Chrysops dimidiate, Chrysops silacea;

б) Шлях зараження – трансмісивний;

в) Розвиток з повним перетворенням: яйце → 5-7 або 7-11 личинкових стадій → лялечка → імаго.

- яйця відкладаються компактною купкою на стебла і листя рослин,які розташовані над водою або поблизу неї. Кладка складається з 3-4 шарів склеєних між собою яєць від 200 до 1000 штук. Більшість самок здійснюють два гонотрофічні цикли;

- личинки, які вилуплюються з яєць, падають у воду, розповзаються і живуть поодинці біля берега чи прибережжі водойм, вологому грунті тощо. Личинки мають сигароподібне пружне тіло, яке складається з 12 сегментів і загострене на обох кінцях. Задній кінець утворює дихальну трубку зі стигмою. Личинки поїдають черв’яків, дрібних членистоногих і молюсків, а також органічні рештки. Вони перезимовують і закінчують метаморфоз навесні, а в деяких видів – на другий рік чи ще довше;

- личинка перетворюється на довгу, циліндричну лялечку, поділену на головний, грудний і черевний відділи. Фаза лялечки триває від 5-7 днів до 2-3 тижнів і з неї виходить дорослий сліпень;

- імаго: розміри тіла – 25-30 мм, тіло поділене на голову, груди і черевце. Голова велика, опукла спереду, рівна з грудьми або ширша. Більшу частину голови займають складні очі. Вусики тричленні, з’єднані із центральною частиною голови, над якою розташований лобний трикутник. Ротовий апарат має вигляд масивного хоботка. Груди широкі, масивні, з великим трикутним щитком позаду, складаються з трьох сегментів, вкриті густими тонкими волосками, з великими стигмами з обох боків. Пара крил має численні жилки. Ніжки закінчуються парою кігтиків і під ними – трьома присосками. На гомілках середньої пари ніжок є щетинки – шпори. Черевце широке, складається із семи пар напівкілець. На кожному сегменті є по парі стигм;

г) жінка не пройшла щепленя, не застосовувала репіленти, перебуваючи в Африці у турпоїздці.

Задача 3.

До поліклініки звернувся чоловік Р., який перед цим був у туристичній поїздці в Туреччині: у нього на волосистій частині голови утворилася рана. Після обстеження і оброблення рани лікар витяг з неї червоподібних личинок комах розміром 1 мм, які стали причиною захворювання.

а) Про який діагноз у хворого свідчать ці дані?

б) Яка комаха стала причиною хвороби чоловіка? ЇЇ систематичне положення.

в) Яка стадія розвитку стала причиною захворювання?

Еталон відповіді:

а) Ці дані свідчать про хворобу міаз;

б) Причиною захворювання стала - вольфартова муха: Тип Arthropoda Підтип Тracheata Клас Insecta Ряд Diptera Родина Muscidae Вид Wohlfahrtia magnifica;

в) Причиною захворювання стала личинка цієї мухи.

VIІ. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

а) Методика проведення заняття.

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після цього студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ п/п	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчий етап
1. 2. 3.	Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань		Тести, набір індивідуальних питань Таблиці
ІІ. Основний етап- науково-дослідницький
4. 5.	Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи		Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники.
ІІІ. Заключний етап
6.	Тестовий контроль кінцевого рівня знань		Тести
7.	Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань

1. Самки комарів роду Anopheles за типом живлення є:

A. Облігатними кровососами на певному етапі свого розвитку;

B. Поліфагами;

C. Факультативними гематофагами;

D. Факультативними некрофагами;

E. Облігатними гематофагами.

2. Дихальний сифон у вигляді трубки на передостанньому членику мають личинки комарів роду:

A. Culex;

B. Aedes;

C. Anopheles;

D. Simulium;

E. Culicoides.

3. Для якого преставника з ряду двокрилих характерне живородіння:

A. Phlebotomus papatasii;

B. Musca domestica;

C. Wohlfahrtia magnifica;

D. Glossina palpalis;

E. Glossina morsitans.

4. Яким комахам властиві описані морфологічні особливості: схожі на мух 10-13 мм, світло-сірого кольору, на голові темні смужки, на спинному боці грудей три поздовжні темні смужки; на черевці яйцеподібної форми є темна смуга, а по боках від неї – чорні плями. Медичне значення мають личинки цих комах:

А. Оводи;

В. Москіти;

С. Муха вольфартова;

D. Жигалка осіння;

Е. Муха цеце.

