті чого деякі виробництва, наприклад аміаку, перетворюються з енергоспоживних в енерговиробничі;

- технологічних режимів, які забезпечують випуск продукції високої якості.

В якості приклада вкажемо на агрегат синтезу аміаку продуктивністю 1360 т/добу. В цьому агрегаті в порівнянні з агрегатами, які раніш використовувалися, витрати на 1 т аміаку зменшились:

Води з 500 до 50 м³

Енергії з 1200-1600 до 50-100 кВт×год

Витрати газу з 5 до 3.5 %

Використання тепла синтезу аміаку дозволяє підприємству відмовитися від будівництва електростанції потужністю 70 000 кВт.

Безвідходна технологія – це такий спосіб здійснення виробництва продукції, при якому найбільш раціонально і комплексно використовуються сировина і енергія у циклі ресурси-виробництво-споживання-вторинні ресурси таким чином, що любий вплив на навколишнє середовище не порушує його нормального функціонування.

ЛЕКЦІЯ 15

ПЛАН

1. Радіоактивне випромінювання та його властиості.

2. Природні та штучні джерела іонізуючого випромінювання.

3. Одиниці виміру іонізуючого випромінювання.

4. Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.

5. Методи зниження рівня радіоактивного забруднення навколишнього середовища і захоронення радіоактивних відходів.