________________________________________________________
(назва культури)
Економічна ефективність інтегрованої системи захисту будь-якої сільськогосподарської культури від шкідливих організмів визначається з розрахунку на 1 га. Основними показниками її є чистий прибуток, рівень рентабельності виробництва і окупність витрат. Ці показники визначаються для двох варіантів: базового (без застосування захисних заходів) і нового (з застосуванням захисних заходів).
Порядок розрахунків такий: спочатку обчислити вартість валової продукції з 1 гектара в обох варіантах. Для цього урожай культури в ц/га помножити на реалізаційну ціну 1ц в гривнях, яка береться з довідкового матеріалу, при цьому в базовому варіанті вона повинна бути меншою, в новому – більшою завдяки підвищенню якості продукції за рахунок застосування захисних заходів.
Потім знайти виробничі витрати на вирощування урожаю на площі 1 га. В базовому варіанті вони вже визначені шляхом статистичного та бухгалтерського обліку і наведені в довідковому матеріалі. Виробничі витрати в новому варіанті студент повинен обчислити сам і розрахунок їх записати в розгорнутому вигляді (повністю по пунктах під таблицею економічної ефективності).
Вони складаються з суми таких витрат:
1.виробничі витрати в базовому варіанті +
+2. виробничі витрати на застосування препаратів:
а) проти шкідника – якщо вибраний студентом пестицид застосовується способом обприскування, то до ціни гектарної норми витрати в гривнях (графа 11 в табл. 2.1) додається вартість обробки (обприскування) 1 га, що становить 3,5 грн.; якщо ж препарат застосовується способом обробки насіння чи посадкового матеріалу, то до ціни гектарної норми витрати (графа 11 в табл. 2.1) додається вартість обробки, яка дорівнює 2,3 грн. за тонну, помножені на норму висіву насіння або норму посадкового матеріалу на 1 га, виражену в тоннах; так само ведуться розрахунки виробничих витрат проти шкідника в разі, коли студент пропонує біозасіб, тільки ціна гектарної норми витрати береться з таблиці 2.2, графа 10; при ручних роботах – до ціни гектарної норми витрати (див. табл. 2.1 або 2.2) додається вартість ручної обробки 1 га, що становить 1,5 грн.;
б) проти хвороби розрахунок виробничих витрат на застосування пестициду чи біозасобу ведеться по такій же схемі, як і проти шкідника;
в) проти бур’янів – виробничі витрати визначаються так само, як проти шкідника при способі обприскування (див. п. 2 а);
+ 3. виробничі витрати на збирання, перевезення і доробку приросту урожаю, одержаного завдяки застосуванню захисних засобів, які визначаються як добуток приросту урожаю (урожай з застосуванням захисних заходів мінус урожай без них) на вартість витрат на збирання, перевезення й доробку 1 ц додаткової продукції, що наведена в довідковому матеріалі.
Таким чином, виробничі витрати в новому варіанті дорівнюють п.1+п.2 (а+б+в) + п.3.
Зробивши ці попередні розрахунки, приступити до визначення чистого прибутку, рівня рентабельності виробництва та окупності витрат по обох варіантах.
Чистий прибуток визначається як різниця між вартістю валової продукції та виробничими витратами і виражається в гривнях.
Рівень рентабельності виробництва – це чистий прибуток , поділений на виробничі витрати і помножений на 100, виражається в процентах.
Окупність витрат обчислюється шляхом ділення вартості валової продукції на виробничі витрати, виражається в гривнях.
Одержані результати занести в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1
Економічна ефективність інтегрованої системи захисту
___________________________________________
(назва культури)
| Варіанти | Показники |
| Урожай, ц/га | Ціна 1 ц урожаю, грн. | Вартість валової продукції з 1 га, грн. | Виробничі витрати на 1 га, грн. | Чистий прибуток, грн. | Рівень рентабельності виробництва, % | Окупність витрат, грн. |
| Базовий | | | | | | | |
| Новий | | | | | | | |
Розрахунки виробничих витрат у новому варіанті:
1. Виробничі витрати в базовому варіанті . . . . . . . . . . . . . . грн.