5. Способи боротьби і міри захисту від комарів на стадії імаго:

A. меліорація заболочених земель і осушення мілких стоячих водойм;

B. миття голови з милом, яке містить інсектициди;

C. дезинсекція одягу, кипячіння білизни в содовому розчині, прасування;

D. змащування відкритих частин тіла репелентом;

E. розведення в водоймах гамбузій (риби).

6. До громадської профілактики укусів комарів відносять:

А. Обробка відкритих частин тіла репелентом;

В. Застосування марлевих пологів, сіток;

С. Розведення природних ворогів (рибок гамбузій);

D. Випускання в природу стерильних самців;

Е. Вірно С + D.

7. При відсутності каналізації вигрібні ями туалетів обкладають бетоном. Чи може це допомогти у боротьбі з яким-небуть видом мух?

A. Не може;

B. Може в боротьбі з мухою це-це;

C. Може в боротьбі з хатньою мухою;

D. Може в боротьбі з осінньою жигалкою;

E. Може в боротьбі з синьою м’ясною мухою.

8. Компонентами гнусу є:

А. Воші, блохи, комарі;

В. Клопи, таргани;

С. Комарі, москіти, мошки;

D. Блохи, мокреці;

Е. Кліщі, оводи.

9. У якій стадії зимують комарі родів Culex, Anopheles:

A. незапліднені самки;

B. запліднені самки;

C. самці;

D. яйця;

E. личинки;

F. лялечки.

10. Назвіть морфологічні ознаки, за якими відрізняються яйця, личинки та лялечки комарів роду Culex від Anopheles:

A. яйця овальні, чорного кольору, з боків повітряні камерки;

B. яйця світлі, один полюс розширений, на ньому кришечка, протилежний звужений;

C. у личинок є дихальний сифон, на якому знаходяться стигми;

D. у личинок стигми знаходяться на передостанньому членику черевця;

E. у лялечки дихальна трубка лійкоподібна;

F. у лялечки дихальна трубка циліндрична;

G. B+C+ F;

H. A+D+ E.

11. Навесні людина була покусана комарами роду Anopheles, які до зимівлі живились кров’ю хворого на малярію. Чи відбудеться зараження людини?

А. Відбудеться, т.я. самки харчувались на хворих людях;

B. Відбудеться, тому що шлях передачі трансоваріальний;

C. Не відбудеться, тому що комарам не властива трансоваріальна передача;

D. Не відбудеться, тому що самка перезимувала;

E. А+B.

12. У прибережній зоні річки з чистою проточною водою виявлені личинки комарів, які трималися під кутом до поверхні води. На восьмому членику черевця є дихальний сифон. Личинки яких комарів виявлені в річці?

А. Комар роду Culex;

B. Комар роду Aedes;

C. Комар роду Anopheles;

D. Glossina palpalis;

E. А+B.

13. Комахи схожі на мух, розміри 10 – 13,5 мм, на спинній частині грудей мають дві великі темні плями. Поширені у країнах з тропічним кліматом, живуть у заростях кущів по берегах рік та озер, поблизу житла людини. Живородящі. Є облігатними кровососами. Про яких комах йде мова?

А. Москіти;

В. Мокреці;

С. Муха цеце;

D. Жигалка осіння;

Е. Комар малярійний.

14. До київської лікарні привезли журналіста, який деякий час перебував у відрядженні в Конго. Під час лабораторного дослідження в крові хворого було виявлено трипаносоми. Назвіть переносника збудника захворювання, що спричинюється ними:

А. Москіти;

B. Комарі;

C. Муха це-це;

D. Вольфартова муха;

E. Мошки.

15. Хворий К. скаржиться на болі в животі, блювання, порушення випорожнень. Має знижену кислотність шлункового соку. При лабораторному аналізі випорожнень виявили личинки комах. Яке захворювання можна запідозрити?

А. Уринарний міаз;

В. Кишковий міаз;

С. Амебіаз;

D. Тканинний міаз;

Е. Аскаридоз.

Заняття № 35

Тема: Практичні навички змістових модулів 5, 6 і 7

«Медична протозоологія» , «Медична гельмінтологія» та «Медична арахноентомологія»

І. Цілі навчання:

Загальна ціль:

Перевірити практичні навички змістових модулів 5, 6 і 7: «Медична протозоологія», « Медична гельмінтологія» та „Медична арахноентомологія”

Конкретні цілі –уміти:

1. Визначати місце біологічного об'єкту в системі живої природи.

2. Визначати видову належність найпростіших.

3. Визначати видову належність гельмінтів.

4. Визначати видову належність членистоногих.

5. Діагностувати на макро- і мікропрепаратах та інших ілюстративних матеріалах збудників інвазійних хвороб.

6. Визначати ефективність методів профілактики паразитарних хвороб.

7. Уміти диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів.

8. Визначати трансмісивні та природно-осередкові хвороби серед паразитарних захворювань.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

A. Література:

Основна:

1. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2009. – стор. 529-543.

