Екологія як наука та її роль у суспільстві

ВСТУП

Сучасний період існування біосфери можна класифікувати як період її антропогенної трансформації. Багато екологічних про­блем мають планетарний характер і створюють загрозу подаль­шому існуванню життя на Землі.

Загострення екологічних проблем в Україні пов'язане з тех­ногенною перевантаженістю її території, негативними екологічни­ми наслідками Чорнобильської катастрофи, оборонної і військової діяльності, застосуванням шкідливих для навколишнього природ­ного середовища та недосконалих технологій, неконтрольованим ввезенням в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, нехтуванням екологічними законами в процесі при­родокористування, екологічною невихованістю населення.

Забезпечення раціонального і ефективного природокористу­вання, відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки в сучасних умо­вах є важливою і невідкладною проблемою державної екологіч­ної політики.

В умовах проведення економічної, екологічної і правової ре­форми, формування інституцій незалежної держави, створення умов для реалізації і захисту екологічних прав громадян, еколо­гічної конверсії виробництва особливо важливого значення у під­готовці спеціалістів нового покоління набуває екологічна освіта і виховання.

Реалізація екологічної освіти і виховання здійснюється через введення в освітні програми всіх вищих навчальних закладів курсу «Основи екології». Вивчення правових основ екологічної політики України передбачає запровадження в навчальний про­цес такої дисципліни, як «Екологічне право».

Опанування еколого-правових знань сприятиме формуванню в студентів сталої системи еколого-правових поглядів, підвищен­ня рівня свідомості і еколого-правової культури, розуміння необ­хідності позитивної екологічно спрямованої поведінки.

Посібник охоплює теоретичні і прикладні розділи сучасної екології. Висвітлені основні екологічні поняття і закони функціонування екосистем, вчення В.І. Вернадського про біосферу. Роз­глядаються екологічні проблеми господарської діяльності люди­ни, дається характеристика впливу різних антропогенних факто­рів на живу і неживу природу. Проаналізований екологічний стан природних ресурсів. Розгляд існуючих екологічних проблем і визначення шляхів їх подолання здійснено з природоохорон­них позицій.

У посібнику розглядаються наукові основи раціонального природокористування та основні принципи охорони навколиш­нього природного середовища, поняття і система екологічного права, основні джерела екологічного законодавства, екологічні права й обов'язки громадян, юридична відповідальність за екологічні правопорушення, правове регулювання використання, охорони та відтворення найважливіших природних ресурсів.

Розділ 1 Предмет, метод і завдання дисципліни

Екологія як наука та її роль у суспільстві

Планета Земля є унікальною серед планет Сонячної системи. В тонкому шарі, де зустрічаються і взаємодіють повітря, вода і зем­ля, мешкають живі істоти, серед яких і ми з вами. Цей шар, що населений організмами і взаємодіє з повітрям (атмосферою), во­дою (гідросферою) і земною корою (літосферою), називається біо­сферою. Існування всіх живих істот, у т.ч. й людей, залежить від збереження її цілісності. Якщо дуже сильно змінити будь-який із компонентів біосфери, вона може зазнати повної руйнації. Не виключено, що атмосфера, гідросфера і літосфера при цьому збе­режуться, але в їхніх взаємовідносинах живе вже не братиме участі.

У центрі уваги сучасного людства знаходяться проблеми вза­ємодії людини з навколишнім природним середовищем та еко­логічної стійкості планети.

Екологія - наука, яка досліджує функціонування систем і структур надорганізменного рівня (екосистем або біогеоценозів) у їх взаємодії один з одним та сукупністю факторів навколиш­нього середовища. Екологія охоплює широке коло теоретичних і практичних питань: вивчення різних рівнів біологічної організа­ції (від окремих організмів через популяції й угруповання до екосистем); принципи й закономірності їх структури, функціону­вання, розвитку, регуляторні й адаптивні механізми; досліджує сутність процесів обміну і перетворення речовин та енергії, здійс­нює пошук природних законів організації життя на нашій пла­неті. Термін «екологія» був запропонований видатним німець­ким біологом Ернстом Геккелем у 1866 р. Буквально слово «екологія» означає науку про дім (від гр. оіkоs - житло, дім, місце існування). Перші екологічні дослідження були започатко­вані ще в далеку давнину, але як наука екологія почала розвива­тися на початку XX століття. Особливо широковживаним це слово стало в 1960-х роках, коли заговорили про назрівання глобальної екологічної кризи.

Розширення предмета екології привело до появи в літературі ряду нових її визначень, зокрема, відомий американський еколог Ю. Одум дає таке трактування: «екологія - це міждисциплінар­на галузь знання про будову і функціонування багаторівневих систем у природі й суспільстві в їх взаємозв'язку». Це досить широке визначення, але воно більше інших відповідає сьогодніш­ньому розумінню екології.

На сучасному етапі екологія перетворилася з окремого вузь­кого розділу біології в цілий комплекс фундаментальних і при­кладних дисциплін.