2. Виробничі витрати на застосування препаратів:
а) проти шкідника = ціна гектарної норми витрати . . . . . . грн. + вартість обробки . . . . . грн. = . . . . . . . . грн.;
б) проти хвороби = ціна гектарної норми витрати . . . . . . . . грн. + вартість обробки . . . . . . . . грн. = . . . . . . грн.;
в) проти бур’янів = ціна гектарної норми витрати . . . . . . . . грн. + вартість обробки . . . . . . . . грн. = . . . . . . .грн.
3. Виробничі витрати на збирання, перевезення і доробку приросту урожаю = приріст урожаю . . . . . ц/га х вартість витрат на 1ц приросту урожаю . . . . . . грн. = . . . . грн.
Всього виробничих витрат в новому варіанті = п.1 + п.2
(а + б + в) + п.3 = . . . . . . . . грн.
Висновки
Проаналізувати результати розрахунків економічної ефективності складеної інтегрованої системи захисту заданої культури, порівнявши основні її показники (новий варіант) з відповідними показниками в базовому варіанті (без застосування захисних заходів). Зазначити, в якому варіанті чистий прибуток, рівень рентабельності виробництва і окупність витрат вищі, а в якому нижчі, і чому, тобто, що зумовило підвищення чи зниження вказаних показників, з чого зробити висновок про доцільність та економічну вигідність розробленої Вами інтегрованої системи захисту. Якщо економічна ефективність її нижча, ніж базового варіанту, то вказати, за рахунок чого можна підвищити рівень рентабельності та окупність витрат в новому варіанті, щоб вирощування культури не було збитковим для господарства.
Додаток 1
Зразок титульного аркуша
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
ККафедра агрохімії
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни
“Інтегрований захист рослин”
Виконав студент (кА)
агрономічного факультету
денної форми навчання
групи__________________
_______________________
(Прізвище, ім’я та по батькові)
Перевірив__________________
(Прізвище, ім’я та по батькові)
Дніпропетровськ – _______ рік
Список рекомендованої літератури
1. Гордієнко В.П., Геркіял О.М., Опришко В.П. Землеробство. – К.: Вища школа, 1991.
2. Грицаєнко З.М. і ін. Гербіциди і продуктивність сільськогосподарських культур, 2005. 686 с.
3. Довідник із захисту рослин / За ред. акад. Лісового М.П. – К.: Урожай, 1999.
4. Державні санітарні правила і норми “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”, 1998.
5. Дьяков Ю.Т., Дементьєва М.И. и др. Общая и сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1984.
6. Егураздова А.С. Интегрированная борьба с болезнями сельскохозяйственных культур. – М.: 1983.
7. Защита картофеля от болезней, вредителей и сорняков: Справочник. – М.: Агропромиздат, 1989.
8. Интегрированная защита озимой пшеницы. – Защита растений, 2, 1986.
9. Интегрированная защита растений. /Под ред. акад.
ВАСХНИЛ Фадеева Ю.Н. – М.: Колос, 1981.
10. Інтегрована система захисту зернових культур від шкідників, хвороб та бур’янів/ За ред.Ольховської - Буркової А.К. та Шевченко Ж.П. – К.: Урожай, 1990.
11. Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области. – Днепропетровск: Облполиграфиздат, 1988.
12. Основи біологічного методу захисту рослин. / Під ред. проф. Дядечка М.П. – К.: Урожай, 1990.
13. Павлов И.Ф. Агротехнические и биологические методы защиты растений. – М.: Россельхозиздат, 1976.
14. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на рік виконання самостійної роботи.
15. Пестициди і технічні засоби їх застосування / За ред. канд. біол. наук М.Д. Євтушенко, Ф.М. Марютіна. –
Харків, 2001.
16. Сельскохозяйственная энтомология. / Под ред. проф. Мигулина А.А.– М.: Колос, 1983.