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – стор. 567-577.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001 (1997). – 334 (340) с. (книга ІІ); ил. стор.301-302, 305-310, 313-315.

4. Пискун Р.П., Николаенко О.А. Паразитология: Пособие для иностранных студентов. - Винница. 2003. – 102 с., стор. 89-99.

5. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 202 -344.

6. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

Додаткова:

1.Лекції з біології.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – 391 с. 225-250.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.: ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Меди академія, 2004. – 579 с.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед. університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М.. Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Мед академія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография ( Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., пере раб. И доп. – Х: Издательский дом „ИНЖЭК”, 2005.- 472 с.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: „Здоров’я”, 2001. – 846 с.

Б. Перелік практичних навичок і умінь

- техніка мікроскопування;

- визначити місце біологічного об’єкта в системі живої природи;

- обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових;

- діагностувати на макро- і мікропрепаратах збудників та переносників збудників паразитарних хвороб;

- визначити видову приналежність збудників протозоозів;

- ідентифікувати різні стадії життєвого циклу паразитів людини;

- обґрунтувати методи лабораторної діагностики паразитарних хвороб;

- визначити видову приналежність гельмінтів і їх яєць;

- диференціювати діагноз інвазій за допомогою лабораторних методів;

- визначити видову приналежність переносників збудників інфекцій;

- доводити ефективність методів профілактики паразитарних хвороб, базуючись на способах зараження ними;

- передбачити вплив факторів довкілля на організм людини.

В. Перелік препаратів, які необхідно визначати під час підсумкового контролю засвоєння знань із дисципліни

1. Дизентерійна амеба. Велика тканинна форма.

2. Дизентерійна амеба. Циста.

3. Лейшманія. Джгутикова форма.

4. Лямблія.

5. Трипаносома.

6. Трихомонада піхвова.

7. Токсоплазма.

8. Малярійний плазмодій. Стадія кільця.

9. Малярійний плазмодій. Стадія амебовидного шизонта.

10. Малярійний плазмодій. Стадія фрагментації.

11. Балантидій. Вегетативна форма.

12. Балантидій. Циста.

13. Печінковий сисун.

14. Ланцетоподібний сисун.

15. Котячий сисун.

16. Легеневий сисун.

17. Клонорхіс.

18. Шистосоми.

19. Озброєний ціп’як. Сколекс.

20. Озброєний ціп’як. Гермафродитний членик.

21. Озброєний ціп’як. Зрілий членик.

22. Неозброєний ціп’як. Сколекс.

23. Неозброєний ціп’як. Гермафродитний членик.

24. Неозброєний ціп’як. Зрілий членик.

25. Стьожак широкий. Зрілий членик.

26. Ехінокок.

27. Альвеокок.

28. Карликовий ціп’як.

29. Аскарида. Поперечний розріз.

30. Гострик.

31. Волосоголовець.

32. Кривоголовка.

33. Трихінела.

34. Ришта.

35. Вугриця кишкова.

36. Філярії.

37. Іксодовий кліщ. Личинка.

38. Іксодовий кліщ. Німфа.

39. Іксодовий кліщ. Імаго (самка).

40. Селищний кліщ

41. Коростяний свербун

42. Головна воша.

43. Одежна воша.

44. Лобкова воша.

45. Блоха.

46. Чорний тарган (самець).

47. Чорний тарган (самка).

48. Рудий тарган.

49. Ліжкова блощиця.

50. Малярійний комар.

51. Личинка та лялечка немалярійного комара.

52. Личинка та лялечка малярійного комара.

53. Москіт.

54. Муха.

55. Мошка.

Г. Зразки тестів для перевірки практичних навичок:

Див. зразки тестів для перевірки кінцевого рівня знань, зразки задач для науково-дослідницької роботи до практичних занять № 23-34.

ІІІ. Орієнтовна основа дії

А. Алгоритм індивідуальної роботи студента

1. Виконання індивідуального програмованого завдання

2. Письмове оформлення відповіді-характеристики 4 слайдів паразитів.

Б. Інструкція до виконання індивідуальної роботи

1. В тестах вибрати варіанти вірних відповідей.

2. Визначити на ілюстративних матеріалах паразитів і їх життєві стадії. Відповідь оформити за наступним планом:

- Українська і латинська назва об’єкта, його діагностичні ознаки та систематичне положення, назва хвороби.

- Остаточний, проміжний (додатковий), резервуарний хазяї.

- Шляхи проникнення, способи зараження людини.

- Життєві цикли.

- Матеріал і методи лабораторної діагностики.

- Профілактичні заходи проти протозоозів, гельмінтозів та деяких арахноїдозів.

- Медичне значення представників членистоногих.

В. Зразок індивідуального програмованого тестового завдання

1. Яким трематодозом можна заразитись при вживанні в їжу немитих овочів, салатів з грядок, що поливалися водою з заливних луків, ставків, річок?

