Орядок читання та аналізу балансу.
уть і побудова бухгалтерського балансу.
труктура балансу.
плив господарських операцій на баланс.
орядок читання та аналізу балансу.
5.1. Суть і побудова бухгалтерського балансу
Оперативне управління господарюючим суб'єктом вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану певним чином, отримують за допомогою бухгалтерського балансу. Взагалі балансовий метод широко використовується в економічних науках, наприклад, баланс доходів і витрат, касовий план банку, баланси матеріальних і трудових ресурсів тощо. Причому використовують балансові узагальнення як статичні, так і динамічні.
Слово "баланс" (лат. bis — двічі, lans — чаша терезів) означає дві чаші, як символ рівноваги. Загальне і широке його використання розпочинається з XIV ст. в Західній Європі, зокрема Італії і Німеччині. Як символ рівноваги ваги (терези) зображені на гербі Міжнародної спілки бухгалтерів.
Баланс — це метод відображення стану господарських засобів (майна) за їхнім складом і джерелами утворення у вартісній оцінці на певну дату.
За формою баланс — таблиця, на лівій стороні якої відображають склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів. Слова "актив" і "пасив" означають відповідні сторони бухгалтерського балансу. Це так звана горизонтальна форма побудови бухгалтерського балансу, як правило, характерна для Німеччини, Італії, Росії. Для України така побудова практична і традиційна. Скажімо, в Англії, США використовують вертикальну форму побудови бухгалтерського балансу: спочатку показують склад активу, а потім — пасиву.
Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:
| Баланс | |||
| Актив | Пасив | ||
| Склад і розміщення господарських засобів | Сума | Джерела утворення господарських засобів | Сума |
У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені у пасиві балансу).
Статті активу завжди характеризують господарські засоби: основні засоби, запаси, кошти, дебітори та ін. Статті пасиву завжди характеризують джерела власних і залучених коштів: статутний капітал, прибуток, кредити банку, розрахунки з постачальниками тощо.
Спрощену форму бухгалтерського балансу подано в табл. 5.1.
Таблиця 5.1. Баланс підприємства
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Основні засоби | 750 000 | Статутний капітал | 40 000 |
| Запаси | 120 000 | Прибуток | 475 000 |
| Виробництво | 25 000 | Кредити банків | 40 000 |
| Кaca | 5 000 | Постачальники | 266 000 |
| Лоточний рахунок | 101 000 | Резервний капітал | 180 000 |
| Баланс | 1 001 000 | Баланс | 1 001 000 |
Як видно з прикладу загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. У цьому виявляється балансове рівняння. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, у пасиві — за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні. Отже, бухгалтерський баланс — це фіксування на певну дату (як правило, 1-ше число місяця) активів і пасивів, які складаються з окремих статей, рівність активів і пасивів у грошовій оцінці.
труктура балансу
Змістовна частина бухгалтерського балансу визначається його будовою та структурою. У побудові активу і пасиву є як вітчизняна, так і світова практика. Загальну характеристику побудови активу і пасиву балансу у світовій і вітчизняній практиці показано в табл. 5.2.
Таблиця 5.2. Порівняльна характеристика вітчизняної і світової практики побудови активу і пасиву балансу
| Актив | Пасив | |
| Вітчизняна практика | Актив будують у порядку зростання ліквідності: · нерухомість; · запаси; · кошти | Пасив будують за зобов'язаннями перед власниками коштів: спочатку своїми, а потім чужими |
| Світова практика | Актив будують у порядку убування ліквідності: · грошові кошти; · товари і запаси; · нерухомість; · акціонерний капітал | Пасив будують за ступенем погашення: · поточні рахунки до оплати; · довготермінові пасиви; · акціонерний капітал |
Діючий в Україні бухгалтерський баланс призначається не тільки для відображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату, а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства, а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів — статистичних, податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін.