17. Методи випробування і застосування пестицидів // За ред. проф. С.О. Трибеля. – К.:Світ. – 2001. – 448 с.
18. Справочник по защите растений. / Под ред. акад. ВАСХНИЛ Фадеева Ю.Н. - М.: Агропромиздат,1985.
19. Справочник по пестицидам. / Под ред. проф. Павлова А.В. – К.: Урожай, 1986.
20. Филиппов Н.А., Мацюк В.А. Интегрированная защита овощных и плодовых культур – Кишинев, 1985.
21. Фисюнов А.В. Справочник по борьбе с сорняками М.: Колос, 1984.
22. Фітопатологічний довідник /За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна. – Харків, 2001.
23. Фітофармакологія //За ред. проф. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна. – К.: Вища освіта, 2004, 431 с.
При виконанні завдання з модульного контролю знань можна користуватися матеріалами журналів “Защита и карантин растений”, “Пропозиція”, “Захист рослин” та ін., а також конспектом лекцій з інтегрованого захисту рослин і рекламними проспектами пестицидів.
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра агрохімії М Е Т О Д И Ч Н І В К А З І В К И ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ з дисципліни “Інтегрований захист рослин” для студентів агрономічного факультету з напрямку 0901 – “Агрономія” та освітньо-кваліфікаційного рівня –8. 09010101– магістр 8.130102 - магістр | |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра агрохімії М Е Т О Д И Ч Н І В К А З І В К И ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ з дисципліни “Інтегрований захист рослин” для студентів агрономічного факультету з напрямку 0901 – “Агрономія” та освітньо-кваліфікаційного рівня –8. 09010101– магістр 8.130102 - магістр Дніпропетровськ – 2015 Методичні вказівки до виконання курсової роботи із дисципліни ”Інтегрований захист рослин” для студентів агрономічного факультету. (Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпропетровськ, 2015, с.19). Викладені мета, суть, основні розділи розрахункової роботи з інтегрованого захисту рослин та пояснення до їх виконання. Укладачі: доценти кафедри агрохімії, кандидат с.-г. наук Бандура Л.П., кандидат біол. наук, Маслікова К.П., ст. викладач Лемішко С.М. Рецензенти: доктор сільськогосподарських наук, професор Черчель В.І. кандидат с.-г. наук, Дудка М.І. Схвалено методичною комісією агрономічного факультету ДДАУ, протокол № 2 від “01 ”жовтня 2015 року. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ з дисципліни “Інтегрований захист рослин” Комп’ютерна верстка Втрати сільськогосподарської продукції від шкідників, хвороб і бур’янів у нашій країні щороку досягають великих розмірів. Динамічність розвитку шкідливих видів, різночасність їх появи та неоднакова шкодочинність у період вегетації культур зумовлюють підвищені вимоги до чіткої організації й планування робіт по захисту рослин. В сучасних умовах значне зниження втрат урожаю від шкідливих організмів та підвищення його якості може бути досягнуте лише при застосуванні комплексних систем захисту рослин, які носять назву інтегрованих. Вони передбачають раціональне поєднання організаційно-господарських, профілактичних, агротехнічних, біологічних, селекційних, фізичних, механічних, карантинних та хімічних заходів. Роль кожного заходу в загальній системі змінюється залежно від конкретних умов вирощування тієї чи іншої культури. У зв’язку з цим рекомендовані зональні інтегровані системи захисту рослин повинні коректуватися в кожному господарстві, на кожному полі відповідно до грунтово-кліматичних умов, видового складу та чисельності шкідливих і корисних організмів, а також екологічної обстановки в конкретних агробіоценозах. Тому перед студентами ставиться завдання проаналізувати умови і скласти інтегровану систему захисту однієї з основних сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві, де вони проходили виробничу практику. При виконанні завдання з модульного контролю знань студенти повинні розробити інтегровану систему захисту рослин, яка б забезпечувала вирішення таких основних задач: 1. зниження втрат