A. Клонорхозом;

B. Фасціольозом;

C. Дикроцеліозом;

D. Опісторхозом;

E. Парагонімозом.

2. Назвіть представника класу трематод, життєвий цикл якого не пов'язаний з водним середовищем:

A. Парагонім;

B. Метагонім;

C. Фасціола;

D. Дикроцелій;

E. Опісторх.

3. У хворого діагностували, на основі клінічних симптомів і епідеманамнезу, фасціольоз. Зі слів пацієнта, хворіє більше місяця. Лабораторні дослідження фекалій і дуоденального вмісту на знаходження яєць фасціоли негативні. Виключити фасціольоз у хворого, найвірогідніше, не можна тому що:

A. Яйця збудник починає виділяти лише через 3-4 місяці після зараження;

B. Яйця збудник починає виділяти лише через 1 - 3 місяці після зараження;

C. Низька інтенсивність інвазії;

D. Застосували неефективний метод дослідження;

E. B + C + D.

4. Після проведеного лікування у пацієнта виділились проглотиди, заповнені маткою. Кількість бічних відгалужень від головного стовбура матки становить 17 - 35 з кожного боку. Ця проглотида належить:

A. Стьожаку широкому;

B. Свинячому ціп'яку;

C. Бичачому ціп'яку;

D. Карликовому ціп'яку;

E. Немає вірної відповіді.

5. Пристосуванням до паразитичного способу життя у стьожкових червів є:

A. Органи фіксації (присоски, гачки, ботрії);

B. Кутикула з мікроворсинками і антипротеолітичними ферментами;

C. Багаторазове повторення гермафродитної статевої системи і висока продуктивність статевих продуктів;

D. Відсутність травної системи;

E. Всі варіанти вірні.

6. В результаті дегельмінтизації у хворого виділились яйця гельмінта овальної або округлої форми, прозорі, з двошаровою оболонкою, діаметром до 30 - 40 мкм. У центрі яйця знаходиться безбарвна онкосфера. Між оболонками яйця і онкосфери помітні довгі ниткоподібні філаменти, що відходять по 6 від кожного полюсу онкосфери. Поставте діагноз:

A. Теніоз;

B. Цистицеркоз;

C. Альвеококоз;

D. Дифілоботріоз;

E. Гіменолепідоз.

7. Найчастіше, у жителів України, що не виїжджають за межі країни, можна знайти у фекаліях яйця гельмінтів із класу Власне круглих червів:

A. Волосоголовця;

B. Аскариди;

C. Гострика;

D. Кривоголовки;

E. A + B + C.

8. У дитини 8-ми років виявлений аскаридоз. Чи слід госпіталізувати хвору з метою запобігання зараженню інших членів сімї?

A. Ні, оскільки яйця, що виділяються від хворого є неінвазивними;

B. Ні, оскільки для набуття інвазивності необхідне перебування яєць в зовнішньому середовищі протягом 15-18 днів, за наявності кисню, температури +12 ... +37°С, оптимальної вологості;

C. Так, яйця, що виділяються з випорожненнями хворого можуть заразити оточуючих;

D. A + B;

E. Вірної відповіді немає.

9. Назвіть нематоди, у яких типовим місцем локалізації у людини є шкіра і підшкірна клітковина:

A. Вухерерія;

B. Бругія;

C. Анкілостома;

D. Онхоцерка;

E. Лоалоа;

F. B + C + D;

G. D + E.

10. Трихінельозом людина заражається при вживанні:

A. Немитих овочів і фруктів;

B. Сирої води;

C. Недостатньо термічно обробленої риби;

D. Свинини, яка не пройшла ветеринарний контроль;

E. Яловичини, яка не пройшла ветеринарний контроль.

11. Перианальний зішкряб є основним методом для діагностики:

A. Гіменолепідозу;

B. Ентеробіозу;

C. Аскаридозу;

D. Трихоцефальозу;

E. Філяріозу.

12. Методами лабораторної діагностики ехінококозу є:

A. Овоскопія жовчі;

B. Овоскопія фекалій;

C. Серологічні реакції;

D. Шкірно-алергічна проба;

E. C + D.

13. Який з перерахованих видів паразитів відноситься до геопротистів?

A. Entamoeba histolytica;

B. Toxoplasma gondii;

C. Leishmania sp.;

D. Trypanosoma sp.;

E. Trichomonas vaginalis.

14. В літературі описані два випадки амебіазу шкіри преанальної області у хворих з Анголи. Первинний діагноз у одного хворого - плоскоклітинний рак перианальної області, у іншого - венерична гранульома. Правильний діагноз встановлено тільки після гістологічного дослідження видаленої враженої ділянки шкіри. Який збудник був виявлений у хворих?