Діючий баланс підприємства має такі форму і структуру (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Розділи балансу підприємства
| Актив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| I. Необоротні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нематеріальні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| первісна вартість | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| накопичена амортизація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Незавершені капітальні інвестиції | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Основні засоби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| первісна вартість | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| знос | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інвестиційна нерухомість | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довгострокові біологічні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довгострокові фінансові інвестиції: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| інші фінансові інвестиції | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довгострокова дебіторська заборгованість | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Відстрочені податкові активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші необоротні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Усього за розділом I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| II. Оборотні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Запаси | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточні біологічні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дебіторська заборгованість за розрахунками: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| за виданими авансами | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| з бюджетом | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| у тому числі з податку на прибуток | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інша поточна дебіторська заборгованість | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточні фінансові інвестиції | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гроші та їх еквіваленти | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Витрати майбутніх періодів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші оборотні активи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Усього за розділом II | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Баланс | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Пасив | Код рядка | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| I. Власний капітал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зареєстрований (пайовий) капітал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Капітал у дооцінках | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Додатковий капітал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Резервний капітал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Неоплачений капітал | ( | ) ( ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вилучений капітал | ( | ) ( ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Усього за розділом I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Відстрочені податкові зобов’язання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довгострокові кредити банків | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші довгострокові зобов’язання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довгострокові забезпечення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Цільове фінансування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Усього за розділом II | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Короткострокові кредити банків | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточна кредиторська заборгованість за: | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| довгостроковими зобов’язаннями | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| товари, роботи, послуги | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| розрахунками з бюджетом | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| у тому числі з податку на прибуток | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| розрахунками зі страхування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| розрахунками з оплати праці | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточні забезпечення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Доходи майбутніх періодів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші поточні зобов’язання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Усього за розділом IІІ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Баланс |
Як бачимо актив балансу складається з трьох розділів, а пасив — з чоторьох розділів, у яких згруповано економічно однорідні засоби і джерела так, щоб з найбільшою ясністю простежувався взаємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства.
Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу дає змогу пізнати підприємство, дати характеристику стану господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Тому не випадково баланс є першою формою звіту про фінансовий стан підприємства.
5.3. Вплив господарських операцій на баланс
Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальненому грошовому вимірнику стан засобів підприємства та джерел їх формування на певну дату. Проте у процесі господарської діяльності відбуваються безперервний рух засобів, зміна їхнього складу, розміщення та зміни в джерелах їх формування. Господарські засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, що приводить і до зміни окремих статей балансу в активі й пасиві. У деяких випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.
Для вивчення характеру цих змін, розуміння їхнього змісту складемо баланс з невеликою кількістю статей і розглянемо кілька господарських операцій.
Баланс підприємства станом на 01.04.200_ р. (початковий баланс)
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Основні засоби | 750 000 | Статутний капітал | 560 000 |
| Матеріали | 120 000 | Прибуток | 199 000 |
| Незавершене виробництво | 59 000 | Резервний капітал | 70 000 |
| Рахунки в банках | 120 000 | Кредити банків | 100 000 |
| Каса | 1 000 | Постачальники | 121 000 |
| Баланс | 1 050 000 | Баланс | 1 050 000 |
Протягом місяця на підприємстві було здійснено такі господарські операції.
Операція 1. Отримано в касу підприємства з його поточного рахунка готівку для виплати заробітної плати працівникам у сумі 40 000 грн.
Внаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшиться на 40 000 грн і сума за статтею "Каса" становитиме 41 000 грн (1000 + 40 000). Водночас на поточному рахунку в банку кошти на 40 000 грн зменшаться і за статтею "Рахунки в банках" залишок становитиме 80 000 грн (120 000 - 40 000).
Відобразимо цю операцію на нашому початковому балансі, який після першої операції матиме такий вигляд:
Баланс (після першої операції)
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Баланс початковий (БП) | 1 050 000 | Баланс початковий (БП) | 1 050 000 |
| Каса | +40 000 | ||
| Рахунки в банках | -40 000 | ||
| Баланс кінцевий (БК) | 1 050 000 | Баланс кінцевий (БК) | 1 050 000 |
Як бачимо, зміни відбулися тільки в активі балансу, тобто відбулося переміщення коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно, і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву балансу не порушилася.
Це перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.
Схематично цей тип змін у балансі можна зобразити так:
До операцій такого типу належать: видача готівки з каси підзвітним особам, надходження заборгованості від дебіторів у касу чи на рахунки в банку, оприбуткування готової продукції з виробництва, відпуск сировини і матеріалів у виробництво та ін.
Операція 2. За рішенням зборів засновників підприємства частку прибутку в сумі 90 000 грн розподілено на збільшення статутного капіталу.
Внаслідок цієї операції відбулися зміни в джерелах засобів: сума нерозподіленого прибутку зменшилася на 90 000 грн, а статутний капітал при цьому збільшився на цю суму і становив 650 000 грн (560 000 + 90 000). Отже, друга операція внесла зміни тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила перегрупування в джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків активу і пасиву балансу також не порушилася.
Відобразимо цю операцію на нашому початковому балансі, який після другої операції матиме такий вигляд:
Баланс (після другої операції)
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Баланс початковий (БП) | 1 075 000 | Баланс початковий | 1 075 000 |
| Статутний капітал | +90 000 | ||
| Прибуток | -90 000 | ||
| Баланс кінцевий (БК) | 1 075 000 | Баланс кінцевий | 1 075 000 |
Це другий тип операцій, який спричиняє зміни тільки в пасиві балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.