урожаю від шкідливих організмів; 2. регуляцію чисельності шкідливих організмів; 3. профілактику (попередження) поширення й розвитку шкідливих організмів, утримання їх на безпечному рівні; 4. доцільність застосування хімічних засобів, яка визначається економічним порогом шкодочинності; 5. одержання максимального урожаю при найменших витратах, тобто інтегрована система захисту культури повинна бути економічно вигідною; 6. охорону навколишнього середовища від забруднення. Розроблені методичні вказівки ставлять своєю метою дати студентам навички складання інтегрованих систем захисту рослин у конкретних умовах господарства з врахуванням прогнозу фітосанітарного стану агроценозів і зональних рекомендацій по боротьбі із шкідниками, хворобами та бур’янами в посівах сільськогосподарських культур. Загальні вимоги до виконання завдання з модульного контролю знань Робота виконується в порядку, викладеному в методичних вказівках, на аркушах паперу стандартного розміру 210 х 297 мм. Обов’язково залишати поля: зліва - 2,5 см, справа – 1 см, зверху й знизу - 2,0 см. При написанні слід уникати міркувань, що не мають прямого відношення до основного запитання. Скорочення слів допускаються тільки загальноприйняті (кг, га, л, ц/га, км, млн., з. п., к. е., в. р., с. к. і т. п.). Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок і номер, який проставляється в правому верхньому куті над таблицею. Виконана робота повинна мати титульний аркуш (додаток 1) і бути написана акуратно, розбірливо, грамотно. В кінці роботи проставляється дата її здачі й підпис студента. Індивідуальне завдання Сівозміна* Номер поля Культура _______________________________________ Площа _______________________________________ Видовий склад шкідливих організмів: а) шкідники _________________________________ б) хвороби _________________________________ в) бур’яни _________________________________ Урожай культури без застосування захисних заходів ____ Урожай культури із застосуванням захисних заходів ____ · Сівозміну студент наводить ту, що переважає в господарстві, а потім проставляє номер поля в індивідуальному завданні. Сівозміна 1. ____________________________________________ 2. ____________________________________________ 3. ____________________________________________ 4. ____________________________________________ 5. ____________________________________________ і т. д. Розділ 1 Відомості про шкідливі організми Для складання інтегрованої системи захисту кожної культури перш за все необхідно встановити видовий склад, чисельність та поширення шкідників, хвороб і бур’янів. Відомості про тих, що вказані в індивідуальному завданні, занести в таблицю 1.1. Таблиця 1.1 Відомості про шкідливі організми на ________________________________________ (назва культури) площа ____________ га а) шкідники | Назва шкідника | Зимуюча стадія і місце зимівлі | Кількість поколінь | Період шкодочинності по фазі розвитку культури | Економічний поріг шкодочинності | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | Примітка: графа 5 – див. в довідковому матеріалі по пестицидах б) хвороби | Назва хвороби | Зимуюча стадія збудника хвороби і місце зимівлі | Період шкодочинності по фазі розвитку культури | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | в) бур’яни | Назва бур’янів | Тип розмноження | Економічний поріг шкодочинності | | | | | | | | | | | | | | | | | Примітка: графа 3 – див. в довідковому матеріалі по пестицидах. Розділ 2 Заходи боротьби зі шкідливими організмами на ___________________________________________________ (назва культури) Виписати з літературних джерел (підручників, довідників, журнальних статей і т. п.) і подати у вигляді переліку, не конкретизуючи, всі заходи й методи, що рекомендуються для боротьби зі вказаними в індивідуальному завданні шкідливими організмами (по кожному окремо). Проаналізувати, які з них можна провести в умовах господарства, і вибрати ті з них, що вважаєте найбільш доцільними. Наприклад: проти яблуневої