Практичні завдання та вправи

1. Визначіть критерії, за якими угрупування можна назвати біоценозом.

2. Розкрийте зміст поняття "екотон".

3. На рис. 2 схематично показані напрямки головних взаємодій компонентів лісу, які включають в себе всю рослинність (водорості, мохи, лишайники, голонасінні , покритонасінні), тваринний світ, який населяє ліс (ссавці, птахи і інші хребетні, комахи, черви, молюски та інші безхребетні), ґрунти і підґрунтові смуги гірських порід на цій глибині і атмосферу на цій висоті, на якій відбувається взаємний вплив їх на інші компоненти лісу. Мікроорганізми (бактерії, гриби, актиноміцети, інфузорії, амеби та ін.) виділено як основний компонент лісу -мікробоценоз.

а) Уважно розгляньте схему і доведіть, як взаємодіють і взаємопов'язані ці

п 'ять компонентів лісу.

б) Наведіть приклади, як залежить дерево стан і інша рослинність від стану ґрунтів, атмосфери, тваринного світу і мікро організмів.

в) Як впливає опад і лісова підстилка на енергетичний стан у біогеоценозу?

г) Чи впливає вода, як важливий екологічний чинник, на розвиток біогеоценозу.

4. З якою ефективністю (в %) використовує кукурудза електромагнітну енергію сонячних променів за такими даними: а) 1 га кукурудзи за день дістав 210 000 кДж променистої енергії; б) за 1 добу у вигляді приросту сухої речовини нагромадилося 4830 кДж. Де решта енергії?

5. За характером кормові зв”язки в тундрі досить прості:

Продуценти: оленячий мох, осока, карликова верба, трави

↓ ↓

Північний олень Лемінги (гризуни), куріпки

↓ ↓

Вовк Песці, полярні сови

Чим поясними зміни чисельності песців – від надмірного розмноження до майже повного зникнення? Чи може впливати чисельність оленя на чисельність песців?

6. Складіть схему мережі живлення, до якої входять зазначені організми: трава, дуб, лісова миша, лисиця, козуля, вовк, жуки-короїди, дятел, яструб, бактерії-сапрофіти, (екосистема лісу).

7. Складіть схему мережі живлення, до якої входять зазначені організми: водорості багатоклітинні, дафнія, жаба, карась, щука, чапля, сапрофітні бактерії, котушка, комарі, жук-плавунець, бабки (екосистема ставу).

8. Побудуйте екологічну піраміду чисел степу (влітку), якщо кількість особин, крім мікроорганізмів і ґрунтових тварин, на 1000 м² становить: продуцентів - 1 400 000, рослиноїдних тварин – 200 000, первинних хижаків – 80000, кінцевих хижаків – 1.

9. Побудуйте екологічну піраміду чисел лісу помірної зони (влітку), якщо кількість особин. Крім мікроорганізмів і ґрунтових тварин, на 1000 м² становить: продуцентів - 200, первинних консументів – 150 000, вторинних – 120 000, кінцевих хижаків – 1. назвіть представників різних кормових рівнів і поясніть. Чому побудована піраміда чисел. На відміну від попередньої задачі, має вузьку основу? (відповідь пов’яжіть з розмірами продуцентів у першому й другому випадках).

10. Побудуйте піраміду біомаси озера, якщо суха маса в г/м² становить у продуцентів 100, консументів І порядку – 10, консументів ІІ порядку – 3 . Чи може піраміда біомаси мати вужчу основу, ніж наступний трофічний рівень?

11. На основі правила екологічної піраміди визначте кількість рослинної речовини, необхідної для того, щоб в даному біогеоценозі могли існувати 4 сови масою по 1,5 кг.

12. Відомо, що середня маса вовка — 40 кг. Якщо припустити, що з одномісячного віку, коли маса вовченяти дорівнювала 1 кг, воно харчувалося винятково зайцями (середня маса — 2 кг), то яку кількість зайців з'їв вовк, перш ніж досягти маси 40 кг, та яку кількість рослинної їжі з'їли зайці.

13. У гнізді серпокрильців четверо пташенят. Маса кожного вилупленого пташеняти дорівнювала 10 г. При переході до самостійного харчування вона збільшилася приблизно на 50 г. Яку масу і кількість комах (середня маса 0,01 г) з’їли за цей час пташенята?

