Тема: Розрахунок втрат грунту внаслідок водної ерозії

Мета: ознайомитись з методикою розрахунку втрат грунту внаслідок водної ерозії, вивчити основні агротехнічні заходи, які використовують для поліпшення екологічної ситуації шляхом зменшення проявів водної ерозії екосистем.

Теоретичні відомості

В Україні водна ерозія проявляється на площі 13,5 млн. га. Це руйнування поверхні ґрунту під впливом падаючих крапель дощу або стікаючої води із схилів. Інтенсивність ерозії залежить від певних факторів: рельєфу території, величини дощів, протиерозійної стійкості ґрунту, а також ступеня розораності схилів. Основними причинами процесів змиву ґрунту є порушення протиерозійної організації території, знищення полезахисних лісових смуг, надмірна розораність земель, дегуміфікація.

За даними проф. С.Ю.Булигіна загальні економічні і екологічні збитки від ерозії становлять 10-15 млрд. дол. в рік. За даними акад. В.Ф.Сайко щорічні збитки від ерозії сягають 15-18 млрд грн., а недобір зерна в середньому становить 7-8 млн. т.

Найпоширенішим методом втрат ґрунту від водної ерозії є метод стокових майданчиків, запропонований В.М.Соболєвим.

Стоковий майданчик (рис. 1) - це певна територія ділянки на схилі, що має довжину і ширину та ізольована від іншої частини схилу земляними валами, а також дерев'яними або металевими щитами.

Для обліку твердого стоку (змиву ґрунту) внизу майданчика споруджують відстійники (у яких осідають грубі наноси), водозливи (на яких враховують загальний стік води) і розділювальний лоток, який відводить невелику, визначену частину потоку води із завислими в ній частинками ґрунту у спеціальний приймач.

Масу змитих часточок визначають шляхом зважування. Для цього відстійники очищають від ґрунту після кожного дощу або танення снігу. Коли відома маса посудини з водою і ґрунтом Рг.в, маса порожньої посудини Р, маса

посудини з водоюі щільність твердої фази ґрунту Dт, то різниця між - є масою абсолютно сухого ґрунту у посудині за відніманням маси води , яка міститься у ґрунті за умови заповнення всіх пор водою:

Рис. 1. Стоковий майданчик:

1 - стоковий майданчик; 2 - вловлювальні канави; 3 - загороджувальні канави; 4 - відстійники; 5 - водовідливи; 6 - розділювальний лоток; 7 -водозбірна посудина.

Знаючи, що маса ґрунту дорівнює добутку об'єму на його питому масу, знайдемо:

де V - об'єм твердої фази ґрунту, що дорівнює об'єму води;

-густина води.

Підставивши ці значення у рівняння, знаходимо:

звідси , тоді

Оскільки густина води D_в за температури 4°С дорівнює 1 г/см, формула для визначення об'єму твердої фази ґрунту така:

Маса змитого ґрунту в цьому зразку дорівнюватиме:

Підставивши значення Vу цю формулу, отримаємо

Крім того обчислюють такі показники:

1. Масу ґрунту, змитого із стокового майданчика. Якщо в об'ємі розділювального лотка А міститься Б г сухого ґрунту, то в загальному об'ємі стоку С буде міститися Xг твердого стоку (сухого ґрунту).

Звідси

2. Загальну масу змитого ґрунту з облікової площі Р _г.п. Вона дорівнює масі ґрунту у відстійниках Р_г.вс плюс маса ґрунту, змитого рідким стоком X:

3. Масу ґрунту, змитого з 1 га ріллі Р₃. Якщо з облікового майданчика S_M було змито Р_рп г (кг) ґрунту, то з 1 га ріллі S буде змито Р_гг ґрунту Звідси

Розрахунки можна провести також іншим методом. Для цього із загального стоку води з ґрунту відбирають зразок певного об'єму (наприклад, 1 л), фільтрують, а залишок на фільтрі висушують і зважують. Якщо відомий загальний стік води і ґрунту А з облікового майданчика, об'єм зразка, взятого для аналізу Б, а також маса сухого ґрунту в зразку С, твердий змив розраховують за формулою:

Твердий змив на 1 га ріллі перераховують описаним вище методом.

Існує також метод шпильокдля вимірювання змиву і намиву ґрунту. Суть його полягає в тому, що в багатьох точках на ділянці по схилу у ґрунт устромлюють відрізки тонкого, але міцного залізного дроту на глибину 8 см таким чином, щоб дротики виступали над поверхнею ґрунту на 20 мм. Після дощу (або штучного дощування) заміряють частину дроту, яка виступає над поверхнею ґрунту, і визначають величину змиву або намиву ґрунту (м³ /га; т/га) з урахуванням його щільності.

З метою визначення ерозійної ситуації в агроландшафтах визначають еродованість ґрунтового покриву взагалі для тієї чи іншої території. Еродованість ґрунтів на схилах крутизною понад 3° становить близько 80% (Табл. 1).

Таблиця 1

Поширення еродованих ґрунтів на схилах різної крутизни (% від загальної площі схилів) і втрата ґрунту на них (т/га на рік

Крутизна схилів, град	Нееро- довані, %	Еродовані ґрунти, %	Усього еродованих, %	Коефіцієнт еродованості	Втрата ґрунту із 1 га схилу
слабо	середньо	сильно
0-1	83,8	15,2	1,02	0,07	16,25	1,04	1,07
1-3	36,0	52,6	10,1	0,57	64,1	1,18	8,20
3-5	16,3	59,9	20,7	3,05	83,1	0,90	10,0
5-7	3,91	32,6	57,8	5,70	96,1	1,48	22,1
7-Ю	-	14.9	63,8	21.2		1,73	30,8
10-12	-	4,56	51,2	43,5		1,99	39,2
>12	-	-	58,5	41,6		1,99	>39,2

Щоб вирішити проблему захисту ґрунтів від ерозії, сталого розвитку землеробства і його екологічної збалансованості, необхідно встановити раціональне співвідношення угідь в агроландшафтах, дотримуючись таких нормативів:

- розораність території не більше 40%;

- співвідношення екологічно-сталих угідь (пасовища, сіножаті) і ріллі не менше одиниці.

