Тема 1. Екологія як наука про довкілля. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля

План- конспект уроку з екології 11 клас

Мета уроку:Вивчити комплексність і багатогранність науки,основні завдання, методи та етапи розвитку екології

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу

Форма проведення: лекція

Структура уроку:

І. Організація класу

ІІ. Вивчення нового матеріалу

План:1.Поняття, завдання та об’єкти екології

2. Основні етапи розвитку екології

3. Українська екологічна школа

Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набу­ває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали. Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного середови­ща та посилення контролю за природокористуванням, але й добре про­думана система екологічної освіти й виховання населення.

Екологія - відносно молода наука, ще не так давно нею цікавилося невелике коло спеціалістів. Останніми десятиріччями вона почала швидко розвиватись. Цьому сприяла необхідність вирішення та­ких важливих проблем сучасності, як:

- раціональне використання природ­них ресурсів,

- профілактика забруднення середовища промисловими відходами та транспортом,

- запобігання знищенню природних угруповань,

- збереження генофонду рослинного і тваринного світу.

Для сучасної людини знання основ екології не менш важливе, ніж основ фізики, хімії, математики. Екологія має багато визначень. Всере­дині XIX сторіччя, стало остаточно зрозумілим, що неможливо вивчати живі організми окремо від їхнього середовища існування. Саме поняття «екологія» (“наука про баланс”) у 1866 році ввів видатний німець­кий біолог Ернст Геккель і описав екологію як “науку про відносини організму з навко­лишнім зовнішнім світом, куди ми в широкому розумінні можемо включити всі умови існування”.

Екологія -комплексна інтегральна наука, яка досліджує навколишнє середовище (екосферу планети), його вплив на суспільство та зворотну реакцію природи на діяльність людства.

Екологія – це міждисциплінарна наука, яка базується, крім біологічних основ, на основах природничих, технічних, економічних та суспільних наук .

Тема 1. Екологія як наука про довкілля. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля - student2.ru Тема 1. Екологія як наука про довкілля. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля - student2.ru Природничі науки

Тема 1. Екологія як наука про довкілля. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля - student2.ru Тема 1. Екологія як наука про довкілля. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля - student2.ru Технічні науки Екологія Економічні науки

Суспільні науки

Об'єкти дослідження в екології – екосистеми всіх рівнів та їхні елементи. Найпростіша модель екосистеми:

А1 А 1,2,3 - абіотичні фактори

Б- біотичні фактори

Б

А2 А3

Най­простішим об'єктом у екології є окремий цілісний організм.Це може бути і одноклітинна водорость, і величезний три­дцятиметровий кит.

Екологія досліджує явища, які займають рівні організації живої природи:

· клітини,

· тканини,

· органи,

· організми,

· види,

· популяції,

· біоценозу,

· біогеоценозу,

· біосфера.

Предметом вивчення екології є переважно системи, розміщені вище рівня організмів, - популяції й угруповання. Іншими словами, - екологія вивчає сукупність живих організмів, які взаємодіють між собою, утворюючи із оточуючим середовищем певну єдність (тобто систему), в межах якої здійснюється процес трансформації енергії й органічної речовини.

Завдання екології . Жива природа, що оточує нас, — це не безладне, випадкове поєднання живих істот. Вона є стійкою організованою системою органічного світу, що склалася в процесі його еволюції.

Головні завдання екології:

Основні завдання екології:

-встановлення закономірнос­тей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умо­вами довкілля

-дослідження особливостей організації життя, в тому числі у зв’язку з антропогенним впливом,

-виявлення специфіки впливу видозміненого антропогенною діяльністю середовища на саму людину;

-створення наукової основи раціональної експлуатації природних, зокрема біологічних ресурсів;

-прогнозування змін природи під впливом діяльності людини;

-збереження середовища існування людини.

Взаємовідносини людини з видами, популяціями, спільнотами в наш час є екологічно незбалансованими. Внаслідок цього мають місце значні втрати врожаїв через шкідників, значних збитків завдають живі організми сировині, матеріалам, техніці, будівлям та спорудам, пам’яткам культури, скорочується чисельність та зникають окремі види, виникає екологічний дискомфорт урбанізованого середовища, що поглиблює стресові ситуації, зростає захворюваність людей.

