Зміст проекту рекультивації земель.

Проекти рекультивації, які розробляються на стадії технічного (техніко-робочого) проекту, складаються з метою визначення основних рішень, які забезпечують найбільш ефективне використання порушених земельних ділянок після гірничих, будівельних та інших робіт, а також для встановлення обсягів кошторисної вартості рекультивації.

Технічні (техніко-робочі) проекти рекультивації земель повинні включати такі основні матеріали:

 зведені техніко-економічні показники проекту;

 зведення об'ємів гірничих, будівельних та агротехнічних робіт з гірничотехнічної та біологічної рекультивації за формами;

 генплан земельної ділянки з планувальними даними, проектованими спорудами, комунікаціями та інші креслення, необхідні для проведення рекультивації (план земельних мас, ситуаційний план розташування рекультивованої ділянки і під'їзних доріг, поздовжні та поперечні профілі або схеми проектування нанесених площ, план території, що підлягає рекультивації;

 кошторисну документацію.

Розробка робочих креслень з рекультивації земель проводиться відповідно до затверджених технічним проектом.

У процесі розробки робочих проектів уточнюються і деталізуються рішення, передбачені технічним проектом, в обсязі, необхідному для проведення будівельно-монтажних робіт.

У разі рекультивації вироблених або розпочатих розробок кар'єрів з метою наступного використання рекультивованих ділянок за призначенням у проектах рекультивації вирішуються такі питання:

у випадку освоєння для сільськогосподарського використання:

 порядок розкриття кар'єру, при якому родючий шар складується окремо від мінерального і містить фітотоксичні породи (при цьому передбачені заходи зі збереження родючого шару);

 порядок засипки виробленого простору розкривними породами, при якому фітотоксичні породи повинні бути укладені нижче потенційно-родючих порід;

 повне планування територій, причому основними умовами у процесі розробки питань вертикального планування с дотримання балансу земельних робіт;

 обладнання (за необхідності), водовідвідних і водопонижувальних споруд, для чого розробляються відповідні гідрологічні та гідротехнічні розрахунки;

 обладнання під’їзних доріг, для чого також робляться відповідні розрахунки;

 нанесення родючого шару ґрунту на сплановану поверхню відвалів і терас. Необхідна товщина родючого шару ґрунту визначається з урахуванням його наявності та запроектованого використання;

 заходи з окультурення ділянок (оранка, культивація, боронування, внесення добрив, включаючи їх навантаження, транспортування і розвантаження на місці внесення, сівба культур).

у випадку освоєння для лісогосподарського або лісопаркового використання:

 у складі планувальних робіт у проектах передбачається надання рельєфу ухилів, що забезпечують стік поверхневих вод, будівництво терас і нанесення на сплановану поверхню потенційно родючих порід необхідної товщини;

 насадження деревних і чагарникових порід повинно проводитися у попередньо підготовлені лунки; під час посадки лісу на терасах передбачається попереднє покриття полотна потенційно родючим шаром покрівлі. При цьому необхідно мати на увазі, що перед посадкою в лунки треба додавати родючий шар ґрунту, змішаний з добривами; проектом також передбачається триразовий полив сіянців відразу після садіння, триразове розпушування ґрунту протягом літа, а навесні наступного року доповнення посадок із розрахунку не менше 10% сіянців для посадки на місці тих, що не прижилися;

у разі використання кар'єрів для створення водосховищ.

Кошторисна документація, яка складається за технічним (техніко-робочим) проектом рекультивації, повинна до затвердження попередньо погоджуватись із підрядними будівельними організаціями або підприємствами (у випадку господарського способу виконання робіт з рекультивації). Погодження кошторисів із генеральними підрядниками проводиться замовником проекту Із залученням проектної організації, яка повинна на вимогу підрядної організації подати необхідні документи, що підтверджують об'єм і вартість робіт.

Під час рекультивації порушених територій, пов'язаних із будівництвом підприємств, будівель і споруд, а також з розробкою родовищ корисних копалин, вартість рекультивації включається у зведений кошторис на будівництво.

Пояснювальна записка до кошторисної документації повинна містити відомості про ціни для визначення вартості робіт, розмірів накладних витрат та планових надходжень, розмір додаткових затрат і нарахувань та інші відомості, що стосуються кошторисної вартості рекультивації.

У процесі розробки проектів рекультивації порушених земель, пов'язаних із меліоративним і житлово-громадським будівництвом, кошториси складаються відповідно до існуючих інструкцій зі складання проектів для певних видів будівництва.

Вартість посадкового матеріалу, насіння, добрив, меліорантів, необхідних для проведення біологічної рекультивації, визначаються за чинними і затвердженими цінами.

У проектах рекультивації визначається економічна ефективність затрат на освоєння рекультивованих земель під сільськогосподарське використання і риборозведення (за необхідності).

Проект рекультивації порушених земель включає пояснювальну записку, робочі креслення, кошторисну документацію, — рекомендовані специфікації та рекомендовані відомості.

Склад проекту:

 І том — Технічний етап рекультивації

 II том — Біологічний етап рекультивації

 III том — Ґрунтово-геологічні обстеження

Пояснювальна записка і тому проекту повинна містити такі розділи:

1. Загальні відомості

2. Основні положення проекту

3. Вертикальне планування і генеральний план рекультивованих земель

4. Технологія проведення рекультивованих робіт

4.1. Під час розробки родовищ.

4.2. Порушені землі.

5. Календарний план гірничотехнічного етапу рекультивації та передачі рекультивованих ділянок землекористувачам для біологічної рекультивації

6. Організація праці на рекультивованих роботах

7. Заходи щодо техніки безпеки й охорони праці

8. Зведена відомість затрат праці, механізмів і матеріалів

9. Креслення у складі і тому проекту

10. Пояснювальна записка II тому проекту

10.1. Загальна частина.

10.2. Техніко-економічні показники біологічного етапу рекультивації;

10.3. Загальні відомості про об'єкти і природнокліматичні умови району.

10.4. Сільськогосподарський напрям рекультивації.

10.5. Лісогосподарський напрям рекультивації.

10.5.1. Підготовка території.

10.5.2. Асортимент деревних і чагарникових порід.

10.5.3. Технологія посадки.

10.5.4. Охорона і захист насаджень.

10.5.5. Обсяг робіт, затрати праці, механізмів і матеріалів.

10.6. Рибогосподарський напрям рекультивації.

11. Економічна ефективність біологічного етапу рекультивації

12. Зведена відомість обсягу робіт біологічного етапу рекультивації

13. Зведена відомість затрат праці, механізмів і матеріалів біологічного етапу рекультивації

14. Пояснювальна записка III тому проекту

14.1. Агрохімічні та інші властивості ґрунтів (порід).

14.2. Гранулометричний склад ґрунтів, порід та сумішей.

14.3. Водно-фізичні та хімічні властивості ґрунтів і порід.

14.4. Класифікація ґрунтів і порід за придатністю для біологічної рекультивації.

14.5. Рекомендації щодо використання родючого ґрунту і порід.

За необхідності виконуються і наводяться у III томі результати інших визначень та аналізів.

Наши рекомендации