14. В одиниці об' єму за рік розвивається 100 т фітозооплактону. Який приріст маси тіла вусатого кита за цей час, якщо його харчування відбувається тільки у цій одиниці об'єму?

15. На основі правила екологічної піраміди визначте масу водоростей і бактерій, необхідну для того, щоб у Чорному морі виріс дельфін масою 400 кг.

16. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: планктон – риба - тюлень масою 300кг ( 60% зазначеної маси складає вода). Продуктивність планктону на 1м² моря 600г.

17. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: планктон – рослиноїдні риби - щука масою 10кг ( 60% зазначеної маси складає вода). Біомаса планктону на 1м² водойми складає 600г.

18. Біомаса наземної рослинності на 1м² - 300г. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: рослини – гризуни - лисиця масою 15кг ( 50% зазначеної маси складає вода).

19. Біомаса планктону на 1м² - 600г. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: планктон – риба – тюлень – білий ведмідь масою 500кг ( 70% зазначеної маси складає вода).

20. Біомаса планктону на 1м² - 600г. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: планктон – риба – тюлень масою 400кг ( 60% зазначеної маси складає вода).

21. Біомаса планктону на 1м² - 600г. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: планктон – риба – рибоїдні птахи (кайра, баклан) – орлан-білохвост масою 5кг ( 60% зазначеної маси складає вода).

22. Біомаса наземної рослинності на 1м² - 300г. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: рослини – заєць – лисиця – вовк масою 50кг ( 60% зазначеної маси складає вода).

23. Біомаса донної рослинності на 1м² – 1 000г. Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа (га) відповідного біоценозу може вигодувати одну особину останньої ланки в ланцюзі живлення: рослини – безхребетні – короп масою 3кг ( 60% зазначеної маси складає вода).

24. Побудуйте ланцюг живлення для вовка і визначте, яка кількість гектарів змішаного лісу необхідна для того, щоб вовк досягнув маси 8 кг, з яких 60 % припадає на воду? . Біомаса наземної рослинності на 1м² - 300г.

25. Складіть ланцюг живлення. Визначте, скільки гектарів луки потрібно, щоб прогодувати людину масою 78 кг? (із них 66% становить вода).

26. Протягом одного року 1 га кукурудзяного поля поглинає 76 650МДж, з яких тільки 2,3% акумулюється у вигляді приросту сухої речовини. Складіть ланцюг живлення і визначте, скільки гектарів такого поля потрібно, щоб прогодувати людину протягом місяця, якщо за добу людині необхідно приблизно 10мДж?

27. Біомаса сухого сіна з 1 м² луки становить 200 г, а вико-вівсяного поля — 500 г. Використавши правило екологічної піраміди, визначте, скільки гектарів луки потрібно, щоб нагодувати протягом року одного школяра масою 52 кг (із них 63 % становить вода) при ланцюзі живлення трава — корова — людина і скільки потрібно для цього гектарів вико-вівсяного поля.

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть, як використовується речовина та енергія в екосистемах.

2. Екологічна ефективність екосистем.

3. Поясніть суть правила екологічної піраміди.

Практичне заняття № 4

Тема. Розрахунки економічних збитків від забруднення довкілля

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Навчитись проводити економічну оцінку завданої шкоди від забруднення довкілля.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ:

1. Проаналізувати стан забруднення атмосфери, водних об’єктів та ґрунтів токсичними чи шкідливими полютантами.

2. Опрацювати основні підходи при визначенні плати за заподіяну шкоду довкіллю.

3. Провести розрахунки розміру плати за забруднення довкілля.

4. Оформити звіт та здати викладачеві.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: 1, 2, 3,4, 6, 7, 8.

АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ ОСНОВНИХ ТИПІВ ЗАДАЧ

Згідно «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», Затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Державної податковиї адміністрації України 19.07.99 № 162/379) пункт 6.1. для підприємств, що мають встановлені норми гранично допустимих викидів (ГДВ) або тимчасово узгоджених викидів (ТУВ), суму платежів за викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення обчислюють за формулою:

П_вс = Σ [(Mлі Нбі Кнас Кф) + (Мni Нбі Кнас Кф Кп)], де

Млі – обсяг викиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту і-ї забруднювальної речовини),т;

Нбі – норматив збору за тону і-ї забруднювальної речовини, грн/т;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту;

Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народогосподарське значення населеного пункту;

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітовий викид в атмосферу забруднювальних речовин, =5.