Збалансованість взаємовідносин людини з видами, популяціями та спільнотами може бути досягнута за рахунок комплексних зусиль з боку людини шляхом екологічної регламентації господарської діяльності, цілеспрямованого, екологічно виправданого впливу на види, популяції та екосистеми, шляхом екологічного виховання підростаючих поколінь.

Методи екологічних досліджень

Тема 1. Екологія як наука про довкілля. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля - student2.ru

Основні етапи розвитку екології

Перший етап (стародавній) - до 1866 року. Первісна людина померла б з голоду без необхідних їй знань про поведінку й особливості дичини, якби не мала отриманого від предків і набутого самостійно досвіду "взаємовідносин з довкіллям". У наукових працях учених минулого (Теофраст, Арістотель та ін.) є чимало цікавих даних про вплив на рос­лини і тварини кліматичних змін, про особливості відомих їм живих істот, ознаки пристосування до умов середовища проживання тощо.

Другий етап (до 30-х років XX ст., аутекологічний). Період аутекології(екології осо­бини), виявлення закономірностей у відношеннях тварин і рослин до різноманітних абіотичних факторів. Екологія спиралася на визначні праці вчених Ч. Дарвіна, О. Гумбольдта, й концентрувалася на дослідженні впливу фізич­них (температура, освітлення тощо) і хімічних (склад води та ін.) чинників довкілля на життєдіяльність окремої особини чи цілого виду.

Еко­логи тих часів були малопомітними представниками "чистої" науки. Громадськість мало цікавилася їхніми дослідами. Хоча з'явилися не лише перші заповідники, а й закони чи пра­вила щодо рибальства і полювання.

Третій етап (1930 - 1970 рр., синекологічний). Виникає популяційна екологія (синекологія) - вчення про взаємодію популяцій між собою і най­ближчим довкіллям. Саме в цей період вводяться поняття “екосистема”, “біогеоценоз”, формулюються основні екологічні закони.

До найвизначніших екологів цього періоду належать такі зарубіжні вчені, як Г.Бердон-Сандерсон, У.Елтон, А.Тенслі (Англія); С.Форбс, В.Шелфорд (США); Д.Кашкаров, А.Парамонов, В.Вернадський, С.Сєверцев, В.Сукачов (вітчизняні).

Четвертий етап (1970 рр. - дотепер, мегаекологічний) Доміну­ючим стало уявлення про "пов'язаність усього з усім", необхідність одночасного і якнайточнішого врахування взаємодії між собою та з довкіллям усіх видів і варіан­тів живого довкілля та природного середовища.

Українська екологічна школа

Перші спроби екологічного підходу до природоохоронної справи в Україні відомі ще з часів Ярослава Мудрого. В його "Руській правді" - правничому кодексі Київської Русі (початок XI ст.) - вже існувала чітка система правової оцінки використання ресурсів і передбачувалася кара за збитки, заподіяні довкіллю. За шкоду, заподіяну диким звірам і пта­хам, каралося так строго, як і за негідні вчинки щодо людини. Тому було багато в княжих лісах і степах дикого звіра, птахів та бджіл.

В часи Гетьманщини (ХVІ-ХVІІІ ст.) ці природоохоронні традиції зберігалися і розширювалися. Як і в княжі часи, регламентуються охо­рона лісів і байраків, полювання, рибальство, бджільництво та садів­ництво.

У зібранні Малоросійських прав (1807 р.) дослівно сказано: "Хто соколине гніздо пошкодить, підрубає чи навмисно його скине, .....повинен заплатити " А ось як оберігалася екологічна ніша бобра: " Чи хтось силою бобра поб'є, чи злодійськи забере, той за наругу, і скільки б їх забив, має пла­тити. За чорного бобра чотири копи, а за карого дві копи просить".

Пер­ший науковий центр екологічних досліджень в Україні був створений у 1930 році. Це був сектор екології при Інституті зоології та ботаніки Харківського державного університету. Відкриття нашого земляка В. І. Вернадського, який був першим президентом Академії наук України і засновником кількох сучасних наук, посідають особливе місце в історії екології.

ІІІ.Закріплення вивченого матеріалу

1. Кого вважають засновником науки екології?

2. Чому екологію вважають комплексною, багатогранною наукою?

3. Назвіть основні завдання екології?

4. Яка роль українських вчених у розвитку науки екології.

ІV. Домашнє завдання

1. Вивчити параграфи 1 і 2

2.« Основні завдання екології»- підготувати реферат (2 учнів)

Наши рекомендации