A. Ваlаntidium соlі;

B. Еntаmоеbа hіstolуtіса;

C. Еntаmоеbа соlі;

D. Тrihomonas vaginalis;.

E. Тrihomonas hominis.

15. Проміжний хазяїн — це організм, у якому паразит існує:

A. У статевозрілій формі і розмножується статевим шляхом;

B. У личинковій стадії і розмножується безстатевим шляхом;

C. У статевозрілій формі і розмножується безстатевим шляхом;

D. У личинковій стадії і розмножується статевим шляхом;

E. У статевозрілій формі і накопичується.

16. При обстеженні робітниць столової у однієї з них виявили амебіаз, у іншої - лямбліоз, у третьої— сечостатевий трихомонадоз. Хто з них представляє собою епідемічну небезпеку ?

A. Робітниця з амебіазом;

B. Робітниця з лямбліозом;

C. Робітниця з сечостатевим трихомонадозом;

D. Жодна з них;

E. A+B.

17. В пробі піску з дитячої площадки виявили цисти токсоплазми. Чи можуть заразитися діти, які граються в пісочниці? Якщо можуть, то як?

A. Не можуть, тому що цисти не є інвазійною формою для людини;

B. Можуть, трансмісивним шляхом;

C. Зараження відбудеться контактно-побутовим шляхом;

D. Діти можуть заразитись фекально-оральним шляхом;

E. Зараження відбувається тільки при безпосередньому контакті з кішкою.

18. До якої екологічної групи відносять Balantidium coli ?

A. До біопротистів;

B. До геопротистів;

C. До ендопаразитів;

D. До геогельмінтів;

E. До тимчасових паразитів.

19. Збудники висипного тифу в організмі вошей локалізуються у:

A. Статевій системі;

B. Травній системі;

C. Кровоносній системі;

D. Нервовій системі;

E. Дихальній системі.

20. Шлях зараження збудниками, яких переносять блохи:

A. Аліментарний;

B. Трансоваріальний;

C. Перкутантний;

D. Повітряно-крапельний;

E. Контамінація.

21. Які з комах розвиваються з повним перетворенням?

A. Таргани;

B. Коростяний свербун;

C. Блохи;

D. Воші;

E. Клопи.

22. Вкажіть комах, личинки яких паразитують на тілі людей :

A. Воші;

B. Пухоїди;

C. Клопи;

D. Блохи;

E. Таргани.

23. Тіло широкоовальне, розміри 0,2 – 0,3 мм, на поверхні тіла багато коротких шипиків і довгих щетинок, кінцівки вкорочені:

A. Sarcoptes scabiei;

B. Ornithodoros papillipes;

C. Ixodes persulcatus;

D. Demodex folliculorum;

E. Dermacentor pictus.

24. Серед названих кліщів збудниками захворювань є:

A. Dermacentor pictus;

B. Demodex folliculorum;

C. Ixodes ricinus;

D. Ixodes persulcatus;

E. Ornithodoros papillipes.

Студентам виставляється традиційна оцінка

“5”(відмінно)

“4”(добре)

“3”(задовільно)

“2”(незадовільно)

ІV. Організаційна структура заняття (технологічна карта)

№ пп	Основні етапи заняття	Час в хвилинах	Матеріали методичного забезпечення
І. Підготовчій етап
1.	Організаційна частина
IІ. Основний етап
2. 3.	Представлення рефератів (самостійна позааудиторна робота студентів) Виконання індивідуальних програмованих завдань та оформлення відповіді-характеристики паразитів		Реферати Індивідуальні програмовані тестові завдання, ілюстративний матеріал паразитів макро- та мікропрепарати, мікроскопи
III. Заключний етап
4. 5.	Контроль виконання завдань Аналіз індивідуальної роботи, підведення підсумків, виставлення оцінок і балів Домашнє завдання

Заняття №36

Тема: Синтетична теорія еволюції. Популяційна структура людства. Антропогенез

І. Актуальність теми.Сучасна біологія і медицина наскрізь пронизані історичним підходом, еволюціонізмом. І це не випадково. Тому що всі закони організації і розвитку життя, всі процеси життєдіяльності, в тому числі і людини, можна зрозуміти, тільки спираючись на досягнення еволюційного вчення як теоретичного стержня всієї біології. Без еволюційного підходу не можна зрозуміти ні функціонування молекулярно-генетичних систем, ні розвитку живих організмів від зародження до смерті, ні існування видів і їх популяцій, ні розвитку і перетворення біосфери в цілому

В наш час, час загрози екологічної кризи, велике теоретичне і практичне значення має вивчення особливостей дії природного добору і елементарних еволюційних факторів на структуру і генофонд популяцій людини, зокрема, малочисельних популяцій – ізолятів і демів.