плодожерки пропонуються агротехнічні, біологічні, селекційні, механічні та хімічні заходи боротьби. В умовах господарства можна й доцільно застосувати всі ці заходи, приділивши особливу увагу хімічним засобам захисту. Так само і проти хвороби та бур’янів. 2.1. Хімічні засоби захисту Пестициди, дозволені до використання в Україні на рік складання інтегрованої системи захисту даної культури від зазначених шкідливих організмів, занести в таблицю 2.1, користуючись “Переліком ……” та додатками до нього. Таблиця 2.1 Пестициди для боротьби зі шкідливими організмами на ________________________________________________________ (назва культури) | Назва шкідливих організмів | Назва препарату, його форма і % діючої речовини | Комбінований чи ні | Контактний чи системний | Спектр дії на даній культурі | Спосіб застосування | Період обробки по фазі розвитку культури | Норма витрати препарату | Токсичність для теплокровних | Ціна за 1 л чи 1 кг , грн. | Ціна нектарної норми витрати препарату, грн.. | | | | | | | | | | | | | | 1. | 1. | | | | | | | | | | | | 2. | | | | | | | | | | | | 3. | | | | | | | | | | | | і т. д. | | | | | | | | | | | 2. | 1. | | | | | | | | | | | | 2. | | | | | | | | | | | | 3. | | | | | | | | | | | | і т. д. | | | | | | | | | | | 3. | 1. | | | | | | | | | | | | 2. | | | | | | | | | | | | 3. | | | | | | | | | | | | і т. д. | | | | | | | | | | Примітка: графа 10 – взяти з довідкового матеріалу по пестицидах, графа 11 – ціна гектарної норми витрати препарату при обприскуванні визначається як добуток норми витрати на 1 га на ціну його за 1л чи 1кг (графу 8 помножити на графу 10), а при протруєнні насіння та обробці посадкового матеріалу треба норму витрати препарату помножити на норму висіву або посадки культури, виражену в тоннах (див. довідковий матеріал) і помножити на ціну 1л чи 1 кг препарату. 2.2. Підбір пестицидів Порівняти між собою дані пестицидів таблиці 2.1 окремо по кожному шкідливому організмові і вибрати для боротьби з ними (із кожним окремо) по одному препарату. При підборі пестицидів керуватись такими критеріями: а) вибирати по можливості комбіновані препарати (запобігається виникнення у шкідливих організмів стійкості до них, скорочується кількість обробок); б) віддавати перевагу препаратам із широким спектром дії на даній культурі (за одну обробку знищується більша кількість шкідливих організмів у разі співпадання строків обробок); в) рекомендувати препарати з новим механізмом токсичної дії (до них ще не встигли пристосуватись шкідливі організми); г) бажано, щоб препарат мав системну дію (зберігається корисна ентомофауна при обробках і збільшується строк дії його на шкідливі організми); д) якщо в “Переліку……” чи його додатках є препарати, що застосовуються способом обробки насіння, посадкового матеріалу або фумігації, то рекомендувати бажано їх (вони раніше знищують шкідливі організми в порівнянні з тими, що використовуються іншими способами); е) передбачати чергування препаратів при необхідності повторних обробок (усувається виникнення у шкідливих організмів стійкості до пестицидів); є) при виборі форми препарату віддавати перевагу пестицидам, що мають консистенцію рідини, пасти чи гранул (більш зручні в роботі і менш забруднюють навколишнє середовище); ж) вибирати пестициди менш небезпечні по токсичності для людини і теплокровних тварин); з) бажано, щоб норма витрати препарату на гектар мала невисоку вартість (підвищується економічна ефективність його застосування). 2.3. Обґрунтування вибору пестицидів Письмово пояснити, чому студент віддав перевагу тому чи іншому препарату для боротьби з кожним шкідливим організмом окремо, підкресливши всі позитивні властивості вибраних препаратів та вказавши недоліки інших, що входять у таблицю 2.1. 2.4. Біологічні засоби захисту Якщо проти заданих шкідливих організмів можливе застосування біологічного методу, то його потрібно обов’язково пропонувати, а підібрані біозасоби занести в таблицю 2.2. Таблиця 2.2 Наши рекомендации | |