До операцій такого типу належать: утримання податків та інших платежів із заробітної плати працівників, що підлягає перерахуванню до бюджету, оплата заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банків, формування резервного капіталу за рахунок прибутку, операції з переоформлення кредиторської заборгованості у боргові зобов'язання (векселі) та ін.
Операція 3. Від постачальників надійшли й були оприбутковані товари на суму 70 000 грн.
Внаслідок третьої операції відбулося збільшення запасів товарів на складі підприємства на 70 000 грн. Відповідно тепер у балансі з'явилась нова стаття "Товари", у якій залишок на кінець місяця становитиме 70 000 грн. Одночасно відбулося збільшення заборгованості постачальникам за одержані товари на цю ж суму. Залишок за статтею "Постачальники" зросте до 191 000 грн (121 000 * 70 000).
Як бачимо, ця операція відрізняється від попередньої: водночас викликає зміни в активі й пасиві балансу. Оскільки зміни в статтях активу і пасиву відбулися на одну й ту саму суму в сторону збільшення, то загальний підсумок балансу також збільшився до 1 120 000 (1 075 000 + 70 000), але рівність не порушилася.
Після третьої операції баланс матиме такий вигляд:
Баланс (після третьої операції)
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Баланс початковий (БИ) | 1 075 000 | Баланс початковий (БП) | 1 075 000 |
| Товари (нова стаття) | +70 000 | Постачальники | +70 000 |
| Баланс кінцевий (БК) | 1 120 000 | Баланс кінцевий (БК) | 1 120 000 |
Це третій тип операцій, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту еаму суму в сторону збільшення. Це, як правило, операції пов'язані з додатковим залученням господарських засобів (майна, запасів, коштів) в оборот підприємства.
До операцій такого типу можна віднести: отримання і зарахування кредиту наданого банком, нарахування заробітної плати працівникам з одночасним віднесенням її на витрати виробництва, розрахунки за авансами одержаними, векселями виданими та ін.
Операція 4. Перераховано підприємством з поточного рахунка в банку заборгованість за раніше отриманим кредитом на суму 100 000.
Ця операція викликала зменшення грошових коштів на поточному рахунку в банку на суму 100 000 грн, залишок на якому тепер становить 20 000 грн (120 000 - 100 000), і одночасно зменшення заборгованості банку за кредитом на цю ж суму. В результаті операції, як бачимо, залишку за статтею "Кредити банків" не буде (100 000 - 100 000). Отже, це стаття пасиву балансу виключається.
Четверта операція, як і попередня, вносить зміни одночасно у дві статті балансу — активну і пасивну. Оскільки актив і пасив зменшуються на одну й ту саму суму (100 000) рівність підсумків зберігається, а загальний підсумок балансу зменшиться і становитиме 1 020 000 грн (1 120 000 - 100 000).
Після четвертої операції баланс матиме такий вигляд: Баланс (після четвертої операції)
| Актив | Сума, грн | Пасив | Сума, грн |
| Баланс початковий (Ас) | 1 120 000 | Баланс початковий (Лс) | 1 120 000 |
| Рахунки в банку | -100 000 | Кредити банку | -100 000 |
| Баланс на кінець (Бк) | 1 020 000 | Баланс на кінець (Бк) | 1 020 000 |
Це четвертий тип операцій на балансі, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону зменшення. Це, як правило, операції, пов'язані з вибуттям активів підприємства з господарського обороту.
До операцій такого типу належать: виплата заробітної плати, дивідендів працівникам, погашення кредиторської заборгованості за одержані товари і матеріали, перерахування до бюджету податків і платежів та ін.
Схематично зміни на балансі під впливом чотирьох типів операцій можна зобразити так (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Зміни на балансі під впливом чотирьох типів операцій
Розглянуто чотири типи операцій, які охоплюють всі можливі варіанти змін у балансі й дають змогу зробити такі висновки.
1. Кожна господарська операція зачіпає не менше ніж дві статті балансу. Це обумовлено особливостями кругообороту і пояснюється двоїстою сутністю господарських операцій (єдність протилежностей і взаємообумовленість), при цьому зберігається збалансованість активу і пасиву.
2. Усе розмаїття господарських операцій, що мають місце в діяльності підприємства за характером змін, які вони викликають у балансі, зводиться до чотирьох типів операцій.
3. Підсумок активу і пасиву балансу змінюється тільки тоді, коли господарська операція стосується одночасно засобів і джерел їх утворення.
4. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції, у цьому і полягає контрольний прийом подвійного відображення операцій.
Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної суті господарських операцій, правильного відображення їх у балансі.