Для формування ерозійно-стійких агроландшафтів потрібно знати ерозійно-гідрологічну ситуацію конкретної місцевості: еродованість ґрунтового покриву, кількісні показники усіх факторів ерозії з урахуванням їх ймовірного прояву, інтенсивність втрат ґрунту.

Таблиця 2

Шкала інтенсивності втрат ґрунту внаслідок водної ерозії

(М.К.Шикула., 1973)

Інтенсивність втрат ґрунту, т/га за рік	Оцінка ерозії
Менша за швидкість ґрунтоутворення, що становить 2-3 т/га за рік	Ерозії немає
3-6	Слабка ерозія
6-12	Середня ерозія
12-24	Сильна ерозія
24-60	Дуже сильна ерозія
Понад 60	Катастрофічна ерозія

Таблиця 3

Інтенсивність ерозійних процесів та протиерозійні заходи, які необхідно застосовувати (С.Ю. Булигін, Д.О. Тимченко, 1998)

№ за/ п	Ступінь розвитку ерозійного процесу	Нормативи за окремими показниками	Протиерозійні заходи
11.	Норма­льний	Норма середньорічної ерозійної втрати ґрунту: - дерново-підзолисті і ясно-сірї грунти: 1,8-2,4 т/га; - сірі і темно-сірі ґрунти: 2,2-2,5т/га; - чорноземні ґрунти: 2,6-4,5 т/га; темно-каштанові і каштанові: 2,0-2,5 т/га	Такий рівень ерозії не впливає на родючість ґрунтів.Використання загальноприйнятих технологій вирощування с.-г. культур без додаткового протиерозійного упорядкування території
22.	Задо­вільний	Щорічні ерозійні втрати ґрунту більші за "норму" в 1,5-3 рази	Критичний аналіз організації території та технологій використання земельних ресурсів. Виявлення і усунення грубих помилок у агротехнологічних процесах, структурі посівів площ і сівозмін
33.	Перед­кризовий	Щорічні ерозійні втрати ґрунту більші за "норму" в 3-5 разів	Системний підхід до удосконалення системи землекористування в тому числі перехід на контурно-меліоративну систему землеробства, застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту, консервація середньо- та сильно еродованих ґрунтів
44.	Кризовий	Щорічні ерозійні втрати ґрунту більші за "норму" в 5-7 разів	Запровадження повного комплексу ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства, при необхідності здійснення рекультивації земель, консервація середньо- і сильноеродованих ґрунтів
55.	Катастро­фічний	Щорічні ерозійні втрати грунту більші за "норму" У 7 разів і вище	Запровадження ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства, консервація еродованих ґрунтів

Агротехнічні заходи, які використовують для поліпшення екологічної ситуації шляхом зменшення проявів водної ерозії

Польова гідрографічна мережа - це система природних та штучно створених заходів у полях сівозмін із безпечного відведення, скидання, утримання або транспортування (переміщення) стоків талих і дощових вод. Вона передбачає створення на орних землях, на масивах багаторічних насаджень і кормових угідь, водорегулюючих земляних валів різних типів, системи полезахисних лісових смуг, комплексу гідротехнічних протиерозійних споруд, включаючи залужені улоговини, струмки по днищах балок, річок та природних водних джерел, що є складовими гідрографічної мережі.

Завдяки створенню польової гідрографічної мережі водозбірна площа в агроландшафтах розбивається на малі водозбори. Це сприяє зниженню швидкості стоку талих і дощових вод та переведення їх у підґрунтовий стік і підвищення вологості грунту протягом року, а також безпечному відведенню і скиданню надлишку води через природні та штучно створені залужені водостоки та водоскидні споруди в річки, ставки, озера і недопущення або зменшення їх замулення та забруднення продуктами ерозії шляхом затримання твердого стоку в межах водозбору.

Лісомеліоративні насадження належать до протиерозійних заходів постійної дії і є багатофункціональними за своїми властивостями. Вони послаблюють силу вітрів і поліпшують мікроклімат полів, сприяють снігозатриманню і перешкоджають здуванню снігу у гідрографічну мережу, затримують і регулюють стік талих і зливових вод, перетворюють у кращу сторону гідрологічний режим території і підвищують вологість ґрунту на полях, захищають ґрунти від змиву і розмиву, а також дефляції, створюють стійкі форми агроландшафту, які є направляючими для проведення обробітку ґрунту і посіву сільськогосподарських культур. Комплекс протиерозійних лісових насаджень утворюють вітроломні та водорегулюючі полезахисні лісові смуги, розташовані з урахуванням рельєфу місцевості та основного напрямку пануючих вітрів; прибалкові, прияружні та прибережні лісові смуги; суцільні та куртинні лісові насадження на сильноеродованих, деградованих та інших, непридатних для сільськогосподарського виробництва землях.

Терасування схилів - це агротехнічний захід, спрямований на зменшення водної ерозії на схилових землях, завдяки розчленуванню довгих схилів на короткі ділянки з невеликими площами водозбору. Цей захід забезпечує зменшення об'єму та швидкості стоку талих і дощових вод, а також безпечне відведення їх надлишку у гідрографічну мережу.

Нормативи водно-ерозійних процесів представлено в таблиці 3.