Зараз існує багато класифікаційних схем екології як науки. Найбільш вдалою нам здається класифікація основних напря­мів сучасної екології, запропонована в 1995 р. відомими україн­ськими екологами Г.О. Білявським і В.М. Бровдієм. У ній збережено класичне тлумачення даної науки, в центрі якої - живі організми та їх природні системи всіх рівнів організації. Виходячи з кола питань, які вирішує екологія сьогодні, автори поділяють її на теоретичну (фундаментальну) і прикладну. За­вданням теоретичної екології є вдосконалення й подальший розвиток фундаментальних досліджень на всіх рівнях організа­ції живої матерії. Прикладна екологія охоплює своїми досліджен­нями всі практичні аспекти діяльності людини, аналізує її ре­зультати, окреслює шляхи, напрямки і методи запобігання шко­ди, яку завдає господарська діяльність людини і суспільства в цілому навколишньому природному середовищу і самій людині.

З теоретичними й прикладними основами сучасної екології студентів вищої школи знайомить курс загальної екології.

Ми змушені визнати, що тривожна екологічна ситуація в ба­гатьох регіонах нашої країни склалася в результаті некомпетен­тного господарювання, споживацького ставлення до природних багатств, нещадної експлуатації природних ресурсів, а також пре­валюючого технократичного мислення.

Значення охорони навколишнього природного середовища як умови виживання людства і кожної людини зараз все більше усвідомлюється. Але, на жаль, суспільство ще не готове для по­слідовної і безумовної реалізації природоохоронних заходів, при­чому не тільки внаслідок нестачі необхідних для цього коштів, але й через відсутність екологічної грамотності і культури та несформованість екологічного мислення у населення.

Тому роль екології в освіті і вихованні людей нового поко­ління є надзвичайно важливою. Вже нинішня молодь повинна мати чітке уявлення про те, що природні ресурси обмежені, що технологія виробництва будь-якої продукції має задовольняти вимогам мінімального споживання матеріалів і енергії. Необхід­но добре знати закони природи, розуміти взаємозв'язки природ­них явищ, уміти передбачати і оцінювати наслідки втручання в природний хід багатьох процесів. Кожний сучасний спеціаліст повинен мати екологічний світогляд, тобто усвідомлювати пріо­ритетність вирішення екологічних проблем при здійсненні будь-яких проектів, розробці нових технологій, створенні машин і ме­ханізмів, при всіх формах господарювання, а також бути твердо переконаним у тому, що будь-який захід не може реалізовувати­ся без упевненості в його нешкідливості для навколишнього се­редовища.

Виробнича діяльність людей має поступово змінюватися. Нова економічна модернізація буде орієнтуватися на створення вироб­ництв, які не руйнують рівноважного стану біосфери і гармоній­но вписуються в її біогеохімічні цикли.

Подолання екологічної кризи самими лише технічними засо­бами неможливе. Тим більше неможливе підтримання стану рів­новаги, якщо суспільство не змінюватиме себе, свою духовність, а спиратиметься тільки на технічний розвиток. Людство чекає три­валий і дуже складний процес створення нової життєвої філосо­фії суспільства, фактично формування цивілізації, яка розгляда­тиме себе як органічну частину гармонійного світу й інтереси збереження довкілля ставитиме вище за власні потреби.

Мета курсу:

• оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань;

• висвітлення сучасних глобальних і регіональних екологіч­них проблем;

• ознайомлення з основами раціонального природокористу­вання;

• формування екологічного світогляду, розвиток екологічної свідомості.

Завдання курсу:

• ознайомлення з фундаментальними і концептуальними ос­новами традиційної і сучасної екології;

• висвітлення сучасних глобальних і регіональних екологіч­них проблем та формування в кожного студента особисто­го ставлення до них;

• визначення ролі екологічної науки як основи раціональ­ного природокристування та охорони природи;

• формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємо­дію і взаємозв'язок усіх компонентів у природі, соціальній і технологічній сферах, про стратегію і тактику збережен­ня й стабільного розвитку життя на Землі.

Студент повинен знати:

• основні теоретичні положення сучасної екології;

• основні екологічні терміни, поняття, фактори, закони;

• особливості будови і закономірності функціонування біо­сфери;

• умови стабільності біосфери, її біогеохімічні цикли;

• причини, наслідки і шляхи усунення локальних, регіона­льних і глобальних екологічних криз;

• стан природних ресурсів та їх використання;

основні форми й особливості антропогенного впливу на довкілля;

• основи раціонального природокористування і охорони ком­понентів біосфери;

• методи моделювання та прогнозу екологічних процесів і умов у біосфері;

• особливості екологічного стану України і її регіонів;

• нормативні документи і закони України про охорону дов­кілля;

• особливості й значення міжнародних зусиль у вирішенні екологічних проблем націй, регіонів і світу;

• міжнаціональний характер сучасних еколого-соціальних і екологічних криз та надзвичайних ситуацій;

• основні принципи національної та глобальної екополітики;

• роль і значення екологічної освіти і виховання в покра­щенні екологічного стану навколишнього середовища.

Студент повинен уміти:

- застосовувати базові фундаментальні екологічні знання при формуванні особистого ставлення до екологічних проблем світу, рідного краю;

- визначати приблизний ступінь екологічного ризику;

- ефективно користуватися екологічними довідниками, на­ціональними законодавчими і нормативними документа­ми про охорону довкілля;

- формулювати практичні пропозиції щодо покращення еко­логічного стану довкілля;

- приймати практичні рішення з урахуванням реальної еко­логічної ситуації;

- виконувати функції членів громадських природоохорон­них організацій, брати участь у громадських екологічних експертизах;

- вести природо-виховну роботу серед населення.