3.4. Порядок читання та аналізу балансу
Бухгалтерський баланс — це не тільки метод узагальнення інформації про стан та склад господарських засобів підприємства і джерел їх формування, а й форма фінансової звітності, яка містить важливу інформацію про фінансовий стан підприємства. Тому необхідно вміти не тільки складати баланс, а й розуміти його, вміти його читати з метою економічного аналізу.
Читати баланс — це вміти всебічно розуміти й аналізувати його статті, в яких на певну дату відображаються майновий стан підприємства, розміщення засобів і джерел, розмір власних коштів, стан розрахунків та платоспроможність. Вміння читати баланс — це економічне і правове розуміння змісту кожної його статті, способу її оцінки та взаємозв'язку з іншими статтями.
Читати баланс повинні вміти керівники, власники, працівники економічних, фінансових і бухгалтерських служб підприємства, менеджери, акціонери, кредитори з метою прийняття управлінських рішень.
Бухгалтерський баланс у загальних рисах можна представити за такою схемою (рис. 5.2).
| А | К |
| 3 |
Рис. 5.2. Загальна схема бухгалтерського балансу
Зліва зображено активи підприємства (А), справа — власний капітал (К) і зобов'язання (3).
За цими даними можна скласти такі аналітичні співвідношення:
А = Я; А = К + 3; К = А - 3.
Кожне з них має свої певні характеристики.
Так, перше співвідношення, або балансове рівняння, А = П є необхідною умовою розгляду балансу як за формою, так і за змістом. Власне з цього розпочинається ознайомлення з бухгалтерським балансом.
Друге співвідношення А = К + 3 умовно можна назвати структурним, оскільки засвідчує, з одного боку, склад майна — основні, оборотні засоби, тобто величину засобів вкладених у господарську діяльність, а з іншого — хто і в якій формі брав участь у створенні (формуванні) майна підприємства (власний капітал, кредити банків, кредиторська заборгованість постачальникам тощо). Зміна частки власних і залучених засобів буде свідчити про ступінь фінансової залежності підприємства від власників, акціонерів та кредиторів. За структурою бухгалтерського балансу можна визначити належність підприємства до певної галузі (виду) економічної діяльності (промисловості, сільського господарства, торгівлі, банківської, бюджетної діяльності тощо); організаційно-правових форм господарювання (приватне, колективне, комунальне, державне підприємство, господарське товариство тощо), за економічним призначенням продукту (продукція, виконані роботи, надані послуги).
У практиці бухгалтерського обліку мають місце такі види бухгалтерських балансів: початковий (вступний), періодичний, річний, об'єднавчий, роздільний, ліквідаційний, зведений, консолідований. Кожний з них відображає фінансовий стан підприємства за певних обставин і ступеня узагальнення даних.
Третє співвідношення К*= А — З завжди характеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке остаточно, після вирахування зобов'язань, є власністю підприємства і може бути об'єктом розподілу між засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємства чи його закритті.
Як відомо з попереднього, баланс — це моментний показник зафіксованих на певну дату активів і пасивів підприємства. Причому у звітній формі балансу є дві дати: на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду. Ця обставина дає можливість зіставляти показники балансу як у цілому, так і складові активу і пасиву в часі, визначати динаміку активів, зміни частки окремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення.
Однак при аналітичному вивченні бухгалтерського балансу слід пам'ятати його моментну природу і враховувати цю обставину, формулюючи висновки. Щоб висновки були коректними, з такої ситуації можна легко вийти, якщо в аналітичних розрахунках використовувати середні величини: середньоарифметичну просту або середню хронологічну, обчислені за даними на початок і кінець звітного періоду, на кінець кожного кварталу чи місяця.
За даними бухгалтерського балансу можна отримати важливі фінансово-аналітичні характеристики підприємства, а саме: оцінку ліквідності підприємства, оцінку фінансової залежності від зовнішніх джерел та ефективності використання активів підприємства.
Оцінка ліквідності активів підприємства в загальних рисах здійснюється шляхом розрахунку показників, де в чисельнику наводять дані активів за ступенем їх ліквідності (кошти та їх еквіваленти, оборотні активи, необоротні активи), а у знаменнику — дані про поточні зобов'язання підприємства.
Оцінка фінансової стійкості (залежності) підприємства здійснюється шляхом зіставлення основних розділів пасиву балансу: власного капіталу і залучених коштів (довгострокових і поточних), тобто знаходження співвідношення між джерелами власних і залучених засобів. Допоміжним є показник частки власного капіталу в активах підприємства.
Крім цих характеристик бухгалтерський баланс дає змогу розрахувати вартість власних оборотних активів, що необхідно для здійснення контролю їх використання, та показник ефективності використання активів, що дає оцінку результатам господарської діяльності підприємства.
Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методом узагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їх формування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісні параметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.