Важливе значення для медицини і практичного лікаря мають знання суті еволюційних процесів, в результаті яких формується стійкість збудників хвороб до антибіотиків, росте толерантність переносників хвороб до хімічних засобів боротьби з ними, різко збільшується чисельність деяких тварин, наприклад, гризунів, які переносять чуму, туляремію та ін..

Знайомство з проблемою історико-еволюційного формування людини як біосоціальної істоти дає матеріал для більш ґрунтовного розуміння будови і функції організму людини, морфофункціональних особливостей людських рас, безпідставності расистських теорій.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль - уміти:

1. Показати реальність протікання еволюційного процесу і визначити основні особливості цього процесу як об’єктивного явища природи.

2. Охарактеризувати основні положення сучасної теорії біологічної еволюції та дію природного добору і елементарних еволюційних факторів на генофонд популяції людини.

3. Інтерпретувати сучасні погляди на історико-еволюційний процес формування фізичного типу людини, початкового розвитку трудової діяльності, мови, суспільства.

Конкретні цілі – уміти:

1. Аналізувати сучасну теорію біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики.

2. Встановити особливості макроеволюції.

3. Визначити основні закони, правила еволюції, використавши їх при аналізі людських груп.

4. Охарактеризувати популяційну структуру виду, звернути увагу на біологічні і соціальні особливості малочисельних людських популяцій – ізолятів і демів.

5. Довести, що вид - універсальне явище природи: він існує у всіх сучасних групах незалежно від рівня організації, способу розмноження і труднощів класифікації.

6. Виявити в різних популяціях людини частоту патологічних генів, використовуючи закон Харді-Вайнберга.

7. Інтерпретувати дію елементарних еволюційних факторів і природного добору на генетичну структуру популяцій людей.

8. Освоїти основні етапи антропогенезу, звернути увагу на співвідношення ролі біологічних і соціальних факторів в цьому процесі.

9. Інтерпретувати якісну своєрідність людини як біосоціальної істоти.

10. Охарактеризувати походження людських рас як відображення адаптаційних закономірностей людства, звернувши увагу на єдність виду Homo sapiens і безпідставність расистських теорій.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

А. Література:

Основна:

1. Медична біологія / За редакцією проф. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2009.- С. 277-316, 360-369.

2. Медична біологія / За редакцією проф. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 278-306, 308-318, 321, 389-399.

3. Биология. В 2-х кн. Учебник для мед.вузов / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева и др./ Под ред. В.Н. Ярыгина. - М.: Высшая школа, 2004.- С.5-11, 17-26, 30-47, 141-156.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія.- К.: «Вища школа», 1992.- С. 207-210, 216-225, 260-278.

5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»/ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І.Остапюк. - К.: Медицина, 2004.- 368 с.

6. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 271 – 287.

7. Руководство к лабораторным занятиям по биологии В.А. Королев, Г.Н. Кривошеина, Э.Г. Полякова. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. – с.94-98, 103-108.

Додаткова:

1. Конспекти лекцій.

2. Тимченко А.Д. Биология с основами генетики и паразитологи. – К.: Вища шк. Головное вид-во, 1982 – 331с.

3. Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение (Дарвинизм) – М.: Высш. шк., 1989 – 335с.

4. Пішак В.П., Захарчук О.І.. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадамія, 2004. – 579с.: іл.

5. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

6. Пехов А.П. Биология: медицинская биология, генетика и паразитология / Учебник. Изд.2- е. испр. и доп.- М.: РУДН, 2007. 664с.:ил.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань

Завдання 1.

Процес історичного розвитку природи – це:

А. Штучний добір;

В. Ізоляція;

С. Природний добір;

D. Еволюція;

E. Боротьба за існування.

Завдання 2.

Елементарною одиницею еволюції є:

A. Вид;

B. Популяція;

C. Таксон;

D. Рід;

E. Клас.

Завдання 3.

Елементарним еволюційним матеріалом є:

A. Модифікації;

B. Мутації;

C. Популяції;

D. Організми;

E. Деми.

Завдання 4.

Антропогенез – це процес:

A. Ембріонального розвитку людини;

B. Індивідуального розвитку людини;

C. Постембріонального розвитку людини;

D. Еволюційно-історичного формування людини як виду;

E. Розвитку чоловічої статевої системи.

Завдання 5.

Пітекантроп і синантроп відносяться до:

A. Давніх людей;

B. Найдавніших людей;

C. Нових людей;

D. Австралопітеків;

E. Монголоїдної раси.

Завдання 6.

Людські раси – це поняття:

A. Соціальне;

B. Генетичне;

C. Біологічне;

D. Видове;

E. Екологічне.

Завдання 7.

