Ґрунт – основний засіб виробництва в сільському господарстві. Охорона ґрунтів від виснаження

Природно-ресурсною базою розвитку сільського та лісового господарства земля - найбільш цінне і незамінне багатство країни.

Земля — дуже містке і широке поняття. Вона — національне багатство суспільства, основний засіб виробництва в сільському господарстві і просто­ровий базис, де розміщуються всі галузі господарства.

Ґрунтом називаються, видозмінені під впливом живих організмів, перш за все — зелених рослин, поверхневі шари земної кори (суходолу), котрі відрізняються від гірських порід складом мінеральної маси, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність — родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їх росту по­живні речовини, воду і повітря. Грунти є одночасно і результатом життєді­яльності зелених рослин, і умовою їхнього існування. На Україні налічується багато різновидів грунтів, які відрізняються між собою мінералогічним скла­дом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними та хімічними власти­востями, а значить, і родючістю, придатністю до лісо- та сільськогосподар­ського використання. З метою раціонального використання земель здійснюєть­ся їхнє великомасштабне дослідження, складаються детальні грунтові карти та визначається характеристика всіх ґрунтів (їхнє бонітування), що дає змо­гу виробити правильний підхід до використання, обробітку та удобрення грунтів, вибору найбільш придатних для кожного поля сільськогосподар­ських культур, організації сівозміни, захисту рослин.

Різні типи ґрунтів були вивчені і названі російським вченим В.В. Доку-чаевим. У нас поширені такі народні назви ґрунтів, як чорнозем, підзол, сірозем, солончак, солонець, солодь та інші, які увійшли не лише у вітчизня­ну ґрунтову номенклатуру, а й у світову.

Серед усіх типів ґрунтів України найбільш поширеними є чорноземи. Вони найбільш родючі, з високим вмістом гумусу.

Втрата грантами грудкуватої структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур тощо.

Ще однією причиною втрати родючості є багаторазовий обробіток грунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто поле протягом року обробляється до 10-12 разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солому, коренеплоди і бульбоплоди завозять на поле та вивозять причепами. Причому часто трапляється так, що автотран­спорт, уникаючи розкислих доріг, їде полем, через посіви, утворюючи пара­лельні тимчасові дороги. Такого не буває в жодній іншій країні, де кожне поле має свого справжнього господаря. Висока частота обробітку пояснюєть­ся ще і тим, що наше сільське господарство не має знарядь для одночасного обробітку землі і догляду за посівами. Сьогодні дедалі більш відчутними стають негативні наслідки антропогенного впливу на грунт (Табл 6)

Табл. 6 Наслідки антропогенних впливів на ґрунти

Вид впливу	Основні зміни грунтів
Щорічне розорювання	Посилена взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія, зміна чисельності ґрунтових організмів
Сінокоси, збирання врожаю	Вилучення деяких хімічних елементів, підвищення випаровування
Випас худоби	Ущільнення ґрунту, знищення рослинності, котра скріплює грунт, ерозія, збіднення грунтів рядом хімічних елементів, висушування, удобрення гноєм, біологічне забруднення
Випалювання старої трави	Знищення ґрунтових організмів в поверхневих шарах, підсилення випаровування
Зрошення	При неправильному поливанні відбувається заболочення та засолювання грунтів
Осушення	Зниження вологості, виникнення вітрової ерозії
Застосування отрутохімікатів та гербіцидів	Загибель ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут
Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі землі, придатної для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках
Робота наземного транспорту	Ущільнення ґрунту при русі поза дорогами, отруєння грунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами
Стічні води	Зволоження грунтів, отруєння ґрунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами, зміна складу грунтів
Викиди в атмосферу	Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності та складу.
Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, посилення випаровування
Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля	Забруднення грунтів небезпечними організмами, зміна їхнього складу
Шум та вібрація	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів
Енергетичні випромінювання	Сповільнення росту рослин, забруднення грунтів

Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідне роль у формуванні ґрунту, його цінних агрономічних властивостей, забезпеченні рослин поживними речовинами. Однією із основних причин цього є споживацький підхід до землі, намагання якнайбільше з неї взяти і якнайменше їй повернути. А гумус витрачається не тільки на мінералізацію з вивільненням доступних для рослин поживних речовин, а й виноситься з ґрунту в процесі ерозії, з коренеплодами та бульбоплодами, на колесах транспортних засобів, руйнується під впливом різноманітних хімічних

речовин.

Нині в Україні кількість гумусу в ґрунті зменшилася в середньому в шість разів і становить приблизно 3 %. Щорічно грунти України втрачають за рахунок мінералізації 14 млн т гумусу, за рахунок ерозії - 19 млн т.

Сьогодні дедалі більш відчутними стають негативні наслідки хімізації сільського господарства — погіршуються властивості ґрунту, його стан через нагромадження в ньому великої кількості шкідливих хімічних речовин, що вносились без належних розрахунків і врахування екологічних законів. До таких хімічних речовин, в першу чергу, належать міндобрива та різні отруто­хімікати – пестициди.