Невеликі популяції людей, чисельність яких не перевищує 1500 особин, а родинні шлюби складають понад 90%, називаються:

A. Ізолятами;

B. Демами;

C. Ендемічними популяціями;

D. Відкритими популяціями;

E. Закритими популяціями.

Завдання 8.

Невеликі популяції людей, чисельність яких не перевищує 1500-4000 особин, а родинні шлюби складають 80-90%, називаються:

A. Ідеальними популяціями;

B. Демами;

C. Ендемічними популяціями;

D. Відкритими популяціями;

E. Закритими популяціями.

Завдання 9.

Сукупність еволюційних перетворень, які приводять до формування таксонів більш високого рангу, ніж вид, називається:

A. Дивергентною еволюцією;

B. Конвергентною еволюцією;

C. Географічним видоутворенням;

D. Макроеволюцією;

E. Мікроеволюцією.

Завдання 10.

Сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях виду і приводять до формування їх генофонду і утворення нових видів, називається:

A. Екологічним видоутворенням;

B. Географічним видоутворенням;

C. Конвергентною еволюцією;

D. Макроеволюцією;

E. Мікроеволюцією.

Завдання 11.

Дрейф генів – це:

A. Обмін генами між гомологічними хромосомами;

B. Результат боротьби за існування;

C. Випадкове комбінування генів при заплідненні;

D. Випадкова зміна концентрації алелей в малій популяції;

E. Один із результатів природного добору.

Завдання 12.

Яка таксономічна категорія не може бути використана для опису систематичного положення?

A. Царство

B. Відділ

C. Ряд

D. Підтип

E. Родина

Завдання 13.

Перше цілісне еволюційне вчення було запропоновано:

A. К. Ліннеєм;

B. Ч. Дарвіном;

C. Ж.Б. Ламарком;

D. А. Уоллесом;

E. В.І. Вернадським.

Завдання 14.

Біологічні фактори антропогенезу:

A. Спадкова мінливість, боротьба за існування, природний добір;

B. Праця, мова, навчання;

C. Дрейф генів, ізоляція, популяційні хвилі;

D. Дизруптивний добір, праця, ізоляція;

E. Зміна клімату, боротьба з несприятливими умовами.

Завдання 15.

Адаптивна цінність генотипу -це здатність до:

A. Пристосування;

B. Виживання і відтворення;

C. Інтенсивної елімінації;

D. Зворотності еволюції;

E. Мінливості.

IV. Зміст навчання

№ п/п	Інформаційні блоки	Головні елементи блоків
1.	Основні етапи розвитку еволюційних ідей	1. Трансформізм 2. Ламаркізм 3. Дарвінізм 4.Сучасна теорія еволюції біологічної еволюції
2.	Суть вчення Ч.Дарвіна про механізми і результати еволюції	1. Спадковість 2. Мінливість 3. Боротьба за існування 4. Природний добір 5. Утворення видів 6. Формування адаптацій
3.	Сучасна теорія біологічної еволюції	1. Синтез дарвінізму і популяційної генетики 2. Поняття про мікроеволюцію 3. Поняття про макроеволюцію 4. Елементарна одиниця еволюції 5. Елементарний еволюційний матеріал 6. Елементарні еволюційні фактори
4.	Популяції – головні складові одиниці виду	1. Визначення, характеристики ізолятів, демів
5.	Генетична структура ідеальних і реальних популяцій	1. Ідеальні популяції 2. Закон Харді-Вайнберга 3. Використання закону Харді-Вайнберга 4.Вплив елементарних еволюційних факторів 5. Дія природного добору 6. Генетичне обтяження
6.	Походження людини	1.Докази тваринного походження 2. Біологічні фактори антропогенезу 3. Соціальні фактори антропогенезу
7.	Етапи антропогенезу	1.Найдавніші люди 2. Давні люди 3. Сучасні люди 4. Якісна своєрідність людини
8.	Людські раси	1.Визначення 2. Походження 3. Класифікація 4.Необґрунтованість расистських теорій

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Chrysops dimidiate, Chrysops silacea; - student2.ru Походження людини

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Рушійні сили антропогенезу

Chrysops dimidiate, Chrysops silacea; - student2.ru

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Chrysops dimidiate, Chrysops silacea; - student2.ru

Таблица № 18

Основні риси людини, успадковані від тварин

Основні риси	Від кого успадкувані
Генетичний код ядра	Перші одноклітинні прокаріоти
Генетичний код мітохондрій	Прокаріоти
Білатеральна симетрія	Попередники ранніх хордових
Кістковий скелет	Риби
П’ятипала кінцівка	Риби, земноводні
Легеневе дихання	Земноводні, рептилії
Амніотичне яйце	Рептилії
Видовжені кінцівки, диферен-ційована зубна система, молочні залози, теплокровність	Примітивні ссавці
Плацента, живородіння	Рані плацентарні ссавці

Таблица № 19

Основні етапи антропогенезу і характерні риси

розвитку нащадків людини

Часові рамки	Етапи антропогенезу	Характерні риси розвитку
40 тис. років	Людина розумна Homo sapiens	Формування типу сучасної людини. Виникнення суспільства. Одомашнення тварин і рослин. Перехід до оволодіння природним середовищем
200-500 тис. років	Неандерталець H.neandertaliensis	Поєднання рис сучасної людини (об’єм мозку 1200-1400 куб.см) і антропоїдів. Висока культура виготовлення знарядь. Вдосконалення мови і племіних відносин
1-1,3 млн. років	Людина прямоходяча H.erectus	Об’єм мозку 800-1200 куб.см. Формування мови. Оволодіння вогнем
2-2,5 млн. років	Людина розумна H.habilis	Перехідна стадія до формування типу сучасної людини. Виготовлення перших знарядь
9 млн.років	Стародавні австралопітекові	Використання предмету в якості знаряддя добування їжі і захисту. Подальший розвиток стадності
25 млн. років	Загальні нащадки антропоморфних мавп гомінід - дріопітеки	Деревений спосіб життя. Маніпуляція предметами і стадність

V. Орієнтовна основа дії

Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання з даної теми і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.

а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на занятті:

1. Основні етапи розвитку еволюційних ідей (трансформізм, ламаркізм, дарвінізм, сучасна теорія еволюції).

2. Суть вчення Ч. Дарвіна про результати і механізми еволюції.

3. Сучасна теорія біологічної еволюції як синтез дарвінізму і популяційної генетики. Мікро- і макроеволюція.

4. Популяції – головні складові одиниці виду. Ізоляти. Деми.

5. Генетична структура ідеальних і реальних популяцій. Використання закону Харді-Вайнберга для характеристики генетичної структури популяцій людей.

6. Вплив мутаційного процесу, міграції, ізоляції та дрейфу генів на генетичну структуру популяцій людей.

7. Генетичне обтяження в популяціях.

8. Походження людини. Основні етапи антропогенезу. Співвідношення біологічних і соціальних факторів у процесі антропогенезу.

9. Походження виду Homo sapiens у системі тваринного світу. Якісна своєрідність людини.

10. Походження людських рас як відображення адаптаційних закономірностей розвитку людини. Єдність людства.

Реферати:

1. Сучасні дискусії в еволюційному вченні.

2. Сучасні погляди на походження людини і людських рас.

3. Специфіка дії природного добору в популяціях людини.

4. Проблема збереження генофонду людини.

б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Визначення генетичного складу популяцій за умовами задач, що додаються.

2. Скласти таблицю «Оцінка впливу елементарних еволюційних факторів в популяціях людей» за схемою.

3. Провести порівняльну характеристику людини і людиноподібних мавп за поданим зразком.

4. Визначити за якими ознаками людина належить до класу ссавців, ряду приматів, роду людей.

в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:

1. Визначення генетичного складу популяції за умовами задач, що додаються.

Для дослідження генетичного складу рівноважних панміктичних популяцій, користуються математичним виразом закону Харді-Вайнберга:

(pA + qa)² = p² (AA) + 2 pq (Aa) + q² (aa) = 1.

У популяційній генетиці нерідко доводиться визначати частоту того чи іншого алеля прямим способом, а також за формулами.

Chrysops dimidiate, Chrysops silacea; - student2.ru , і ,де:

N- загальне число генотипів в популяції;

D - число особин з генотипом АА;

R - число особин з генотипом аа;

H - число особин з генотипом Аа.

2. Скласти таблицю

Таблиця № 20

«Оцінка впливу елементарних еволюційних факторів»

Елементарні еволюційні фактори	Еволюційне значення для реальної популяції	Вплив на ізоляти та можливий результат
1.Мутаційний процес 2.Популяційні хвилі 3. Ізоляція 4. Дрейф генів 5. Природний добір

3. Заповніть таблицю вказавши морфоанатомічні особливості і форми поведінки, що відрізняють людину від людиноподібних мавп.

Таблиця № 21

№ п/п	Ознака	Людина	Людиноподібні мавпи
1.	Форма хребта
2.	Співвідношення мозкового і лицьового відділів
3.	Будова зубів
4.	Об’єм мозку
5.	Розвиток кори півкуль великого мозку
6.	Форма грудної клітки
7.	Співвідношення між верхніми і нижніми кінцівками
8.	Наявність абстрактного мислення
9.	Наявність мови
10.	Виготовлення та застосування знарядь праці
11.	Хвороби
12.	Бінокулярний зір
13.	Будова кінцівок